Постанова

від 09.07.2013 по справі 3/155-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Справа № 3/155-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С.(доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року у справі№3/155-12 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" доВ.1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" В.2: Фермерського господарства "Шмагайло" простягнення 1 930,60 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Грищенко О.М.,

відповідача 1: не з'явився ,

відповідача 2: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідачів про стягнення 1 930,60 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р., відмовлено у задоволенні позовних вимог. Присуджено до стягнення з ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на користь Фермерського господарства "Шмагайло" 600 грн. витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року та рішення господарського суду Київської області від 05.02.2013 р. у справі №3/155-12 скасувати повністю, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заявник вважає, що судами порушено положення ст. 267 ЦК України та наголошує на тому, що застосування строку позовної давності є безпідставним, оскільки п. 8.3 договору сторони домовилися про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Крім того, відповідно до п.6 ст. 232 ГК України сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором здійснюється без обмеження строку

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (продавець) та Фермерським господарством "Шмагайло" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-49-08/2008, предметом якого є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.11.1. договору, останній діє з моменту його підписання сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Тридента Агро" поставило відповідачеві-2 товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-КГ00057 від 27.08.2008р. на суму 2000,00 грн.

27.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" та Фермерським господарством "Шмагайло" укладено додаток №1 до договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № КГ-49-08-2008 р. від 27.08.2008р., у примітці якого зазначено, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S(A1/A2) * B, де S - ціна на момент проплати, В - ціна на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні в день підписання договору, А 1 - курс (НБУ) долара США до гривні в день перерахування грошей.

Відповідно до положень змісту примітки додатку № 1 до договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № КГ-49-08-2008 р. від 27.08.2008 р., відповідач 2, з урахуванням курсової різниці заборгованості станом на 14.01.2009 р. мав сплатити ТОВ "Тридента Агро" 3175,26 грн. (7,7 : 4,85)*2000,00 грн.= 3175,26 грн.

Судами попередніх судовий інстацій також було встановлено, що відповідач 2 частково сплатив вартість поставленого ТОВ "Тридента Агро" товару, а саме у розмірі 2000,00 грн. - 14.01.2009р., у зв'язку з чим за відповідачем 2 рахується заборгованість у розмірі 1175,26 грн.

24.01.2011р. між ТОВ „Тридента Агро" (первісний кредитор) та ФОП Грищенком Олександром Миколайовичем (новий кредитор) було укладено угоду № ФОП-94-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Фермерським господарством "Шмагайло" (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (курсової різниці, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, штрафу), набутих первісним кредитором на підставі договору № КГ-49-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.08.2008 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № КГ-49-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.08.2008 р. щодо оплати вартості отриманого товару, а новий кредитор компенсує вартість переданого грошового зобов'язання відповідно до умов даної угоди (п. 1.1. угоди).

За угодою новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. угоди (п. 1.2. угоди).

Вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить 1930,60 грн. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору купівлі-продажу № КГ-49-08-2008 від 27.08.2008р., є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (3 % річних, інфляційних втрат), котрі нараховані ТОВ "Тридента Агро" відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період з 06.09.2008р. по 14.01.2009 р.(п.п. 2.1., 2.2. угоди).

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. угоди в момент підписання угоди, незалежно від виконання боржником зобов'язань новому кредитору, у первісного кредитора виникає право вимоги до нового кредитора в сумі 1930,60 грн. Новий кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з дати виконання на його користь зобов'язання боржником письмово повідомити первісного кредитора про таке виконання з зазначенням дати, суми і форми виконання із додаванням завірених новим кредитором копій документів, що підтверджують таке виконання.

22.12.2012р. ТОВ „Тридента Агро" надіслало на адресу другого відповідача повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.01.2012р., що підтверджується належним чином завіреною копією фіскального чека № 5422 від 22.12.2012р. та описом вкладення у цінний лист від 22.12.2012 р.

02.07.2012р. між Фізичною особою-підприємцем Грищенком Олександром Миколайовичем (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (новий кредитор, позивач у справі) укладено угоду № 36/07-12 (угода 2) про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ФГ "Шмагайло" (боржник), зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, набутого первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення № КГ-49-08-2008 від 27.08.2008р. та згідно угоди № ФОП-94-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 24.01.2011р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення № КГ-49-08-2008 від 27.08.2008 р. (п. 1.1. угоди 2).

За угодою 2 новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. угоди (п. 1.2. угоди 2).

Вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить 1930,60 грн. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення № КГ-49-08-2008 від 27.08.2008 р., є загальною сумою курсової різниці, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, штрафу, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства (п.п. 2.1., 2.2. угоди 2).

Відповідно до п.3.2. угоди 2 новий кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з дати виконання на його користь зобов'язання боржником письмово повідомити первісного кредитора про таке виконання.

22.12.2012р. на виконання умов угоди 2 позивач надіслав на адресу другого відповідача повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

21.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю„ПК Трейдсервісгруп" (поручитель, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" (кредитор) укладено договір поруки № 21-08-2012-19, згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ФГ "Шмагайло", щодо виконання грошового зобов'язання по сплаті розміру 3 % річних у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст.2 договору (далі - основний договір).

Згідно п.п.2.1., 3.1. договору поруки під основним договором в договорі розуміють угоду № 36/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 р., укладену згідно договору № КГ-49-089-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.08.2008р. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми 3 % річних у розмірі 20,80 грн.

17.09.2012р. позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою № 17-19/09, згідно якої позивач просив відповідача 1 виконати зобов'язання відповідно до договору поруки, на яку відповідачем 1 надано відповідь №519 від 21.09.2012р., про те, що у зв'язку з скрутним фінансовим становищем, зобов'язання за договором поруки будуть виконанні в строк до 31.03.2013р.

Предметом даного позову є заборгованість у розмірі 1930,60 грн. з яких: 1175,26 грн. основного боргу, 400,00 грн. штрафу, 164,00 грн. інфляційних втрат, 170,54 грн. пені та 20,80 грн. 3 % річних.

У суді першої інстанції ФГ "Шмагайло" просило застосувати до грошових вимог ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" строки позовної давності.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, вказав на те, що позовна давність щодо стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу сплинула 15.01.2012р., в той час як з позовом до суду позивач звернувся лише 25.12.2012р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Відповідно до положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦК України ).

Відповідно до п. 8.3. договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.08.2008 р. № КГ-49-08-2008 сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України , домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України , домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій та вважає, що вказаним договором не передбачено збільшення строку позовної давності щодо сплати основного боргу за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.08.2008 р. № КГ-49-08-2008.

Згідно із приписами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до п. 5.3 укладеного договору купівлі-продажу № КГ-49-08-2008 р., ФГ "Шмагайло" мало сплатити заборгованість до 05.09.2008 р., проте, останнє лише частково сплатило вартість поставленого ТОВ "Тридента Агро" товару, а саме у розмірі 2000,00 грн. - 14.01.2009 р., без суми курсової різниці у розмірі 1175,60 грн., яка передбачена додатком № 1 до договору купівлі-продажу.

Часткова сплата заборгованості за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № КГ-49-08-2008 р. від 27.08.2008 р. свідчить про визнання ФГ "Шмагайло" наявного перед ТОВ "Тридента Агро" боргу у розмірі 3175,60 грн. Таким чином, відповідно до приписів частини першої ст. 264 ЦК України , перебіг позовної давності щодо сплати боргу за вказаним договором з 15.01.2009 р. почався заново.

Враховуючи те, що позов подано до суду 25.12.2012, а загальна позовна давність складає три роки, то за вищевказаними вимогами вона сплинула 15.01.2012р.

Отже, строк позовної давності на момент звернення позивача з даним позовом сплинув.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій стосовно покладення на позивача понесені відповідачем 2 витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 600,00 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивачем було пропущено строк для звернення до суду з даним позовом , тому не має підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року у справі №3/155-12 - без змін.

Головуючий М. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова