КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2012 р. Справа№ 17/5026/897/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Чорної Л.В.
ОСОБА_1
при секретарі Дмитрина Д.О.
за участю представників
від прокуратури не з'явився
від позивача : не з'явився
від позивача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Прокурора м. Черкаси
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 18.07.2012 року
у справі № 17/5026/897/2012 (суддя Боровик С.С.)
за позовом Прокурора міста Черкаси в інтересах держави в
особі Черкаської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромул-2007»
про визнання недійсним договору оренди землі
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду Черкаської області передані вимоги Прокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромул-2007» про визнання недійсним договору оренди землі від 20 квітня 2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні з відповідачем договору оренди земельної ділянки сторонами було допущено ряд порушень земельного законодавства, які полягають у неотриманні відповідачем позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, висновку з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області щодо погодження місця розташування дачних будинків незавершеного будівництва, що свідчить про недотримання сторонами при укладанні договору оренди вимог встановлених ст. 203 ЦК України та є підставою вважати такий правочин недійсним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.07.2012 р. у справі № 17/5026/897/2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Вищенаведене рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявлена позивачем вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між юридичною особою та органом місцевого самоврядування з підстав порушення порядку надання земельної ділянки в оренду не може бути задоволена у судовому порядку з огляду на чинність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого і було укладено договір оренди земельної ділянки.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, прокурор м. Черкаси звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області по справі № 17/5026/897/2012 від 18.07.2012 року скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Черкаської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.
ОСОБА_2 голови Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_3 № 17/5026/897/2012 від 14.08.2012 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 17/5026/897/2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст.4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 17/5026/897/2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 року апеляційні скарги прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарги на 19.09.2012 року.
ОСОБА_2 секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_4 № 17/5026/897/2012 від 19.09.2012 року враховуючи перебування судді Смірнової Л.Г. у відпустці, керуючись ст. ст. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 17/5026/897/2012 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Мартюк А.І., Чорна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Мартюк А.І.,Чорна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року у зв'язку з неявкою прокурора та представників сторін розгляд справи було відкладено на 03.10.2012 року.
ОСОБА_2 секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_4 № 17/5026/897/2012 від 03.10.2012 року враховуючи перебування судді Чорної Л.В. у відпустці, керуючись ст. ст. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 17/5026/897/2012 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року у зв'язку з неявкою прокурора та представників сторін розгляд справи було відкладено на 17.10.2012 року.
ОСОБА_2о. голови Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_4 № 17/5026/897/2012 від 17.10.2012 року враховуючи перебування судді Смірнової Л.Г. у відпустці, керуючись ст. ст. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 17/5026/897/2012 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року у зв'язку з неявкою прокурора та представників сторін розгляд справи було відкладено на 14.11.2012 року.
Прокурор та представники сторін в судове засідання 14.11.2012 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі В«Юніон Еліментарія Сандерс проти ІспаніїВ» (Alimentaria Sanders S.A. v. SpainВ» ) від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу Прокурора м. Черкаси у відсутності прокурора та представників сторін.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Черкаської міської ради «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Ромул- 2007» земельної ділянки в оренду по вул. Дахнівській, 10а/26» від 06.04.2010 року №5-608 товариству з обмеженою відповідальністю «Ромул- 2007» надано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 2066 кв.м. по вул. Дахнівська, 10а/26 в м. Черкаси.
20 квітня 2010 року між Черкаською міською радою і товариством з обмеженою відповідальністю «РОМУЛ-2007» було укладено договір оренди землі, за умовами пункту 1 якого Черкаська міська рада (орендодавець) на підставі свого рішення від 06.04.2010 року №5-608 надала, а ТОВ «РОМУЛ-2007»(орендар) прийняло в строкове платне користування земельну ділянку по вул. Дахнівська, 10а/26 в м. Черкаси, що за цільовим призначенням відноситься: площею 847 кв.м. - до категорії земель водного фонду, площею 1219 кв.м. до категорій земель рекреаційного призначення. В оренду передається земельна ділянка площею 2066 кв.м. під дачні будинки незавершені будівництвом.
Договір укладено терміном на 49 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 06.04.2010 року №5-608).
Проведеною прокуратурою міста Черкаси перевіркою встановлено, що рішенням Черкаської міської ради №5-608 від 06.04.2010 року «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Ромул-2007» земельної ділянки в оренду по вул. Дахнівській, 10а/26» останньому надано в оренду на 49 років земельну ділянку по вул. Дахнівській, 10а/26» площею 2066 кв.м. під дачні будинки незавершені будівництвом за рахунок земель Черкаської міської ради.
Висновком №598 від 10.02.2010 року державної експертизи землевпорядної документації надано негативну оцінку Проекту землеустрою відведення земельної ділянки ТОВ «Ромул-2007» площею 2066 кв.м. по вул. Дахнівській, 10а/26 під дачні будинки незавершені будівництвом у зв'язку з відсутністю висновку державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області.
Враховуючи те, що при укладенні договору оренди землі від 20.04.2010 року не враховано вимоги статті 123 Земельного кодексу України та статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», відповідно до яких підставами надання земельних ділянок водного фонду та рекреаційного призначення у користування є обов'язкове одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, прокурор просить суд визнати договір оренди земельної ділянки недійсним.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга Прокурора міста Черкаси підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.
За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.
Відносини землекористування врегульовані Земельним кодексом України (далі -ЗК України), Законом України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-ХІУ, зі змінами (далі вживається скорочено ЗУ «Про оренду землі»), який є спеціальним законом стосовно відносин, пов'язаних з орендою землі, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).
Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За правилами ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Тобто, згідно з вказаними нормами підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Черкаської міської ради «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Ромул - 2007» земельної ділянки в оренду по вул. Дахнівській, 10а/26» від 06.04.2010 року №5-608 товариству з обмеженою відповідальністю «Ромул- 2007» надано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 2066 кв.м. по вул. Дахнівська, 10а/26 в м. Черкаси.
