Постанова

від 27.02.2013 по справі 5023/3507/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа № 5023/3507/12

Колегія суддів у складі:головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

1-го відповідача - Безпалого О.І. за дорученням б/н від 16.01.2013 року

2-го відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вх. № 4023 Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 27 листопада 2012 року у справі

за позовом Приватного підприємства "Солара 2007", с. Вільхівка, Харківський район, Харківська область

до 1.Приватного підприємства "Будар", с. Землянки, Вовчанський район, Харківська область

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Агратек - Інвест", м. Харків

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Комунальне підприємство "Вовчанське БТІ", м. Вовчанськ, Харківської області

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Солара 2007" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними Договору купівлі-продажу №27/02/м від 27.02.2006 року, укладеного між Сільськогосподарським виробничо-обслуговуючим кооперативом "Лан" та ПП "Будар" та Договору купівлі-продажу від 15.12.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Агратек - Інвест" та ПП "Будар", а також господарські зобов'язань, які виникли на їх підставі, недійсними.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 листопада 2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Френдій Н.А., суддя Аюпова Р.М., суддя Суярко Т.Д.) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.02.2006 р. №27/02/м, укладений між сільськогосподарським виробничо-обслуговуючим кооперативом "Лан" та ПП "Будар" (вул. Центральна, 250, с. Землянки, Вовчанський район, Харківська область, 62200, код ЄДРПОУ 33803851). Визнано недійсним договір купівлі-продажу №30-12 від 15.12.2006 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Агратек - Інвест" (вул. Новгородська, 1, м. Харків, 61000, код 34330630) та Приватним підприємством "Будар" (вул. Центральна, 250, с. Землянки, Вовчанський район, Харківська область, 62200, код ЄДРПОУ 33803851). Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Агратек - Інвест" на користь приватного підприємства "Солара 2007" 536,50грн. судового збору. Стягнуто з Приватного підприємства "Будар" на користь приватного підприємства "Солара 2007" 536,50грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

1-й відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27 листопада 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що ні в позовній заяві ПП «Солара-2007», ні в рішенні господарського суду Харківської області від 27 листопада 2012 року не наведено чиї саме права та інтереси були порушені під час укладення спірних Договорів купівлі-продажу майна від 27.02.2006 року та 15.12.2006 року, не наведено конкретні обставини, які б унеможливлювали чи забороняли продавцю ТОВ «ТД «Агратек-Інвест» під час укладення Договору купівлі-продажу 15 грудня 2006 року, відчуження вказаних об'єктів нерухомого майна. Також зазначає, що господарським судом не перевірено та не встановлено наявність належного права у ПП «Солара-2007» на спірне майно.

3-тя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

2-й відповідач також відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився, направлена на його адресу ухвала суду повернута відділенням зв'язку з відміткою «закінчення строку зберігання».

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивач також відзив на апеляційну скаргу не надав у судове засідання не з'явився, 19.02.2013 року подав через канцелярію суду заяву про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з відрядженням.

Розглянувши заяву позивача, вислухавши думку представника 1-го відповідача, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з необгрунтованістю.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представників позивача, 2-го відповідача та 3-ї особи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника 1-го відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд зазначив, що ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2006 року порушено провадження у справі № Б-39/12-06 про банкрутство СГВОК „Лан". В п'ятому абзаці резолютивної частині вказаної ухвали судом визначено, що з моменту прийняття ухвали про порушення у справі про банкрутство заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти дії щодо відчуження майнових активів боржника, у тому числі пов'язані з передачею у тимчасове користування або продажем, включаючи цінні папери, валютні цінності. Крім того, станом на дату укладення Договору від 27.02.2006 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна міститься ряд записів щодо обтяження майнових активів СВОК "Лан" з обмеженням щодо їх відчуження, зокрема публічне обтяження у вигляді податкової застави, 23.11.2005 року внесено запис про арешт всього нерухомого майна на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 01.11.2005 року у справі № 35/515-05. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства. З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про те, що СВОК "Лан" та ПП "Будар" при укладенні Договору купівлі -продажу будівлі № 27/02/М від 27.02.2006 року порушили норми чинного законодавства та вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 20.02.2006 року щодо заборони відчуження майна СВОК "Лан". 22.02.07 постійно діючим Третейським судом при товарній біржі "Санвест" по справі № 5/ПТС-07 було винесено рішення яким визнано дійсним Договір купівлі-продажу від 15.12.2006 року між ПП "Будар" та ТОВ "Торгівельний будинок "Агратек-Інвест" без нотаріального посвідчення. Другим відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "Торгівельний будинок "Агратек-Інвест" було дійсним власником нерухомого майна до його передачі ПП "Будар". Згодом, право власності на вказане нерухоме майно було зареєстровано за позивачем на підставі рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2010 року у справі №29/16-10, яку скасовано, як зазначено вище, і 02.11.2012р. здійснено державну реєстрацію права власності за ПП "Будар" на підставі ухвали суду від 24.05.2007 року у справі №29/287-07. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року у справі №5023/4072/12 заяву ПП "Солара 2007" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Санвест" від 21.03.2007 року по справі № 5/ПТС-07 задоволено та скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Санвест" від 21.03.2007 року по справі № 5/ПТС-07. При цьому господарським судом встановлено, що під час розгляду третейським судом справи № 5/ПТС-07, ним не було перевірено та з'ясовано питання залучення у справі інших осіб, які також претендували на спірне майно та на права та обов'язки яких могло вплинути рішення у вказаній справі. Третейський суд, приймаючи оскаржуване рішення, не дослідив питання наявності правовстановлюючих документів на спірне майно, цивільно-правових угод, що укладались відносно спірного нерухомого майна та рішень, що приймались щодо зазначеного майна, адже визнав дійсним договір купівлі-продажу від 15.12.2006 року та право власності на нерухоме майно, придбане першим відповідачем за даним договором, укладеним без нотаріального посвідчення, обов'язковість посвідчення якого передбачена на підставі ст. 657 ЦК України. Приймаючи до уваги, що сторони -СВОК "Лан" та ПП "Будар" при укладенні договору купівлі -продажу будівлі № 27/02/М від 27.02.2006 року порушили норми чинного законодавства та вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 20.02.2006 року щодо заборони відчуження майна СВОК "Лан" та враховуючи, що 2-й відповідач не був власником нерухомого майна на момент укладення Договору купівлі-продажу № 30/12 від 15.12.2006 року, вказані договори нотаріально не посвідчені та беручи до уваги скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Санвест" від 21.03.2007 року по справі № 5/ПТС-07 господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання Договору № 27/02/м від 27.02.2006 року та Договору купівлі-продажу № 30/12 від 15112.2006 року недійсними підлягають задоволенню (т.2 а.с.87-95).

На думку колегії суддів, зазначені висновки місцевого суду не відповідають матеріалам справи та нормам чинного законодавства з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2006 року між Сільського господарським виробничо - обслуговуючим кооперативом "Лан" (Продавець) та Приватним підприємством "Будар" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу будівлі (споруди) №27/02/м, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцю майновий комплекс разом з обладнанням (столова, склад № 1 тракторної бригади, склад № 2 тракторної бригади, механізована майстерня, хімічний склад, гараж, будівля контори, нафтобаза, вагова току, зерносховище току крите № 1, зерносховище току № 2, зерноочисний агрегат ЗАВ-20, склад свиноферми № 1, склад свиноферми № 2, свинарник, склад з погребом, склад № 1 фуражний, склад № 2 насіннєвий, житловий будинок), а покупець сплатити договірну ціну за нього в розмірі 150000,0 грн.(т.1 а.с. 106-108).

15 грудня 2006 року між ПП "Будар" та ТОВ "Торгівельний будинок "Агратек-Інвест" укладено Договір купівлі-продажу № 30/12 майнового комплексу, до складу якого входять 19 об'єктів: столова, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-1; склад № 1 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-2; склад № 2 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-3; механізована майстерня, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-4; хімічний склад (склад зберігання мінеральних добрив), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-5; гараж автомобільний, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-6; будівля контори, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,250; нафтобаза, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-7; вагова току (приміщення вісової), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-1; зерносховище (критий ток) (склад зберігання зерна), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-2; зерносховище току (склад зберігання зерна № 1), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-5; зерноочисний агрегат ЗАВ-20, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-3; склад свіноферми № 1, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Зарічна,97-2; склад свіноферми № 2, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Зарічна,97-2; свинарник, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Зарічна,97-2; склад з погребом (приміщення комори), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-6; підвал, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-8; склад № 1 (фуражний), (склад зберігання зерна № 1) Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-7; склад № 2 (насінневий), (склад зберігання № 3), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-4; житловий будинок, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,155 (копія договору до позову надана не була та протягом розгляду в суді першої та апеляційної інстанції сторонами не подавалась).

ПП"Солара 2007" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання вказаних Договорів недійсними.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ЗО вересня 2009 року між ПП "СОЛАРА 2007" та СВОК "Лан" в особі ліквідатора Задружного Дмитра Робертовича (який діяв на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 13.02.2009 року по справі № Б-39/12-06) було укладено Договір купівлі-продажу спірного майна. Вказаний договір купівлі-продажу було укладено в порушення вимог ст.ст. 209 та 617 Цивільного кодексу України у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення. З метою усунення зазначених порушень щодо дотримання форми укладення правочину ПП «Солара 2007» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання Договору купівлі-продажу 30 вересня 2009 року укладеного між ПП "СОЛАРА 2007" та СВОК "Лан" дійсним та визнанням права власності на підставі ст. 220 ЦК України, оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору. Рішенням господарського суду від 10.02.2010 року у справі № 29/16-10 позов задоволено та визнано дійсним Договір купівлі-продажу спірного майна від 30.09.2009 року між ПП "СОЛАРА 2007" та СВОК "Лан" та визнано за ПП "СОЛАРА 2007" право власності на спірне майно. На підставі наведеного, ПП "СОЛАРА 2007" вважає себе власником спірного майна на підставі Договору купівлі-продажу від ЗО вересня 2009 року укладений між ПП "СОЛАРА 2007" та СВОК "Лан".

