Постанова

від 19.02.2013 по справі 826/1539/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2013 року 14:45 № 826/1539/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П.,

судді Іщука І.О.,

судді Погрібніченка І.М.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представник позивача - Бураков І.О.,

представник відповідача 1 - Перепелюк О.В.,

представник відповідача 2, третьої особи - Капустіна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «П-Мобайл» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби України, за участю третьої особи - Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «П-Мобайл» (надалі - ТОВ «П-Мобайл», позивач) до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС (надалі - ДПІ у Подільському районі м. Києва, відповідач - 1), Державної податкової служби України (надалі - ДПС України, відповідач 2), за участю третьої особи - Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0003342250 від 31.08.2012 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 717 372,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 264 812,00 грн. та скасування рішення Державної податкової служби України від 17.12.2012 р. №7214/0/61-12/10-2115.

Свої позовні вимоги ТОВ «П-Мобайл» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» на момент укладення договорів та на момент видачі первинних документів, в тому числі і податкових накладних, було належним чином зареєстроване в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Окрім того, вказане підприємство було зареєстроване як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому мало право складати відповідні податкові накладні. Виходячи з вищезазначеного, в даному випадку відсутнє спрямування правочинів на заволодіння майном держави, а тому посилання відповідачів на порушення такими угодами публічного порядку є безпідставним.

Як одну з підстав для задоволення позову позивач зазначає, що оскільки перевірка була проведена на підставі постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України капітана міліції Мацули М.Б. від 21.06.2012 р. та старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Бойченка СП. від 14.02.2012 р., то прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення за відсутності відповідного рішення суду вчинене в порушення п. 86.9. ст. 86 Податкового кодексу України, згідно положень якого у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Окрім того, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0003342250 від 31.08.2012 р. та рішення ДПС України про результати розгляду повторної скарги від 17.12.2012 р. №7214/0/61-12/10-2115 підлягають скасуванню, оскільки ДПС у м. Києві у строк, передбачений ст. 56.8 Податкового кодексу України вмотивоване рішення - відповідь позивачу на його скаргу від 17.09.2012р. не надала, скаржник, в порядку передбаченому ст. 56.9. Податкового кодексу України вважає свою скаргу на податкове повідомлення-рішення повністю задоволеною, оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасованим, а рішення ДПС України таким, що винесене з порушенням норм закону.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача-1 позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Представник відповідача 2 та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ТОВ «П-Мобайл» зареєстроване в Подільській районній державній адміністрації м. Києва. Свідоцтво про державну реєстрацію від 03.08.2010 № 10711020000027162. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 37176810.

ТОВ «П-Мобайл» взято на податковий облік 04.08.2010р. в ДПІ у Подільському районі м. Києва за № 36719.

На підставі направлення від 24.07.2012р. № 782, виданого в ДПІ у Подільському районі м. Київ, згідно із пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, наказу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 24.07.2012 р. № 692, постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України капітана міліції Мацули М.Б. від 21.06.2012р. та старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Бойченка СП. від 14.02.2012р., проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «П-Мобайл» з питань правильності та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Ново Світ» (код ЄДРПОУ 37351009), ТОВ «Верітус» (код ЄДРПОУ 36795938), ТОВ «Вінітекс» (код ЄДРПОУ 35543974), ТОВ «Ліга Новва» (код ЄДРПОУ 37351061), ТОВ «Метал торг трейд - П» (код ЄДРПОУ 37231640), ТОВ «Фірма Юквар» (код ЄДРПОУ 37222683), ТОВ «Торгпостач» (код ЄДРПОУ 36796025) за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 03.08.2012р. № 294/22-511/37176810 (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, встановлено порушення ТОВ «П-Мобайл» при взаємовідносинах з ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р.: п, 4.1 ст. 4 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 н.5.9 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР, із змінами та доповненнями) внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1747 372 грн. у т.ч. по періодах: - за 2010р. у сумі 1 059 242 грн., у т.ч. у IV кварталі 2010р. у сумі 1 059 242 грн.; - за І квартал 2011 року у сумі 688 130 грн.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані наступним.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «П - Мобайл» продавало ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» (код ЄДРПОУ 37228088) стретч-картки.

ТОВ «П - Мобайл» включено до складу валових доходів суму по взаємовідносинах з ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» (код ЄДРПОУ 37228088) в повному обсязі.

Перевіркою повноти визначення валових доходів за період з 01.10.2010р. по 31.12.2009р. по взаємовідносинах з ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» (код ЄДРПОУ 37228088) встановлено їх заниження ТОВ «П-Мобайл» на загальну суму 6 989 486 грн. у т.ч. по періодах: - за 2010р. у сумі 4 236 968 грн., у т.ч. у IV кварталі 2010р. у сумі 4 236 968,00; - за І квартал 2011 року у сумі 2 752 518 грн. внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 747 372 грн . у т.ч. по періодах:- за 2010р. у сумі 1 059 242 грн., у т.ч. у IV кварталі 2010р. у сумі 1 059 242 грн.; за I квартал 2011 року у сумі 688 130 грн.

Податковий орган зазначає, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа №80-0271, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» (код за ЄДРПОУ 37228088) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло великої шкоди, за ознаками злочину, передбаченого cm. 205 ч.2 КК України.

В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_7, перебуваючи в м. Києві, в денний час, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, добровільно та за винагороду погодився зареєструвати у Київській області підприємство ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи».

Так, 28.07.2010 року ОСОБА_7 спільно з невстановленими слідством особами звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, де підписав Статут ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» від свого імені та довіреність якою уповноважив громадянина ОСОБА_8 бути його представником у всіх органах, установах та організаціях з питань реєстрації ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи».

Невстановлені слідством особи, використовуючи надану довіреність ОСОБА_7, зареєстрували в Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» та в ДТП у Києво-Святошинському районі Київської області, де в тому числі отримали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Після виконання зазначених дій, невстановлені слідством особи забезпечили явку ОСОБА_7 в приміщення AT «Банк «Національні Інвестиції», де відкрили розрахунковий рахунок, який протягом 2010-2011 pp. використовувався зазначеними невстановленими слідством особами з метою переведення безготівкових грошових коштів за неіснуючі операції, які надходили з розрахункових рахунків інших підприємств. ОСОБА_7 будучи єдиним засновником та директором ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мав, податкову звітність підприємства не складав та до державних податкових органів не подавав. Таким чином, невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити та банківські рахунки ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» документально оформлювали неіснуючі операції на отримання товарно-матеріальних" цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства.

Під час фінансово-господарської діяльності ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» мало господарські відносини з ТОВ «П-Мобайл» (код за ЄДРПОУ 37176810), про що службові особи ТОВ «П-Мобайл» відобразили в Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за періоди 2010-2011 роки, а саме включили до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» вказані суми.

Враховуючи вищезазначене, податковий орган приходить до висновку, що договір, видаткові накладні не підтверджують передачі продукції від ТОВ «П-Мобайл» до ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» та не можуть бути використані ТОВ «П-Мобайл» в податковому обліку, так як є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у Подільському районі м. Києва відносно ТОВ «П-Мобайл» винесено податкове повідомлення-рішення №0003342250 від 31.08.2012 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 717 372,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 264 812,00.

Не погоджуючись з винесеним рішенням ТОВ «П-Мобайл» звернулось 17.09.2012 року до ДПС у м. Києві з первинною скаргою. Вказана скарга отримана ДПС у м. Києві 19.09.2012р.

Рішенням ДПС у м. Києві від 27.09.2012р. № 6156/10/12-114 продовжено строк розгляду скарги по 18.11.2012 року (включно).

Рішенням про результат розгляду первинної скарги від 19.11.2012 року № 7657/10/11021/7/12-114 залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 року № 0003342250, а скаргу директора ТОВ «П-Мобайл» - без задоволення.

Не погоджуючись з винесеним рішенням ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення ДПС у м. Києві строків при розгляді первинної скарги ТОВ «П-Мобайл» звернулось до ДПС України із повторною скаргою.

Рішенням про результат розгляду повторної скарги від 17.12.2012 року № 7214/0/61-12/10-2115(11699/0/71) ДПС України залишила без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення ДПС у м. Києві, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу ТОВ «П-Мобайл» - без задоволення.

ДПС України винесла рішення № 12995/6/10-2115 від 23.07.2012 року про результати розгляду скарги, яким залишила без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення ДПС у м. Києві за результатами розгляду скарги, а скаргу ТОВ «П-Мобайл» - без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Щодо тверджень позивача про ненадання ДПС у м. Києві відповіді на скаргу у встановлені законом строки, внаслідок чого позивач вважає свою скаргу від 17.09.2012р. на податкове повідомлення-рішення задоволеною, рішення ДПС України за результатом розгляду повторнох скарги протиправним суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.8. та п. 56.9. ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПС у м. Києві при розгляді скарги від 17.09.2012 р. повністю дотримано вимоги ст.. 56 Податкового кодексу України, зокрема, рішенням ДПС у м. Києві від 27.09.2012р. № 6156/10/12-114 строк розгляду скарги ТОВ «П-Мобайл» продовжено до 18.11.2012 р.

Судом встановлено, що останній день розгляду скарги 18.11.2012р. припадав на неділю.

В той же час, відповідно до положень п. 56.13 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, ДПС у м. Києві правомірно винесено рішення про результати розгляду первинної скарги 19.11.2012 р., тобто у перший робочий день, що настав за вихідним днем.

Відтак, у ДПС України відсутні законні підстави для скасування рішення ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги з підстав недотримання останньою строку розгляду такої скарги, а отже позовні вимоги в частині скасування рішення Державної податкової служби України від 17.12.2012 р. №7214/0/61-12/10-2115 задоволенню не підлягають.

Щодо дотримання ТОВ «П-Мобайл» вимог податкового та іншого законодавства суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «П - Мобайл» (код ЄДРПОУ 37176810) у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» (код ЄДРПОУ37228088), а саме ТОВ «П - Мобайл» продавало ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» (код ЄДРПОУ 37228088) стретч-картки.

ТОВ «П - Мобайл» включено до складу валових доходів суму по взаємовідносинах з ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» (код ЄДРПОУ 37228088) в повному обсязі.

Суд у судових засіданнях неодноразово пропонував позивачу надати первинну документацію, зокрема, договори, акти, податкові та видаткові накладні тощо на підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Проте, позивач не надав суду жодної первинної документації, зокрема, на підтвердження законності включення до приросту балансової вартості запасів сум по взаємовідносинах з ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи».

Позивач у судовому засіданні зазначив, що вся первинна документація по взаємовідносинах з ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» вилучена слідчим.

Проте, протоколів чи інших документів на підтвердження вилучення первинної документації чи доказів звернення до відповідних слідчих органів із заявою про повернення документів суду не надав.

На запитання суду: «чи надавались первинні документи податковому органу під час проведення перевірки?» позивач відповіді суду не надав.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. за № 969 та зареєстрованов Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696 (надалі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа» ( пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Позивач, в порушення вищезазначених норм закону, не надав суду належним чином оформлену первинну бухгалтерську документацію на підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських відносин із ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» та не надав суду будь-які докази щодо неможливості надання такої документації, тому суд приходить до висновку, що у позивача відсутнє законне право на включення до приросту балансової вартості запасів сум, не підтверджених жодним документом.

Щодо реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «П-Мобайл» та ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» суд зазначає наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09. 2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.9 ст.5 вищевказаного Закону України платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» було зареєстроване особою, що не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність та займатись цією діяльністю.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги матеріали кримінальної справи №80-0271, порушеної за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло великої шкоди, суд погоджується зі висновками податкового органу, що договори, укладені між ТОВ «П-Мобайл» та ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» є недійсними в силу закону, а отже не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Окрім того, суд критично ставиться до тверджень позивача, що оскільки перевірка була проведена на підставі постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України капітана міліції Мацули М.Б. від 21.06.2012 р. та старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Бойченка СП. від 14.02.2012 р., то прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення за відсутності відповідного рішення суду вчинене в порушення п. 86.9. ст. 86 Податкового кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 54.3.2, 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Пунктом 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Проте, зміст пункту 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України слід тлумачити у системному взаємозв'язку з іншими нормами цього Кодексу та з урахуванням мети прийняття законодавцем даної норми.

Так, як вбачається зі змісту контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, у випадку проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, аналіз вказаної правової норми дає підстави для висновку, що податкове повідомлення-рішення не приймається в тих випадках, коли матеріали перевірки передаються правоохоронному органу та використовуються або можуть бути використані останнім як доказ по кримінальній справі з метою підтвердження чи спростування наявності вини платника податків у вчиненні певного злочину.

Статтею 205 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

У свою чергу, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції Закону України від 2 грудня 2010 року N 2756-VI, чинній після набрання чинності Податковим кодексом України) до повноважень податкових органів належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відтак, враховуючи межі повноважень податкових органів та сферу їх контролю при проведенні перевірок, матеріали таких перевірок можуть бути використані як доказ наявності чи відсутності вини певної особи під час розгляду кримінальної справи про злочини, предметом яких є різні злочинні схеми з метою ухилення від сплати податків і зборів, в тому числі і створення фікнивного підприємництва.

Саме в тих випадках, коли порушення у сфері податкового законодавства містять ознаки злочину, донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за такі порушення в силу пункту 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України не допускається до вирішення судом питання про те, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно даною особою.

В інших випадках матеріали перевірки податкового органу доказової сили по кримінальній справі не мають та не можуть впливати на вирішення питання про наявність чи відсутність вини особи у вчиненні злочину.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої порушення законодавства у сфері оподаткування, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не порушення законодавства у сфері оподаткування) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України).

Норми пункту 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України перебувають у системному зв'язку з положеннями п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, який забороняє податковому органу складати та надсилати платнику податків податкове повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки кримінальна справа порушена відносно посадових осіб ТОВ «РА «Інтегральні медійні системи» щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, та не стосується безпосередньо ТОВ «П-Мобайл», податковим органом під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не порушено приписи пункту 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України.

Таким чином, несплачений ТОВ «П-Мобайл» податок на прибуток підприємств внаслідок заниження приросту балансової вартості запасів є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 1 717 372,00 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 264 812,00 грн. здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення №0003342250 від 31.08.2012 р. винесено відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "П-Мобайл" відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 25.02.2013р.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М. Погрібніченко