Ухвала

від 20.02.2013 по справі 2а-3713/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3713/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мангунської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі за позовом Мангунської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: дочірнє підприємство «Кальчинський елеватор» Державної акціонерної компанії «Хліб України» про стягнення простроченої заборгованості, наданих під гарантію Уряду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: дочірнє підприємство «Кальчинський елеватор» Державної акціонерної компанії «Хліб України» про стягнення з відповідача 79 761,62 грн., з яких прострочена заборгованість по кредитах, наданих під гарантію Уряду у сумі 79 761,62 грн .

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 25.06.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Рішеннями Донецького окружного адміністративного суду, які були залишені в силі Донецьким апеляційним адміністративним судом, із ДП «Кальчинський елеватор» стягнуто заборгованість за позовами Державної податкової інспекції у Володарському районі в сумі 79 816,53 грн., зокрема:

постановою по справі №2а/0570/2160/2011 на суму 72 443,23 грн.;

постановою по справі №2а/0570/9801/2011 на суму 3 686,65 грн.;

постановою по справі №2а/0570/20398/2011 на суму 3 686,65 грн.

На підставі виконавчих листів по вказаним справам відділом державної виконавчої служби Володарського управління юстиції було відкрито виконавчі провадження, стягувачем по яким була Державна податковою інспекція у Володарському районі Донецької області. У зв'язку із проведенням ліквідації ДП «Кальчинський елеватор» 31.08.2011 року виконавчі провадження були закриті, а виконавчі листи було направлено голові ліквідаційної комісії.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, 27.05.2011 року в Державному реєстрі обтяжень рухового майна щодо ДП «Кальчинський елеватор» було зареєстровано зміни, зокрема виключено об'єкт «Активи платника податків на суму податкового боргу та інші активи на які платник набуде прав власності в майбутньому» та включено новий запис «Активи платника податку, згідно акту опису майна № 6 від 26.05.2011 року».

15.09.2011 року Державною податковою інспекцією у Володарському районі Донецької області було складено Акт № 180/23-02080776 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Кальчинський елеватор» код ЄДРПОУ 02080776 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року (надалі - Акт № 180/23-02080776). В даному Акті вказано, що під час проведення перевірки не виявлено майна платника податків, на яке поширено право податкової застави відповідно до ст. 92 ПК України.

Відповідно до п. 96.2 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

22.11.2011 року Державна податкова адміністрація у Володарському районі Донецької області звернулася до відповідача із листом № 13977/24 в якому запропонувала прийняти рішення про надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків а також запропонувала виключити платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку встановленому законодавством України.

04.01.2012 року листом № 37-11-3-15/108 Державній податковій адміністрації у Володарському районі Донецької області вказала про відсутність в Державному бюджеті України на 2012 рік видатків для здійснення заходів, визначених в ст. 96 ПК України.

Виходячи з системного аналізу ст. 96 ПК України положення даної норми суворо регламентують процедуру стягнення податкового боргу державного підприємства та визначає конкретну послідовність обставин, що передують виникненню у податкового органу права на звернення до суду із вимогами про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Так, обов'язок органу державної податкової служби на звернення із поданням в порядку п. 96.1 ст.96 ПК України до державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, виникає лише після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і тільки за умови недостатності суми коштів, отриманого від такого продажу для покриття податкового боргу, або відсутності у такого підприємства майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу.

В той же час, відповідно до положень пп.87.3.7 п.87.3 ст.87 ПК України, не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Водночас, п. 4-п. 6 та п. 10 Положенням про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1954 від 29.12.2010 року передбачається проведення інвентаризації майна підприємства, за результатами якого встановлюється пооб'єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, за відповідними формами, наведеними в додатках 1 та 2 до цього Положення

В матеріалах справи відсутні належні докази, що майно взяте в податкову заставу входить до цілісного майнового комплексу ДП «Кальчинський елеватор». Посилання позивача, що в податкову заставу було включене майно цілісного майнового комплексу колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки позивач встановивши вказану обставину під час проведення позапланової перевірки не дослідив актів інвентаризації та не визначив пооб'єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що податковим органом було використано повний перелік дій, визначений законодавцем щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу державного підприємства, зокрема, докази продажу заставного майна, які вказані в Акті опису майна № 6 від 26.05.2011 року, отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна ДП «Кальчинський елеватор». Більше того, позивачем не надано доказів вчинення дій щодо виключення із Державного реєстру обтяжень рухомого майна та із податкової застави майна, що було взято в податкову заставу відповідно до Акту опису майна № 6 від 26.05.2011 року.

Колегія суддів також приймає до уваги, що відповідно до положень ст. 96 ПК України передбачено, що одним із видів управлінського рішення є ліквідація платника податків та призначення ліквідаційної комісії.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП «Кальчинський елеватор», на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 764 від 11.08.2010 року «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» вже перебуває в стадії ліквідації.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Крім того, положеннями ст. 111 Цивільного кодексу України передбачається порядок задоволення вимог кредиторів. Як встановлено в судовому засіданні, що підтверджує сам позивач, він подав кредиторські вимоги до ліквідатора, однак станом на дату судового засідання рішення що кредиторських вимог позивача ліквідатором не прийнято.

В п. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України зафіксовано, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Суд першої інстанції зазначав, що представник позивача звертав увагу суду, що господарським судом було винесено рішення, яким було зобов'язано ліквідатора ДП «Кальчинський елеватор» розглянути кредиторські вимоги позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, що ґрунтується на додержанні норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Мангунської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.