Постанова

від 09.04.2013 по справі 10/17-2913-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р.Справа № 10/17-2913-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ПП „Біологічна станція" - Рижий А.А. - за довіреністю

від ТОВ „Нерум" - Бойко І.О. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Біологічна станція"

на рішення господарського суду Одеської області від 21 лютого 2013 року

по справі № 10/17-2913-2011

за позовом Приватного підприємства „Біологічна станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нерум"

про стягнення 927452,4грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нерум"

до Приватного підприємства „Біологічна станція"

про стягнення 100035грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 09.04.2013р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

25.07.2011р. Приватне підприємство „Біологічна станція" (надалі - позивач, ПП „Біологічна станція") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нерум" (надалі - відповідач, ТОВ „Нерум") про стягнення 927452,40грн., з яких 883000грн. - вимога про застосування наслідків недійсності договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004р. у вигляді повернення грошових коштів, внесених ПП „Біологічна станція" на виконання вказаного договору; 34437 грн. -інфляційних, що нараховані відповідачу за березень-червень 2011р., та 10015,40грн. - 3% річних, що нараховані відповідачу з 03.03.2011р. по 21.07.2011р.

В обґрунтування позовних вимог ПП „Біологічна станція" зазначило, що рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2010 року у справі №22-33-20/182-09-4826 Договір про дольову участь в будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004 року, укладений між сторонами, визнано недійсним, отже перераховані на його виконання кошти у сумі 883000грн. відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України підлягають поверненню позивачу. Також підлягають стягненню з відповідача інфляційні та річні, за період часу з 03.03.2011р. - дати набрання чинності постановою Вищого господарського суду України по справі №22-33-20/182-09-4826.

16.08.2011р. (вх.№28234/2011) ПП „Біологічна станція" подало до господарського суду Одеської області заяву про збільшення позовних вимог, в якою просило розірвати договір про дольову участь в налаштуванні підводного газопроводу від 01.03.2006р., укладений між ТОВ „Нерум" та ПП „Біологічна станція", розірвати договір про дольову участь у придбанні повітряопорної споруди від 08.09.2006р., укладений між ТОВ „Нерум" та ПП „Біологічна станція", та стягнути з ТОВ „Нерум" на користь ПП „Біологічна станція" грошові кошти в розмірі 1153971,90грн.

06.09.2011р. (вх.№5344/2011) ТОВ „Нерум" надало до суду першої інстанції зустрічну позовну заяву до ПП „Біологічна станція" про застосування наслідків недійсності правочину, в якому просило суд стягнути з ПП „Біологічна станція" грошові кошти в розмірі 100035грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2011р. зустрічний позов ТОВ „Нерум" прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом ПП „Біологічна станція".

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2011р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2011р., первісний позов про стягнення з відповідача на користь позивача 927452,4грн. задоволено. Заяву позивача про збільшення позовних вимог судом відхилено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2012р. вищевказані судові рішення скасовано, а справу передано до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

30.05.2012р. ТОВ „Нерум" подало ще один зустрічний позов до ПП „Біологічна станція" (вх.№2428/2012 від.), який ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом в частині зустрічних позовних вимог про стягнення 90345грн.

В частині ж зустрічних позовних вимог про визнання недійними, укладених між сторонами, договорів оренди від 01.06.2006р. та від 01.04.2007р. - у прийнятті зустрічного позову було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. вищевказану ухвалу господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для розгляду зі стадії прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ „Нерум" від 30.05.2012р. вх.2428/2012.

13.08.2012р. ТОВ „Нерум" подало до суду першої інстанції зустрічний позов (вх.№3614/2012) про стягнення з позивача 90345грн., який ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2012р. було повернуто без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2012р., - вищевказану ухвалу від 13.08.2012р. скасовано, а матеріали зустрічної позовної заяви ТОВ „Нерум" (вх.№3614/2012 від 13.08.2012р.) передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2012р. (вх.№4246/2012) відповідач подав ту ж саму зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача 90345грн. (вх.3614/2012 від 13.08.2012р.), яка була зареєстрована 10.10.2012р. за вх.№4642/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2012р.(суддя Гуляк Г.І.) у прийнятті вищевказаної зустрічної позовної заяви було відмовлено.

Оригінал зустрічної позовної заяви ТОВ „Нерум" від 30.05.2012р., повернутої відповідачу відповідно до ухвали від 30.05.2012р., в матеріалах справи відсутній. Після скасування ухвали господарського суду Одеської області від 30.05.2012р., зустрічна позовна заява від 30.05.2012р. (вх.2428/2012) до господарського суду Одеської області відповідачем не надавалась.

У зв`язку з тим, що відповідно до ст.60 ГПК України, подання зустрічного позову є правом відповідача, а останній цим правом не скористався - судом першої інстанції не розглядалось зазначене в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. питання щодо прийняття зустрічного позову від 30.05.2012р. (вх.2428/2012) до спільного розгляду з первісним позовом.

Місцевим господарським судом не прийнята до розгляду заява ПП „Біологічна станція" про збільшення позовних вимог від 16.08.2011р. за вх. №28234/2011 з вимогами про стягнення з відповідача збитків на суму участі у налаштуванні газопроводу в розмірі 76703,53грн.,; про стягнення 149816грн. за порушення умов договору про придбання повітря опорної споруди та про розірвання, укладених між сторонами договору про дольову участь в налаштуванні підводного газопроводу від 01.03.2006р. і договору про дольову участь у придбанні повітряопорної споруди від 08.09.2006р., - оскільки до початку розгляду справи по суті, відповідно до другого речення частини четвертої статті 22 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підставу позову, шляхом подання письмової заяви. Даною заявою позивачем змінюється і предмет і підстави позову, що не передбачено нормами ГПК України.

В остаточній редакції судом першої інстанції розглядався спір за позовом ПП „Біологічна станція" до ТОВ „Нерум" про стягнення 927452,4грн., з яких 883000 грн. - вимога про застосування наслідків недійсності договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004р. у вигляді повернення грошових коштів, внесених ПП "Біологічна станція" на виконання вказаного договору; 34437грн. -інфляційних, що нараховані відповідачу за березень-червень 2011р., 10015,40грн. - сплати 3% річних, що нараховані відповідачу з 03.03.2011р. по 21.07.2011р., та за зустрічним позовом ТОВ "Нерум" до ПП "Біологічна станція" про стягнення 100035грн. в якості застосування наслідків недійсності договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004р.

21.02.2013р. ТОВ „Нерум" подало до місцевого господарського суду заяву про відмову від заявленого зустрічного позову та припинення провадження в цій частині, користуючись правом, передбаченим ст.80 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.02.2013р. (головуючий суддя Демешин О.А.) відмовлено у задоволенні позову ПП „Біологічна станція" до ТОВ „Нерум" про стягнення 927452,4грн. у повному обсязі; провадження у справі в частині зустрічного позову ТОВ „Нерум" до ПП „Біологічна станція" про стягнення 100035грн. припинено у відповідності до положень п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Судове рішення вмотивовано посиланнями на положення ст.216, ч.2 ст.625 ЦК України та тим, що грошові кошти в сумі 883000грн. були перераховані ПП „Біологічна станція" ТОВ „Нерум" за договором від 05.03.2004р. про дольову участь в будівництві Одеського міського дельфінарію в якості дольової участі (33,3%). Відповідно ж до п.п.б п.2.6. Договору частка ПП „Біологічна станція" у вигляді грошових коштів, які передаються ТОВ „Нерум", у власність останнього не переходять. За договором дольової участі в будівництві Одеського міського дельфінарію ТОВ „Нерум" не одержувало від ПП „Біологічна станція" грошових коштів, а отримало у власність нерухоме майно, збудоване на виконання цього договору, після введення в експлуатацію та одержання відповідного свідоцтва про право власності. Визнання недійсним договору та повернення одержаних ТОВ „Нерум" на будівництво дельфінарію грошових коштів, а також повернення відповідачем ПП „Біологічна станція" вартості виконаних робіт з будівництва цього об'єкту не скасовує факту наявності збудованого та введеного в експлуатацію об'єкту нерухомого майна і не може зменшити вартість цього об'єкту.

В даному випадку неможливо застосувати наслідки ст.216 ЦК України, інших підстав в обґрунтування своїх позовних вимог ПП „Біологічна станція" не заявлено. Оскільки у відповідача не виникло грошового зобов'язання по поверненню одержаних від позивача коштів на будівництво дельфінарію - 883000грн., то відсутні і підстави для нарахування і стягнення з відповідача 34437грн. інфляційних та 10015,40грн. 3% річних.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, ПП „Біологічна станція" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення від 21.02.2013р. та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПП „Біологічна станція" зазначило, що оскаржене рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що повинно бути скасоване судом апеляційної інстанції з огляду такого:

- судом першої інстанції необґрунтовано вказано, що застосування реституції по недійсному договору можливе за умови взаємного одержання кожною стороною від іншої сторони грошових коштів, майна, робіт або послуг;

- ПП „Біологічна станція" перераховувало кошти відповідачу, у платіжних дорученнях вказувалось „отримувач платежу -ТОВ „Нерум", отримання коштів відбувалось з метою їх використання для подальшого будівництва Одеського міського дельфінарію. Вказана обставина не була досліджена судом першої інстанції;

- свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю Одеського міського дельфінарію, видане ТОВ „Нерум" Виконкомом Одеської міської ради 01.03.2006р. (на підставі мирової угоди, укладеної сторонами, затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2006р.) в подальшому було визнане недійсним на підставі рішення господарського суду Одеської області від 19.04.2010р. по справі №4/13-10-578;

- 14.03.2011р. Виконком Одеської міської ради видав ТОВ „Нерум" свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю Одеського міського дельфінарію, на підставі розпорядження Приморської райадміністрації від 07.02.2001р. №15, замість свідоцтва про право власності, виданого Виконкомом ОМР 10.08.2009р. Тобто право власності на дельфінарій було отримано відповідачем не на підставі Договору про дольову участь у його будівництві;

- судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні вимог про стягнення з ТОВ „Нерум" суми заборгованості з урахуванням інфляції, оскільки відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У зв'язку з прийняттям Вищим господарським судом України постанови від 02.03.2011р. по справі №22-33-20/182-09-4826 у ТОВ „Нерум" виникло зобов'язання по сплаті ПП „Біологічна станція" 883000грн. та в силу ч.2 ст.625 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 3% річних.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.03.2013р. апеляційну скаргу ПП „Біологічна станція" прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

В засіданні апеляційного господарського суду представник ПП „Біологічна станція" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ „Нерум" проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в процесі апеляційного розгляду справи, що 05.03.2004р. між ТОВ „Нерум" та ПП „Біологічна станція" був укладений договір про дольову участь в будівництві Одеського міського дельфінарію, предметом якого являється дольова участь ПП „Біологічна станція" в будівництві Одеського міського дельфінарію, розташованого за адресою м.Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу "Ланжерон", і відносини сторін у зв'язку з подальшою експлуатацією дельфінарію.

Відповідно до умов п.2.4., 2.5. Договору ТОВ „Нерум" при організації будівництва приймав на себе обов'язки генерального замовника з усіма повноваженнями, що випливають з цього, а ПП „Біологічна станція" зобов'язувалось прийняти участь в дольовому будівництві Одеського міського дельфінарію у формах, визначених даним договором.

Згідно з п.2.6. договору сторони домовились приймати участь в будівництві Одеського міського дельфінарію в наступних долях: а) доля відповідача складала 66,7 % від суми будівництва і включала в себе грошові кошті, матеріальні ресурси і безпосередню трудову участь; б) доля позивача складала в грошовому еквіваленті 882450грн. або 33,3% від загальної суми будівництва і включала в себе грошові кошти, матеріальні і інші ресурси. При цьому засоби, що мали передатися, у власність відповідача не переходили.

Умовами п.2.7. договору було передбачено, що в рахунок своєї долі в будівництві дельфінарію позивач передає обладнання на загальну суму, вказану в окремому додатку до даного договору, згідно кошторису і календарному плану будівництва. Перелік обладнання, що підлягає поставці і строки його поставці приведені в додатку до договору, яке являється невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.5.4. договору передача грошових коштів і майна позивача здійснюється в наступному порядку: 1-й етап - 8% від загальної суми, визначеної даним договором, яку позивач зобов'язаний передати по даному договору на протязі 15 днів з моменту його підписання; 2-й етап -в строк до 15.05.2004р. в сумі 98000грн. (11%); 3-й етап -в строк до 10.07.2004р. в сумі 203000грн. (23%); 4-й етап -в строк до 10.09.2004р. в сумі 203 000 грн. (23%); 5-й етап -в строк до 10.11.2004р. в сумі 97000грн. (11%); 6-й етап -в строк до 08.03.2005р. в сумі 212000грн. (24%).

Згідно з умовами розділу 4 договору ТОВ „Нерум" зобов'язалось виділити ПП „Біологічна станція" в Одеському міському дельфінарії, що будується, 33,3% загальної вартості розрахункової площі (в тому числі 33,3% загальної площі використання (пп. „а" п.4.1. договору); на протязі 10 днів після приймання дельфінарію Державною приймальною комісією до поставлення на облік в БТІ і РОН м. Одеси передати позивачу площу 33,3% дельфінарію з оформленням в БТІ м. Одеси (пп. „ж"п.4.1. договору); сприяти оформленню в БТІ та РОН м. Одеси свідоцтва на право власності позивача з його загальною долею 33,3% (пп. „з" п.4.1. договору).

ПП „Біологічна станція" згідно з умовами пп. „а" п.4.2. договору зобов'язалось в якості дольового внеску в будівництво Одеського міського дельфінарію внести дольовий внесок в розмірі 882450грн. (без ПДВ), що становить 33,3% від загальної вартості будівництва, у вигляді передачі відповідачу грошових коштів, інших матеріальних цінностей, оцінка яких мала здійснюватися, виходячи із реальної вартості, і відображатися в прийомоздавальних документах.

Згідно з розділом 6 договору, в якому встановлені умови щодо права власності і їх реалізації, після завершення будівництва і введення Одеського міського дельфінарію в експлуатацію частина площі об'єкта в розмірі 66,7 % переходить у власність відповідача, а інша частина в розмірі 33,3% переходить у власність позивача (п.6.2. договору).

На виконання умов вищевказаного договору про дольову участь в будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004р. ПП „Біологічна станція" перерахувало ТОВ „Нерум" грошові кошти в сумі 883000грн., що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень №59 від 05.04.2004р. на суму 70000грн., №90 від 25.05.2004р. на суму 60000грн., №114 від 24.06.2004р. на суму 38000грн., №132 від 16.07.2004р. на суму 103000грн., №1 від 26.07.2004р. на суму 100000грн., №183 від 15.09.2004р. на суму 203000грн. та№228 від 10.11.2004р. на суму 309000грн.

Відповідно до Акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 05.04.2005р. будівля міського дельфінарію за адресою „пляж „Ланжерон" загальною площею 2156кв.м. ТОВ „Нерум" була прийнята в експлуатацію.

01.03.2006р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі укладеної між сторонами мирової угоди від 14.02.2006р., затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2006р. по справі № 22/36-06-674, ПП „Біологічна станція" було видано Свідоцтво про право власності на нежилу будівлю - об`єкт, який розташований за адресою: м.Одеса, пляж „Ланжерон", 25-А, який в цілому складається з приміщень загальною площею 528,4кв.м., а ТОВ „Нерум" було видано Свідоцтво про право власності на нежилу будівлю - об`єкт, який розташований за адресою: м.Одеса, пляж „Ланжерон", 25-А, який в цілому складається з приміщень загальною площею 1627,6кв.м.

22.09.2010р. господарським судом Одеської області прийнято рішення у справі №22-33-20/182-09-4826, яким задоволено позовом Першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської ради до ТОВ "Нерум" і ПП "Біологічна станція" про визнання недійсним договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004р., укладеного між ТОВ "Нерум" та ПП "Біологічна станція".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2010р. у справі №22-33-20/182-09-4826 скасовано, у задоволенні позову першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2011р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.10 у справі № 22-33-20/182-09-4826 скасовано, а рішення господарського суду Одеської області від 22.09.10р. залишено без змін.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 19.04.2010р. по справі №4/13-10-578 за позовом ТОВ "Нерум" до Виконавчого комітету Одеської міської ради і ПП "Біологічна станція" було визнано недійсним Свідоцтво про право власності ПП „Біологічна станція" від 01.03.2006р видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради. на об'єкт, розташований за адресою: м.Одеса, пляж "Ланжерон",25-А, що у цілому складається з приміщень загальною площею 528,4 кв.м.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, змісту самої позовної заяви ПП „Біологічна станція" (надалі - ПП), позивач вважає, що у зв'язку із визнанням недійсним договору про дольову участь від 05.03.2004р. ПП мають бути повернуті ТОВ „Нерум" грошові кошти у сумі 883000грн., перераховані як внесок ПП у будівництво Дельфінарія (дольова участь у будівництві). При цьому позивач висуває підставою позову норму ч.1 ст.216 ЦК України, яка передбачає проведення двосторонньої реституції внаслідок визнання недійсним договору.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ПП „Біологічна станція", поклавши в обґрунтування свого рішення висновок про неможливість проведення двосторонньої реституції за Договором від 05.03.2004р., оскільки грошові кошти позивача вкладені як його доля у будівництві об'єкта, увійшли до вартості цього об'єкта та не були одержані у власність відповідачем від позивача як і об'єкт будівництва, на який кожна із сторін одержала свідоцтва про право власності у відповідних долях (ПП „Біологічна станція" - на 528,4кв.м., ТОВ „Нерум" - на 1627,6кв.м.).

Наразі ТОВ „Нерум" є власником будівлі Дельфінарія відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого Виконкомом Одеської міської ради 14.03.2011р., при цьому підставою видачі цього свідоцтва не вказується договір про дольову участь у будівництві.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що специфічна правова природа договору про дольову участь у будівництві не дає підстав для застосування двосторонньої реституції внаслідок визнання його недійсним, оскільки на виконання цього договору сторони не одержали одна від одної товари, роботи, послуги, кошти.

Вклад ПП „Біологічна станція" у будівництво за своєю правовою природою є фінансуванням грошовими коштами в будівництво під наступне одержання в обмін на це площі в збудованому об'єкті та оформлення права власності.

Як вбачається із матеріалів справи, ПП „Біологічна станція" одержало на виконання Договору від 05.03.2004р. свою долю в об'єкті будівництва з оформленням права власності на неї, при цьому втратило право власності не у зв'язку із визнанням недійсним договору , а у зв'язку із ухваленням судового рішення у справі 4/13-10-578 від 19.04.2010р.

Таким чином, задоволення заявленої ПП „Біологічна станція" вимоги про стягнення з ТОВ „Нерум" 883000грн. перерахованих в якості дольового внеску грошових коштів не призводить до повернення сторін недійсного договору про дольову участь у первісний стан, як то передбачено ч.1 ст.216 ЦК України та є метою застосування двосторонньої реституції.

Фактично ПП „Біологічна станція" вимагає проведення односторонньої реституції, яка до угод, визнаних недійсними на загальних підставах (ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України), не може бути застосована.

Суд першої інстанції цілком вірно звернув увагу на те, що в межах підстав позовних вимог, заявлених ПП „Біологічна станція", інші підстави позову судом не можуть розглядатись.

Колегія суддів звертає увагу на те, що результатом виконання Договору про дольову участь у будівництві було, зокрема, і одержання ПП „Біологічна станція" у власність частини збудованого об'єкта (33,3%) та експлуатація цього майна на протязі 2006-2009р.р., зокрема, також і передача його в оренду та одержання доходу від цього.

Вищий господарський суд України у постанові від 19.03.2012р. по даній справі звернув увагу на те, що договір про дольову участь передбачає долі учасників договору у спільному будівництві, тому необхідно дослідити можливість застосування ч.1 ст.216 ЦК України та виникнення обов'язку ТОВ „Нерум" повернути вкладені ПП „Біологічна станція" грошові кошти з урахуванням настання негативних наслідків для обох сторін договору.

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду стосовно неможливості проведення реституції у зв'язку із заявленою вимогою про стягнення дольового внеску ПП „Біологічна станція" у сумі 883000грн. відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду та скаржник безпідставно оминає увагою, що його позов спрямований на повернення виконаного однією із сторін недійсного правочину і задоволення його вимог не призводить до повернення сторін спору у первісний стан всупереч нормі ч.1 ст.216 ЦК України.

За відсутності підстав для стягнення з відповідача 883000грн. грошових коштів можливість нарахування та стягнення інфляційних та річних на цю суму відповідно до ст.625 ЦК України виключається.

На підставі вищевикладеного, оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2013р. слід залишити без змін, підстав для його скасування або зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2013р. по справі №10/17-2913-2011 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15.04.2013р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.