Постанова

від 18.02.2013 по справі 2а-16840/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2013 року 16:40 № 2а-16840/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі :

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представники позивача - Бойко А.Д.,

представник відповідача -Харко Д.М., Воєводін Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2012р. № 0013272203,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» (надалі - ТОВ «Трейдшуз», позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2012р. № 0013272203, яким встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 229 030,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Трейдшуз» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що при проведенні перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва аналізувало фінансово-господарську діяльність не ТОВ "Трейдшуз", а його контрагента, діяльність якого жодним чином не впливає на формування податкового кредиту позивача у періоді, що перевірявся.

Зокрема, позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ТОВ «Гарантрембуд» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду.

Під час здійснення господарських операцій контрагент позивача мав належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не був позбавлений прав та не мав обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України.

Отже, позивач приходить до висновку, що правочини, укладені ТОВ «Трейдшуз» з ТОВ «Гарантрембуд» є дійсними, реальними та фактично виконаними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали повністю та зазначили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та свідка судом встановлено наступне.

ТОВ «Трейдшуз» зареєстроване 20.10.2010р. в Печерській районній у місті Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію № 301828 від 20.10.2010р. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 37318684.

ТОВ «Трейдшуз» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22.10.2010 за № 57690 та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.11.2010р. №100310494, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва , індивідуальний податковий номер - 373186826558, зареєстрований платником ПДВ з 17.11.2010р.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, згідно із п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 р.ІІ Податкового кодексу України від 02.02.2010р. № 2756-VІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Трейдшуз» з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Гарантрембуд» (код ЄДРПОУ 32916930) за жовтень 2011р., березень 2012р., квітень 2012р., червень 2012р.

За результати перевірки складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 1008/22-3/32916930 від 15.11.2012р. (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків наведених в Акті, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Трейдшуз» ст. 22, ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 р. V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 27856- VІ, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012р. на суму 1 229 030,00 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані наступним.

ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт від 21.06.2012р. №2030/2204/32916930 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гарантрембуд» (код ЄДРПОУ 32916930) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ельвєріс» (код ЄДРПОУ 37100652), ТОВ «Компанія «Біті ком» (код ЄДРПОУ 36698188) за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. та з ТОВ «Будівельне управління 26» (код ЄДРПОУ 36192653), ТОВ «Сід-Маріне» (код за ЄДРПОУ 37001628) за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р.

В ході складання акту встановлено: ТОВ «Гарантрембуд» знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, код за ЄДРПОУ: 32916930 стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням Остання звітність підприємством ТОВ «Гарантрембуд» подана до ДПІ у Печерському районі м. Києва : податку на прибуток за І квартал 2012р. від 17.04.2012р. №9019223791, з податку на додану вартість за травень 2011р. від 18.06.2012р. №903403651 підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

До ДПІ у Печерському районі м. Києва найдішов акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельне управління 26» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2011р. по 31.10.2011р. від 02.12.2011р. № 7974/7/07-020/36192653.

Згідно акту від 02.12.2011р. № 7974/7/07-020/36192653: Співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва в ході відпрацювання ТОВ «Будівельне управління 26» опитано директора ТОВ «Будівельне управління 26» ОСОБА_4.

Старшим оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції Паламарчуком ДМ. проведена перевірка знаходження за юридичною адресою м. Київ, вул. Віскозна, 5 ТОВ «Будівельне управління 26». Перевіркою встановлено, що за вищевказаною адресою ТОВ «Будівельне управління 26» не знаходиться, згідно чого було складено акт від 24.11.2011р. про не встановлення місця знаходження СПД-юридичної (фізичної) особи за адресою реєстрації.

Також оперуповноваженим головного відділу податкової інспекції у Деснянському ратнім. Києва старшим лейтенантом податкової міліції Паламарчуком Д.М. 24 листопада 2011 отримано пояснення від ОСОБА_4 - директора ТОВ «Будівельне управління 26», в якому зазначено, що до фінансово - господарської діяльності підприємства останній відношення не має, печаткою підприємства не користувався, підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Будівельне управління 26» не здійснював, податкову звітність підприємства не складав, не підписував та не подавав її до ДПІ, нікого не уповноважував на проведення таких дій. Вході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Також, податковим органом використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сід-Маріне» (код за ЄДРПОУ 37001628) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 24.02.2010р. по 10.12.2012р. (від 19.03.2012р. №916/22-9/37001628).

Згідно акту від 19.03.2012р. № 916/22-9/37001628, управлінням податкового контролю від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано службову записку ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва №2129/вн/07-06/52 і 12.04.2012р., якою направлено для використання в роботі матеріали щодо наявності у ТОВ «Сід-Маріне» ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Сід-Маріне». За результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Сід-Маріне» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). Враховуючи те, що у ТОВ «Сід-Маріне» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені ТОВ «Сід-Маріне» з контрагентами за період звірки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Гарантрембуд» з ТОВ «Ельвєріс», ТОВ «Компанія «Біті ком» за березень 2011р. та з ТОВ "Будівельне управління 26", ТОВ «Сід-Маріне» за жовтень 2011. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185 Податкового кодексу України.

Таким чином, податковий орган стверджує, що за результатами перевірки не підтверджено задекларовані ТОВ «Гарантрембуд» (код за ЄДРПОУ 32916930) податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2011р., а також за жовтень 2011р., не підтверджено задекларований ТОВ «Гарантрембуд» податковий кредит з ПДВ по контрагентам-постачальникам ТОВ «Ельвєріс», ТОВ «Компанія «Біті ком» за березень 2011р. та з ТОВ «Будівельне управління 26», ТОВ «Сід-Маріне» за жовтень 2011р.

ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт від 26.09.2012р. №760/2204/32916930 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гарантрембуд» з питання дотримання вимог податково законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Ентхілл» за період лютий 2012 - травень 2012р. та ТОВ «СВН-Антарекс» за період квітень 2012 та червень 2012р.

В ході складання акту встановлено: ТОВ «Гарантрембуд» знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, код за ЄДРПОУ: 32916930 стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження.

Остання звітність підприємством ТОВ «Гарантрембуд» подана до ДПІ у Печерському районі м. Києва: з податку на прибуток за 1 квартал 2012р. від 17.04.2012р. №19223791, з податку на додану вартість за травень 2011р. від 18.06.2012р. №903403651 підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Згідно бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів», декларації з податку на додану вартість за лютий-червень 2012р. та Додатку 5 до Декларації «Розшифровки податкових зобов'язань встановлено:

Одним із основних постачальників ТОВ «Гарантрембуд» за лютий - червень 2012р. булоТОВ «Ентхіл» та ТОВ «СВН-Антарекс».

ТОВ «Гарантрембуд» до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Ентхілл» за періоди:

- лютий 2012р. на суму 185 344 грн., що в загальній сумі податкового кредиту року становить 60 %;

- березень 2012р. на суму 199 703 грн., що в загальній сумі податкового кредиту року становить 44,0 %;

- квітень 2012р. на суму 186 618 грн., що в загальній сумі податкового кредиту року становить 37,0%;

- травень 2012р. на суму 65 242 грн., що в загальній сумі податкового кредиту року становить 14,0%.

ТОВ «Гарантрембуд» до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «СВН-Антарекс» за періоди:

- квітень 2012р. на суму 60 153 грн., що в загальній сумі податкового кредиту року становить 12,0%;

- червень 2012р. на суму 159 617 грн., що в загальній сумі податкового кредиту року становить 21,0%;

До ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 06.07.2012р. №400/23-60/37331553 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ентхілл» за період діяльності 19.12.2011р. - 06.07.2012р.

В акті перевірки зазначено:«При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження співробітниками ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва службовою запискою № 3797/7/26-2/3 від 02.07.2012р. надано висновок щодо наявності ознак фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, копія висновку спеціаліста № 298 від 27.062012р. по ТОВ «Ентхілл».

Згідно пояснення гр. ОСОБА_6 відомо що приблизно в листопаді 2011р. біля станції метро Чернігівська в м. Києві до нього підійшли два чоловіки представились ОСОБА_9 та ОСОБА_5 запропонувала заробити грошей підписавши кілька формальних документів на що гр. ОСОБА_6 погодився. Потім вони поїхали до нотаріуса де гр. ОСОБА_6 підписав усі документи отримав грошову винагороду в розмірі 1000 грн. після чого ні ОСОБА_9 і ОСОБА_5 він не бачив. Про те що на його ім 'я за реєстрова підприємство він не знав та в подальшому не підписував ніяких фінансово- господарських документів стосовно ТОВ "Ентхілл ".

Також, згідно висновок спеціаліста №298 від 27.06.2012 встановлено, що підписи від імені гр. ОСОБА_6 виконані в вище вказаних документах не гр. ОСОБА_6 а іншою особою.

Оскільки на ТОВ "Ентхілл" відсутні трудові ресурси, складські приміщення , виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи те, що у ТОВ "Ентхілл", відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1, 5 cт. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 22S Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

Окрім того, відповідач зазначає, що до ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києв від 12.07.2012р. №786/2240/36124253 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВН Антарекс» (код ЄДРПОУ 36124253) з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок ТОВ «СВН Антарекс» сформовано податковий кредит за період квітень 2012».

В акті перевірки від 12.07.2012р. №786/2240/36124253 зазначено, що згідно АС «Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» основним постачальником ТОВ «СВН Антарекс» є ТОВ «Консалтингова формація «Форсайт альянс».

В той же час, ДПІ м. Івано-Франківська складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Консалтингова Формагрія «Форсайт Альянс» , (код ЄДРПОУ 35766267) з питань правильності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту згідно поданого уточнюючого розрахунку з ПДВ за квітень 2012р. від 09.012012р.

Згідно акту від 09.07.2012р.№5166/15-2/35766267, з метою отримання інформації щодо наявності на підприємстві нерухомого майна, транспортних засобів, самохідних машин та механізмів, земельних ділянок ДПІ у м. Івано-Франківську дано запити відповідно в Обласне бюро технічної інвентаризації та отримано відповідь від 11.06.2012р.№ 490/01-21, що право власності на нерухоме майно згідно даних Реєстру прав за ТОВ «Консалтингова Формація «Форсайт Альянс» не зареєстровано.

Беручи до уваги зазначені факти ДПІ у Печерському районі м. Києва приходить до висновку, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Гарантрембуд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - носять ознаки фіктивності по ланцюгу до "вигодонабувача". Податкові накладні, що складені ТОВ «Гарантрембуд», не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ "Трейдшуз" .

Таким чином, відповідач стверджує, що ТОВ"Трейдшуз" безпідставно включило до складу податкового кредиту суму 1229 585грн., сформованого за рахунок податкових накладних виписаних ТОВ «Гарантрембуд» на суму 1 229 585грн., що призвело до завищення податкового кредиту за жовтень 2011 у сумі 112872грн., за листопад 2011 у сумі 55 103грн., за березень 2012 у сумі 215 701грн., за квітень 2012 у сумі 194 681грн., за червень 2012 у сумі 492 533грн., за липень 2012 у сумі 158 140грн., за серпень 2012 у сумі 555грн.

За висновками Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0013272203 від 29.11.2012р., яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість та нараховано грошове зобов'язання в розмірі 1 229 030,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України "Про податок на додану вартість" (чинного в період, що підлягав перевірці), та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що між ТОВ «Трейдшуз» (Замовник), в особі директора ОСОБА_7, який діє на ставі статуту, та ТОВ «Гарантрембуд» (Підрядник) в особі директора ОСОБА_8, що діє на підставі статуту, укладено Договір від 01.06.2011р. №42.

Відповідно до умов Договору Підрядник зобов'язується виконати роботи на основі затверджених кошторисів (Додаток 1), складених на замовлення Замовника з зазначенням об'єкту, об'єму необхідних робіт і термінів їх виконання.

Замовник зобов'язаний прийняти виконані Підрядником роботи та сплатити Договірну ціну. По завершенні робіт Підрядник передає, а Замовник приймає згідно Акту виконані підрядником роботу.

Для забезпечення виконання умов вказаного договору між ТОВ «Трейдшуз» та ТОВ «Гарантрембуд» укладені також Додаткові угоди.

На підтвердження виконання умов Договору ТОВ «Гарантрембуд» на користь ТОВ «Трейдшуз» виписані акти виконаних ремонтних робіт та податкові накладні, які від імені ТОВ «Гарантрембуд» підписані директором ОСОБА_8 та скріплені печаткою підприємства,а від імені ТОВ «Трейдшуз» підписані директором ОСОБА_7 та скріплені печаткою підприємства.

Враховуючи вищевикладене та дані поданих декларацій до ДПІ у Печерському районі м. Києва, судом встановлено, що ТОВ «Трейдшуз» включено суму ПДВ у розмірі 1 229 585грн., у т.ч. за жовтень 2011 у сумі 112 872грн., за листопад 2011 у сумі 55 103грн. (в Декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 підприємством віднесено податковий кредит сформований за рахунок ТОВ «Гарантрембуд» за жовтень 2011 розмірі 55 103грн.), за березень 2012 у сумі 215 701грн., за квітень 2012 у сумі 194 681грн., за червень 2012 у сумі 492 533грн. (в Декларації з податку на додану вартість за червень 2012 підприємством віднесено податковий кредит сформований за рахунок ТОВ «Гарантрембуд» за квітень 2012 у розмірі 1395грн.), за липень 2012 у сумі 158 140грн. (в Декларації з податку на додану вартість за липень 2012 підприємством віднесено податковий кредит сформований за рахунок ТОВ «Гарантрембуд» за червень 2012 у розмірі 158 140грн.), за серпень 2012 у сумі 555грн. (в Декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 підприємством віднесено податковий кредит сформований за рахунок ТОВ «Гарантрембуд» за червень 2012 у розмірі 555грн.).

Окрім того, судом у судовому засіданні допитано у якості свідка директора ТОВ «Гарантрембуд» ОСОБА_8, який пояснив, що ТОВ «Гарантрембуд» здійснює свою діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, усі договори, укладені між ТОВ «Гарантрембуд» та позивачем мають товарний характер і укладені з метою настання реальних наслідків.

З огляду на вищевказане суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977 року щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (надалі - також "Шоста Директива").

Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес"АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обов'язковість установлення умислу поширюється на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Суд звертає увагу, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі відносно посадових осіб товариства, який набрав законної сили.

Матеріали справи таких відомостей не містять.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо невідповідності податкових накладних, виписаних на ім'я ТОВ «Трейдшуз» контрагентом, вимогам чинного законодавства України.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Також, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд звертає увагу, що станом на дату укладення і виконання договорів між позивачем з ТОВ «Гарантрембуд» вказаний суб'єкт господарювання був зареєстрований у передбаченому законодавством порядку і був платником ПДВ, тобто мав спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що волевиявлення позивача та ТОВ «Гарантрембуд» на укладення договору та додаткових угод було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а договори спрямовані на реальне настання передбачених ним наслідків.

Окрім того, Наказом ДПА України "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010р. № 984" зокрема, зазначено, що виявлені порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Листа Державної податкової адміністрації України від 29.09.2010p. № 20289/7/16-1617 Щодо підстав для визнання договорів нікчемними (додаток 3) зазначається, що відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997p. № 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Суд звертає увагу, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності ТОВ «Гарантрембуд» та його контрагентів ТОВ «Ельвєріс», ТОВ «Компанія Бітіком», ТОВ «Сід-Маріне», ТОВ «Ентхілл» та ТОВ «СВН-Антарекс», які не мають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності позивача, а отже висновки акту перевірки не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб ТОВ «Трейдшуз» на ухилення від оподаткування.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у податкового органу відсутні повноваження на встановлення факту нікчемності правочину між позивачем та його контрагентом, оскільки законодавством не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником в податкових деклараціях, оскільки, навіть за наявності ознак нікчемності правочину, податковий орган має право лише звернутися до суду з позовом про стягнення коштів, а не визнавати їх як такими в акті. Таким чином, податковий орган, визнавши договори, укладені між позивачем і його контрагентами, нікчемними, вийшов за межі своїх повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься у рішеннях Вищого адміністративного суду України у справах № К/9991/50772/12 та № К/9991/59377/12.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник податкового органу не довів суду правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29.11.2012р. № 0013272203, яким встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 229 030,00 грн., винесене ДПІ у Печерському районі м. Києва без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги ТОВ «Трейдшуз» є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдшуз" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 29.11.2012р. №0013272203.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 25.02.2013р.

Суддя В.П. Шулежко