Ухвала

від 16.05.2013 по справі 2а-16840/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16840/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Трейдшуз» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №0013272203 від 29 листопада 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Трейдшуз» з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з

ТОВ «Гарантрембуд» (код ЄДРПОУ 32916930) за жовтень 2011 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, червень 2012 року, за результатами якої складено Акт № 1008/22-3/32916930 від 15 листопада 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Трейдшуз» ст. 22, ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року на суму 1 229 030, 00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що за результатами перевірки не підтверджено задекларовані ТОВ «Гарантрембуд» (код за ЄДРПОУ 32916930) податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2011 року, а також за жовтень 2011 року, не підтверджено задекларований ТОВ «Гарантрембуд» податковий кредит з ПДВ по контрагентам-постачальникам ТОВ «Ельвєріс», ТОВ «Компанія «Біті ком» за березень 2011 року та з ТОВ «Будівельне управління 26», ТОВ «Сід-Маріне» за жовтень 2011 року.

ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт №760/2204/32916930 від 26 вересня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гарантрембуд» з питання дотримання вимог податково законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Ентхілл» за період лютий 2012 - травень 2012 року та ТОВ «СВН-Антарекс» за період квітень 2012 та червень 2012 року.

Крім того, перевіркою встановлено, що у контрагентів ТОВ «Гарантрембуд» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому згідно до ч. ч. 1, 5 cт. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 226 ЦК України, в зв»язку з чим укладені з ними угоди мають ознаки нікчемності.

На підставі викладеного податковий орган прийшов до висновку, що усі операції ТОВ «Гарантрембуд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, носять ознаки фіктивності по ланцюгу до «вигодо набувача». Податкові накладні, що складені ТОВ «Гарантрембуд», не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ «Трейдшуз».

Отже, відповідач стверджує, що ТОВ «Трейдшуз» безпідставно включило до складу податкового кредиту суму 1 229 585, 00 грн., сформованого за рахунок податкових накладних виписаних ТОВ «Гарантрембуд» на суму 1 229 585, 00 грн., що призвело до завищення податкового кредиту за жовтень 2011 року у сумі 112 872, 00 грн., за листопад 2011 року у сумі 55 103, 00 грн., за березень 2012 року у сумі 215 701, 00 грн., за квітень 2012 року у сумі 194 681, 00 грн., за червень 2012 року у сумі 492 533, 00 грн., за липень 2012 року у сумі 158 140, 00 грн., за серпень 2012 року у сумі 555, 00 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0013272203 від 29 листопада 2012 року, яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість та нараховано грошове зобов'язання в розмірі 1 229 030, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Трейдшуз» (Замовник), в особі директора Рахмачева В.М., який діє на ставі статуту, та ТОВ «Гарантрембуд» (Підрядник) в особі директора Шестопала А.О., що діє на підставі статуту, укладено Договір № 42 від 01 червня 2011 року.

Відповідно до умов Договору Підрядник зобов'язується виконати роботи на основі затверджених кошторисів (Додаток 1), складених на замовлення Замовника з зазначенням об'єкту, об'єму необхідних робіт і термінів їх виконання.

Замовник зобов'язаний прийняти виконані Підрядником роботи та сплатити Договірну ціну. По завершенні робіт Підрядник передає, а Замовник приймає згідно Акту виконані підрядником роботу.

Для забезпечення виконання умов вказаного договору між ТОВ «Трейдшуз» та ТОВ «Гарантрембуд» укладені також Додаткові угоди.

На підтвердження виконання умов Договору ТОВ «Гарантрембуд» на користь ТОВ «Трейдшуз» виписані акти виконаних ремонтних робіт та податкові накладні, які від імені ТОВ «Гарантрембуд» підписані директором Шестопалом А.О. та скріплені печаткою підприємства, а від імені ТОВ «Трейдшуз» підписані директором Рахмачевим В.М. та скріплені печаткою підприємства.

Враховуючи вищевикладене та дані поданих декларацій до ДПІ у Печерському районі м. Києва, судом встановлено, що ТОВ «Трейдшуз» включено суму ПДВ у розмірі 1 229 585, 00 грн., у т.ч. за жовтень 2011 року у сумі 112 872, 00 грн., за листопад 2011 року у сумі 55 103, 00 грн. (в Декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року підприємством віднесено податковий кредит сформований за рахунок ТОВ «Гарантрембуд» за жовтень 2011 розмірі 55 103, 00 грн.), за березень 2012 року у сумі 215 701, 00 грн., за квітень 2012 року у сумі 194 681, 00 грн., за червень 2012 року у сумі 492 533, 00 грн. (в Декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року підприємством віднесено податковий кредит сформований за рахунок ТОВ «Гарантрембуд» за квітень 2012 року у розмірі 1 395, 00 грн.), за липень 2012 року у сумі 158 140, 00 грн. (в Декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року підприємством віднесено податковий кредит сформований за рахунок ТОВ «Гарантрембуд» за червень 2012 року у розмірі 158 140, 00 грн.), за серпень 2012 року у сумі 555, 00 грн. (в Декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року підприємством віднесено податковий кредит сформований за рахунок ТОВ «Гарантрембуд» за червень 2012 у розмірі 555, 00 грн.).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України - об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 189.7 ст. 189 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із статтею 185 цього Кодексу, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до ст. 18 Закону - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації ТОВ «Гарантрембуд» були чинні. Крім того, ТОВ «Гарантрембуд» було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської

операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «Гарантрембуд» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

В зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та ТОВ «Гарантрембуд», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що скаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності ТОВ «Гарантрембуд» та його контрагентів ТОВ «Ельвєріс», ТОВ «Компанія Бітіком», ТОВ «Сід-Маріне», ТОВ «Ентхілл» та ТОВ «СВН-Антарекс», які не мають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності позивача, а, отже, висновки акту перевірки не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб ТОВ «Трейдшуз» на ухилення від оподаткування.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 23 травня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 22 травня 2013 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.