Постанова

від 26.02.2013 по справі 5006/8/39пд/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 5006/8/39пд/2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: ЗАТ "Баренс Шоколад" розглянувши касаційну скаргу Позднякова І.О. Товариства з обмеженою відповідальністю "Баренс Шоколад ЛТД" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року у справі№ 5006/8/39пд/2012 господарського суду Донецької області за позовомПуАТ "ДТЕК Донецькобленерго" до треті особи без самостійних вимогТовариства з обмеженою відповідальністю "Баренс Шоколад ЛТД" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Чоклейт Фекторі" ЗАТ "Баренс Шоколад" пророзірвання договору В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.08.2012 (судді Бокова Ю.В., Попков Д.О., Сгара Е.В.) позов про розірвання договору про постачання електричної енергії № 485 від 28.02.2010 задоволено, розірвано договір про постачання електричної енергії від 28.02.2010 р. № 485, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баренс Шоколад ЛТД".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2012 (судді: Стойко О.В., Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.) рішення господарського суду Донецької області від 28.08.2012 залишено без зміни.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баренс Шоколад ЛТД" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Скаржник доводить що суди попередніх інстанцій порушено ст.ст. 316, 317, 321 ЦК України в частині непорушності права власності ТОВ «Варене Шоколад ЛТД», оскільки відповідача фактично позбавлено права власності на нерухомі об'єкти, що знаходяться за адресою: 83112, м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2-Д та належать відповідачу на підставі договорів оренди.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позовних вимог є дострокове розірвання Договору з підстав зміни власника об'єкту енергопостачання та фактичного припинення споживання відповідачем електричної енергії.

Як встановлено судом 28.02.2010 р. між позивачем та відповідачем, було укладено договір № 485 про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача із загальною приєднаною потужністю 2000 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За змістом Додатків №№ 1, 2, 3 до Договору "Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі", "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" вбачається, що об'єктом енергопостачання за даним Договором є комплекс електрифікованих споруд "Кондитерська фабрика", розташованих за адресою -м. Донецьк, вул. Горлівська, буд. 2-Д із точкою продажу електричної енергії на болтових з'єднаннях підходящої кабельної лінії 6кВ у комірці № 53 даного приєднання.

Згідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 року N 28 (далі -Правила), під "електроустановкою" розуміється комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.

Переліку конкретних електроустановок споживача за даним Договором, а також конкретних споруд, де вони безпосередньо знаходяться, вимоги Договору з урахуванням всіх Додатків не містять.

За умовами цього Договору (п. 9.5) строк дії Договору встановлено до 31.12.2010, договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не було заявлено про його припинення чи зміну умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що дію Договору продовжено до 31.12.2012 року.

За змістом вимог ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно до вимог ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Згідно до п.1.2 Правил, споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Електрична енергія - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару (п. 1.2. Правил).

За змістом п.6.18 Правил, у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

Отже, вказаним пунктом Правил встановлений певний порядок розірвання Договору у разі фактичного припинення споживачем споживання електричної енергії за договором, що охоплюється межами визначення істотної обставини в розумінні ст. 652 ЦК України, виходячи з вищезазначених особливих якостях електричної енергії.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач на момент звернення позивача із позовом звільнив приміщення по зазначеному адресу та не споживає електричну енергію за спірним приєднанням "Кондитерська фабрика".

Порядку розірвання договору, що встановлений в п.6.18 Правил, ним не дотримано.

Підставою до розірвання спірного Договору є саме відсутність фактичного споживання електричної енергії за спірним приєднанням.

Згідно до вимог ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про наявність зміни істотних обставин договору у вигляді припинення користування відповідачем електричною енергією, що згідно до вимог ст.652 ЦК України та п.6.18 Правил є підставою до розірвання договору № 485 про постачання електричної енергії від 28.02.2010р. є вірним.

Відповідно до ч. 2 ст.111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ч.2 ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція відхиляє доводи скарги, які зводяться до порушення права власності, оскільки вони не стосуються предмету доказування у справі, обставин які підлягають встановленню не відноситься, тому виходить за межі касаційного перегляду судового рішення, визначені ст.111 5 , 111 7 ГПК України.

Касаційна інстанція в межах перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права до встановлених обставин справи порушення чи неправильного застосування відповідних норм права не вбачає.

З огляду на наведене, підстав для зміни або скасування прийнятого судами попередніх інстанцій оскаржуваного судового рішення не має, у зв'язку з чим скаргу залишається без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2012 та рішення господарського суду Донецької області від 28.08.2012 у справі № 5006/8/39пд/2012 господарського суду Донецької області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун