Рішення

від 10.01.2013 по справі 0614/1438/2012

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0614/1438/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10 січня 2013 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Єнько Т.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника Управління держземагентства у Малинському районі

Житомирської області -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області, ОСОБА_4 та Управління держземагентства у Малинському районі Житомирської області про визнання незаконним і скасування рішення Любовицької сільської ради, визнання недійсними і скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та про передачу у власність земельної ділянки,-

встановив:

ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області та ОСОБА_4 в якому просив:

1. Визнати незаконним і скасувати рішення Любовицької сільської ради від 03.09.2007 року (13 сесія 25 скликання) про передачу у власність ОСОБА_5 (яка змінила прізвище на ОСОБА_4) земельних ділянок (кадастрові номери 1823484800:02:001:0056 та 1823484800:02:001:0057) в с. Білий Берег Малинського району по вул. Шевченка 26;

2. визнати недійсними державні акти (серія ЯГ № 3774217 від 08.07.2008 року та серія ЯГ № 3774218 від 08.07.2008 року) на право власності на земельні ділянки (кадастрові номери 1823484800:02:001:0056 та 1823484800:02:001:0057) в с. Білий Берег Малинського району Житомирської області та зобов’язати Любовицьку сільську раду і відділ держкомзему у Малинському районі скасувати їх у встановленому порядку;

3. Зобов’язати Любовицьку сільську раду передати у власність ОСОБА_3 додатково земельну ділянку в с. Білий Берег Малинського району Житомирської області для ведення особистого селянського господарства.

Згодом позивач змінив пункт 3 позовних вимог та виклав його в наступній редакції:

3. Зобов’язати Любовицьку сільську раду:

- відновити межу, яка історично і фактично існувала між присадибними ділянками будинків № 24 і № 26 по вул. Шевченка в с. Білий Берег Малинського району, які належали попереднім власникам ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

- згідно з рішенням сесії Любовицької сільської ради 5 скликання від 03.11.2008 року за № 215 виділити ОСОБА_3 в натурі 0,25 га. землі біля будинку № 24 по вул. Шевченка для обслуговування будинку;

- в межах присадибної ділянки будинку № 24, що належала попередньому власнику ОСОБА_6, виділити ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення селянського господарства, а решту земельної ділянки до 0,60 га. виділити в іншому місці згідно з рішенням Любовицької сільської ради.

За клопотанням представника позивача до участі у справі як співвідповідач було залучене Управління держземагентства у Малинському районі Житомирської області, яке є правонаступником відділу держкомзему у Малинському районі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що у 2006 році ОСОБА_4 (яка до зміни прізвища мала прізвище ОСОБА_5) купила у ОСОБА_8 житловий будинок № 26 по вул. Шевченка в с. Білий Берег Малинського району. ОСОБА_8 отримала цей будинок у спадщину від ОСОБА_7 Поруч розташований будинок № 24, який на даний час належить позивачу ОСОБА_3 Згідно з випискою з погосподарських книг первісному власнику будинку № 24 по вул. Шевченка в с. Білий Берег Малинського району ОСОБА_6 належало 0,50 га. землі, на якій розміщений цей будинок. Отже такий же розмір земельної ділянки повинен був перейти правонаступникам ОСОБА_6, а відповідно і ОСОБА_3

Не дивлячись на це, ОСОБА_4, за сприянням Любовицької сільської ради Малинського району, приватизувала земельну ділянку площею 0,25 га. для обслуговування будинку № 26 по вул. Шевченка в с. Білий Берег та ще 0,1037 га. для ведення особистого селянського господарства біля цього ж будинку, захопивши при цьому земельну ділянку, яка належить ОСОБА_3

Таким чином дії ОСОБА_4 та Любовицької сільської ради порушують право ОСОБА_3 на землю, а тому просить позов задовольнити.

Представник Управління держземагентства у Малинському районі Житомирської області позов не визнала та пояснила, що позивачу був подарований лише будинок. Земельна ділянка розміром 0,50 га. не була предметом договору дарування, а тому його права не порушені.

Представник Любовицької сільської ради Малинського району та відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились. Від Любовицької сільської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника та заперечення проти позову. В запереченні сільська рада вказала, що позов не визнає, оскільки земельна ділянка, яка знаходиться біля будинку № 24 по вул. Шевченка в с. Білий Берег Малинського району не є предметом договору дарування, на підставі якого ОСОБА_3 отримав у власність будинок. Ця земельна ділянка не була власність дарувальника ОСОБА_9, а тому і не перейшла у власність позивача ОСОБА_3

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 152, 153, 154 та 155 ЗК України 2001 року держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору дарування від 22 липня 2008 року став власником житлового будинку № 24 по вул. Шевченка в с. Білий Берег Малинського району Житомирської області (а.с. 21-22). 29 жовтня 2008 року він звернувся з заявою до голови Любовицької сільської ради (а.с. 76) з проханням передати йому у власність земельну ділянку орієнтовною площею 0,6 га. (0,25 га. для обслуговування житлового будинку та 0,35 га для ведення особистого селянського господарства). 03 листопада 2008 року Любовицька сільська рада прийняла рішення про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га. для обслуговування будинку в с. Білий Берег (а.с. 74). З заявою про виділення земельної ділянки в натурі для обслуговування житлового будинку № 24 по вул. Шевченка в с. Білий Берег ОСОБА_3 не звертався, про що зазначено у довідці сільради (а.с. 90). Також в довідках Любовицької сільської ради зазначено (а.с. 73, 90), що передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,60 га. біля будинку № 24 по вул. Шевченка в с. Білий Берег сільська рада не в змозі, оскільки такої площі землі біля будинку не існує. Передати у власність позивача земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства сільська рада також не має змоги, оскільки земельна ділянка вже передана у власність ОСОБА_5 (змінила прізвище на ОСОБА_4). В іншому місці в с. Білий Берег також не існує вільних земельних ділянок.

З державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_5 вбачається (а.с. 13, 14), що їй на праві власності належить земельна ділянка по вул. Шевченка 26 в с. Білий Берег Малинського району площею 0,2500 га., яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також земельна ділянка в с. Білий Берег площею 0,1037 га., яка призначена для особистого селянського господарства. Ці земельні ділянки виділені їй на підставі рішення Любовицької сільської ради від 03 вересня 2007 року (а.с. 9).

Позивачем не надано доказів того, що рішенням Любовицької сільської ради від 03 вересня 2007 року про виділення ОСОБА_5 у власність земельних ділянок та виданими на підставі цього рішення державними актами на право власності на земельні ділянки порушуються його права на земельну ділянку, оскільки земельна ділянка біля будинку № 24 по вул. Шевченка в с. Білий Берег не була предметом договору дарування будинку (а.с. 21 зворот).

Отже, відповідно до частин 1 та 2 ст. 120 ЗК України в редакції на день укладання договору дарування - 22.07.2008 року, до ОСОБА_3 могло перейти право власності або право користування на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Однак позивачем не надано доказів і стосовно того, який розмір земельної ділянки був у власності або у користуванні попереднього власника будинку № 24 по вул. Шевченка в с. Білий Берег.

У зв’язку з цим суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в частині визнання незаконним і скасування рішення Любовицької сільської ради від 03.09.2007 року про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_5, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки на ім’я ОСОБА_5, скасування цих державних актів та виділення земельних ділянок.

Крім того встановлення меж земельної ділянки, відповідно до ст. 185 ЗК України, здійснюється відповідними суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом.

У зв’язку з цим суд відмовляє позивачу в задоволенні позову і в частині зобов’язання Любовицької сільської ради відновити межу між земельними ділянками будинків № 24 та № 26 по вул. Шевченка в с. Білий Беріг Малинського району.

Отже, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову повністю за безпідставністю.

Судові витрати позивачу суд не відшкодовує, оскільки йому відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 60, 88, 185, 192, 193, 213-216 ЦПК України, на підставі ст. ст. 120, 152, 153, 154, 155 та 185 Земельного кодексу України,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

ОСОБА_10