Постанова

від 19.12.2012 по справі 2а/0570/10698/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/10698/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Пономаренко В.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Содіс», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Торгівельна компанія «Океан» та ТОВ «ДІЄЗ»

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 18.05.2012р. № 0001621542/0,-

за участю представників сторін:

від позивача: Штурмана Ю.М. - особисто

від відповідача : Іващенка Д.А. - за дов. від 22 березня 2012 року

від третіх осіб: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Содіс» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 18.05.2012р. № 0001621542/0.

Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 18.05.2012р. № 0001621542/0.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2012р. до участі у справі залучені ТОВ «Торгівельна компанія «Океан» та ТОВ «ДІЄЗ» у якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ «Содіс» було укладено договір з ТОВ «Торгівельна компанія «Океан» на поставку риби свіжомороженої. Згідно видаткової накладної № 175 від 19.03.2012р. було здійснено поставку риби на загальну суму 94 470,00 грн. ТОВ «Торгівельна компанія «Океан» було надано позивачу податкову накладну № 63 від 19.03.2012р. на загальну суму 94 470,00 грн., в т.ч. ПДВ 15 745,00 грн., оформлену у відповідності до вимог п.п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Оплату за поставлений товар було здійснено ним згідно платіжних доручень, тобто, на час складання акту заборгованість відсутня.

Крім того, ТОВ «Содіс» було укладено договір з ТОВ «ДІЄЗ» на поставку риби свіжомороженої. Згідно видаткових накладних № 13 від 16.03.2012р. та № 16 від 22.03.2012р. було здійснено поставку риби на загальну суму 65 920,00 грн. та 67 300,00 грн. відповідно. ТОВ «Дієз» було надано позивачу податкові накладні № 14 від 16.03.2012р. та № 15 від 22.03.2012р. на загальну суму 65920,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 986,67,00 грн. та 67 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 216,67 грн., оформлені у відповідності до вимог п.п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Оплату за поставлений товар було здійснено ним згідно платіжних доручень, тобто, на час складання акту заборгованість відсутня.

Вказує, що позивач не знав і не міг знати під час подання податкових декларацій з ПДВ, що ТОВ «Торгівельна компанія «Океан» виправляло помилки в податковому обліку, а ТОВ «ДІЄЗ» не відображено вищевказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних України, а тому у відповідача не було законних підстав для визначення податкового зобов'язання та фінансових санкцій з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що за наслідками камеральної перевірки, оформленої актом №1478/15-312/30628157 від 18.05.2012р., було встановлено порушення податкового законодавства: п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 27 047,00 грн.

Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Треті особи у судове засідання не з'явились, надали суду письмові пояснення (арк. справи 146, 168).

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Содіс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 26.11.2007р., включене до ЄДРПОУ за номером 30628157 (арк. справи 221).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», її функції, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2012р. Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Содіс» (арк. справи 14 - 15).

За результатами перевірки заступником начальника податкового органу 18.05.2012р. згідно із п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, за порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001621542/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 27 047,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 6 761,75 грн. (арк. справи 13).

Судом встановлено, що позивачем з ТОВ «Торгівельна компанія «Океан» був укладений договір купівлі-продажу № 13/7 від 04.01.2012р. згідно з яким ТОВ «Торгівельна компанія «Океан» (Продавець) зобов'язується передати у власність покупця товар, а ТОВ «Содіс» (Покупець) - прийняти та оплатити вказаний товар, а саме, рибу свіжоморожену (арк. справи 7 - 8).

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору постачання товару здійснюється партіями на підставі узгодженої сторонами заявки (арк. справи 7).

На підставі отриманої від ТОВ «Торгівельна компанія «Океан» податкової накладної № 63 від 19.03.2012р. на суму 94 470,00 грн., в т.ч. ПДВ 15 745,00 грн. (арк. справи 10) позивач сформував податковий кредит та відобразив вказану операцію в декларації за березень 2012р. та у бухгалтерському обліку (арк. справи 10,75 - 97).

Транспортування товару відбулось автопідприємством ПП Волошин, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 19.03.2012р. на перевезення товару - минтай/м у кількості 4 020,000 кг за ціною 23,50 грн. на суму 94 470,00 грн. (арк. справи 69).

Оплата за вказаним договором здійснена позивачем згідно з отриманою видатковою накладною від 19.03.2012р. № 175 (арк. справи 145), платіжними дорученнями від 18.04.2012р. № 880 на суму 5 000,00 грн., від 20.04.2012р. № 887 на суму 9 000,00 грн., від 23.03.2012р. № 837 на суму 30 000,00 грн., від 24.04.2012р. № 894 на суму 5 470,00 грн., від 27.03.2012р. № 840 на суму 30 000,00 грн., (арк. справи 16, 19 - 20).

За наслідками проведення вказаних операцій, позивачем було відображено вищевказану податкову накладну в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2012р., та відображено в бухгалтерському обліку по оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за березень 2012 року (арк. справи 65, 78 - 87).

Листом від 22.11.2012р. № 116 ТОВ «Торгівельна компанія «Океан» надано на адресу суду пояснення, в яких пояснило, що ним у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України було оформлено податкову накладну від 19.03.2012р. № 63 та надіслано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 11 підрозділу 2 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Але, за п. 8. Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 29.12.2010р. № 1246, відповідно до якого для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі, ТОВ «Торгівельна компанія «Океан» було отримано квитанцію № 1 від 06.04.2012р. з відмовою в прийнятті документу. Причина відмови - Покупець не був платником ПДВ 19.03.2012р. При повторному направленні було отримано квитанцію № 1 від 10.04.2012р. з відмовою в прийнятті документу. Причина відмови - Покупець не був платником ПДВ 23.03.2012р. Втретє надіслана накладна була повернута з тим же результатом від 13.04.2012р. (арк. справи 146 - 149).

При цьому, вищевказана господарська операція була відображена ТОВ «Океан» в податковій декларації за березень 2012 року та реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (арк. справи 150 - 154).

Крім того, позивачем з ТОВ «ДІЄЗ» був укладений договір купівлі-продажу № 7-11/7 від 12.05.2011р. згідно з яким ТОВ «ДІЄЗ» (Продавець) зобов'язується передати у власність покупця товар, а ТОВ «Содіс» (Покупець) - прийняти та оплатити вказаний товар, а саме, рибну продукцію (арк. справи 9). Відповідно до п. 2.1 вказаного договору постачання товару здійснюється партіями за замовленням покупця (арк. справи 9). Вказаний договір сторонами було пролонговано до 31.12.2012р. (арк. справи 230).

На підставі отриманих від ТОВ «ДІЄЗ» податкових накладних № 14 від 16.03.2012р. на суму 65 920,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 986,67 грн. та № 15 від 22.03.2012р. на суму 67 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 216,67 грн. (арк. справи 11 - 12) позивач сформував податковий кредит та відобразив вказані операції в декларації за березень 2012р. та у бухгалтерському обліку (арк. справи 75 - 97, том 1).

Транспортування товару відбулось автопідприємством ОСОБА_3, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 16.03.2012р. на перевезення товару - риба в асортименті у кількості 2 500,000 кг на суму 65 920,00 грн. (арк. справи 220).

Оплата за вказаним договором здійснена позивачем згідно з платіжними дорученнями від 19.03.2012р. № 826 на суму 15 000,00 грн., від 27.03.2012р. № 845 на суму 67 300,00 грн., від 23.03.2012р. № 833 на суму 50 920,00 грн. (арк. справи 17 - 18, 218, том 1).

За наслідками проведення вказаних операцій, позивачем було відображено вищевказані податкові накладні в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2012р. та в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року (арк. справи 65, 75 - 77, том 1).

Згідно з поясненнями, наданими ТОВ «Дієз», податкові накладні № 14 від 16.03.2012р. на суму 65 920,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 986,67 грн. та № 15 від 22.03.2012р. на суму 67 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 216,67 грн. не були зареєстровані у зв'язку з про строчкою (35 днів після дати реєстрації), але в декларації з ПДВ за березень 2012р. вказані зобов'язання були відображені. В квітні 2012р. спірні податкові накладні були відкореговані та подані на реєстрацію в державний реєстр під № 14 від 16.04.2012р. на суму 65 920,00 грн. та зареєстрована 03.05.2012р. та № 15 від 16.04.2012р. на суму 67 300,00 грн., зареєстрована 03.05.2012р. В травні 2012р. вказані податкові накладні було передано ТОВ «Содіс» та включено в декларацію з ПДВ за квітень 2012 року (арк. справи 170 - 210, том 1).

На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначались ст. 185, 188, 201 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Водночас, пунктом 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З аналізу вказаної норми вбачається, що покупець може подати скаргу на постачальника у разі, якщо останній відмовляється надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг.

Однак, наскільки вбачається з наведених матеріалів, ані покупцем, ані продавцем не було допущено порушень при фактичному виконанні договору купівлі-продажу № 13/7 від 04.01.2012р. з ТОВ «Океан» При цьому, згідно пояснень, наданих відповідачем, ТОВ «Содіс» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 12.11.1999р. (арк. справи 211, том 1), що також підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість, виданим 12.11.1999р. (арк. справи 222, том 1), тобто, на час виписки податкових накладних та направлення їх для реєстрації в державному реєстрі позивач був платником податку на додану вартість.

До того ж, відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Тобто, позивач не позбавлений права в межах строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, подати уточнюючий розрахунок у разі самостійного виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації.

Вказане спростовує відомості, зазначені в квитанціях, направлених на адресу ТОВ «Океан» з вини податкового органу щодо неперебування позивача на час виписки податкових накладних платником податку на додану вартість та доводить правомірність дій покупця при фактичному виконанні договору та відображенні спірних сум в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Дієз», суд зазначає, що дійсно, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Однак, при цьому слід зазначити, що за приписами вказаного пункту, саме продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних - це право, а не обов'язок покупця. До того ж, зазначений пункт не виключає випадків необхідності реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, що також вказує на право платника податків у разі помилки відкорегувати необхідні дані та кореспондується з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України щодо можливості подання уточнюючих розрахунків.

До того ж, суд зауважує, що відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто, обмеження щодо неподання уточнюючих розрахунків відноситься на час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок, та не обмежує вказане право платника податків на час проведення камеральних перевірок.

За таких обставин, висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість, є безпідставним.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства з податку на додану вартість на суму 27 047,00 грн., застосування до нього штрафних санкцій в сумі 6 761,75 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням з ПДВ від 18.05.2012р. № 0001621542/0 є безпідставним.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Содіс» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Торгівельна компанія «Океан» та ТОВ «ДІЄЗ» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 18.05.2012р. № 0001621542/0 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 18.05.2012р. № 0001621542/0, на підставі якого збільшено грошове зобов'язання платника податку за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 33 808,75 грн. (в тому числі 27 047,00 грн. - за основним платежем та 6 761,75 грн. - за штрафними санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Содіс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 338 (триста тридцять вісім) грн. 09 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 грудня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 24 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.