Постанова

від 19.02.2013 по справі 2а-5590/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року 2а-5590/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лиска І.Г ., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіївський хлібозавод» простягнення податкової заборгованості у сумі 6834, 66 грн.

ВСТАНОВИВ: Позивач - Тетіївська міжрайонна державна податкова інспекція Київській області Державної податкової служби звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіївський хлібозавод», в якому просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог стягнути податкову заборгованість у сумі 6834 грн. 66 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «Тетіївський хлібозавод» зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою Тетіївською районною державною адміністрацією 18.06.2004 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 194, відповідач взятий на облік як платник податків за №522. Свідоцтво платника ПДВ № 100101776 від 05.07.2004 року.

Станом на момент звернення до Київського окружного адміністративного суду сума заборгованості відповідача становить 6834, 66 грн., яка складається з заборгованості по податку на додану вартість - 66, 06 грн. та по орендній платі за землю з юридичних осіб - 6834, 66 грн.

Відповідачем у добровільному порядку заборгованість не сплатив., тому позивач звернувся до суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 19 лютого 2013 представником позивача А.В. Коваль надано суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не надав.

На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Тетіївський хлібозавод» зареєстроване як юридичну особу Тетіївською районною державною адміністрацією 18.06.2004 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 194.

Відповідач взятий на облік в Тетіївській міжрайонній державній податковій інспекції як платник податків за №522 2 липня 2004 року, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків від 2 липня 2004 року №136.

Відповідно до п.п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

За результатами фінансово-господарської діяльності станом на сьогоднішній 6834, 66 грн. по податку на додану вартість та орендної плати за землю, що виникла за наступних обставин.

Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, - органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, п.21.1 ст.21 Кодексу передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п.п. 75.1.1. ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних,

зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст.76 ПКУ Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

06.03.2012 року на підставі п.200.10 ст.200 Податкового Кодексу України Головним державним податковим ревізором-інспектором Тетіївської МДПІ Київської області було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Тетіївський хлібозавод» з податку на додану вартість за січень 2012 року.

За результатами перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки № 86/153/32573173 від 06.03.2012 року.

Перевіркою було встановлено порушення вимог п.п.49.18.1 (п.п.49.18.2) п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України, а саме неподання податкової звітності з податку на додану вартість. Відповідно до п. 120.1 ст.120 ПКУ було визначено розмір штрафних санкцій за таке несвоєчасне подання декларації в розмірі 1020,0 грн.

На основі акту перевірки було складено податкове повідомлення-рішення № 0000081503 від 06.03.2012 року, яким за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання було нараховано 1020,00 грн. штрафних санкцій.

Податкове повідомлення-рішення було направлене відповідачу та отримано ним, про що свідчить відмітка посадової особи ТОВ «Тетіївський хлібозавод» на копії податкового повідомлення-рішення. Частину суми в розмірі 0,44 грн. платником було погашено за рахунок переплати. Станом на 29.11.2012 року залишкова заборгованість з ПДВ була погашена, але у відповідності до ст.129 Податкового Кодексу відповідачу була нарахована пеня в розмірі 66,06 грн.

Таким чином заборгованість відповідача по ПДВ становить 66,06 грн.

Відповідно податкової декларації з плати за землю, що була подана до відповідачем до Тетіївської МДПІ Київської області 20.02.2012 року, платником було самостійно нараховано орендну плату за землю на 2012 рік всього в розмірі 17311,30 грн., в тому числі за період з серпня 2012 по грудень 2012 року по 1442,61 грн. щомісячно, що були задекларовані, але станом на день написання позовної заяви не погашено в повному обсязі.

Згідно із пп. 14.1.147 ст. 14 Податкового Кодексу України, плата за землю - це "загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Згідно із тією ж ст. 14 ПКУ, земельний податок - це "обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів" (пп. 14.1.72 ст. 14 ПКУ); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це "обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою" (пп. 14.1.136 ПКУ).

Відповідно до вимог ст. 15 п. 15.1. Податкового Кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 288 Податкового Кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до вимог п. 286.2. ст. 286 Податкового Кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3. ст. 287 Податкового Кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, 11.12.2012 року Головним державним податковим ревізором-інспектором Тетіївської МДПІ Київської області було проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю за 2012 рік № 1812 від 20.02.2012 року. Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за землю протягом строків, з граничним терміном сплати податкового зобов'язання 30.06.2012 року, 30.07.2012 року та 30.08.2012 року погашення відбулося 28.11.2012 року, таким чином відповідачем було порушено строки сплати зобов'язання, що передбачені п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України.

Керівник ТОВ «Тетіївський хлібозавод» з даним порушенням був ознайомлений, про що свідчить підпис керівника Глушик В.П в акті перевірки. Заперечень з приводу нарахованих сум керівник не надав.

По результатах перевірки було складено акт від 11.12.2012 року №173/154/32573173 і винесено податкове повідомлення рішення № 0000721502 від 11.12.2012 року, яким було нараховано грошове зобов'язання відповідачу в розмірі 865,56 грн. штрафних санкцій, передбачених ст. 126 Податкового Кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення було направлене відповідачу та отримано ним, про що свідчить відмітка посадової особи ТОВ «Тетіївський хлібозавод» на копії податкового повідомлення- рішення. Доказів сплати 865, 56 грн штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

Разом з тим, у відповідності до ст.129 Податкового Кодексу України було нараховано пеню в розмірі 132,60 грн.

Таким чином, відповідачем було порушено п.п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, а саме не сплачено податку на землю на загальну суму 6768,60 грн.

Згідно п.п. 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога від 12.03.2012 року № 5 була особисто вручена платнику, про що відмітка на копії корінця податкової вимоги.

Таким чином, станом на момент звернення до Київського окружного адміністративного суду з відповідним позовом сума заборгованості у розмірі 6834,66 грн. залишається несплаченою до державного бюджету України, що підтверджується довідкою про заборгованість перед державним бюджетом від 12.01.2012р.

Згідно п.95.3. ст.95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу органи державної податкової служби наділені правом на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини;

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіївський хлібозавод» про стягнення податкового боргу у сумі 6834, 66 грн. - задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіївський хлібозавод" ( код ЄДРПОУ - 32573173) на користь Державного бюджету в особі Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби податковий борг у сумі 6834 (шість тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 66 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.