Постанова

від 27.02.2013 по справі 25/111-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа№ 25/111-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Ізолпромсервіс-Переяслав» на рішення господарського суду Київської області від 13.11.2012 року № 25/111-12 (суддя Саванчук С.О)

за позовом Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Ізолпромсервіс-Переяслав»

про розірвання договору оренди та стягнення 58 700 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області № 25/111-12 від 13.11.2012р. задоволений позов Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства до ТОВ«Ізолпромсервіс-Переяслав» про розірвання договору оренди та стягнення 58 700 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду в цілому, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати.

В судовому засіданні, представник позивача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, вважає їх необґрунтованими, а рішення є таким що не підлягає скасуванню.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 23.09.2009 сторонами укладено договір оренди цілісного майнового комплексу, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс, загальною площею 4 791,72м2, що знаходиться в селі Переяславське, вул. Шевченка, 1-в, Переяслав-Хмельницького району, Київської області, терміном на 10 років з моменту прийняття об'єкта оренди за актом приймання передавання.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення суми, мотивуючи вимоги тим, що за період з вересня 2009 року по вересень 2012 року відповідачем з нарахованої суми за договором в розмірі 144 700 грн. сплачено 86 000 грн., відповідачем більш ніж три місяця не сплачується орендна плата, що дає право позивачеві ініціювати розірвання договору оренди та стягнення боргу у примусовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості у сумі 58 700 грн., яка підлягає стягненню, а враховуючи, що відповідач не вносив орендну плату протягом трьох місяців підряд, у позивача виникло право відмовитися від договору оренди, а тому позовні вимоги в цієї частини також підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти рішення, відповідач наполягає на тому, що позовна заява підписана не уповноваженою особою, участь у судових засіданнях брали, з боку позивача, також особи, що не наділені повноваженнями. Відповідач не був належним чином повідомлено про судові засідання, що позбавило його подати зустрічну позовну заяву. Не взято до уваги відповідь відповідача на пропозицію щодо розірвання договору оренди, що призвело до прийняття помилкового рішення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Умовами договору оренди передбачена передача майна в користування на підставі акту приймання - передачі.

Відповідно до акту від 23.09.2009р. позивач передав, а відповідач прийняв майно в користування.

Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Пунктами 4 та 9договору оренди сторони погодили, що відповідач щомісячно повинен сплачувати 4 000грн. орендної плати не пізніше 20 числа кожного місяця; дострокове розірвання договору можливе за письмовою згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законодавством України.

Позивачем, на підтвердження наявності боргу, надано банківські виписки про стан грошових надходжень, з яких вбачається заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендних платежів в розмірі 50 700грн.

Посилаючись на ст..778 ЦК України, у листі, наданому у спростування заявленого позивачем позову, відповідач наводить доводи про поліпшення стану майна, що надає йому привілей щодо зарахування вартості ремонту в рахунок орендних платежів, або на відшкодування вартості виконаних робіт.

Між тим, дані доводи колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом, капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом, капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором, якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця; якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Умови договору оренди не містять необхідності погодження позивачем здійснення ремонту, але відповідачем не надано доказів того, що ремонт приміщень був необхідний, та викликаний невідкладною потребою, чи відповідачем узгоджена проектно-кошторисна документація та затрати на здійснення погоджених невіддільних покращень орендованого майна, період виконання ремонтних робіт.

Крім того, умови договору не містять положень щодо відшкодування здійснених затрат на ремонт майна за рахунок орендної плати. Не надано доказів звернення до позивача з доказами проведення ремонту, розрахунком відшкодувань, інше.

Сам головне, колегія суддів звертає увагу на те, що даний лист складений та направлений відповідачем у жовтні 2012р., тобто після звернення позивача з відповідним позовом.

Щодо порушення норм процесуального права.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (постанова Пленуму ВГСУ від 16.01.2013 р. N 3).

В зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання справа неодноразово відкладалась, розгляд справи продовжувався на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України в зв'язку з неявкою відповідача. Матеріали справи містять поштові конверти (а.с.187-189) з відміткою відділення поштового зв'язку про повернення кореспонденції (ухвали суду) за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач повідомлений належним чином, та порушень норм процесуального права не вбачає.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Ізолпромсервіс-Переяслав» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області № 25/111-12 від 13.11.2012 року -без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду Київської області .

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Тарасенко К.В.