Рішення

від 25.02.2013 по справі 8/5005/11156/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.13р. Справа № 8/5005/11156/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь"-металургійний завод, (м. Донецьк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест трейдінг", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 4 459 628,05 грн. заборгованості по договору поставки

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Заматов Р.В. - пров. юрисконсульт (дов. № 1017 від 05.05.11р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" металургійний завод звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест трейдінг" про стягнення 4 498 403,76 грн. заборгованості по договору поставки.

Сума позову складається з наступних сум: 3 382 407,53 грн. - основний борг, 1 115 970,38 грн. - пеня, 25 854,00 грн. - 3% річних.

20.02.13р. у судовому засіданні від представника подана заява про уточнення позовних вимог, яка мотивована тим, що позовна заява була подана 2011р., у зв'язку з чим, виникла необхідність в проведенні нового рахунку. На підставі нового рахунку заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки становить у загальному розмірі 4 459 628,05 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 3 382 407,53 грн. - основний борг, 899 300,52 грн. - пеня, 177 920,00 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 20411дс від 24.03.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену продукцію.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ним не були порушені зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим, штрафні санкції також не можуть бути нараховані.

15.11.11р. від відповідача до господарського суду надійшла заява, в якій він просить назначити по справі бухгалтерську експертизу для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань.

Ухвалою господарського суду від 15.11.11р. призначено по справі № 8/5005/11156/2011 судову експертизу та зупинено провадження у справі. Проведення судової експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

28.11.12р. Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслав до господарського суду матеріали справи з висновком судово-економічної експертизи № 822/823-12 по справі № 8/5005/11156/2011.

Господарський суд листом від 16.01.13р. зобов'язав сторін ознайомитись з висновком експерта та надати до суду свої пропозиції.

Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь"- металургійний завод 31.01.13р. надіслало до суду заяву, в якій зазначає, що на даний час відсутні підстави для призначення та проведення додаткової експертизи, у зв'язку з чим просить призначити справу до розгляду.

Ухвалою суду від 04.02.13р. поновлено провадження у справі № 8/5005/11156/2011 з 20.02.13р. та призначено до розгляду.

Представник позивача у судове засідання з'явився та надав до суду заперечення на відзив відповідача, в якому зазначає, що доводи відповідача не обґрунтовані, у зв'язку з чим не можуть бути прийняті судом до уваги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, але буд належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомлення № 4904405628750, яке повернуло до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2010 року між Закритим акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод", як продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвест трейдінг", як покупець, було укладено договір № 20411дс.

29.04.2011 року була проведена заміна назви позивача з Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" на Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" - металургійний завод".

Згідно п. 1.1. договору, продавець на умовах даного договору зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити коксохімічну продукцію (надалі-товар). Номенклатура, кількість, якість, ціна, строки поставки товару узгоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору, ціна товару узгоджується сторонами в додаткових угодах до даного договору та встановлюється без ПДВ. Оплата товару виконується у формі 100% передоплати впродовж 3-х банківських днів з дати пред'явлення рахунку на передоплату.

Сторонами в продовж 2010 року укладались додаткові угоди №№ 1-6, 7, 8, 11, 12, доповнення к додатковим угодам № 3, 6 та доповнення від 01.12.11р. до договору відповідно яких на адресу відповідача поставлявся товар згідно умовам договору.

Позивачем зазначено, що не зважаючи на те, що п. 3.2. договору передбачено оплату товару в формі 100% передоплати, ПАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" відвантажило товар відповідачу без попередньої оплати.

Позивач стверджує, що відповідачем товар було сплачено частково, у зв'язку з чим, станом на 01.12.10р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 19 807 717,67 грн., що підтверджується актом звірки, який був направлений відповідачу в 2-х (двох) примірниках (копія поштових квитанцій додаються).

Не зважаючи на заборгованість, між сторонами була укладена додаткова угода № 11 до договору, відповідно до якої продавець в грудні 2010 року зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в кількості 30 000т. по ціні 2 150,00 грн. за 1т. сухої маси без ПДВ.

Згідно додаткової угоди № 11 в грудні 2010 року було поставлено кам'яновугільного коксу на загальну суму 74 016 079,74 грн., що підтверджується квитанціями та сертифікатами, які знаходяться в матеріалах справи.

13 грудня 2010 року між сторонами укладена додаткова угода № 12, відповідно п. 1 угоди, продавець в грудні 2010 року зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити коксовий дріб'язок (далі-товар) в кількості 1 000т. фактичної маси по ціні 600 грн. за 1т. сухої маси без ПДВ.

В межах додаткової угоди № 12 відповідачу було поставлено коксовий дріб'язок у загальному розмірі 568 620,00 грн., що підтверджується квитанціями та сертифікатами, які знаходяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, позивач стверджує, що згідно умовам договору, відповідачу було поставлено кам'яновугільного коксу і коксовий дріб'язок у загальному розмірі 74 575 853,10 грн.

На підставі платіжних доручень № 2981 від 03.12.10р., № 3002 від 09.12.10р., № 3017 від 10.12.10р., № 3033 від 15.12.10р., № 3055 від 16.12.10р., 3068 від 21.12.10р., 3071 від 21.12.10р., № 3075 від 22.12.10р., № 3095 від 23.12.10р., № 3112 від 28.12.10р., 3113 від 28.12.10р., № 3162 від 30.12.10р., № 3163 від 30.12.10р., № 3151 від 29.12.10р., № 3172_1601 від 06.01.11р., № 3192_1В01К від 11.01.11р., № 3195_1D018 від 12.01.11р., № 3005_1Е007 від 14.01.11р., № 3117_1Н017 від 17.01.11р., № 3207_1Е00Е від 14.01.11р., № 3239 від 19.01.11р., № 3193 від 12.01.11р., відповідачем поставку товару сплачено частково у загальному розмірі 91 000 000,00 грн. і з уточненням погашення заборгованості станом на 01.12.2010 року в розмірі 19 807 717,67 грн., заборгованість відповідача перед позивачем на даним момент складає у сумі 3 382 407,53 грн.

Позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання відповідно умовам договору від 24.03.2010р. в повному обсязі не виконав.

05.05.2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога, в якій зобов'язано ТОВ "Будінвест трейдінг" погасити заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 20411дс від 24.03.2010р.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ним не були порушені зобов'язання по оплаті поставленого товару. Також, відповідач надав до суду заяву від 15.11.11р. про призначення по справі бухгалтерську експертизу для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань.

Розглянувши заяву відповідача господарський суд ухвалою від 15.11.11р. призначив по справі № 8/5005/11156/2011 судову експертизу, на розгляд експерта поставлені наступні питання:

- Чи підтверджується документально наявність заборгованості відповідача перед позивачем за період з 01.12.10р. по 20.01.11р.?

- Якщо так, то в якій сумі та за який період саме?

Проведення судової експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

28.11.12р. Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслав до господарського суду Дніпропетровської області по справі № 8/5005/11156/2011 висновок судово-економічної експертизи № 822/823-12, в якому зроблено висновки по першому питанню вказано, що за період з 01.12.10р. по 20.01.11р., документально підтверджується поставка товару за договором № 20411дс від ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" на загальну суму 74 014 255,86 грн. та перерахування грошових коштів на загальну суму 90 999 999,00 грн., що перевищує вартість поставки товару за даний період на суму 16 985 743,14 грн. По другому питанню встановлено, що дослідження експертом розрахунків за період березень 2010р. - січень 2011р., з врахуванням даних бухгалтерського обліку ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" про наявність заборгованості станом на 30.11.2010р. у сумі 19 807 717,67 грн., заборгованість ТОВ "Будінвест Трейдінг" станом на 19.01.2011р. становить 2 821 974,53 грн.

Судом встановлено, що висновок судово-економічної експертизи № 822/823-12 від 20.11.2012 року не може прийматись до уваги виходячи з наступного.

В експертизі вірно зазначено, що згідно квитанцій про приймання вантажу, сертифікатів якості і виставлених рахунків, з урахуванням масової частки вологи, загальна вартість здійснених поставок згідно з договором у грудні 2010 року коксу кам'яновугільного становить 74 016 079 грн.

Однак експертом не вірно зазначено, що згідно квитанцій про приймання вантажу, сертифікатів якості і виставлених рахунків, з урахуванням масової частки вологи, загальна вартість здійснених поставок згідно з договором у грудні 2010 року коксової дрібниці становить 502 257 грн.

З матеріалів справи свідчить, що відповідач поставив на адресу позивача коксовий дріб'язок на загальну суму 559 773, 36 грн., де також підтверджено самим експертом, коли він дає оцінку відомості дебиторско-кредиторської заборгованості по ТОВ "Будінвест Трейдинг".

Доводи експерта за фактом відсутності в матеріалах справи квитанцій про приймання вантажу, сертифікатів якості і виставлених рахунків про поставки коксового дріб'язку 28 грудня 2010 року на суму 57 315, 60 грн., так само спростовується наступним.

Поставка коксового дріб'язку 28 грудня 201 року підтверджується:

- сертифікатами якості № 2832 від 27 грудня 2010 року і № 2832-2 від 27 грудня 2010 року;

- квитанціями про приймання вантажу № 52980876 від 28 грудня 2010 року і № 52980875 від 28 грудня 2010 року;

- рахунком № 3970 від 28 грудня 2010 року на суму 57 315, 60 грн.

Доводи експерта щодо відсутності документів, що підтверджують поставку коксового дріб'язку на суму 57 315, 60 грн. не спроможні і спростовуються викладеними доводами і тому на даний момент немає підстав вважати, що позивач поставив на адресу відповідача коксовий дріб'язок на суму 502 257 грн., так як документи наявні в матеріалах справи і повністю підтверджують поставку коксового дріб'язку на суму 559 773 грн.

В експертизі зазначено, що експертом досліджені звіти, у зв'язку з чим встановлено загальна різниця сухої вологи між сертифікатами якості виробника і даними звітів інспекції вантажоодержувача, яка складає 196 139 тон, що з урахуванням умов договору щодо вартості 1т. коксу кам'яновугільного є 504 281, 64 грн.

На підставі викладеного та беручи до уваги дані бухгалтерського обліку позивача експерт, з другого питання, робить висновок, що заборгованість відповідача перед позивачем становить не 3 382 407,53 грн., а за мінусом 504 281, 64 грн. становить 2 821 974, 53 грн. (- коригування 1 164, 24 грн.)

Дані висновки експерта зроблено невірно, так як експертом невірно застосовані норми договірних відносин, при проведенні розрахунків.

Відповідно до Розділу 3 Доповнення до Договору № 20411дс від 24 березня 2012 року, розділ 4 договору доповнено пунктом 4.4., згідно якого розрахунок сухої ваги поставленого товару здійснюється за даними визначеними у вантажоодержувача, від фактичної ваги поставленого товару, зазначеного в ж\д накладної або акті приймання товару за кількістю, складеного відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженого постановою від 25.04.1966 року № П6 із змінами, доповненнями і даними з вологи, які вказані у звіті, за умови якщо відхилення сухої ваги товару перевищує 2,3% між даними зазначеними в товаросупровідних документах на товар та даними отриманими у вантажоодержувача.

На підставі договірних відносин вбачається, що, так як в розділі 3 Доповнення вказано «І», а не «АБО», то розрахунок кількості проводиться на підставі двох, разом узятих, документів, а саме: акта приймання товару за кількістю, складеного в порядку Інструкції П6 та по даним звіту.

Згідно п.п. 16, 17, 17а Інструкції П6 якщо при прийманні продукції буде виявлена недостача, то одержувач зобов'язаний зупинити подальше приймання, забезпечити збереження продукції, а також вжити заходів до запобігання її змішання з іншою однорідною продукцією. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника іногороднього відправника. У цих випадках іногородній відправник (виробник) зобов'язаний не пізніше ніж наступного дня після отримання виклику одержувача повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде їм спрямований представник для участі в перевірці кількості продукції. Неотримання відповіді на виклик в зазначений термін дає право одержувачу здійснити приймання продукції до закінчення встановленого строку для явки представника відправника (виробника). Повідомлення про виклик представника відправника (виготовлювача) повинне бути спрямоване (передана) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а відносно продукції, що швидко псується - негайно після виявлення нестачі, якщо інші строки не встановлені основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.

Виходячи з доказів і пояснень наданих відповідачем, останній акт приймання за кількістю не складав осіб і представників вантажовідправника не викликав.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного випливає, що різницю вологи між сертифікатами якості виробника і фактичної вологою при отриманні продукції, експертом з урахуванням договірних відносин, могла бути встановлена лише на підставі акта приймання продукції за кількістю складеного за участю представника вантажовідправника та звітами, а не тільки на підставі звітів.

Зважаючи на викладене випливає, що експертом розрахунок різниці вологи між сертифікатами якості виробника і фактичної вологою, а так само віднімання цієї різниці від основної суми боргу здійснено необґрунтовано без належних на те правових підстав або договірних умов, що вказує на неправильні експертні висновки, які не можуть прийняті як докази у справі і які суперечать іншим доказам у справі.

Позивач 10 січня 2011 року здійснив коригування в розмірі 1 164, 24 грн., зменшивши на дану суму загальну заборгованість відповідача, що так само було відображено в бухгалтерському обліку, який був досліджений експертом. Однак при проведенні розрахунків експертом це не було прийнято до уваги, що призвело до обґрунтованого збільшення заборгованості на суму 1 164, 24 грн. Виходячи з проведеного експертного дослідження та викладених заперечень сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію (без штрафних санкцій) становить у розмірі 3 382 407, 53 грн., де:

- сума поставки коксу кам'яновугільного 74 016 079, 74 грн.;

- сума поставки коксового дріб'язку 502 457, 76 грн. + 57 315 грн. (сума з поставки коксового дріб'язку 28.12.10) - 1 164, 24 грн. (коригування);

- сума заборгованості за постачання станом на 1 грудня 2010 року 19 807 717, 67 грн.;

- сума платежів за поставлену продукцію 90 999 999 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 3 382 407,53 грн.

Згідно п. 4 додатку до договору від 01.12.10р., п. 6.2. викладено у наступній редакції, а саме, за порушення строків оплати за товар покупець виплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки до повного погашення заборгованості.

На підставі п. 4 додатку до договору від 01.12.10р. та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 16.05.2011р. по 14.02.13р. у загальному розмірі 899 300,52 грн. та 3% річних за період з 16.05.2011р. по 14.02.13р. у сумі 177 920,00 грн., згідно уточненого розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок пені та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 899 300,52 грн. та 3% річних у сумі 177 920,00 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на відповідача. Витрати пов'язані з оплатою судової експертизи також покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест Трейдінг" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 19/21, офіс 26; код ЄДРПОУ 34918847) на користь Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 122; адреса для листування: 83055, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 174; код ЄДРПОУ 30939178) - 3 382 407 (три мільйона триста вісімдесят дві тисячі чотириста сім) грн. 53 коп. основного боргу, 899 300 (вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч триста) грн. 52 коп. пені, 177 920 (сто сімдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. 3% річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 25.02.13р.