Рішення

від 18.02.2013 по справі 916/80/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2013 р.Справа № 916/80/13-г

За позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ"

про стягнення 1049862,10 грн.

та

за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ"

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про визнання договору оренди із змінами та доповненнями недійсним

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 22.10.2012р.

від відповідача: Нестерова О.В. - довіреність від 23.01.2013.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалися перерви з 25.01.2013р. до 11год. 40 хв. 01.02.2013р., з 01.02.2013р. до 16год. 20 хв. 06.02.2013р., з 06.02.2013р. до 09год.00хв. 18.02.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1), звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ" (далі по тексту - ТОВ "ІДЕАЛ") , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором оренди у сумі 1026760 грн., 3% річних у сумі 23102,10 грн., а всього 1049862,10 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.01.2013р. позовну заяву вх. № 70/2012 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в засіданні суду.

01.02.2013 р. суд отримав від Відповідача зустрічну позовну заяву (вх. № 480/2013) в якої відповідач просить суд визнати договір найму (оренди) нежилого приміщення від 27.09.2008р., реєстровий № 3208 та договір про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення від 07.07.2009р. реєстровий № 1451 - недійсними.

Представник позивача - ФОП ОСОБА_1, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, проти зустрічного позову заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях (вх. № 3664/2013) та запереченнях на зустрічний позов (вх. № 4296/2013), просить суд в його задоволені відмовити.

Представник відповідача - ТОВ "ІДЕАЛ" проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях (вх. № 5567/2013) та відзиві на позов (вх. № 5592/2013), просить суд в його задоволені відмовити, зустрічні позовні вимоги просить суд задовольнити.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:

27.09.2008р. між гр. ОСОБА_1 (наймодавець) та ТОВ "ІДЕАЛ" (орендар) було укладено договір найму (оренди) нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі № 3208.

За умовами п.1.1. договору наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування (в найм) для здійснення виробничої та підприємницької діяльності 101/1000 частину виробничих будівель, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що представляють собою ізольовані виробничі приміщення, зазначені в технічному паспорті із літ. "В" - цех 3, 4, загальна площа яких становить 1251, 6 м 2 , що мають властивості, перелічені в п.1.4. договору, які надалі іменуються - нежиле приміщення.

Нежиле приміщення, що передається в оренду, належить наймодавцеві на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 12.07.2006р. за реєстр. № 4166, зареєстрованого в КП ОМБТІ та РОН у книзі № 78неж - 50, номер запису 3638, реєстр. № 9466509 (п.1.3. договору).

Відповідно до п.1.4. договору нежиле приміщення, що передається в оренду, ізольоване від інших частин виробничих будівель, має власний самостійний вхід та в'їзд для вантажного транспорту. Об'єкт обладнаний системами енергопостачання, водопостачання та каналізації. Системи енергопостачання та водопостачання мають самостійні опломбовані у встановленому законом порядку прибори обліку та відповідну технічну документацію. Мінімальна гарантована потужність електропостачання (потужність електроживлення) становить 300кВт .

Згідно із п.2.1. договору він укладений сторонами на п'ять років, тобто до 27.09.2013р.

Пунктом 3.1. договору визначено, що плата за користування наймачем нежилим приміщенням, що передається в оренду, встановлена сторонами у розмірі 20 000 грн. в місяць, що відповідає еквівалентові суми 4 000 дол. США за середнім курсом комерційних банків м. Одеси. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок наймодавця.

Пунктом 3.2. договору визначена загальна сума за договором (за шістдесят місяців), яка дорівнює 1200 000 грн.

У відповідності до п.3.3. договору сторонами визначено, що наймач також несе всі витрати з утримання та експлуатації нежилого приміщення, що передається в оренду, зокрема, сплачує послуги водо- та електропостачання за даними приборів обліку. При передачі нежилих приміщень наймодавцем наймачу за актом, сторони фіксують в ньому стартові данні приборів обліку, від яких наймач починає облік споживання, тощо.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що розмір орендної плати не підлягає зміні, перегляду або індексації протягом дії цього договору.

Відповідно до п.3.8. договору наймач має право вимагати зменшення плати за користування, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування нежилим приміщенням, що передається в оренду, істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за користування за весь час, протягом якого нежиле приміщення не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає .

Відповідно до п.5.1. договору наймодавець гарантує що, зокрема:

пункт 5.1.2. - здійснить передачу нежилого приміщення у передбачені у п.4.1. договору строки із передбаченими в п.1.4. властивостями;

пункт 5.1.10. - обставини , які б перешкоджали вчиненню правочину та які б умочувалися наймодавцем не існують.

За умовами п.5.2. договору наймач стверджує, що нежиле приміщення, яке передаватиметься за цим договором, оглянуто до підписання цього договору. Видимих недоліків чи дефектів, які б перешкоджали його використанню за призначенням та про які наймач хотів би зазначити у договорі, на момент огляду виявлено не було (п.5.2.1. договору); користуватиметься переданим йому нежилим приміщенням за призначенням згідно п.1.1. цього договору (п.5.2.4. договору), тощо.

Згідно із п.5.3. договору наймодавець та наймач взаємно стверджують один одному та повідомляють усіх зацікавлених осіб, що, зокрема: у момент укладання цього договору вони усвідомлювали (і усвідомлюють) значення своїх дій і могли (можуть) керуватися ними; розуміють природу цього правочину, свої права та обов'язки за цим договором; при узгоджені умов договору та укладені договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані ними як учасниками правочину; договір укладається на вигідних для учасників правочину умовах і не є результатом впливу тяжких обставин тощо.

Пункт 6.1. договору визначає, що наймодавець та наймач взаємно підтверджують один одному, що невиконання взятих на себе за договором зобов'язань тягне правові наслідки, передбачені чинним законодавством.

У пункті 6.6. договору зазначено, що згоду дружини наймодавця на передачу в найм нежилого приміщення отримано у встановленому законом порядку.

28.09.2008р. на виконання умов договору між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ІДЕАЛ" було укладено Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

07.07.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, 27.09.2008р. за реєстровим № 3208 за умовами якого сторони досягли згоди внести зміни та доповнення до договору від 27.09.2008р., зокрема, сторони погодили, що наймодавцем за договором виступає фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , а не гр. ОСОБА_1 як визначено у договорі від 27.09.2008р., сторони погодили новий розмір орендної плати, наслідки дострокового розірвання договору найму тощо.

07.07.2009р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ІДЕАЛ" було укладено Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

10.07.2009р. між ТОВ "ІДЕАЛ" (субспоживач) та ВАТ "Завод Легмаш" (основний споживач) було укладено експлуатаційна угода за якою електропередача організація дає згоду на підключення до своїх електричних мереж напругою 0,4 кВ навантаження споживача потужністю 15 кВт, дозволеної Одеськими електромережами ВАТ "енергопостачальної компанії "Одесаобленерго" за адресою: АДРЕСА_1 строком до 15.09.2013р. За видом діяльності виробництво виробів з натурального каменю.

В експлуатаційної угоді зазначено, що споживач експлуатує наступне електрообладнання: верстати по обробці каменя.

У зв'язку із невиконанням ФОП ОСОБА_1 умов договору щодо забезпечення електропотужності у 300 кВт, ТОВ "ІДЕАЛ" неодноразово зверталося до нього щодо надання технічних умов на підключення 300 кВт (лист вих. № 25 від 03.03.2010р., № 91 від 24.09.2010р. зазначаючи при цьому що зазначені умови договору має можливість виконати тільки власник орендуємого приміщення.

15.07.2011р. листом за вих. № 64 ТОВ "ІДЕАЛ" знов звернувся до ФОП ОСОБА_1 з вимогою щодо забезпечення електроживлення потужністю 300 кВт та запропонував до моменту забезпечення потрібного електроживлення розглянути питання щодо зменшення розміру орендної плати.

Всі вищенаведені листи ТОВ "ІДЕАЛ" були отримані ФОП ОСОБА_1 що підтверджується підписом та печаткою ФОП ОСОБА_1, які є на копіях відповідних листів.

Крім того, 24.09.2010р. ФОП ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ "ІДЕАЛ" лист вх. № 507 від 24.09.2010р. в якому зазначив, що відповідні технічні можливості електропостачання у 300 кВт на приміщення, яке орендує відповідач є наявними. Отже, відповідач має можливість користуватися потужністю електропостачання у розмірі 300 кВт.

Як зазначає представник ТОВ "ІДЕАЛ" та в установленому порядку не спростував представник ФОП ОСОБА_1, останній на листи ТОВ "ІДЕАЛ" відповіді не надав, від переговорів ухилявся.

Натомість, як зазначає представник ТОВ "ІДЕАЛ", ФОП ОСОБА_1 у липні 2011р. звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "ІДЕАЛ" заборгованості за договором оренди (справа № 9-29-5/17-2778-2011). Розгляд справи триває.

04.01.2013р. ФОП ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ "ІДЕАЛ" лист, в якому зазначено, що 29.09.2012р. відповідачу було направлено вимогу про необхідність сплати боргу за період з 01.06.2011р. по 07.10.2012р. в сумі 934892 грн., а 05.12.2012р. була направлена вимога про сплату боргу по оренді в сумі 2632018,5 грн.

Враховуючи те, що на час направлення листа від 04.01.2013р. відповідачем борг з орендної плати сплачений не був, ФОП ОСОБА_1 повідомив ТОВ "ІДЕАЛ" що відповідно до приписів ст. 782 ЦК України він повідомляє про припинення договору оренди з вини орендаря та запропонував протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення направити за місцем знаходження орендованого майна повноважного представника для складання акту технічного стану приміщення.

ТОВ "ІДЕАЛ" вищенаведений лист отримано 13.01.2013р. тобто в силу приписів ст. 782 ЦК України згідно яким наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, договір найму (оренди) нежилого приміщення від 27.09.2008р., реєстровий № 3208 та договір про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення від 07.07.2009р. реєстровий № 1451 є розірваними з 13.01.2013р.

З метою повноти та всебічності розгляду справи, судом 07.02.2013р. на адресу ВАТ Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" було направлено запит.

Листом за № 331 від 12.02.2013р. ВАТ Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" надало відповідь на судовий запит, в якому зазначило, що за адресою: АДРЕСА_1 укладено договір на постачання електричної енергії № 013300 від 22.07.2011р. з ТДВ "Завод Легмаш" з дозволеною потужністю на рівні 0,280 мВт з урахуванням субспоживачів ФОП ОСОБА_6 та ТОВ "Електросервіс-Південь". У термін з 27.02.2004р. по 22.07.2011р. діяв договір на постачання електричної енергії з ТДВ "Завод Легмаш" з дозволеною потужністю на рівні 1120кВт з урахуванням субспоживачів ФОП ОСОБА_6 та ТОВ "Електросервіс-Південь".

У листі зазначено, що договірні відносини стосовно постачання електроенергії з ТОВ "ІДЕАЛ" та ОСОБА_1 у ВАТ "Одесаобленерго" ПРЕМ відсутні .

Як зазначає позивач, несплата відповідачем орендної плати за період з 01.06.2011р. по 01.01.2013р. у сумі 1026740 грн. порушує його охоронювані законом права та інтереси, що й зумовило його звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Введення ФОП ОСОБА_1 в оману ТОВ "ІДЕАЛ" з метою отримання орендної плати за приміщення яке не відповідає вимогам ТОВ "ІДЕАЛ" при укладенні оспорюваного договору стало підставою для звернення ТОВ "ІДЕАЛ" до суду з зустрічним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, вислухав думку представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

Стаття 13 ЦК України встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16. ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочинну прямо не встановлена законом, але одна з сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 230 Цивільного кодексу України визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Як встановлено судом на момент укладання оспорюваного договору гр. ОСОБА_1 (в наступному ФОП ОСОБА_1) було достовірно відомо, що нежилі приміщення, передані в оренду ТОВ "ІДЕАЛ" не обладнанні електроживленням 300кВт.

Так матеріалами справи встановлено, що нежиле приміщення, що було передано в оренду ТОВ "ІДЕАЛ", належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 12 липня 2006 року за реєстром № 4166, зареєстрованим в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» в книзі №78нех-50, номер запису 3638, реєстраційний номер 9466509.

Тобто, до укладення оспорюваного договору оренди ФОП ОСОБА_1 володів спірним приміщенням близько двох років, а тому достовірно знав про всі характеристики належного йому майна. На момент укладення Договору, аналогічно і на момент фактичної передачі приміщення до ТОВ "ІДЕАЛ", в приміщенні було відсутнє енергоживлення потужністю 300 кВт.

Проте ФОП ОСОБА_1 при укладенні оспорюваного договору оренди і в подальшому свідомо наголосив на тому, що потужність живлення приміщення складає 300 кВт і він надає ТОВ "ІДЕАЛ" гарантії цього, згідно з п. 5.1.2. Договору. зазначене підтверджується листами ФОП ОСОБА_1 та листом ВАТ "Одесаобленерго" які наявні в матеріалах справи.

Як зазначив представник ТОВ "ІДЕАЛ" та не спростував представник ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю наявного в орендуємому приміщенні електроживлення зазначеному та гарантованому ФОП ОСОБА_1 у договорі ТОВ "ІДЕАЛ" вимушений відмовитися від використання основних станків, що є найбільш високоточними, сучасними та ефективними, у зв'язку з тим, що їх споживча потужність значно перевищує потужність живлення приміщення.

Представник ТОВ "ІДЕАЛ" також зазначив, що ТОВ "ІДЕАЛ" не має змоги експлуатувати інші одиниці обладнання одночасно, у зв'язку з тим, що їх сумарна потужність більше потужності живлення приміщення, а вимушений використовувати обладнання тільки по черзі, що значно затримує виробничий процес та призводить до суттєвих витрат, а також простою обладнання та співробітників ТОВ "ІДЕАЛ". А деякі одиниці обладнання ТОВ "ІДЕАЛ" має можливість експлуатувати тільки короткочасно на межі потужності живлення приміщення, відключаючи при цьому живлення всього іншого обладнання, що вкрай негативно впливає на виробничий процес.

У зв'язку із відсутністю гарантованої ФОП ОСОБА_1 потужності електроживлення приміщення у розмірі 300 кВт, ТОВ "ІДЕАЛ" було навмисно було введено в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Таким чином суд дійшов до висновку, що факт умисного введення в оману ТОВ "ІДЕАЛ" щодо потужності живлення приміщення, а тому і можливості настання основного наслідку правочину, а саме можливості використання приміщення за його цільовим призначенням, з боку ФОП ОСОБА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи доказами у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, суд підсумовуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що позовна вимога ТОВ "ІДЕАЛ" про визнання договору найму (оренди) нежилого приміщення від 27.09.2008р., реєстровий № 3208 та договір про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення від 07.07.2009р. реєстровий № 1451 - недійсними є обґрунтованим, законним та таким що підлягає задоволенню.

З урахуванням того, що у відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

З матеріалів справи встановлено, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 щодо стягнення з ТОВ "ІДЕАЛ" заборгованості сумі 1026760 грн., 3% річних у сумі 23102,10 грн., а всього 1049862,10 грн. обґрунтовані порушенням ТОВ "ІДЕАЛ" умов оспорюваного договору найму (оренди) нежилого приміщення від 27.09.2008р., реєстровий № 3208 та договору про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення від 07.07.2009р. реєстровий № 1451.

Оскільки суд дійшов до висновку, щодо визнання договору найму (оренди) нежилого приміщення від 27.09.2008р., реєстровий № 3208 та договір про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення від 07.07.2009р. реєстровий № 1451 - недійсними, у суду не має законних підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 з підстав, зазначених у позові.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючі наявні матеріали справи, пояснення учасників судового процесу, суд прийшов до висновку, про відмову у задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_1 та задоволення зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ".

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ" витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені первісного позову - відмовити повністю.

2. Зустрічний позов - задовольнити.

3. Визнати договір найму (оренди) нежилого приміщення від 27.09.2008р., реєстровий № 3208 та договір про зміни та доповнення до договору найму (оренди) нежилого приміщення від 07.07.2009р. реєстровий № 1451 - недійсними.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, інн НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ" (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 6, код ЄДРПОУ 22485446) витрати на оплату судового збору у розмірі - 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текс рішення складено 25.02.2013р.

Суддя Цісельський О.В.