Приписами статті 13 Закону України „Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до положень статті 14 Закону України „Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 16 Земельного кодексу України, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
На виконання рішення Черкаської міської ради «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Ромул- 2007» 20 квітня 2010 року між Черкаською міською радою і товариством з обмеженою відповідальністю «РОМУЛ-2007» було укладено договір оренди земельної ділянки по вул. Дахнівська, 10а/26 в м. Черкаси, що за цільовим призначенням відноситься: площею 847 кв.м. - до категорії земель водного фонду, площею 1219 кв.м. до категорій земель рекреаційного призначення.
Пунктом 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, колегія суддів встановила, що при прийнятті органом місцевого самоврядування рішення про передачу суб'єкту підприємницької діяльності земельної ділянки у строкову платну оренду було допущено ряд правопорушень.
У відповідності до статті 123 Земельного кодексу України передача земельних ділянок в постійне користування передбачає проходження певної процедури по виготовленню технічної документації, її погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки (п.6 ст.123 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи. Основними завданнями державної експертизи є: організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів експертизи; перевірка відповідності об'єктів державної експертизи вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам; впровадження передових методів та підвищення якості розробки об'єктів державної експертизи; підготовка об'єктивних та обґрунтованих висновків державної експертизи (ст.ст.1, 4 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»).
Частиною 3 ст.35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачено, що якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.
Відповідно висновку державної експертизи землевпорядної документа: Головного управління Держкомзему у Черкаській області №598 від 10.02.20 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Ромул 2007» одержав негативну оцінку.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 10.02.10 року за позовом КП «Земля» до Головного управління Держкомзему у Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії, а саме провести державу експертизу землевпорядної документації, позов задоволено в повному обсязі, висновок державної експертизи землевпорядної документації визнано таким, що не відповідає вимогам законодавства.
У матеріалах справи не міститься належних доказів на підтвердження обставини виконання відповідачем положень ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» щодо отримання позитивної оцінки щодо відведення земельної ділянки площею 2066 кв.м. по вул. Дахнівській, 10а/26 у м. Черкаси землевпорядної експертизи та як наслідок отримання погодження розробленого проекту, що в свою чергу свідчить про порушення відповідачем вимог чинного законодавства.
Крім того, згідно ст. 151 Земельного Кодексу України юридичні особи, зацікавлені вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищним міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучені (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував; нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єкті умови проживання населення і охорону довкілля.
Відповідно сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалам передбаченими ст. 151 Земельного кодексу України, на розгляд органу земельних ресурсів, природоохоронних органів, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно - епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом 2 тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом 10 днів приймають рішення про погодження місця розташування і об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, мотивоване рішення про відмову.
Пунктом 4.8. наказу Міністерства охорони навколишнього природа середовища №548 від 19.12.2006 «Про затвердження Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області містах Києві і Севастополі та Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві і Севастополі» передбачено, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища забезпечує у межах своїх повноважень погодження вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок.
В порушення перелічених вище нормативних актів ТОВ «Ромул - 2007» не отримало висновку з Державного управління охорони навколишню природного середовища в Черкаській області щодо погодження місць розташування дачних будинків незавершеного будівництва по вул. Дахнівській, 10а/26 у м. Черкаси.
Також, при укладенні договору Черкаською міською радою не було враховано вимоги ст. 61 Земельного кодексу України, згідно якого на природоохоронній території з режимом обмеженої господарської діяльності (прибережні захисні смуги) забороняється будівництво будь - яких споруд.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора місцевий господарський суд виходив з того, що заявлена позивачем вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з підстав порушення порядку надання земельної ділянки в оренду не може бути задоволена у судовому порядку з огляду на чинність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого і було укладено договір оренди земельної ділянки.
У відповідності до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Проаналізувавши наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення Черкаської міської ради «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Ромул- 2007» земельної ділянки в оренду по вул. Дахнівській, 10а/26» від 06.04.2010 року №5-608, було прийнято з порушенням встановленого порядку надання земельної ділянки у оренди, а отже зазначений акт індивідуальної дії не відповідає вимогам законодавства чинного на момент прийняття спірного рішення та як наслідок у відповідності до приписів ст. 4 ГПК України не застосовується судом при вирішенні даного правового спору.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);.
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);
- правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203)
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом ( п. 7 Постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 В«Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» , надалі -Постанова ВСУ).
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що на момент вчинення правочину 20.04.2010 року договір оренди землі не відповідав вимогам чинного на той час законодавства, оскільки був прийнятий на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування та з порушенням норм земельного законодавства.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга Прокурора міста Черкаси підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 18.07.2012 року у справі № 17/5026/897/2012 скасуванню.
У відповідності до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи відповідні положення з відповідача підлягають стягненню до державного бюджету України судові витрати за розгляд справи судом першої інстанції в розмірі 1073,00 грн.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги прокурора, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Прокурора міста Черкаси задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.07.2012 року у справі № 17/5026/897/2012 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 20.04.2010 року, укладений між Черкаською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромул-2007», зареєстрований в Черкаському міськрайонному відділі Черкаської регіональної філії Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» 21.04.2010 року за № 041080200062.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромул-2007» (18000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35274394) в доход державного бюджету України судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромул-2007» (18000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35274394) в доход державного бюджету України судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 536,50 (п'ятсот тридцять шість гривень 50 коп.).
5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Черкаської області.
6. Матеріали справи № 17/5026/897/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.
7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тищенко О.В.
Судді Чорна Л.В.
ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2012 |
Оприлюднено | 03.08.2015 |
Номер документу | 47624797 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Тищенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні