Рішення

від 27.02.2013 по справі 28/5005/640/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.13р. Справа № 28/5005/640/2012

За позовом: Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

До: Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк», м. Харків

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

Про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від прокурора: Сухова М.П. (сл.посв.№003557), гольник Г.В. (сл.посв.№001457);

Від позивача: Герасимчук С.С. ( дов.№4/8 від 04.01.13р.);

Від відповідача: Люта В.В. ( дов. від 27.12.12р.);

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради ( позивач ) у листопаді 2011р. звернувся з позовом до ПАТ «УкрСиббанк» ( відповідач ) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та АКІБ «УкрСиббанк» , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за №618 від 30.01.06р. , державна реєстрація якого відбулась 06.03.2006 р. за №040610400226, шляхом викладення п.4.1. в наступній редакції: « 4.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України». Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.12р. у справі № 28/5005/640/2012 (суддя Манько Г.В.) в задоволенні позову відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.12р. (головуючий Євстигнеєв О.С., судді Лотоцькі Л.О., Бахмат Р.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.12р. у справі №28/5005/640/2012 було скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені та внесено зміни до п.4.1. договору оренди земельної ділянки від 30.01.06р., укладеного між сторонами, шляхом викладення п. 4.1 в редакції прокурора. Постановою ВГСУ від 26.06.12р. постанову ДАГС від 24.04.12р. у справі №28/5005/640/2012 скасовано, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.12р. у справі №28/5005/640/2012 залишено без змін. Постановою Верховного Суду України від 20.11.12р. постанову ВГСУ від 26.06.12р. у справі №28/5005/640/2012 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Постановою ВГСУ від 25.12.12р. постанову ДАГС від 24.04.12р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.12р. у справі №28/5005/640/2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Скасовуючи попередні судові рішення , суд касаційної інстанції вказав наступне : «.....Таким чином, оскільки запропонована прокурором редакція п. 4.1. договору оренди земельної ділянки всупереч наведеним нормам права не містить істотних умов договору оренди земельної ділянки щодо зазначення розміру орендної плати, строків і порядку її внесення, висновок господарського суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог колегія визнає помилковим. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Скасуванню підлягає і рішення місцевого господарського суду, оскільки при його прийняті судом 1-ї інстанції не враховано наведеного вище, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду».

Відповідно до приписів ст.111 12 ГПК України вказівки , що містяться у постанові касаційної інстанції , є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Тому в ухвалі від 22.01.13р . про прийняття справи до свого провадження прокурора було зобов'язано викласти позовні вимоги з урахуванням змісту постанови ВГСУ від 25.12.12р.

Під час нового розгляду справи 18.02.13р. прокурор уточнив позовні вимоги (т.3, а.с.1-2) та просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 р. , укладеного між Дніпропетровською міською радою та АКІБ «УкрСиббанк», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за №618 від 30.01.06р. , зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040610400256 від 13.03.2006р., шляхом викладення п.2.3. в наступній редакції: «п.2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2013 року становить 4 593 364, 46 грн.»; шляхом викладення п. 4.1. в наступній редакції: «п.4.1. Річна оренда плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), з урахуванням п.2.1. цього договору, у розмірі 970 грн. 56 коп., не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом». Дніпропетровська міська рада ( позивач ) у письмових поясненнях уточнені позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ( третя особа ) витребуваних судом письмових пояснень не надала, явку повноважних представників до судових засідань тричі не забезпечила, не зважаючи на ту обставину, що про час та місце судових засідань була своєчасно повідомлена ( про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення третій особі 28.01.13р. копії ухвали суду про прийняття справи до свого провадження, т.2., а.с.103 ).

ПАТ «УкрСиббанк» ( відповідач ) під час нового розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на наступні обставини: ст.651 ЦК України та ст.30 ЗУ «Про оренду землі» передбачено поведінку сторін при внесенні змін до договору, остання зафіксована також і у підписаному сторонами договорі оренди; про наявність спору між сторонами в разі зміни договору може свідчити тільки дотримання порядку внесення змін, передбачених законом; однак в даному спору позивач не тільки не вчинив дій в часті підготування проекту додаткової угоди до договору та і не направив останню відповідачу, а і проігнорував письмові звернення відповідача ( не надав відповіді на листи банку, які свідчили про намір укласти відповідні угоди до всіх діючих договорів оренди після розгляду питання визначення розміру земельного податку на пленарній сесії Ради) . В даному процесі позивач помилково ототожнює поняття «відмова від використання права» і «порушення права»; якщо позивач добровільно відмовився від реалізації свого права, тобто не звернувся до відповідача з відповідною пропозицією про зміну договору, останнє не може свідчити про порушення його права відповідачем та про існування між сторонами будь-якого спору. Також відповідач зазначає, що запропонований прокурором в позовній заяві проект п.4.1. договору не містить усіх необхідних умов , у розумінні ч.1. ст.638 ЦК України , ч.1 ст.180 ГК України, ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» та п.288.4. Податкового кодексу України

Заслухавши пояснення представників прокурора та сторін , дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.06р. між Дніпропетровською міською радою ( орендодавець ) та АКІБ «УкрСиббанк» ( орендар ) укладено договір оренди землі , згідно з умовами якого орендодавець на підставі відповідного рішення Дніпропетровської міської ради від 30.11.05р. №272/31 передав, а орендар прийняв в строкове платне користування строком на 15 років земельну ділянку площею 0, 1846 га (площа частки , за яку справляється оренда плата становить 0,68% або 0, 0013 га), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 7 Жовтневий район) , зареєстрованої в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:261:0062. Згідно з п.1.2. договору цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) - 1.11.6 (інша комерційна діяльність). Відповідно до п.2.3. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 2 109 405 грн. 15 коп.

Однією із істотних умов цього договору є обов'язок орендаря ( відповідача ) сплачувати на користь орендодавця ( позивача ) річну орендну плату за земельну ділянку , яка встановлюється у грошовій формі (у гривнях) , з урахуванням п.2.1 цього договору, у розмірі 1(%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку (п.4.1. договору). Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться з внесенням змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України (п.4.2.) Орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, що місячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок орендодавця (п.4.4.). Розрахунок орендної плати було здійснено відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на той час . Відповідно до вказаного Закону орендна плата за користування земельними ділянками , які знаходяться в державній чи комунальній власності, не може бути менша ніж розмір земельного податку, який встановлений Законом України «Про плату за землю». Пунктом 4.7. договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміні розмірів земельного податку, підвищення цін , тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом. ( а.с.8-11)

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (ст. 288.4).

На підставі вищезазначених приписів Податкового кодексу України Дніпропетровська міська рада 02.02.11р. прийняла рішення № 216/8 «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин , у відповідність до вимог чинного законодавства» ,яким ( поміж-іншим ) вирішено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання .

Відповідно до витягу від 05.02.13р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Держкомземом у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області , станом на 05.02.13р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яку займає відповідач за договором оренди земельної ділянки від 30.01.06р. , становить 4 593 964, 46 грн. (т.3., а.с. 5)

Прокурор вважає, що прийняття нового законодавства, яким внесено зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та наявність рішення Дніпропетровської міської №216/8 від 02.02.11р. є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 р.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном . Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Умовами спірного договору встановлені підстави для зміни розміру земельного податку , у разі зміні розмірів земельного податку (п.4.7. договору).

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України «Про оренду землі»). Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Згідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

ВГСУ у своєму інформаційному листі від 06.08.08 р. № 01-8/471 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права ( за матеріалами справ, розглянутих Верховним судом України) » з метою забезпечення однакової і правильної судової практики довів до відома господарських судів наступні правові позиції ,які пов'язані із застосуванням ВСУ деяких норм процесуального права і знайшли відображення в його постановах : « 1.Недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України ( 436-15 ) щодо обов'язку з надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звертатися до суду за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову про розірвання договору. Частиною другою статті 188 Господарського кодексу України ( 436-15 ) передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У розгляді справи, пов'язаної із застосуванням, зокрема, наведеної норми, Верховний Суд України зазначив таке. Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), ( v015p710-02 ) положення частини другої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України ( 436-15 ) щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Згідно з частиною другою зазначеної статті Цивільного кодексу України ( 435-15 ) якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони (постанова Верховного Суду України від 17.06.2008 N 8/32пд)».

Аналогічної правової позиції дотримувався Верховний Суд України і під час розгляду касаційної скарги ТОВ «Смак» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.10 р. у справі № 27/15-10 ( за позовом того ж Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Дніпропетровської міськради до ТОВ «Смак» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ) , постанову ДАГС від 22.04.10 р. у цій справі ( якою рішення господарського суду залишено без змін та зроблено висновок про те , що недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору ,у разі виникнення такої необхідності , не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача ) та постанову ВГСУ від 23.06.10 р. у цій справі ( якою попередні судові рішення залишені без змін ).

Відповідно ж до приписів ст.111 28 ГПК України : рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи вищезазначену правову позицію Верховного Суду України та ту обставину , що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею в трикратному розмірі земельного податку та прийняття Дніпропетровською міськрадою рішення №216/8 від 02.02.11р. ; суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню уточнені позовні вимоги прокурора про внесення змін до пунктів 2.3., 4.1 договору оренди землі . Одночасно суд критично сприймає твердження відповідача про відсутність спору , оскільки станом на час прийняття рішення у цій справі сторони не уклали відповідну додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки .

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.288 Податкового кодексу України; ст.ст.651,653 ЦК України; ст.ст. 33, 49, 82 -85 ГПК України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Внести зміни до п.2.3. договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. зареєстрованого в реєстрі за № 619 від 30.01.2006 року, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040610400256 від 13.06.2006 року, шляхом викладення його в наступній редакції: « п.2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2013 року становить 4 593 364, 46 грн.».

3. Внести зміни до п.4.1. договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. зареєстрованого в реєстрі за № 619 від 30.01.2006 року, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040610400256 від 13.06.2006 року, шляхом викладення його в наступній редакції: « п.4.1. Річна оренда плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), з урахуванням п.2.1. цього договору, у розмірі 970 грн. 56 коп., не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом».

4. Стягнути з відповідача : Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (м. Харків, пр. Московський, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807750) на користь державного бюджету , одержувач: Управління Державної Казначейської Служби у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ( код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805 012, рах. № 31214206783005, КБКД 220 300 01, «Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.1»): 1 073, 00 грн. - судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності

Суддя Васильєв О.Ю.

27.02.2013р.