Постанова

від 26.02.2013 по справі 5017/2060/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 5017/2060/2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Александр-Н", м. Одеса (далі - ТОВ "Александр-Н"),

на рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2012 та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2012

зі справи № 5017/2060/2012

за позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса (далі - відділення АМК),

до ТОВ "Александр-Н"

про стягнення 40 000 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Відділення АМК звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ "Александр-Н" 20 000 грн. штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії відділення АМК від 28.02.2012 № 06-рш у справі № 09-08/2012 (далі - рішення № 06-рш), та 20 000 грн. пені за прострочення сплати цього штрафу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.11.2012 (суддя Степанова Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 (колегія суддів у складі: суддя Картере В.І. - головуючий, судді Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.), позов задоволено. Судові рішення мотивовано обов'язком відповідача оплати суми штрафу та пені у зв'язку з простроченням установлених конкурентним законодавством стоків оплати штрафу.

У касаційній скарзі ТОВ "Александр-Н" просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати в частині стягнення суми пені та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невірне застосування названими судовими інстанціями положень Закону України "Про захист економічної конкуренції". Скаржник заперечує отримання ТОВ "Александр-Н" копії рішення № 06-рш і у зв'язку з цим вважає, що підстави для стягнення пені відсутні, оскільки визначений Законом строк для оплати суми штрафу не закінчився.

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК просило оскаржувані судові акти залишити без змін, а скаргу - без задоволення з мотивів, викладених у даному відзиві.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

У пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Згідно з рішенням № 06-рш:

дії ТОВ "Александр-Н", які полягали в поширенні в газеті певної інформації, що вводить в оману, визнано порушенням, передбаченим статтею 15 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

за це порушення з ТОВ "Александр-Н" стягнуто штраф у сумі 20 000 грн.

Господарськими судами у справі встановлено, що ТОВ "Александр-Н" отримало копію рішення № 06-рш 03.03.2012, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.10). Відтак ТОВ "Александр-Н" було зобов'язане сплати накладений даним рішенням штраф у сумі 20 000 грн. у строк до 04.05.2012, але не сплатило.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень у даній справі попередні судові інстанції виходили з того, що рішення № 06-рш підлягає обов'язковому виконанню в частині стягнення накладеного штрафу, зокрема, з тих підстав, що визначені Законом України "Про захист економічної конкуренції" присічний строк оскарження № 06-рш та строк для добровільної оплати цього штрафу сплинули.

Місцевий та апеляційний господарські суди перевірили правильність обчислення суми пені, що підлягає стягненню за час прострочення оплати штрафу, з урахуванням вимог частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо обмеження суми пені сумою штрафу.

З огляду на викладене рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі є законними та обґрунтованими. Визначені чинним законодавством підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують, оскільки відповідно до частини другої статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Разом з тим, касаційна скарга не містить переконливих доводів щодо спростування установлених попередніми судовими інстанціями фактичних даних про отримання ТОВ "Александр-Н" копії рішення № 06-рш.

Керуючись статтями 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 зі справи № 5017/2060/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Александр-Н" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов