Ухвала

від 11.02.2013 по справі 2а-10989/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10989/12/0170/15

11.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА"- Растеряєв Антон Вікторович, довіреність № 297 від 11.02.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-10989/12/0170/15 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 01.11.12

за позовом Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" (вул. Ген. Васильєва, 32 "А", Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.12 задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 27.06.2012 р. № 0002901504.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,30 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.12 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.12 року без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Публічне акціонерне товариство Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі від 27.06.2012р. № 0002901504.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» є юридичною особою, яка зареєстрована 30.05.1997 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №630353, довідкою з ЄДРПОУ №462669 від 29.04.2011 року.

Відповідно до статуту ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» №1 від 08.04.2011 року ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» створене шляхом зміни найменування ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» на ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА». (а.с.35-39)

ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» взято на облік в органах податкової служби, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100336917 від 24.05.2011 року.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена камеральна перевірка ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 1107194 грн. за квітень 2012 р. За результатами якої складено акт № 2323/15-4/20732066 від 08.06.2012 року. (а.с.6-17)

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012р. №0002901504, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4988,00 грн. і застосовані штрафні санкцій у сумі 2494 грн. (а.с.5)

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності.

Пункт 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах цієї норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг, які відносяться до господарської діяльності позивача.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати ним податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Отже, вимога щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Встановлено, що 20.04.2012 року позивачем надана податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період березня 2012 року (а.с.48-50), відповідно до якої товариство відобразило у рядку 17 декларації суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 1317393 грн., та у рядку 19 декларації - від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 1038194 грн., до якої увійшла сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Команд» у розмір 407,63 грн. ПДВ, ПП «Інтерстрой-2011» - 3519,50 грн. ПДВ, ТОВ «Укрхімпромінвест» - 1066,67 грн. ПДВ, загалом 4993,80 грн. ПДВ.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року в рядку 23.1 підприємство відобразило, що 1107194 грн.. є сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у зв'язку з чим, додало до податкової декларації також розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, до якої увійшла сума бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Команд» у розмір 407,63 грн. ПДВ, ПП «Інтерстрой-2011» - 3519,50 грн. ПДВ, ТОВ «Укрхімпромінвест» - 1066,67 грн. ПДВ за рахунок податкового кредиту та від'ємного значення сформованого у березні 2012 року.

Згідно акту перевірки податковим органом встановлено, що ПП «Команд» (код ЄДРПОУ 37081766) та ПП «Інтерстрой-2011» (код ЄДРПОУ 37626563), які були постачальниками позивача у згадуваний період, не знаходяться за місцезнаходженням, зазначеним у виданих податкових накладних, у зв'язку з чим, на думку податкового органу, в податкові накладні внесені недостовірні дані щодо обов'язкового реквізиту, передбаченого Податковим кодексом України, отже такі податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА». Висновок зроблено на підставі даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів», відповідно до якої обидва зазначених вище постачальника ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» мають відмінний від нульового стан. Крім того, в акті перевірки зазначено про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємства, зокрема, ПП «Команд».

Також відповідачем у акті перевірки зазначено, що декларації з податку на додану вартість ТОВ «Укрхімпромінвест» (код ЄДРПОУ 31325612), з яким ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини за період з січня по квітень 2012 року, не визнані відповідним відділом ДПС - ДПІ в Артемівському районі м. Луганськ як податкові звітності. За даними податкового органу ТОВ «Укрхімпромінвест» не задекларувало податкові зобов'язання за березень 2012 року взагалі, у тому числі з питань взаємовідносин з ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА».

На думку відповідача, позивач неправомірно включив до заяви на відшкодування суми ПДВ згідно податкової декларації за квітень 2012р. по наступним контрагентам: ПП «Команд» - на суму ПДВ 407,63 грн. (у зв'язку с привласненням стану платника 8 -«до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства); ПП «Інтерстрой-2011» - на суму ПДВ 3519,50 грн. (у зв'язку с привласненням стану платника 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»); ТОВ «Укрхімпромінвест» - на суму 1060,67 грн. (у зв'язку з невизнанням податкової декларації з ПДВ за березень 2012 р. документом податкової звітності).

ДПІ у м. Сімферополі зменшило суму податку на додану вартість, заявлену ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» до відшкодування за податковий період квітень 2012 року, у сумі 4988,00 грн.

Перевіряючи правомірність формування ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» податкового кредиту та бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ПП «Команд», ПП «Інтерстрой-2011», ТОВ «Укрхімпромінвест» за звітні періоди березня та квітня 2012 року, встановлено наступне.

Позивач мав господарські відносини з ПП «Команд», ПП «Інтерстрой-2011» (на підставі договору поставки №12-11 від 02.12.2012 р.) (а.с.168--170), ТОВ «Укрхімпромінвест» у березні 2012 р., за результатами яких ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» отримані товари від ПП «Команд» на загальну суму 2445,78 грн., в тому числі ПДВ - 407,63 грн., що підтверджується видатковою накладною №842 від 13.03.2012 р. та приходною накладною №ФС-0000766 від 13.03.2012 р., від ПП «Інтерстрой-2011» - на загальну суму 21117,00 грн., в тому числі ПДВ 3519,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №0067/03 від 13.03.2012 р. №РН-0083/03 від 14.03.2012 р. та приходними накладними №ФС - 0001101 від 13.03.2012 р. №ФС-0001088 від 15.03.2012 р., від ТОВ «Укрхімпромінвест» - на загальну суму 6400,00 грн., в тому числі ПДВ 1066,67 грн., що підтверджується накладною №44 від 29.03.2012 р. та приходною накладною № ФС-0001069 від 30.03.2012 р.

Постачальниками виписані податкові накладні ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА», а саме: ПП «Команд» - № 276 від 13.03.2012 року на суму ПДВ 407,63 грн., ПП «Інтерстрой-2011» №53 від 12.03.2012 р. на суму - ПДВ 1666,67 грн., №84 від 14.03.2012 р. на суму ПДВ - 557,00 грн., ТОВ «Укрхімпромінвест» - №9 від 29.03.2012 р. на суму ПДВ - 1066,67 грн., згідно ст. 198 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем здійснена оплата вартості товару шляхом безготівкового перерахування ПП «Команд згідно платіжного доручення №738 від 20.03.2012 р. у розмірі 2445,78 грн., в тому числі ПДВ - 407,63 грн., ПП «Інтерстрой-2011» згідно платіжного доручення №582 від 12.03.2012 р. у розмірі 10000 грн., в тому числі ПДВ - 1667,67 грн., №613 від 13.03.2012 р. у розмірі 7775,00 грн., в тому числі ПДВ - 1295,83 грн., №668 від 14.03.2012 р. у розмірі 3342,00 грн., в тому числі ПДВ - 557,00 грн., ТОВ «Укрхімпромінвест» згідно платіжного доручення №1007 від 29.03.2012 р. у розмірі 6400,00 грн., в тому числі ПДВ - 1066,67 грн.

Крім того, податковим органом допущена методологічна помилка при визначені суми податкового кредиту березня 2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Укрхімпромінвест», оскільки фактично згідно первинних документів позивача сума податкового кредиту по операціям з вказаним контрагентам складає 1066,67 грн., а згідно акту перевірки 1060,67 грн., розбіжності 6,00 грн.

Отже, ПП «Команд», ПП «Інтерстрой-2011», ТОВ «Укрхімпромінвест» надали товари, а ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» прийняло та сплатило їх вартість на загальну суму ПДВ - 4993,80 грн.

Вказані податкові накладні отримані позивачем у березні 2012 року та включена до реєстру податкових накладних за березень 2012 року.

Таким чином, позивачем суми ПДВ включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані товари, що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

У зв'язку з чим, по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів та по даті отримання платником податків товарів, що підтверджено податковими накладними, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредит у березні 2012 року - сума ПДВ - 4993,80 грн.

Встановлено, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітному періоді березня 2012 року по взаємовідносинам з ПП «Команд», ПП «Інтерстрой-2011», ТОВ «Укрхімпромінвест» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином, податкові накладні, які оформлені у відповідності до наказу ДПА України від 21.12.2010р. № 969 і ст. 201 ПК України та є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами, тобто документами, які згідно з вимогами ст. 138 ПК України повинні підтверджувати витрати позивача, та надають право на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям.

Слід враховувати, що постачальники - ПП «Команд», ПП «Інтерстрой-2011», ТОВ «Укрхімпромінвест» відповідно до ст. 184, 198 Податкового кодексу України мали право виписки податкових накладних на час їх складання, так як були зареєстровані платниками ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Крім того, постачальники позивача є зареєстрованими суб'єктами господарювання - юридичними особами згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Податковий кредит за цією операцією складається з суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем за встановленою ставкою протягом березня 2012р. у зв'язку з придбанням товарів, виходячи з договірної (контрактної) вартості товару.

Сумуючи наведене суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що на момент складання податкових накладних постачальники позивача були юридичними особами, зареєстровані як платники податку на додану вартість і тому, відповідно до вимог Податкового кодексу України, мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Згідно положень пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані товари, що підтверджено податковими накладними, та сплачена їх вартість, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, позивачем додержано вимог пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України щодо періоду формування податкового кредиту.

На підставі отриманих податкових накладних на суму ПДВ - 4993,80 грн. відповідно до п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» нарахувало в березні 2012р. податковий кредит у сумі 4993,80 грн. по операціям з вказаними постачальниками, який переноситься до рядку 19 декларації за березень 2012 р. як від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та у наступному податковому періоді - до рядку 23.1. декларації за квітень 2012 р. як сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Таким чином, ПДВ в сумі 4993,80 грн. включений позивачем до складу податкового кредиту за березень 2012 р., відповідає вимогам п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, сформований позивачем вірно, що є підставою для нарахування суми ПДВ до бюджетного відшкодування.

Використання товару в господарської діяльності позивача підтверджується виписами з балансового рахунку, рухом товарно-матеріальних цінностей, які свідчать, що отримані товари використані в виробничій діяльності позивача.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару з метою використання в господарської діяльності, тобто наявність матеріального результату господарської операції.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що отримані товарі, за операцією з придбання яких ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» в березні 2012 р. нарахувало податковий кредит у сумі 4993,80 грн., використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

У зв'язку з чим, за результатами взаємовідносин з вказаними постачальниками позивача відбулася зміна в структурі активів та зобов'язань платника податку - ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА».

Придбання позивачем товарів у контрагентів позивача, вказаних в податкових накладних, відповідає діяльності ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» відповідно до КВЕД.

Матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагентів позивача як платників ПДВ на час здійснення господарських операцій; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з контрагентами позивача.

А відтак, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товарів та його використання в господарської діяльності позивача від контрагентів - ПП «Команд», ПП «Інтерстрой-2011», ТОВ «Укрхімпромінвест».

Таким чином ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» задекларувало бюджетне відшкодування за квітень 2012 р. в загальній сумі 4993,80 грн., яка дорівнює сумі ПДВ, фактично сплаченій постачальникам в місяці, що передує місяцю декларування бюджетного відшкодування, що відповідає вимогам ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до якої вирішальним, є те, що суми ПДВ, задекларовані до бюджетного відшкодування, були сплачені постачальникам до місяця такого декларування.

А відтак загальна сума бюджетного відшкодування 4993,80 грн. обчислена платником в повній відповідності з нормами п. 200.4 Податкового кодексу України, тому будь-які порушення цих норм з боку ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» відсутні.

Враховуючи встановлені обставини, позивачем правомірно включена сума ПДВ у розмірі 4993,80 грн. до суми бюджетного відшкодування у квітні 2012 р.

Безпідставними є висновки податкового органу, які покладені в основу спірного податкового повідомлення рішення, про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по операціям з ПП «Команд», ПП «Інтерстрой-2011», оскільки останні відповідно до результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України мають стан від'ємний від 0, у зв'язку з чим, на думку податкового органу, податкові накладні, виписані вказаними контрагентами, мають недостовірні дані, отже, не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту, а декларації з податку на додану вартість за період з січня по квітень 2012 року ТОВ «Укрхімпромінвест» не визнані документами податкової звітності та ТОВ «Укрхімпромінвест» не задекларувало зобов'язання по взаємовідносинам з ПАТ Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА", та зважає на наступне.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов'язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IV ГК України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України, Податкового кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку ПП «Команд», ПП «Інтерстрой-2011», ТОВ «Укрхімпромінвест» та позивачем вчинені господарські операції щодо придбання товарів. Матеріали справи підтверджують отримання товарів для подальшого використання в господарської діяльності. Оплата за товари була здійсненна позивачем в повному обсязі.

Відсутність постачальників ПП «Команд», ПП «Інтерстрой-2011» за місцезнаходженням не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ними господарські операції з поставки товарів.

У позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів постачальників, а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту від наявності вказаних параметрів у постачальників.

Стосовно посилань відповідача на інформацію комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи податкового органу АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Дані автоматизованого зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Стосовно твердження представника відповідача про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємства, зокрема, ПП «Команд», сам факт порушення кримінальної справи не свідчить про протиправність формування податкового кредиту позивачем за конкретною господарською операцією при наявності первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих правомірність нарахування податкового кредиту, та інших документів, які свідчать про наявність матеріального результату вчиненої господарської операції, а саме: фактичного отримання товару для використання у власній господарської діяльності.

Отже є безпідставним посилання відповідача на неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента позивача - ПП «Команд», у зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.12 по справі № 2а-10989/12/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко