Ухвала

від 18.02.2013 по справі 17/5026/897/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"18" лютого 2013 р. Справа № 17/5026/897/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєва І.В.

Євсіков О.О.

розглянувши касаційну скаргу Черкаської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року

у справі № 17/5026/897/2012 господарського суду Черкаської області

за позовом прокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ромул-2007"

про визнання недійсним договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року виконуючий обов'язки прокурора міста Черкаси, виступаючи в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РОМУЛ-2007", просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Черкаською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Ромул-2007", зареєстрований в Черкаському міськрайонному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 21.04.2010 за №041080200062.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2012 року (суддя Боровик С.С.) у справі № 17/5026/897/2012 у задоволенні позову відмовлено. (а.с.126-128).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року (головуючий суддя Тищенко О.В., судді Мартюк А.І., Чорна Л.В.) рішення господарського суду Черкаської області від 18.07.2012 року у справі № 17/5026/897/2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 20.04.2010 року, укладений між Черкаською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Ромул-2007", зареєстрований в Черкаському міськрайонному відділі Черкаської регіональної філії Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" 21.04.2010 року за № 041080200062, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ромул-2007" в доход державного бюджету України судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 1073,00 грн., стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ромул-2007" в доход державного бюджету України судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 536,50 грн.

Не погоджуючись з постановленим судовим актом, Черкаська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року у справі № 17/5026/897/2012, рішення господарського суду Черкаської області від 18.07.2012 року залишити в силі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Приписами підпункту "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що із касаційних скарг на рішення суду, що подаються до Вищого господарського суду України, розмір ставки судового збору складає 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 2013 рік у місячному розмірі з 1 січня становить 1147 грн.

Черкаська міська рада в своїй касаційній скарзі, яка направлена до суду 03.01.2013 року, просить скасувати повністю постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року у справі № 17/5026/897/2012, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору.

Даний предмет спору відноситься до позовів немайнового характеру, отже, належний розмір сплати судового збору повинен складати 802,90 грн., а тому у поданій касаційній скарзі мало бути сплачено судовий збір саме в цій сумі, тоді як, фактично, платіжним дорученням № 614 від 28.12.2012 року перераховано лише 751,10 грн.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, в силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 14.11.2012 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 04.12.2012 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 03.01.2013 року, про що свідчить штамп поштового відділення на конверті, адресованому Київському апеляційного господарського суду України. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є отримання оскаржуваної постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року лише 14.12.2012 року, про що свідчить вхідний штамп департаменту управління справами Черкаської міської ради на копії оскаржуваної постанови доданої до касаційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки заявник касаційної скарги мав достатньої часу для того, щоб звернутись з касаційної скаргою з моменту отримання копії оскаржуваної постанови, тобто до 03.01.2013 року

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

З урахуванням викладеного колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 110, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Черкаській міській раді у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Черкаської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року у справі № 17/5026/897/2012 повернути заявникові без розгляду.

3. Повернути Черкаській міській раді (місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 25212542) з Державного бюджету України 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 10 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 614 від 28.12.2012 року.

4. Справу № 17/5026/897/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

О.О. Євсіков