Ухвала

від 14.02.2013 по справі 2а-21732/09/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 року м. Київ К-106/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2009

у справі № 2а-21732/09/1270

за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

до Приватного підприємства «ЛТФ ПАВ»

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «ЛТФ ПАВ»про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2009 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2009 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.11.2008, за адресою м. Луганськ, вул. Лінія Залізничної дороги, буд. 95. Згідно довідки позивача відповідач перебуває на податковому обліку з 26.11.2008. Засновником зареєстрований громадянин України ОСОБА_3.

Згідно акту від 19.02.2009, складеного працівниками податкової міліції, відповідач за юридичною адресою, зазначеною в статутних документах, не знаходиться. Згідно пояснень засновника та керівника підприємства фінансово -господарською діяльністю він не займався, податкову звітність не надавав, угод не укладав.

Відповідно до п.17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, мають право звертатися до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; -провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; -невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; -неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; -наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо того, що положення п.17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності, п.2 ч.1 ст. 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, ч.6 ст. 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації субєкта господарювання слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.

Право звернення податкового органу до суду з позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації субєктів підприємницької діяльності не передбачено Законом України «Про державну податкову службу в Україні». http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_05_15/pravo1/T050900.html?pravo=1

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що доказів порушення кримінальної справи та притягнення винних осіб до відповідальності щодо фіктивного підприємництва позивач не надав.

Згідно вимог ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем не надано доказів наявності у Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем не надано доказів неподання відповідачем протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що не встановлено невідповідностей статуту відповідача вимогам ст. 57 Господарського кодексу України, провадження юридичною особою діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідності мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що підстави для визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи, або підстави для припинення юридичної особи відповідача відсутні.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2009 у справі № 2а-21732/09/1270 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2009 у справі № 2а-21732/09/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко