Постанова

від 27.02.2013 по справі 23/385-71/329-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа № 23/385-71/329-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А., суддівМачульського Г.М., Полянського А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.11.2012р. у справі№23/385-71/329-2012 Господарського судуміста Києва за позовомВсеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби доПідприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" простягнення збитків

за участю представників

- позивача:Шетанкова Н.М. (довіреність від 27.03.12р.) - відповідача:Журавльов О.С. (довіреність від 31.12.12р.), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд із даним позовом, Всеукраїнська професійна спілка працівників органів державної податкової служби (далі - позивач) просила, з урахуванням зменшення позовних вимог, стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" (далі - відповідач) 87669,83 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок заправки автомобіля на автозаправній станції відповідача дизельним паливом неналежної якості відбулась поломка паливного насосу великого тиску, що призвело до збитків в розмірі вартості ремонту автомобіля.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2012р. (суддя Нечай О.В.) позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.) рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що вказане судове рішення є законними і обґрунтованими, а доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у справі рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 24.02.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір №КІ/220000478 (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався організовувати і забезпечувати безперебійну заправку нафтопродуктами автотранспорт позивача, а позивач приймати та оплачувати паливо.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що позивач отримує нафтопродукти на автозаправних станціях відповідача з використанням паливних карт.

Відповідно до пункту 4.1. Договору якість товару, що передається, повинна відповідати вимогам, які пред'являються до якості даного виду товару чинними ДСТУ та підтверджуватися сертифікатом якості.

Як зазначав позивач, він 01.05.2010р. заправив автомобіль Toyota Prado (державний номер АА0698СН) дизельним паливом Євро на автозаправній станції відповідача №24-15. Розрахунок було проведено паливною картою.

Факт заправки на автозаправці відповідача підтверджується наявною у матеріалах справи копією фіскального чеку №5965 від 01.05.2010р., та не заперечувався відповідачем.

Відповідно до висновку СТО №2 "Аверс-Центр" від 13.05.2010р. позивач 11.05.2010р. звернувся на станцію технічного обслуговування для перевірки паливного насосу високого тиску. Перевіркою паливного насосу високого тиску DENSO №294000-0364 виявлено несправність насосу, причиною виникнення якої могло бути застосування палива, що не відповідає ДСТУ.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг" 12.07.2010р. було складено кошторис капітального ремонту дизельного двигуна автомобіля Toyota Prado (державний номер АА0698СН), згідно якого, цим товариством було виконано роботи із збирання, встановлення та запуску двигуна, та проведено діагностику, якою виявлено несправність паливної рамки у зв'язку із попаданням у неї води, та визначено, що ремонт автомобіля становить 87669,83 грн., які позивач і просить стягнути з відповідача.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд своє рішення мотивував тим, що між збитками у вказаному розмірі та діями відповідача щодо заправки автомобіля позивача неякісним пальним, є безпосередній причинний зв'язок.

Скасовуючи це рішення та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами що зазначені у позові збитки мали місце у зв'язку із заправкою його автомобіля відповідачем неякісним пальним, а докази, надані позивачем на підтвердження цієї обставини, вказують на умовне припущення таких наслідків. Також цей суд послався, як на підставу для відмови у позові, на недоведеність позивачем своїх витрат у розмірі, зазначеному у позові.

Постанова суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Так, як на підставу для задоволення позову позивач посилався на те, що наслідки у вигляді збитків у вказаному розмірі мали місце у зв'язку із заправкою його автомобіля неякісним пальним 01.05.2010р. о 12 год. 02 хв. на АЗС відповідача №24-15 с/с Полянецький, Уманський р-н, а/т Київ-Одеса км 210+800 справа (далі - АЗС №24-15), що підтверджується фіскальним чеком №5965, що, як вказував позивач, і призвело до виходу з ладу паливної системи двигуна.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що після цієї заправки автомобіля позивач здійснював його експлуатацію, і тією ж паливною карткою що і при першій заправці - №7010301100000425154, позивач здійснив розрахунок за заправку дизельним пальним (20 л) 01.05.10 (того ж дня) о 13 год. 05 хв. на АЗС відповідача №16-47, що розташована у 100 км від АЗС №24-15 по вул. Київській, 3 в смт. Любашівка Одеської області.

При цьому, цим же судом встановлено, що на станцію технічного обслуговування для перевірки паливного насосу високого тиску позивач звернувся лише 11.05.2010р., і у ході цієї перевірки виявлено несправність, причиною виникнення якої могло бути застосування палива, що не відповідає ДСТУ.

Крім того, суд апеляційної інстанції відмовляючи у позові виходив з того, що позивачем не надано суду пояснень щодо подальшого руху автомобіля з АЗС №24-15 з поламкою вузлів та агрегатів двигуна автомобіля, обов'язкових для руху автомобіля.

Позивач у касаційній скарзі цих обставин, наведених судом апеляційної інстанції, не спростовував, у позові свої вимоги про відшкодування збитків обґрунтовував тим, що заправку автомобіля неякісним пальним здійснено саме 01.05.2010р. о 12 год. 02 хв., не спростовував, що після цього також за паливною карткою здійснювалась заправка по маршруту руху його автомобіля, не навів мотивів, які б давали підстави вважати, що заправка автомобіля у вказаний у позові час, з урахуванням подальшого використання заправної картки та подальшої експлуатації автомобіля до 11.05.2010р. - дати звернення на станцію технічного обслуговування для перевірки паливного насосу високого тиску, потягла за собою наслідки у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно ж до приписів статі 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч.1).

З приписів цієї норми вбачається. що обов'язок відшкодувати збитки пов'язується із порушенням зобов'язання саме такою особою, до якої пред'явлено вимогу про відшкодування.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність з боку відповідача такого порушення, яке б призвело до вказаних у позові збитків.

З урахуванням приписів статті 111 ч.2, статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України у касаційної інстанції відсутні повноваження вирішувати питання щодо доведеності обставин справи та їх встановлення, які не були встановлені у рішенні або постанові чи відхилені судами.

Оскільки висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на положеннях чинного законодавства і на правильній юридичній оцінці фактичних обставин справи, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012р. у справі Господарського суду міста Києва №23/385-71/329-2012 - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський