Рішення

від 05.02.2013 по справі 3/155-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 3/155-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс",

м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп",

с. Мархалівка Васильківського району

2) Фермерського господарства "Шмагайло", м. Долинська Кіровоградської області

про стягнення 1930,60 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю

"ПК Трейдсервісгруп" (надалі відповідач 1) та Фермерського господарства "Шмагайло" (надалі відповідач 2) про стягнення 1930,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу від 27.08.2008 р.

№ КГ-49-08-2008.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2012 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 22.01.2013 р.

21.01.2013 р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника

ТОВ "ПК Трейдсервісгруп".

22.01.2013 р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшов відзив на позов в якому останній зазначає що вимоги не визнає в повному обсязі, вважає їх безпідставними та просить застосувати строки позовної давності щодо вимог позивача.

Разом з тим, представником позивача подано заперечення на відзив на позовну заяву відповідача 2, відповідно до якого ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2013 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідачів, розгляд справи відкладено на 05.02.2013 р.

01.02.2013 р. на адресу господарського суду Київської області від представника відповідача 2 надійшло клопотання у якому останній клопоче покласти витрати за оплату послуг адвоката, у зв'язку з безпідставністю вимог позивача, на

ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та розгляд справи провести без участі представника відповідача 2.

У судове засідання представник сторін не з'явились, хоча про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином ухвалами господарського суду від 25.12.2012 р. та 22.01.2013 р. Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

27 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (продавець) та Фермерським господарством "Шмагайло" (покупець, відповідач 2 по справі) було укладено купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-49-08/2008 (надалі договір).

Предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.1. договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній накладній перевагу має видаткова накладна.

Згідно з п. 5.3. договору оплата товару проводиться наступним чином: 100 % вартості товару оплачується покупцем у строк до 05.09.2008 р. без виставлення рахунку-фактури.

Відповідно до п. 11.1. договору, останній діє з моменту його підписання сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу № КГ-49-08/2008 від

27.08.2008 р. ТОВ "Тридента Агро" було поставлено товар відповідачеві 2, що підтверджується підписаною представниками сторін та скріпленою відтисками печаток юридичних осіб видатковою накладною № РН-КГ00057 від 27.08.2008 р. на суму 2000,00 грн.

Крім того, 27.08.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" та Фермерським господарством "Шмагайло" було укладено додаток №1 до договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № КГ-49-08-2008 р. від 27.08.2008 р., у примітці якого зазначено, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S(A1/A2) * B, де S - ціна на момент проплати, В - ціна на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні в день підписання договору, А 1 - курс (НБУ) долара США до гривні в день перерахування грошей.

Таким чином, сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості зміни обумовленої ціни у визначених ними випадках та визначено спосіб перегляду ціни відповідно до формули, за якої вираховується зміна ціни; чинне законодавство не містить прямого застереження про недійсність відповідної домовленості, в судовому порядку даний правочин недійсним не визнавався.

Відповідно до положень змісту примітки додатку № 1 до договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № КГ-49-08-2008 р. від 27.08.2008 р., відповідач 2, з урахуванням курсової різниці заборгованості станом на 14.01.2009 р. мав сплатити ТОВ "Тридента Агро" 3175,26 грн. (7,7 : 4,85)*2000,00 грн.

3175,26 грн.

Проте, як зазначає позивач, відповідач 2 частково сплатив вартість поставленого ТОВ "Тридента Агро" товару, а саме у розмірі 2000,00 грн. -

14.01.2009 р. Отже, за відповідачем 2 рахується заборгованість у розмірі 1175,26 грн.

До вказаних у відзиві на позовну заяву посилань відповідача 2 щодо того, що сплата зазначеної вище заборгованості останнім була здійснена 10.11.2008 р., що підтверджується платіжним дорученням № 12 від 10.11.2008 р. на суму 10000,00 грн., а 14.01.2009 р. було сплачено заборгованість за інший поставлений позивачем товар, суд ставиться критично, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 6.1. договору покупець зобов'язаний при перерахуванні коштів обов'язково вказувати у платіжному дорученні номер і дату укладення даного договору. У випадку відсутності в платіжному дорученні цих реквізитів, продавець самостійно визначає напрями зарахування отриманих сум у рахунок погашення існуючих зобов'язань покупця.

З платіжних доручень № 12 від 10.11.2008 р. на суму 10000,00 грн., № 21 від 26.12.2008 р. на суму 10000,00 грн. та № 1 від 14.01.2009 р. на суму 11700,00 грн. не вбачається за поставку товару за яким договором та за якою видатковою накладною здійснювалась оплата відповідачем 2. Таким чином, згідно з положеннями п. 6.1 договору продавець самостійно визначив напрями зарахування отриманих сум за вказаними платіжними дорученнями у рахунок погашення існуючих зобов'язань покупця.

24.01.2011 р. між ТОВ „Тридента Агро" (первісний кредитор) та

ФОП Грищенком Олександром Миколайовичем (новий кредитор) було укладено угоду № ФОП-94-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) (надалі угода), за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Фермерським господарством "Шмагайло" (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (курсової різниці, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, штрафу) набутих первісним кредитором на підставі договору № КГ-49-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.08.2008 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № КГ-49-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.08.2008 р. щодо оплати вартості отриманого товару, а новий кредитор компенсує вартість переданого грошового зобов'язання відповідно до умов даної угоди (п. 1.1. угоди).

За угодою новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. угоди (п. 1.2. угоди).

Вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить 1930,60 грн. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у

п. 2.1., що відступається згідно договору купівлі-продажу № КГ-49-08-2008 від 27.08.2008р., є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (3 % річних, інфляційних втрат), котрі нараховані ТОВ "Тридента Агро" відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період з 06.09.2008 р. по 14.01.2009 р.(п.п. 2.1., 2.2. угоди).

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. угоди в момент підписання угоди, незалежно від виконання боржником зобов'язань новому кредитору, у первісного кредитора виникає право вимоги до нового кредитора в сумі 1930,60 грн. Новий кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з дати виконання на його користь зобов'язання боржником письмово повідомити первісного кредитора про таке виконання з зазначенням дати, суми і форми виконання із додаванням завірених новим кредитором копій документів, що підтверджують таке виконання.

22.12.2012 р. на виконання умов вказаної вище угоди ТОВ „Тридента Агро" надіслало на адресу другого відповідача повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.01.2012 р., що підтверджується належним чином завіреною копією фіскального чека № 5422 від 22.12.2012р. та описом вкладення у цінний лист від 22.12.2012 р.

02.07.2012 р. між Фізичною особою-підприємцем Грищенком Олександром Миколайовичем (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (новий кредитор, позивач у справі) укладено угоду № 36/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) (надалі угода 2), за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання

ФГ "Шмагайло" (Боржник), зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, набутого первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення № КГ-49-08-2008 від 27.08.2008 р. та згідно угоди № ФОП-94-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 24.01.2011 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення № КГ-49-08-2008 від 27.08.2008 р. (п. 1.1. угоди 2).

За угодою 2 новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. угоди (п. 1.2. угоди 2).

Вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить 1930,60 грн. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у

п. 2.1., що відступається згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення № КГ-49-08-2008 від 27.08.2008 р., є загальною сумою курсової різниці, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, штрафу, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства (п.п. 2.1., 2.2. угоди 2).

Відповідно до п. 3.2. угоди 2 новий кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з дати виконання на його користь зобов'язання боржником письмово повідомити первісного кредитора про таке виконання.

22.12.2012 р. на виконання умов угоди 2 позивач надіслав на адресу другого відповідача повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується належним чином завіреною копією фіскального чеку № 5423 від 22.12.2012 р. та описом вкладення у цінний лист від 22.12.2012 р.

21.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю

„ПК Трейдсервісгруп" (поручитель, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (кредитор) укладено договір поруки

№ 21-08-2012-19 (надалі договір поруки), згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ФГ "Шмагайло" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру 3 % річних у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 договору (далі - основний договір).

У разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2. договору поруки).

Згідно п.п. 2.1., 3.1. договору поруки під основним договором в договорі розуміють угоду № 36/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 р., укладену згідно договору № КГ-49-089-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.08.2008 р. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми 3 % річних у розмірі 20,80 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 6.1. договору поруки передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

17.09.2012 р. позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою № 17-19/09 від 17.09.2012 р., згідно якої позивач просив відповідача 1 виконати зобов'язання відповідно до договору поруки, яка 21.09.2012 р. отримана директором ТОВ „ПК Трейдсервісгруп" Назаркевичем О.В., що підтверджується підписом останнього на вказаній вимозі.

03.08.2012р. відповідач 1 звернувся до позивача з відповіддю на вимогу № 519 від 21.09.2012 р., згідно якої останній повідомив позивача, що, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем, зобов'язання за договором поруки будуть виконанні в строк до 31.03.2013 р.

Приписами частини першої ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно частини першої ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно частини першої та другої ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом позову ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та ФГ "Шмагайло" є заборгованість у розмірі 1930,60 грн., з яких: 1175,26 грн. основного боргу, 400,00 грн. штрафу, 164,00 грн. інфляційних втрат, 170,54 грн. пені та 20,80 грн. 3 % річних.

У відзиві на позовну заяву ФГ "Шмагайло" просить застосувати до грошових вимог ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" строки позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі

(ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Відповідно до п. 8.3. договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.08.2008 р. № КГ-49-08-2008 сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Вказаним договором не передбачено збільшення строку позовної давності щодо сплати основного боргу за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.08.2008 р. № КГ-49-08-2008.

Згідно із приписами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

З огляду на вищевказане, строк позовної давності щодо стягнення неустойки не може перевищувати строку позовної давності щодо стягнення основної заборгованості за договором. Таким чином, п. 8.3. договору строк позовної давності по стягненню штрафних санкцій (штрафу та пені) збільшено до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаним договором у межах загального строку позовної давності щодо виконання основного грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № КГ-49-08-2008 р.

від 27.08.2008 р.

Як зазначено вище, ФГ "Шмагайло" мало сплатити заборгованість, відповідно до п. 5.3. договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу

№ КГ-49-08-2008 р. від 27.08.2008 р. до 05.09.2008 р. Проте, останнє як зазначає позивач, частково сплатило вартість поставленого ТОВ "Тридента Агро" товару, а саме у розмірі 2000,00 грн. - 14.01.2009 р., без суми курсової різниці у розмірі

1175,60 грн., яка передбачена додатком № 1 до договору купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої та третьої ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Часткова сплата заборгованості за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № КГ-49-08-2008 р. від 27.08.2008 р. свідчить про визнання

ФГ "Шмагайло" наявного перед ТОВ "Тридента Агро" боргу у розмірі 3175,60 грн. Таким чином, відповідно до приписів частини першої ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності щодо сплати боргу за вказаним договором з 15.01.2009 р. почався заново.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З огляду на вищевказане, позовна давність щодо стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № КГ-49-08-2008 р. від 27.08.2008 р. сплив 15.01.2012 р., у той час, як позивач звернувся до суду з позовом 25.12.2012 р.

За таких обставин, відповідно до частини четвертої ст. 267 ЦК України, суд, з мотивів спливу позовної давності, відмовляє у задоволенні вимог ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до ФГ "Шмагайло" щодо стягнення 1175,26 грн. курсової різниці,

170,54 грн. пені та 400,00 грн. штрафу.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові .

Оскільки відсутні підстави для задоволення основних вимог про стягнення з відповідача-2 1175,60 грн. боргу за поставлений товар у зв'язку зі спливом позовної давності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог в частині стягнення 164,00 грн. інфляційних втрат та 20,80 грн. 3 % річних.

Аналогічна позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України від 29.10.2012р. у справі № 15/5005/4969/2012 та від 21.05.2012р. у справі № 37/759.

До посилань позивача у запереченнях на відзив на той факт, що останньому стало відомо про зазначену вище заборгованість 02.07.2012 р. при укладенні угоди про заміну кредитора, а перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, суд ставиться критично, оскільки відповідно до приписів ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Крім того, позивач просить покласти на відповідачів солідарно витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 700,00 грн.

Відповідно до частини першої ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно частини п'ятої ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Враховуючи вищенаведене, витрати по оплаті послуг адвоката, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.

Разом з тим, відповідач 2 клопоче покласти витрати за оплату послуг адвоката, у розмірі 600,00 грн., у зв'язку з безпідставністю вимог позивача, на ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

Судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини першої ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між Фермерським господарством "Шмагайло" (замовник) та Адвокатським об'єднанням "Рада" (виконавець)

11.01.2013 р. укладено договір № 3/13 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати йому правову допомогу по господарській справі у вигляді надання консультацій, складання документів правового характеру, представництва прав, свобод та законних інтересів замовника, здійснення інших необхідних видів правової допомоги, пов'язаних зі змістом доручення.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що за надану правову допомогу замовник сплачує виконавцю гонорар, розмір якого встановлюється з розрахунку вартості 1 умовної години правової допомоги, що становить 200,00 грн., помноженої на загальну кількість повних годин надання правової допомоги.

Відповідно до платіжного доручення № 889 від 17.01.2013 р. відповідач 2 перерахував на рахунок Адвокатського об'єднання "Рада" грошові кошти у розмірі 600,00 грн. у якості оплати за правову допомогу згідно договору № 3/12 від 11.01.2013 р.

У матеріалах справи наявні копія посвідчення адвоката, виданого на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 278/11 від 02.10.2007 р., виданого Кіровоградською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на ім'я Краснощокова Євгенія Віталійовича, копія зазначеного свідоцтва та ордер серії КР № 0003/13 від 11.01.2013 р. на надання правової допомоги

ФГ "Шмагайло", на підставі договору про надання правової допомоги № 3/13 від 11.01.2013 р. у справі господарського суду Київської області № 3/155-12 адвокатом Краснощоковим Є.В., виданий Адвокатським об'єднанням "Рада".

Пунктом 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем 2 підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування коштів адвокатському об'єднанню на підставі договору, господарський суд дійшов висновку що витрати понесені ФГ "Шмагайло" відповідають судовим витратам на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 12 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги ціну позову, суд вирішив покласти на позивача понесені відповідачем 2 витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 600,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, буд. 38,

кв. 23; код ЄДРПО України 38039872) на користь Фермерського господарства "Шмагайло" (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська,

вул. Нова, буд. 86, кв. 103; код ЄДРПО України 33914378) - 600 (шістсот гривень)

00 коп. витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін