Постанова

від 21.02.2013 по справі 13/333-38/463-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р. Справа№ 13/333-38/463-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

В судове засідання прокурор: не з'явився

за участю представників

від позивача: Кульчіцька О.М. - дов. від 18.01.2013 року № 364-07/09

від відповідача: Брагіна Н.О. - дов. від 31.12.2012 року, № 276

Журавльов О.С. - дов. від 31.12.2012 року, № 278

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями ,,Лукойл - Україна" на рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2012 року

у справі № 13/333-38/463-2012 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві (м. Київ)

до Підприємства з іноземними інвестиціями ,,Лукойл-Україна'' (м. Київ)

про стягнення 233 806,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернувся Київський прокурор захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями ,,Лукойл-Україна'' про стягнення завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 300 620,45 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.11р. у справі №13/333 в позові відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.12р. рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.11р. у справі №13/333 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.12р. рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.11р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.12р. у справі №13/333 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.10.2012 р. порушено провадження у справі № 13/333-38/463-2012.

В ході розгляду справи прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 233 806,87 грн., завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Рішенням від 11.12.2012 року господарський суд м. Києва позов задовольнив.

Стягнув з Підприємства з іноземними інвестиціями ,,Лукойл-Україна'' (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 14, літ. ,,А''; код 30603572) в дохід Державного бюджету України шкоду в сумі 233 806 (двісті тридцять три тисячі вісімсот шість) грн. 87 коп.

Стягнув з Підприємства з іноземними інвестиціями ,,Лукойл-Україна'' (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 14, літ. ,,А'' код 30603572) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 4 676 (чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 14 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду Підприємство з іноземними інвестиціями ,,Лукойл-Україна'' звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2012 року по справі № 13/333-38/463-2012 і прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 13/333-38/463-2012.

Під час апеляційного провадження представники відповідача підтримали доводи своєї апеляційної скарги, прокурор не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень.

Представник позивача просив залишити рішення Господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія виходить з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 18.11.10р. - 08.12.10р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва Журавським Д.В., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища міста Києва Мажним Д. Д., Юргіним Д. В., Масалигіною О.Л. у присутності начальника АЗС №11-10 ПІІ ,,Лукойл-Україна'' згідно з наказом Державної екологічної інспекції в м. Києві від 18.11.10р. №1236 проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на вказаній АЗС, за результатами проведення якої складений акт №09/246а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до вказаного акту за результатами перевірки було встановлено, що на момент перевірки водопостачання АЗС №11-10 ПІІ ,,Лукойл-Україна'' здійснюється з артезіанської свердловини на четвертинний водоносний горизонт глибиною 20 метрів. Облік забраної води з артезіанської свердловини здійснюється водолічильником фірми Minomess. На момент перевірки лічильник був не опломбований. Контроль якості води з артезіанської свердловини здійснюється СЕС Голосіївського району міста Києва. Представлено протокол дослідження питної води з артезіанської свердловини від 01.03.2010р. АЗС представлено дозвіл на спеціальне водокористування УКР-581-Кіє виданий 28.06.2005р. Строк дії дозволу до 31.07.2008р. Термін дії дозволу прострочений, що кваліфікується як самовільне використання підземних вод та є порушенням ст.ст. 44, 48, 110 Водного кодексу України.

30.11.10р. позивачем складено протокол №006486 про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення відносно начальника АЗС №11-10 ПІІ ,,Лукойл-Україна'', відповідно до яких на вказаній АЗС здійснювалось водокористування за відсутності дозволу на спецводокористування, з цих підстав начальника АЗС притягнуто до адміністративної відповідальності.

14.12.10р. позивачем винесено припис №03/95п, яким зобов'язано відповідача отримати у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища міста Києва дозвіл на спецводокористування на АЗС №11-10. Копії дозволів надати до Державної екологічної інспекції міста Києва до 14.01.11р., провести повірку та опломбувати водомірний лічильник на артезіанській свердловині АЗС №11-10 до 14.01.11р.

На підставі матеріалів проведеної перевірки позивачем згідно положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. № 290, проведено розрахунок розміру збитків за самовільне водокористування за період з серпня 2008 року по серпень 2009 року, який складає 11 897,69 грн., та у відповідності до приписів Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування за період вересень 2009р. - листопад 2010р., який дорівнює 288 725,76 грн.

23.12.10р. позивач направив на адресу відповідача претензію №181, в якій зазначив, що АЗС №11-10 ПІІ ,,Лукойл-Україна'', яка розміщується в Голосіївському р-ні м. Києва, здійснено спеціальне водокористування з підземних вод без дозволу, що є порушенням ст.44, 110 Водного кодексу України, чим здійснено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.48 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв'язку з чим йому нараховано розмір збитків за самовільне використання підземних вод в сумі 300 620,45 грн. Враховуючи зазначене, позивач пропонував сплатити розмір плати за самовільне використання підземних вод в сумі 300 620,45 грн. Проте відповідач вказану претензію не задовольнив.

18.01.11р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві видано відповідачу (АЗС №11-10) дозвіл на спеціальне водокористування №УКР-830-Кіє з терміном дії до 18.01.14р.

Відповідно до п.5.3 дозволу артезіанська свердловина розташована на АЗС №11-10; свердловина №б/н: глибина 20 м, продукт. 1,5 куб. м/год.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

В силу приписів пункту 9 статті 44, статей 48, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами лише за наявності дозволу і насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у порушенні правил спеціального водокористування.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України ,,Про охорону навколишнього природного середовища'' порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань -причиною.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, виключає його відповідальність.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що при здійсненні перевірки позивачем був встановлений факт водокористування відповідачем артезіанською свердловиною без спеціального дозволу у період з серпня 2008р. по листопад 2010р. Позивачем було нараховано суму збитків завданих державі внаслідок водокористування свердловиною без спеціального дозволу на підставі методик виходячи з розміру орієнтовного дебіту свердловини 1,5 куб. м/год., зазначеного в паспорті свердловини. В свою чергу відповідачем на підтвердження своїх заперечень щодо недоведеності Прокурором та позивачем обсягів спожитої відповідачем води не подано суду доказів фактичного обсягу спожитої без дозволу відповідачем води з вказаної свердловини. При цьому законодавством встановлений обов'язок водокористувача здійснювати облік спожитої води справним, провіреним та опломбованим лічильником.

Як встановлено Вищим господарським судом України в постанові від 15.10.12р. у справі №13/333 - розрахунок збитків за самовільне водокористування за період з серпня 2008 року по серпень 2009 року повинен був здійснюватись позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. № 37, яка є обов'язковою для Державної екологічної інспекції в місті Києві. При цьому, вказана Методика повинна застосовуватися до 24.08.2009р., тобто до моменту набрання чинності (25.08.2009р.) Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. № 37, на підставі якої позивачем було здійснено розрахунок збитків за період серпень 2008р. - серпень 2009р., встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів, та є обов'язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України, в тому числі для органів Державної екологічної інспекції.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що розрахунок збитків за самовільне водокористування за період з серпня 2008 року по серпень 2009 року повинен був здійснюватись позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. № 37.

При цьому, вказана Методика повинна застосовуватися до 24.08.2009р., тобто до моменту набрання чинності (25.08.2009р.) Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389.

Зазначена Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами), та застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

З аналізу пункту 1.2. Методики (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що вказана Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі як внаслідок таких порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що призвели до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, так і внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Тобто, вказана норма встановлює самостійні та окремі підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Відтак, судова колегія вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неправомірного застосування позивачем Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, при розрахунку розміру збитків, завданих внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до пункту 1.7. Методики спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. В свою чергу, самовільне водокористування - це здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.

В розділі IX (пункти 9.1., 9.2.) Методики визначено порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), який здійснюється за формулою: З сам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3, Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./м3, що діє в регіоні на момент виявлення порушення. Норматив збору за спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1999 № 836.

Зокрема правомірність застосування позивачем для розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів №37 та №389 (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) також підтверджується висновком Вищого господарського кодексу України в постанові від 15.10.12р. у справі №13/333.

Колегія суддів апеляційного господарського суду перевірила розрахунок позову, наданий позивачем, (том III, сторінки 144-145) і вважає його правильним та обґрунтованим, тому погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 233 806,87 грн., завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями ,,Лукойл - Україна" на рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2012 року по справі № 13/333-38/463-2012 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2012 року по справі № 13/333-38/463-2012 - залишити без змін.

3. Справу № 13/333-38/463-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 22.02.2013 р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Майданевич А.Г.