Постанова

від 21.02.2013 по справі 827/249/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2013 рокуСправа №827/249/13-а 12 год. 28 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Мінько О.В.,

при секретарі - Бойко М.С.

за участю: представника позивача, товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Строй" - Дунаєвої Ольги Олегівни, довіреність № 23 від 12.02.2013 року;

представника відповідача, Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Мачехіна Євгена Олеговича, довіреність № 1838/9/10-0 від 26.06.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Строй" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2013: № 0000050220 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 976523 грн., № 000003220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств з основного платежу на 537678 грн., № 0000040220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 798606,13 грн., у тому числі 721709,00 грн. - основний платіж, 76897,13 грн. - штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на момент укладання Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» договорів на виконання робіт № 02/02/11 від 02.02.2011, № 10/06/11 від 10.06.2011 з контрагентом - Приватним підприємством «Арикон» та на момент їх виконання, сторони договору володіли необхідним обсягом цивільної правоздатності, укладали договір з метою реального настання правових наслідків; послуги, щодо надання яких укладені договори були об'єктивно необхідними для виконання позивачем своїх зобов'язань перед замовниками за договорами № 401/243/070 від 21.12.2010, № 6 від 09.06.2011, тобто їх одержання обумовлено діловою метою; позивач не мав власних механізмів (морського крану та морського буксиру) для виконання відповідних робіт, тому залучив до їх виконання іншого підрядника; послуги, надання яких є предметом договорів № 02/02/11 від 02.02.2011, № 10/06/11 від 10.06.2011 були фактично надані, що підтверджується належним чином оформленими документами; позивач, як добросовісний платник податків, не має нести відповідальність за порушення у діяльності контрагента, якщо такі мали місце; позивачеві не було відомо про такі порушення, а викладене відповідачем в акті перевірки не є безумовним доказом неможливості ведення Приватним підприємством «Арикон» господарської діяльності, а є лише припущенням.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення в обґрунтування позовних вимог, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача поти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, зазначив, що за даними акта перевірки ПП «Арикон», складеного Алчевською ОДПІ в Луганській області за №324/236-37156815 від 10.02.1012, встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок, що унеможливлює існування такої діяльності між ПП «Арикон» та його контрагентами. За вказаних умов видані Приватним підприємством «Арикон» податкові накладні не створюють юридичних наслідків й не є підставою для відображення їх показників у податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй».

Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини у справі, дослідивши докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» зареєстровано Нахімовською районною державною адміністрацією міста Севастополя 22.05.2000 року в якості юридичної особи за № 10781200000000930.

Встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби (далі - ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя ДПС) проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» (далі - ТОВ «Стандарт-Строй») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012.

За результатами перевірки складений акт № 2759/10/22-0103/30825453/62 від 29.12.2012 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Стандарт-Строй»:

- статті 3, статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - занижений об'єкт оподаткування з податку на прибуток у загальній сумі 976523 грн., у тому числі по періодам: за 1 квартал 2011 року на суму 976523 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 976523 грн.;

- підпункту 138.1.1. пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України - занижений об'єкт оподаткування з податку на прибуток у загальній сумі 2337732 грн., у тому числі по періодам: за 2 квартал 2011 року на суму 1087963 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 1249769 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 537678 грн., у тому числі по періодам: за 2 квартал 2011 року на суму 250231 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 287447 грн.;

- підпункту «а» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту «а» пункту 193.1 статті 193, підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.6 статті198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, внаслідок чого завищений податковий кредит з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 721709 грн., у тому числі по періодах: у березні 2011 року - на 195305,00 грн., у квітні 2011 року - на 54398,16 грн., у травні 2011 року - на 164027,81 грн., у червні 2011 року - на 393,33 грн., у липні 2011 року - на 250631,25 грн., у серпні 2011 року - на 49457,32 грн., у вересні 2011 року - на 221,93 грн., у жовтні 2011 року - на 3745,33 грн., у березні 2012 року - на 357,37 грн., у липні 2012 року - на 533,34 грн., у вересні 2012 року - на 2637,99 грн.

Такі висновки зроблені відповідачем на підставі акта перевірки Алчевської ОДПІ в Луганській області № 324/236-37156815 від 10.02.1012, та зазначено, що господарські операції між ПП «Арикон» та ТОВ «Стандарт-Строй» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

За вказаних обставин відповідач вважає всі операції ТОВ «Стандарт-Строй» з придбання послуг у ПП «Арикон» такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі встановлених порушень відносно ТОВ «Стандарт-Строй» відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000050220 від 17.01.2013 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 976523 грн.;

- № 000003220 від 17.01.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств з основного платежу на 537678 грн.;

- № 0000040220 від 17.01.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 798606,13 грн., у тому числі 721709,00 грн. - основний платіж, 76897,13 грн. - штрафні санкції.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку сторони суду не надали.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, 21.12.2010 між Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів Автономної Республіки Крим (Замовник) та ТОВ «Стандарт-Строй» (Підрядник) укладений договір № 401/243/070 про закупівлю робіт за державні кошти.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Підрядник зобов'язується у 2010 році виконати додаткові роботи, узгоджені Міністерством економіки України (ЛП № 1608 від 09.12.2010) та зазначені в постанові Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 15.06.2010 № 219 «Про розподіл субвенцій з державного бюджету Автономної Республіки Крим на соціально-економічний розвиток за рахунок Стабілізаційного фонду у 2010 році», а Замовник - прийняти та оплатити ці роботи.

Найменування робіт - будівельно-монтажні роботи з реконструкції об'єкта - «Берегоукріплювальні споруди паркової зони пгт. Гурзуф - ремонт та реконструкція (реконструкція) м. Ялта. Вартість робіт за договором визначена у розмірі 3439,700 тис. грн. (пункт 1.2 договору).

Додатковими угодами від 22.03.2011, 11.05.2011, 28.07.2011 періодом виконання робіт був визначений 2011 рік.

Як зазначив позивач, та не спростовано відповідачем, за своєю специфікою виконання робіт за договором № 401/243/070 потребувало використання морського буксиру й оскільки ТОВ «Стандарт-Строй» не мало плавзасобів, для виконання відповідних робіт Товариством був залучений інший підрядник - ПП «Арикон».

Так, між ТОВ «Стандарт-Строй» (Замовник) та ПП «Арикон» (Підрядник) був укладений договір № 02/02/11 від 02.02.2011, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується надати послуги з роботи буксиру на об'єкті «Берегоукріплювальні споруди паркової зони пгт. Гурзуф - ремонт та реконструкція» м. Ялта (реконструкція). Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити вказані послуги відповідно до умов договору.

На виконання умов договору № 401/243/070 ТОВ «Стандарт-Строй» на відповідному об'єкті Замовника був виконаний комплекс робіт, складовою частиною яких були й послуги морського буксиру, надані ПП «Арикон» на виконання умов договору № 02/02/11 від 02.02.2011.

За наслідками фактичного надання останнім послуг та їх прийняття ТОВ «Стандарт-Строй», були складені і підписані:

- наряди на виконання робіт у кількості 6 одиниць; рахунок № 1/2403 від 24.03.2011 на суму 1171827,04 грн.; акт здавання-приймання робіт (надання послуг) № 2/2403 від 24.03.2011 на суму 1171827,04 грн. ;

- наряд на виконання робіт у кількості 1 одиниці; акт здавання-приймання робіт (надання послуг) № 2/2904 від 29.04.2011 на суму 326388,96 грн.;

- наряди на виконання робіт у кількості 4 одиниць; рахунок № сф1/2705 від 27.05.2011 на суму 979166,88 грн.; акт здавання-приймання робіт (надання послуг) № 2/2705 від 27.05.2011 на суму 979166,88 грн.;

- наряд на виконання робіт у кількості 1 одиниці; акт здавання-приймання робіт (надання послуг) № 2/1507 від 15.07.2011 на суму 303723,06 грн.

Оплата наданих послуг за договором № 02/02/11 від 02.02.2011 здійснена ТОВ «Стандарт-Строй» на адресу ПП «Арикон» в повному обсязі, що відповідачем не оспорюється.

Також матеріалами справи підтверджено, що ПП «Арикон» на виконання умов договору № 02/02/11 від 02.02.2011, були виписані та надані ТОВ «Стандарт-Строй» наступні податкові накладні: № 2 від 24.03.2011 на суму 1171827,04 грн, у тому числі податок на додану вартість - 195304,51 грн.; № 221 від 29.04.2011 на суму 326388,96 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 54398,16 грн.; № 184 від 27.05.2011 на суму 979166,88 грн., у тому числі податок на додану вартість - 163194,48 грн.; № 366 від 15.07.2011 на суму 303723,06 грн., у тому числі податок на додану вартість 50620,51 грн.

У свою чергу за наслідками фактичного виконання ТОВ «Стандарт-Строй» робіт за договором № 401/243/070 та прийняття їх Замовником - Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, були складені:

- довідка про вартість виконаних робіт та витрат за формою № КБ-3 за березень 2011 року; акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за формою № КБ-2в за березень 2011 року зі смітним розрахунком та підсумковою відомістю ресурсів;

- довідка про вартість виконаних робіт та витрат за формою № КБ-3 за травень 2011 року; акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 за формою № КБ-2в за травень 2011 року зі смітним розрахунком та підсумковою відомістю ресурсів;

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 за формою № КБ-2в за травень 2011 року з підсумковою відомістю ресурсів;

- довідка про вартість виконаних робіт та витрат за формою № КБ-3 за липень 2011 року; акт приймання виконаних будівельних робіт № 6 за формою № КБ-2в за липень 2011 року зі смітним розрахунком та підсумковою відомістю ресурсів;

В актах приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, зокрема, відображена й робота морських буксирів.

09.06.2011 між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» (Замовник) та ТОВ «Стандарт-Строй» (Виконавець) укладений договір № 6 про закупівлю робіт за державні кошти.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору Виконавець зобов'язується у 2011 році виконати роботи Замовнику з капітального ремонту, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт - «капітальний ремонт берегоукріплювальних споруд м. Алушта. Центральна частина і берегоукріплювальні споруди «Морський берег». Обсяги робіт визначаються договірною ціною - додаток № 1 до цього договору (пункт 1.3 договору).

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, за своєю специфікою виконання робіт за договором № 401/243/070 потребувало використання морського крану та буксиру й оскільки ТОВ «Стандарт-Строй» не мало плавзасобів, для виконання відповідних робіт Товариством був залучений інший підрядник - ПП «Арикон».

Так, між ТОВ «Стандарт-Строй» (Замовник) та ПП «Арикон» (Підрядник) укладений договір № 10/06/11 від 10.06.2011, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання надати послуги з роботи самохідного плавучого крану вантажоємкістю 100 т., а також морського буксиру на об'єктах будівництва Замовника в районі південного берега Криму (м. Алушта). Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити відповідно до умов цього договору.

На виконання умов договору № 6 від 09.06.2011 ТОВ «Стандарт-Строй» на відповідному об'єкті Замовника був виконаний комплекс робіт, складовою частиною яких були й послуги самохідного плавучого крану та морського буксиру, надані ПП «Арикон» на виконання умов договору № 10/06/11 від 10.06.2011.

За наслідками фактичного надання останнім послуг та їх прийняття ТОВ «Стандарт-Строй», були складені і підписані:

- наряди на виконання робіт у кількості 3 одиниць; акт здавання-приймання робіт (надання послуг) № 2/3108 від 31.08.2011 на суму 171 480,00 грн.;

- наряди на виконання робіт у кількості 3 одиниць; акт здавання-приймання робіт (надання послуг) № 1/3108 від 31.08.2011 на суму 1 024 046,60 грн.

У свою чергу за наслідками фактичного виконання ТОВ «Стандарт-Строй» робіт за договором № 6 від 09.06.2011 та прийняття їх Замовником - Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління», у тому числі, були складені довідка про вартість виконаних робіт та витрат за формою № КБ-3 за вересень 2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за формою № КБ-2в за вересень 2011 року зі смітним розрахунком та підсумковою відомістю ресурсів.

В акті приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, зокрема, відображені й роботи самохідного плавучого крану та буксиру.

Оплата наданих послуг за договором № 10/06/11 від 10.06.2011 здійснена ТОВ «Стандарт-Строй» на адресу ПП «Арикон» в повному обсязі, що відповідачем не оспорюється.

Приватним підприємством «Арикон» на виконання умов договору № 6 від 09.06.2011 були виписані та надані Товариству з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» наступні податкові накладні: № 363 від 04.07.2011 на суму 598000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість - 99666,67 грн.; № 365 від 05.07.2011 на суму 598000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 99666,67 грн.

Судом встановлено, що з приводу повноти та правильності нарахування та сплати позивачем податку на прибуток підприємств застосуванню до спірних відносин підлягають норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та норми розділу ІІІ Податкового кодексу України, а з приводу повноти та правильності нарахування та сплати податку на додану вартість - норми розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пyнкту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону).

За правилом абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Схожі положення щодо формування валових витрат (за виключенням періоду їх визнання) містяться у підпункті 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, які застосовуються до спірних відносин з 01.04.2011.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

За правилом пункту 198.2 статі 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» (у редакції, яка діяла під час встановлених правовідносин) податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.7 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (пункт 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Такі ж за правовим змістом положення містить Порядок заповнення податкової накладної, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, який набрав чинності з 16.12.2011.

На підставі вказаних вище положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, податкові накладні, видані платником податків - ПП «Арикон» на виконання умов договорів з ТОВ «Стандарт-Строй» № 02/02/11 від 02.02.2011, № 10/06/11 від 10.06.2011 правомірно віднесені останнім до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

В акті перевірки № 2759/10/22-0103/30825453/62 від 29.12.2012 відомості щодо наявності на первинних документах, якими оформлені фінансово-господарські відносини між ТОВ «Стандарт-Строй» та ПП «Арикон», всіх необхідних реквізитів не заперечуються, посилання на документи щодо відсутності у ПП «Арикон» статусу платника податку на прибуток та платника податку на додану вартість у періоді, що перевіряється не містяться. Тобто ПП «Арикон» у цьому періоді було зареєстровано у встановленому законом порядку у якості платника податку на прибуток підприємств та платника податку на додану вартість.

Також в акті перевірки № 2759/10/22-0103/30825453/62 від 29.12.2012 в порушення вимог абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не зазначено, внаслідок відсутності у ТОВ «Стандарт-Строй» яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат, витрати, здійсненні Товариством на виконання умов вищезгаданих договорів з ПП «Арикон». Відсутні в акті перевірки й посилання на те, що податковими накладними (або оформленими з порушенням вимог) не підтверджено сум податку на додану вартість, віднесених позивачем до складу податкового кредиту, як того вимагає для невіднесення відповідних сум до складу податкового кредиту пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України.

В порядку абзацу 2 пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України позивач про наявність яких-небудь розбіжностей з даними контрагента - ПП «Арикон» за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, відповідачем не повідомлявся.

Фактичне надання Приватним підприємством «Арикон» послуг морського крану та морського буксиру та прийняття таких послуг ТОВ «Стандарт-Строй» підтверджується документами первинного обліку, нарядами на виконання робіт, які підписані й капітанами буксирів та особою, відповідальною за роботу морського крану, а також подальшим прийняттям у ТОВ «Стандарт-Строй» Замовниками робіт за договорами № 401/243/070 від 21.12.2010, № 6 від 09.06.2011 складовою частиною яких є послуги морського крану та буксирів, без яких виконання робіт було б неможливим.

На думку відповідача, відсутність умов для здійснення господарських операцій постачальником - ПП «Арикон», унеможливлює існування такої діяльності між цим підприємством та його контрагентами, зокрема, з ТОВ «Стандарт - Строй».

Проте, суд вважає такий висновок відповідача є помилковим.

Так, фактичне надання та прийняття послуг згідно умов згаданого вище договору, підтверджується належними документами, що в акті перевірки не заперечується.

Крім того, навіть за умови відсутності у якогось суб'єкта господарювання умов для вироблення товарно-матеріальних цінностей та/або надання послуг (виконання робіт), як-то: матеріальних ресурсів, виробничих приміщень, робочої сили і таке інше, не виключена фізична наявність певного товару (послуг, робіт) у розпорядженні відповідної особи та здійснення такою особою господарських операцій з товарами; зокрема, товари можуть залучатися на умовах товарного кредиту, з доставкою покупцю чи безпосередньо особі, якої він перепродається й так далі. Цивільним та господарським законодавством України передбачена значна кількість видів господарських договорів, які дозволяють здійснювати господарську діяльність без власних складських приміщень, транспорту, з незначною кількістю працюючих, у тому числі, однією посадовою особою. Будь-які матеріальні цінності можуть знаходитися у розпорядженні суб'єкта господарювання й внаслідок незаконного отримання таких цінностей. Але, все це не виключає фізичної наявності товару та/або можливості надання послуг (виконання робіт), які можуть виступати предметом купівлі-продажу (підряду). Неналежне ведення суб'єктом господарювання бухгалтерського та податкового обліку, не оприбуткування матеріальних цінностей, знаходження таких поза його обліком, знов-таки не виключає можливість фізичної наявності певного товару та/або можливості надання послуг (виконання робіт) й їх продажу (надання) іншим суб'єктам господарювання. У такому разі, відповідальність за дії щодо ухилення від належного обліку товарно-матеріальних цінностей, не відображення операцій з товарно-матеріальними цінностями у податковій звітності, несплату податків з відповідних операцій, в силу частини другої статті 61 Конституції України (юридична відповідальність особи має індивідуальний характер) має нести саме та особа, яка допустила такі порушення, а не добросовісний покупець, який веде бухгалтерський та податковий облік фінансово-господарських операцій у повній відповідності з вимогами законодавства. До того ж, фактів ухилення ПП «Арикон» від оподаткування, зокрема, не декларування відповідних фінансово-господарських операцій, перевіркою не встановлено.

Таким чином, висновок відповідача в акті перевірки № 2759/10/22-0103/30825453/62 від 29.12.2012 щодо відсутності у ПП «Арикон» необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів, є не більш ніж припущенням, що не відповідає вимозі пункту 6 розділу І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі - Порядок №984) щодо викладення в акті документальної перевірки фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, чітко, об'єктивно та в повній мірі.

З огляду на викладене порушення з боку позивача вимог податкового законодавства у правовідносинах з ПП «Арикон» відсутні й висновок відповідача про їх наявність спростовується матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 23.02.2013 р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Строй" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0000050220 від 17 січня 2013 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Строй" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 976 523 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 000003220 від 17 січня 2013 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Строй" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств з основного платежу на 537 678 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0000040220 від 17 січня 2013 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Строй" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 798 606,13 грн., у тому числі 721 709,00 грн. - основний платіж, 76 897,13 грн. - штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя (розрахунковий рахунок № 31214206784001 (або з іншого рахунку), код платежу 22030001, банк платника Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, ідентифікаційний код 38022717, МФО 824509) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Строй" (99001, м. Севастополь, вул. Брестська, буд. 18-а, ідентифікаційний код 30825453) судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько