Рішення

від 19.02.2013 по справі 5011-26/5664-2012-10/513-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-26/5664-2012-10/513-2012 19.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванкард»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Трейд Лимитед»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ковальчук С.М. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 19 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванкард» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Трейд Лимитед» (відповідач) з вимогами про стягнення 146 018,59 грн. заборгованості за договором на постачання товару № 426/Д від 19 серпня 2011 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2012р. у справі № 5011-26/5664-2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванкард» задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Трейд Лимитед» грошові кошти: 136 081 грн. 73 коп. основного боргу, 8 315 грн. 76 коп. пені, 1 621 грн. 10 коп. - 3% річних, 2 920 грн. 38 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. по справі № 5011-26/5664-2012 рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2012р. у справі № 5011-26/5664-2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Трейд Лимитед» - задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. по справі № 5011-26/5664-2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2012р. у справі № 5011-26/5664-2012 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 04-1/1098 від 14.11.2012р., у зв'язку з поверненням Вищим господарським судом України справи № 5011-26/5664-2012 до Господарського суду міста Києва, призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 5011-26/5664-2012-10/513-2012, розгляд вказаної справи призначено на 13.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором на постачання товару № 426/Д від 19 серпня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 13.12.2012р. справу № 5011-26/5664-2012-10/513-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванкард» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Трейд Лимитед» про стягнення грошових коштів передано для розгляду судді Морозову С.М. у зв'язку з перебування судді Коткова О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012р. суддя Морозов С.М. прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 10.01.2013 о 10:30.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.12.2012р справу № 5011-26/5664-2012-10/513-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванкард» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Трейд Лимитед» про стягнення грошових коштів у зв'язку із виходом судді Коткова О.В. з відпустки передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012р. суддя Котков О.В. прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 10.01.2013 о 10:30.

В судових засіданнях 10.01.2013р. та 12.02.2013р. судом оголошувалась перерва.

По справі № 5011-26/5664-2012-10/513-2012 судом, за клопотанням відповідача, поданого через канцелярію до суду 05.02.2013р., у відповідності до вимог до частини 7 статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати по справі фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

19 лютого 2013 року через канцелярію до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в задоволенні якого судом, з підстав його необґрунтованості в аспекті ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, було відмовлено.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2011 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір на постачання товару № 426/Д (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Постачальник приймає на себе зобов'язання виконати поставку мінібарів /по тексту - товар/, відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до договору) та вихідних даних для замовлення мінібарів (Додаток № 2 до договору), яка є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар належної якості та оплатити їх вартість згідно умов Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 453 605,76 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар в розмірі - 317 524,03 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором, що складає 136 081,73 грн., тобто 453 605,76 грн. - 317 524,03 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своїх запереченнях на позовну заяву звернув увагу суду на ту обставину, що відповідач сплатив позивачу за поставку товару 5 000,00 грн., однак всупереч умовам договору позивач відповідний розмір коштів, як суму сплачену відповідачем за договором, не зараховує. Окрім того, відповідач стверджує, що листом від 31 липня 2012 року позивачу було повідомлено, що з нього утримана сума штрафу у розмірі 45 360,58 грн. за затримку поставки товару.

Частиною 1 статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В постанові від 01.11.2012р. по справі № 5011-26/5664-2012 Вищий господарський суд України зазначив, що господарськими судами попередніх інстанцій не дано оцінки положенням п. 8.3 договору № 426/Д від 19.08.2011р., а тому, беручи до уваги, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, належна правова оцінка їм не надавалась, колегія судців зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 19 серпня 2011 року між сторонами укладено договір на постачання товару № 426/Д згідно п.п. 1.1., 1.2. якого Постачальник приймає на себе зобов'язання виконати поставку мінібарів, відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до договору) та вихідних даних для замовлення мінібарів (Додаток № 2 до договору), яка є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар належної якості та оплатити їх вартість згідно умов Договору.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що Покупець сплачує Постачальнику авансовий платіж в розмірі 70% від загальної вартості договору протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами договору.

За п. 3.2. Договору поставки загальна вартість встановлюється в гривнях та дорівнює 453 605,76 грн., в тому числі ПДВ 20% - 75 600,96 грн.

Таким чином, в силу п.п. 3.2., 3.4 Договору, Покупець сплачує Постачальнику авансовий платіж в розмірі 70% від загальної вартості договору, що становить: 317 524,03 грн. /453 605,76 грн.Х70%/ в строк протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами договору, тобто до 26.08.2011р.

З матеріалів справи слідує, що в серпні 2011 року Покупець перерахував на користь Продавця 317 524,03 грн. за товар по Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 103 від 19.08.2011р., що свідчить про належне виконання відповідачем вимог п. 3.4 Договору поставки.

Розділом 2 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дня перерахування Покупцем на поточний рахунок Постачальника грошових коштів, передбачених п. 3.4. Договору. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP, (приміщення готелю «Харків Палас») за адресою м. Харків, просп. Правди, 2, ІНКОТЕРМС 2000р. У випадку розбіжностей між умовами договору та згаданими умовами поставки ІНКОТЕРМС, застосовуються положення Договору. Доставка товару Покупцю здійснюється засобами Постачальника та за його рахунок. Право власності на товар та ризик їх випадкової загибелі переходить до Покупця в момент підписання Акту приймання-передачі товару відповідно до пункту 2.5. Договору. Під час підписання Видаткової накладної та Акту приймання-передачі товару матеріалів уповноваженими представниками сторін проводиться перевірка по кількості та заводської якості одержаного матеріалу. Покупець зобов'язаний підписати Акт або надати Постачальнику письмово мотивовану відмову від його підписання із зауваженнями по якості. По наданим зауваженням Постачальник проводить заміну матеріалу на протязі 10 днів за власний рахунок. У випадку, якщо Постачальник не має можливості виконати заміну в обумовлений термін, він за погодженням сторін відшкодовує Покупцю вартість неякісного товару чи замінює дефектні товари новими протягом обговореного додаткового терміну. При цьому Покупець має право використовувати дефектні товари до отримання заміни.

За таких обставин, зважаючи на вимоги п. 2.1. Договору, Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару в строк до 16.11.2011р. включно, тобто протягом 90 (дев'яносто) календарних днів починаючи з 19.08.2011р., як з дня перерахування Покупцем на поточний рахунок Постачальника грошових коштів в розмірі 317 524,03 грн., що становить авансовий платіж в розмірі 70% від загальної вартості договору.

З матеріалів справи випливає, що в листопаді 2011 року Продавець поставив, а Покупець прийняв товар, а саме мінібари РВ-40 в кількості 181 шт. на загальну суму 453 605,76 грн., що підтверджується: підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000502 від 28.11.2011р. /на суму 6 000,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - загальна сума наданих послуг, тобто доставка товару та 1 000,00 грн. - ПДВ (20% )/, підписаною сторонами накладною № РН-000158 від 28.11.2011р. на суму 447 605, 76 грн. - загальна вартість поставленого товару, а також довіреністю на отримання товару № 25 від 28.11.2011р. (копії документів містяться в справі).

Зі змісту пункту 3.5. Договору витікає, що Покупець сплачує Постачальнику остаточний платіж в розмірі 30 (тридцять) % від загальної вартості Договору протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі товару. Відтак, остаточний платіж в розмірі 30 (тридцять) % від загальної вартості Договору, що складає: 136 081,73 грн., з розрахунку: 453 605,76 грн.Х30%, Покупець сплачує Постачальнику в строк по 02.12.2011р. включно, тобто протягом 5-ти (п'яти) банківських днів починаючи з 28.11.2011р. - моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі товару.

Станом на час розгляду справи в суді доказів перерахування Покупцем Продавцю остаточного платежу за Договором поставки в розмірі 30 (тридцять) % від загальної вартості Договору до суду не надано.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по Договору в частині остаточного платежу за Договором поставки в розмірі 30 (тридцять) % від загальної вартості Договору, станом на лютий 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 136 081,73 грн. з розрахунку: 453 605,76 грн. (загальні вартість товару) - 317 524,03 грн. (частково оплачений товар).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За п. 8.1. Договору у випадку несвоєчасної оплати згідно Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми Договору за кожен день прострочення оплати.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за обставин узгодження сторонами чітких строків оплати товару, стягненню з відповідача на користь позивача, згідно здійсненого перерахунку судом штрафної санкції, підлягає 8 141,37 грн. пені за несвоєчасну оплату товару згідно Договору.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань за Договором перед Продавцем щодо остаточного платежу за Договором поставки в розмірі 30 (тридцять) % від загальної вартості Договору, стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до здійсненого розрахунку суду, підлягає 1 588,24 грн. 3% річних.

Щодо посилань відповідача про утримання штрафу в розмірі 45 360,58 грн. то суд зазначає слідуюче.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що якщо затримка поставки товарів Постачальником триває більше ніж 10 (десять) календарних днів, Постачальник виплачує Покупцю додатково штраф в розмірі 10 (десять) % від Загальної вартості Договору. Покупець має право зменшити розмір остаточного платежу, передбаченого Договором на суму даного штрафу, а у разі якщо суми остаточного платежу недостатньо для відшкодування штрафу, Постачальник зобов'язується сплатити різницю протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання Претензійної вимоги від Покупця.

Так, з конструкції ч. 1 п. 8.3. Договору випливає, що за затримку поставки товарів Постачальником більше ніж 10 (десять) календарних днів, Постачальник виплачує Покупцю додатково штраф в розмірі 10 (десять) % від Загальної вартості Договору, що становить 45 360,58 грн., тобто 453 605,76 грн.Х10%.

Покупець має право зменшити розмір остаточного платежу в розмірі 136 081,73 грн. на суму 45 360,58 грн. штрафу, що є наданим Покупцю правом, яке він використовує на власний розсуд у випадку затримки поставки товарів Постачальником більше ніж 10 (десять) календарних днів. При цьому ж, у разі якщо суми остаточного платежу недостатньо для відшкодування штрафу, Постачальник зобов'язується сплатити різницю протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання Претензійної вимоги від Покупця (ч. 2 п. 8.3. Договору).

Зустрічних вимог про виплату Покупцем Постачальнику додатково штрафу в розмірі 10 (десять) % від Загальної вартості Договору від відповідача до суду, в межах даного судового провадження, не надходило.

Доказів здійснення Покупцем повного платежу за Договором з урахуванням використання відповідачем наданого йому права на зменшення розміру остаточного платежу в сумі 45 360,58 грн. штрафу до суду не представлено. Належних доказів звернення Покупця до Продавця з претензійною вимогою про сплату штрафу в розмірі 45 360,58 грн. до суду не надано, а з листа № 09 від 31.07.2012р. суд унеможливлений дійти одностайного висновку про факт отримання його Постачальником, що не доводить в достатньому обсязі доводів відповідача, викладених ним у запереченнях на позовну заяву, про використання Продавцем наданих йому Договором прав щодо утримання штрафу.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 145 811,34 грн. з них основного боргу - 136 081,73 грн., пені - 8 141,37 грн. та 3% річних - 1 588,24 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 916,30 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Трейд Лимитед» (ідентифікаційний код: 37480534, адреса: 03150, м. Київ, вул. Боженка, буд. 86-Б, р/р 26009210193892 в ЗАТ «ПроКредитБанк», м. Київ, МФО 320984), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванкард» (ідентифікаційний код: 30578363, адреса: 03037, м. Київ, вул. Бориса Гаріна, буд. 29, кв. 1, р/р 26003301231468 в Жовтневому відділені ПІБ м. Києва, МФО 322067), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 136 081,73 грн. (сто тридцять шість тисяч вісімдесят одна гривня 73 копійки), пені - 8 141,37 грн. (вісім тисяч сто сорок одна гривня 37 копійок), 3% річних - 1 588,24 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім гривень 24 копійки) та судові витрати - 2 916,30 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень 30 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 5011-26/5664-2012-10/513-2012.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.02.2013р.

Суддя О.В. Котков