Постанова

від 25.02.2013 по справі 5019/1545/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року Справа № 5019/1545/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Василишин А.Р. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача: Ковальчук І.В.;

відповідача: не з'явився;

органу прокуратури: Криворучко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" на рішення господарського суду Рівненської області від 09.11.12 р. у справі № 5019/1545/12 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Рівненського транспортного прокурора в інтересах держави в особі ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"

до Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод"

про стягнення в сумі 61 418 грн. 97 коп.

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2012 року Рівненський транспортний прокурор в інтересах держави в особі ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" про стягнення 61 418, 97 грн. заборгованості.

15.10.2012 року позивачем подано заяву № 6/1686 від 15.10.2012 року про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята господарським судом Рівненської області та згідно якої просить стягнути з відповідача 35 348,74 грн. основного боргу, 9 735,54 грн. втрат від інфляції, 3 938,92 3% річних, 10 819,70 грн. пені.

08.11.2012 року позивачем подано заяву № 6/1856 від 07.11.2012 року про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята господарським судом Рівненської області та згідно якої просить стягнути з відповідача 34 510,56 грн. основного боргу, 9 162,52 втрат від інфляції, 3907,36 3% річних, 10 755,95 грн. пені.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.11.2012 року у справі № 5019/1545/12 (суддя Войтюк В.Р.) позов Рівненського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" про стягнення в сумі 58336 грн. 39 коп. задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" на користь ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" 34 510 грн. 56 коп. основного боргу, 3907 грн. 36 коп. 3% річних та 7 349 грн. 04 коп. втрат від інфляції.

Стягнуто з ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" в доход державного бюджету України 1 262 грн. 71 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено /а.с.82-85/.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 09.11.2012 року у справі № 5019/1545/12 скасувати в частині стягнення 3 907,36 грн. 3% річних та 9 162,52 грн. втрат від інфляції /а.с.106-108/.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідно до п.3.3. Договору № 27/127 від 29.09.2009 року авансування здійснюється в розмірі 30 % від вартості дольової участі до початку виконання робіт; в подальшому розрахунки за фактично виконані будівельно-монтажні роботи проводяться щомісячно на підставі актів форми № КБ-2в, довідки форми № КБ-3 на протязі 15 днів після їх підписання замовником. При цьому, в акті приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за грудень 2009 року на суму 6 000 грн. та акті приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за грудень 2009 року до договору № 127 від 29.09.2009 року на суму 62 780,00 грн., довідці форми № КБ-3 за грудень 2009 року на суму 62780,00 грн. - не зазначено дату їх підписання. А тому місцевим господарським судом невірно встановлено кінцевий термін розрахунку за Договором № 27/127 від 29.09.2009 року та за договором б/н від 01.11.2009 року. Відтак, скаржник вважає, що сума інфляційних та 3% річних повинні бути нараховані від дати отримання відповідачем претензії № 69 від 25.01.2012 року. Таким чином, на думку апелянта, правові підстави для задоволення позову в частині стягнення 3 907,36 грн. 3% річних та 9 162,52 грн. втрат від інфляції відсутні; просить рішення господарського суду Рівненської області від 09.11.2012 року у справі № 5019/1545/12 в цій частині скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в стягнення 3 % річних та втрат від інфляції.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 року у справі № 5019/1545/12 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Дужич С.П., суддя Юрчук М.І./а.с.104-105/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.02.2013 року в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів /а.с.128-129/.

Розпорядженням в.о.голови суду від 22.02.2013 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І. /а.с.133/.

В судовому засіданні 25 лютого 2013 року представник органу прокуратури та позивача заперечили проти вимог апеляційної скарги, вказавши, що господарський суд Рівненської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

25 лютого 2013 року відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив.

Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи /а.с.130-132/.

За наведеного, враховуючи приписи ст.ст.101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Згідно з ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення змінити в частині розміру присуджених до стягнення 3 % річних та скасувати в частині присуджених до стягнення 3 907,36 грн. втрат від інфляції, з огляду на таке.

29 вересня 2009 року між ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" (надалі -замовник, відповідач, апелянт) та філією "Рівненський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" (надалі - генпідрядник, позивач) укладено договір № 27/127 на виконання робіт по ремонту автодороги в с.Нова Любомирка (надалі - Договір від 29.09.2009 року), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується в межах своєї долі договірної ціни виконати ремонт автодороги в с.Нова Любомирка згідно затвердженого власником кошторису /а.с.10-11/.

Згідно п.3.1 Договору від 29.09.2009 року, договірна ціна вартості робіт, що доручені для виконання генпідряднику у 2009 р. становить 139 511 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.3.2. Договору від 29.09.2009 року, доля замовника становить 62 780 грн. з ПДВ.

01 листопада 2009 року між ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" та філією "Рівненський райавтодор"ДП "Рівненський облавтодор" укладено договір на виконання робіт по ремонту автодороги в с.Нова Любомирка (надалі - Договір від 01.11.2009 року), відповідно до п.1 якого, замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується в межах своєї долі договірної ціни виконати ремонт автодороги в с.Нова Любомирка згідно затвердженого власником кошторису /а.с.12-13/.

Пунктом 3.1 Договору від 01.11.2009 року, сторони погодили, що договірна ціна вартості робіт, що доручені для виконання генпідряднику у 2009 р. становить 139 511 грн. з ПДВ, доля замовника становить 8 000 грн. з ПДВ (п.2.2. Договору від 01.11.2009 року).

Пунктом 3.3 Договору від 01.11.2009 року визначено, що розрахунки за чинними договорами провадяться в наступному порядку та строки:

- авансування в розмірі до 30 % від вартості дольової участі до початку виконання робіт;

- в подальшому розрахунки за фактично виконані будівельно- монтажні роботи проводяться щомісяця на підставі актів форми № КБ-2в, довідки форми № КБ-3 на протязі 15 днів після їх підписання Замовником.

Згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року позивач здав, а відповідач прийняв виконані роботи на суму 68 780 грн. 00 коп. При цьому акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року не містять дати їх підписання замовником та підрядником /а.с.15-16/.

Відповідно до п.2.2.1 та п.2.3.1 Договору від 29.09.2009 року та Договору від 01.11.2009 року, замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виконані генпідрядником роботи, відповідно до умов договору.

На виконання умов Договору від 01.11.2009 року, оплата за надані позивачем послуги відповідачем була здійснена частково, на загальну суму 30 660,46 грн., що підтверджується наступним:

- актами проведення зарахування зустрічних однорідних вимог /а.с.18-19/;

- рахунок-фактура № ЛЗ- 0000657 від 29.07.2011 року на суму 927,48 грн. /а.с.20/;

рахунок-фактура № ЛЗ- 0000784 від 31.08.2011 року на суму 2 485,83 грн. /а.с.22/;

рахунок-фактура № ЛЗ- 0000878 від 30.09.2011 року на суму 1 894,41 грн. /а.с.24/;

рахунок-фактура № ЛЗ- 0000978 від 31.10.2011 року на суму 1 645,25 грн /а.с.26/;

рахунок-фактура № ЛЗ- 0001038 від 30.11.2011 року на суму 1 494,02 грн. /а.с.28/;

рахунок-фактура № ЛЗ- 0000390 від 30.04.2011 року на суму 166,66 грн /а.с.46/;

рахунок-фактура № ЛЗ- 0000486 від 31.05.2011 року на суму 178,24 грн. /а.с.48/;

рахунок-фактура № ЛЗ- 0000360 від 21.05.2012 року на суму 1 588,86 грн. /а.с.50/.

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЗ-0000036 /а.с.21/;

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЗ-0000047 /а.с.23/;

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЗ-0000049 /а.с.25/;

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЗ-0000058 /а.с 27/;

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЗ-0000063 /а.с.29/;

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЗ-0000017 /а.с.30/;

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЗ-0000021 /а.с.47/;

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЗ-0000027 /а.с.49/;

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЗ-0000021 /а.с.51/;

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЗ-0000025 /а.с.52/;

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЗ-0000034 /а.с.75/.

27 січня 2012 року ДП "Рівненський облавтодор" направив ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" претензію № 69 від 25.01.2012 року з вимогою щодо погашення наявної станом на 25.01.2012р. заборгованості у сумі 38804,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді /а.с.31-32/.

Після пред'явлення претензії відповідач здіснив часткову оплату боргу у загальній сумі 4293,44 грн.

Таким чином, ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" в порушення п.п.3.1 та 3.3. Договору від 01.11.2009 року, свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт в повному обсязі не виконав, станом на день розгляду справи місцевим господарським судом заборгованість ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" перед ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" становить 34 510 грн. 56 коп., яка відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли відносини, які випливають з договору підряду.

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно част.1 ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника,- достроково.

Част.4 статті 882 ЦК України встановлено, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані роботи на суму 68 780, 00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в за грудень 2009 року, скріпленими підписами та печатками сторін. При цьому акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року не містять дати їх підписання замовником та підрядником. А тому визначити кінцевий строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт на підставі п.3.3 договорів (оплата на протязі 15 днів з моменту підписання актів форми КБ-2в) немає можливості.

Згідно з част.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що претензія № 69 ДП "Рівненський облавтодор" направлена ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" 27.01.2012 року і згідно з част.2 ст.530 ЦК України відповідач повинен був виконати обов'язок по оплаті претензії у семиденний строк з дати її отримання.

Відповідно до п.4.1.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року № 1149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007р. за № 1383/14650, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3 , пріоритетної - Д+1, де

Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1,3- кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (част.1 ст.612 ЦК України).

Поскільки позивачем претензію відповідачу направлено 27.01.2012р., то з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, датою отримання відповідачем претензії позивача є 31.01.2012р. У відповідності до част.2 ст.530 ЦК України кінцевий термін сплати відповідачем боргу - 07.02.2012р.

Відповідачем заборгованість позивачу у термін до 07.02.2012р. не сплачена.

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті виконаних робіт у сумі 34510 грн. 56 коп. є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 628, 629, част.2 ст.530 ЦК України.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (част.1 ст.549 ЦК України).

Відтак, в позові про стягнення 10 755,95 грн. пені слід відмовити, поскільки сторонами всупереч вимогам ст.ст.546, 547 ЦК України не дотримано письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені.

Прокурор та позивач просили стягнути з відповідача 9 162,52 грн. інфляційних втрат за період з січня 2010 року по вересень 2012 року та 3 907,36 грн. 3 % річних за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки прострочення відповідача по оплаті виконаних робіт має місце, то позовні вимоги про стягнення 3 % річних та втрат від інфляції є підставними. Однак, колегія суддів не приймає розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції, виконаний прокурором, поскільки останній невірно визначено початок прострочення боржника, відповідно, і сам період прострочення - з 01.01.2010р. по 30.09.2012р.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення» мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Колегією суддів встановлено, що кінцевий термін сплати відповідачем боргу - 07.02.2012р., тобто початком прострочення відповідача є 08.02.2012р. Відтак, судом здіснено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних самостійно за період з 08.02.2012р. по 30.09.2012р.

3 % річних за період прострочення з 08.02.2012р. по 30.09.2012р. становить 697,24 грн.:

за період з 08.02.2012р. по 30.04.2012р.: 37551,91 грн. х 3 : 100 : 365 х 83 = 256,18 грн.

за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р.: 36867,48 грн. х 3 : 100 : 365 х 31 = 93,94 грн.

за період з 01.06.2012р. по 29.06.2012р.: 34960,85 грн. х 3 : 100 : 365 х 29 = 83,33 грн.

за період з 30.06.2012р. по 30.09.2012р.: 34510,56 грн. х 3 : 100 : 365 х 93 = 263,79 грн.

Відтак, позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково у сумі 697,24 грн. за розрахунком суду, в позові про стягнення 3210,12 грн. 3 % річних слід відмовити.

Згідно з Рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р) для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

Втрати від інфляції за період прострочення з 08.02.2012р. по 30.09.2012р. складають від'ємне значення -165,76 грн., а саме:

за період з 08.02.2012р. по 30.04.2012р.:

37551,91 грн. - (37551,91 грн. х (1,002 х 1,003 х 1,00) = 187,76 грн.

за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р.:

36867,48 грн. - (36867,48 грн.х 0,997) = - 110,6 грн.

за період з 01.06.2012р. по 29.06.2012р.:

34960,85 грн. х (34960,85 грн.х 0,997) = - 104,88 грн.

за період з 30.06.2012р. по 30.09.2012р.:

34510,56 грн. х (34510,56 грн.х 0,998 х 0,997 х 1,001) = - 138,04 грн.

всього: 187,76 - 110,6 - 104,88 - 138,04 = - 165,76 грн.

Тобто у період прострочення з 08.02.2012р. по 30.09.2012р. втрати від інфляції відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення 9162,52 грн. інфляційних втрат до задоволення не підлягають.

Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних та втрат від інфляції.

Згідно із п.4 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний позов підлягає задоволенню в частині стягнення основного боргу та про відмову в позові про стягнення пені. Однак, в частині стягнення 3% річних, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а тому рішення місцевого господарського суду слід змінити, в частині присуджених до стягнення 3% річних та скасувати в частині присуджених до стягнення втрат від інфляції.

Відповідно до ст.49 ГПК України колегією суддів здійснено розподіл судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" задоволити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 09.11.2012 р. у справі № 5019/1545/12 змінити в частині розміру присуджених до стягнення 3 % річних та скасувати в частині присуджених до стягнення 3907,36 грн. втрат від інфляції.

Викласти п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Рівненської області від 09.11.12 р. у справі № 5019/1545/12 в такій редакції:

"Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" (35321, Рівненська область, Рівненський район, с.Нова Любомирка, вул.Промислова, буд.1, ідентифікаційний код 05467240) на користь Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (33028, м.Рівне, вул.Остафова, 7, ідентифікаційний код 31994540) 34 510 (тридцять чотири тисячі п'ятсот десять) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп. основного боргу та 697 (шістсот дев'яносто сім) грн. 24 (двадцять чотири) коп. 3% річних.

В позові про стягнення 3210,12 грн. 3% річних та 3907,36 грн. втрат від інфляції - відмовити."

В решті рішення господарського суду Рівненської області від 09.11.2012 р. у справі № 5019/1545/12 залишити без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (33028, м.Рівне, вул.Остафова, 7, ідентифікаційний код 31994540) на користь Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" (35321, Рівненська область, Рівненський район, с.Нова Любомирка, вул.Промислова, буд.1, ідентифікаційний код 05467240) 49 грн. 85 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Рівненської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5019/1545/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.