Рішення

від 19.02.2013 по справі 5006/29/149/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.13 р. Справа № 5006/29/149/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Насосна Компанія», м.Київ

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 84 996,60грн., інфляційних витрат у сумі 339,99грн., пені у розмірі 10 505,58грн., 3% річних у сумі 2 158,68грн.

за участю:

від позивача: Вагін А.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Насосна Компанія», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область

(далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 84 996,60грн., інфляційних витрат у сумі 339,99грн., пені у розмірі 10 505,58грн., 3% річних у сумі 2 158,68грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №15/1091 від 15.08.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №15/1091 від 15.08.2011р., специфікації №1 від 15.08.2011р. до договору №15/1091 від 15.08.2011р., платіжного доручення №69264 від 09.09.2011р. на суму 14 999,40грн., листа №155 від 29.05.2012р., видаткових накладних, довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 712, 655, 656, 691, 692, 530, 612, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України.

10.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська насосна компанія», податкових накладних, виписки з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар.

Заявами від 22.01.2013р. та від 19.02.2013р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму пені у розмірі 6 221,75грн., 3% річних у сумі 3 022,30грн., інша частина позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 84 996,60грн. залишилася незмінною.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у в вказаних, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

11.02.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 08.02.2013р. №17/226 в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Відповідно п.7.1 договору Постачальник зобов'язується надати Покупцю одночасно з товаром наступні документи: рахунок, сертифікат якості, накладну, податкову накладну. В порушення умов пункту 7.1 договору Позивач до теперішнього часу не надав Відповідачу за спірною поставкою рахунок на поставлений товар. Відтак, не надання Позивачем документів, зазначених у пункті 7.1 договору, свідчить про не настання факту поставки продукції за договором, тобто ч.2 ст. 613 Цивільного кодексу України не настало зобов'язання Відповідача з оплати даної продукції.

Представник Позивача у судове засідання 19.02.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 19.02.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська Насосна Компанія» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) було укладено договір поставки №15/1091, відповідно п.1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується у відповідності з умовами даного договору прийняти вказаний товар та оплатити його.

Згідно пункту 1.2 договору найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна, строки та умови поставки зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

У пункті 2.2 договору встановлено, що приблизна сума договору складає 5 000 000 грн. з урахуванням ПДВ. Загальна сума договору є величиною змінною та складає суму за усіма специфікаціями до даного договору.

У розділі 10 договору Сторони дійшли згоди щодо умов оплати:

- оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в національній валюті України (п.10.1 Договору);

- Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію у строки зазначені у специфікаціях (п.10.3 Договору);

Згідно п.11.6 договору у випадку прострочення оплати Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі 0,04% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період прострочення.

У пункті 14.2 договору Сторони встановили, що договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2014р.

15 серпня 2011 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору, де визначили номенклатуру, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціну яка склала 99 996,00грн., строки та умови поставки, умови оплати - 15% передплати, 85% оплати протягом 5 днів з моменту поставки.

Відповідачем платіжним дорученням №69264 від 09.09.2011р. здійснено 15% переплати у сумі 14 999,40грн.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку на суму 99 996,00грн. що підтверджується видатковими накладними №КН-0000488 від 14.09.2011р. на суму 91 956,00грн., №КН-00488/1 від 23.09.2011р. на суму 8 040,00грн. Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №2263 від 12.09.2011р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 84 996,60грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №155 від 29.05.2012р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар у сумі 84 996,60грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №15/1091 від 15.08.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 99 996,00грн., але Відповідачем було здійснено лише передплату у сумі 14 999,40грн.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що строк оплати товару не настав у зв'язку з тим, що позивачем не передані документи, передбачені п.7.1 договору.

Щодо тверджень відповідача про те, що Позивачем не передані документи на поставлену продукцію суд зазначає наступне:

Відповідно до п.7.1 договору Постачальник зобов'язується надати Покупцю одночасно з товаром наступні документи:

- рахунок;

- сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності);

- накладну (у накладній обов'язкове посилання на отримувача продукції);

- податкову накладну.

Згідно п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. За твердженням Позивача при отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Крім того, згідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору поставки або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 84 996,60грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 84 996,60грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 3 022,30грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення у сумі - 3 015,91грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.11.6 договору у випадку прострочення оплати Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі 0,04% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що Позивачем за накладною №КН-0000488 від 14.09.2011р. невірно визначений період прострочення з 25.09.2011р. по 25.03.2012р., оскільки як зазначено вище зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже як встановлено Сторонами у специфікації 85% оплати протягом 5 днів з моменту поставки, відтак 14.09.2011р. + 5 днів, тобто 20.09.2011р. є днем початку прострочення заборгованості, 20.03.2012р. є днем припинення зобов'язання (183 дня).

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення пені дійшов висновку про часткове задоволення пені за накладною №КН-0000488 від 14.09.2011р. за період з 25.09.2011р. по 20.03.2012р. (дата встановлена судом), за накладною №КН-00488/1 від 23.09.2011р. за період встановлений судом у сумі 6 067,84грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Насосна Компанія», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 84 996,60грн., пені у розмірі 6 221,75грн., 3% річних у сумі 3 022,30грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210601, р/р 2600801907252, у філіалі АТ «Укрексімбанк» в м.Донецьк. МФО 334817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Насосна Компанія» (02660, м.Київ, вул.Бориспільська, 9, корп. 8, оф. 9, ЄДРПОУ 36628110, р/р 26001060403887 в «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приват Банк», м.Київ, МФО 320649) заборгованість у розмірі 84 996,60грн., пеню у розмірі 6 067,84грн., 3% річних у сумі 3 015,91грн., судовий збір у сумі 1 881,61грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 19.02.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.13р.