Надаючи правову кваліфікацію заявленим позовним вимогам про визнання недійсними Договору купівлі-продажу №27/02/м від 27.02.2006 року, укладеного між СВОК "Лан" та ПП "Будар" та Договору купівлі-продажу від 15.12.2006 року, укладеного між ТОВ "Торгівельний будинок "Агратек - Інвест" та ПП "Будар" колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У ст. 640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно зі ст. 657 ЦК України Договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З наявної в матеріалах справи ксерокопії Договору купівлі-продажу №27/02/м від 27.02.2006 року вбачається, що вказаний договір нотаріально не засвідчений та не зареєстрований.

В апеляційній скарзі та у судовому 1-й відповідач вказує на те, що під час укладення Договору купівлі-продажу від 15 грудня 2006 року продавець ухилився від нотаріального посвідчення договору, що стало підставою для звернення ПП «Будар» до третейського суду про визнання договору купівлі-продажу дійсним. 19 березня 2007 року Постійно діючим третейським судом при товарній біржі «Санвест» по справі № 5/ПТС-07 за позовом ПП «Будар» до ТОВ «ТК «Агратек-Інвест» про визнання дійним договору купівлі-продажу майна та визнання права власності на нерухоме майно, позов ПП «Будар» було задоволено в повному обсязі. 24 травня 2007 року господарським судом Харківської області по справі № 29/287-07 було винесено ухвалу, якою визнано рішення третейського суду та прийнято рішення щодо видачі судового наказу.

Колегія суддів не погоджується з позицією 1-го відповідача оскільки ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року у справі №5023/4072/12 заяву ПП "Солара 2007" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Санвест" від 21.03.2007 р. по справі № 5/ПТС-07 задоволено та скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Санвест" від 21.03.2007 року по справі № 5/ПТС-07.

Таким чином відповідачі не надали ні суду першої інтснації, ні суду апеляційної інстанції доказів нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору купівлі-продажу №27/02/м від 27.02.2006 року, укладеного між СВОК "Лан" та ПП "Будар" та Договору купівлі-продажу від 15.12.2006 року, укладеного між ТОВ "Торгівельний будинок "Агратек - Інвест" та ПП "Будар".

В узагальненні судової практики Вищого господарського суду України по господарьким справам від 24.11.2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що суди встановивши, що правочин є неукладеним на цій підставі повинні залишати позов про визнання правочину недійсним без задоволення.

У п.8 роз'яснень, наведених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що згідно зі ст.ст. 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Аналогічна правова позиція наведена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року № 01-06/1624/2011 "Про практику застосування ВГСУкраїни у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Приймаючи до уваги, що Договір купівлі-продажу №27/02/м від 27.02.2006 року, укладений між СВОК "Лан" та ПП "Будар" та Договір купівлі-продажу від 15.12.2006 року, укладений між ТОВ "Торгівельний будинок "Агратек - Інвест" та ПП "Будар" не посвідчені нотаріально та не зареєстровані у встановленому законом порядку та є неукладеними.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, Договір купівлі-продажу від 30 вересня 2009 року укладений між ПП "СОЛАРА 2007" та СВОК «Лан», на який позивач посилається як на підтвердження свого права власності на спірне майно на даний час дійсним не визнаний, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 07 червня 2010 року у справі № 29/16-10 рішення господарського суду від 10.02.2010 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 4 жовтня 2010 року провадження у справі № 29/16-10 було припинено на підставі п. 6 ч. І ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (т.1 а.с.23-25).

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів права власності на спірне майно, що є предметом оспорюванних договорів.

Згідно ч. 1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюванних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на зазначену норму, оспорювати недійсність правочину може сторона такого правочину або інша особа за наявності у неї охоронюваного законом інтересу.

Згідно до п. 4 Роз'яснень вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12 березня 1999 року (у редакції відповідно до Рекомендацій Вищого господарського суду N 04-5/1429 від 18.11.2003 N 04-5/3248 від 10.12.2004) позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними може бути підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порушення ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про порушення прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача укладеним між СВОК "Лан" та ПП "Будар" Договором купівлі-продажу №27/02/м від 27.02.2006 року та укладеним між ТОВ "Торгівельний будинок "Агратек - Інвест" та ПП "Будар" Договором купівлі-продажу від 15.12.2006 року.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визання недійсними Договору купівлі-продажу №27/02/м від 27.02.2006 року та Договору купівлі-продажу від 15.12.2006 року.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними господарських зобов'язань, які виникли на підставі оспорюваних правочинів купівлі-продажу, колегія суддів вважає що вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач обрав спосіб захисту порушеного права, що не відповідає ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, якими передбачено спосіб захисту цивільних прав та інтересів про визнання недійсними саме правочинів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину, а виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга 1-го відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 27 листопада 2012 року скасуванню, як таке, що прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1, ст. 104, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу 1-го відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від Харківської області від 27 листопада 2012 року у справі № 5023/3507/12 скасувати та прийняти в нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 25.02.2013 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Черленяк М.І.