Постанова

від 20.12.2012 по справі 2а/0570/14819/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/14819/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 год. 38 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучка В.М.

при секретарі Піскурєвій Ю.А.

за участю представників: позивача - Лавриненко О.В. (довіреність від 12.11.2012 року № 123), Никоновича С.В. (довіреність від 05.01.2012 року № 3), Ткачевої І.В. (довіреність від 21.11.2012 року № 133), відповідача - Лобатої О.В. (довіреність від 30.11.2012 року № 27534/10/10), Добрюк О.В. (довіреність від 22.11.2012 року № 26559/10/10), Жаркової О.Л. (довіреність від 07.12.2012 року № 28440/10/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000181520/23196/10/15-17-2 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 905 069,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» (далі - ПАТ «Концерн Стирол», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Cпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку, відповідач) про визнання нечинним та противоправним податкового повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000181520/23196/10/15-172 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 905 069,00 грн.

До початку розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву, згідно якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000181520/23196/10/15-17-2 від 23.10.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 905 069,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в акті перевірки від 05.10.2012 року № 418/15-17-2-05761614 дійшов необґрунтованих висновків про завищення позивачем задекларованих показників у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень-жовтень 2011 року та грудень 2011 року - березень 2012 року, що стало підставою для неправомірного зменшення позивачу від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 4 905 069,00 грн. та складення відповідного податкового повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000181520/23196/10/15-17-2. Підставою для такого висновку виступили невмотивовані рішення відповідача щодо визнання нікчемним правочину, укладеного ПАТ «Концерн Стирол» з його контрагентом ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія», продажу позивачем готової продукції на адресу ТОВ «Остхем Україна» та ТОВ «НФ Трейдінг Україна» за цінами нижче рівня звичайної ціни, а також неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість з отримання послуг з суборенди офісного приміщення від ТОВ «Остхем Україна», оскільки в ході проведення перевірки, позивачем були надані всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують правомірність включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по зазначеним контрагентам. Таким чином, позивач не згоден із висновками акту перевірки від 05.10.2012 року № 418/15-17-2-05761614, вважає їх необґрунтованими, а тому у судовому порядку просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення, що складене відповідачем за результатами зазначеної перевірки.

У судовому засіданні представники позивача наведені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» є нікчемним, оскільки неможливо підтвердити факт поставки товару, зокрема, у зв'язку з відсутністю, зокрема, товарно-транспортних накладних. Крім того, позивачем неправомірно зменшено вартість товару під час його реалізації покупцям - пов'язаним особам, а також позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за отримані послуги з суборенди офісного приміщення, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Зазначене призвело до завищення позивачем суми від'ємного значення у розмірі 4 905 069,00 грн. Отже, спірне податкове повідомлення-рішення 23.10.2012 року № 0000181520/23196/10/15-17-2є правомірними. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру (ЄДР) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.12.2012 року, включення публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до ЄДР проведено 15.09.2004 року, реєстраційний номер юридичної особи за ЄДР - 10002902467, ідентифікаційний код юридичної особи 05761614, місцезнаходження - 84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, буд. 10. ПАТ «Концерн Стирол» перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що в період з 14.06.2012 року по 28.09.2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Концерн Стирол» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, про що складено акт від 05.10.2012 року № 418/15-17-2-05761614 (надалі за текстом - акт перевірки від 05.10.2012 року № 418).

За змістом акту перевірки від 05.10.2012 року № 418 встановлено, що ПАТ «Концерн Стирол»:

- занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 331 846,15 грн. по контрагентам ТОВ «Остхем Україна» та ТОВ «НФ Трейдінг Україна», які є пов'язаними особами за рахунок реалізації готової продукції за цінами нижче ніж звичайні;

- завищено податковий кредит на суму 599 438,20 грн. по контрагенту ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» у зв'язку з укладенням правочину, що має ознаки нікчемного;

- завищено податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 195 254,40 грн. по контрагенту ТОВ «Остхем Україна» за отримані послуги з суборенди офісного приміщення у зв'язку з відсутністю зареєстрованої філії або представництва за місцем розташування орендованого офісу.

Проведеною перевіркою встановлено й інші порушення, що не оскаржуються позивачем у даному судовому провадженні, тому судом не розглядаються.

За результатами акту перевірки від 05.10.2012 року № 418 СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000181520/23196/10/15-17-2 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 905 069,00 грн.

1. Щодо правильності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська трубна компанія» (далі - ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія»).

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ПАТ «Концерн Стирол» завищено податковий кредит на суму податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 599 438,20 грн. по взаємовідносинам з підприємством, яке має ознаки нікчемності - ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія».

На встановлення наведеного порушення вплинули відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, що мали б підтвердити поставку товару (труб та листів сталевих) від ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія», а також отримана від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська інформація у вигляді довідок від 08.05.2012 року № 5/224/32905858 та від 17.05.2012 року № 12/233/32905858 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» за результатами яких не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, та встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій за серпень-вересень 2011 року по ланцюгу постачання з постачальниками та покупцями.

Як слідує з акту перевірки від 05.10.2012 року № 418, з зазначених Довідках вбачається. що ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» є посередником купівлі-продажу товару (труб та листів сталевих). Постачальниками даної продукції є ТОВ «Енергопром» (код ЄДРПОУ 31805045) та ТОВ «Драмторг» (ЄДРПОУ 37398775).

Вказаним вище актом встановлено, що ТОВ «Енергопром» та ТОВ «Драмторг» не мали можливості здійснювати організацію транспортування товарів в адресу ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія». Також встановлено відсутність у підприємств виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання. Крім того, підприємства не знаходяться за юридичною адресою.

За таких обставин, операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Драмторг» та ТОВ Енергопром» до ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Отже, звірками отриманих матеріалів не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» з ТОВ «Драмторг» та ТОВ Енергопром».

На підставі наведеного СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку зроблено наступний висновок (пряма мова):

«- не встановлено відповідні первинні документи, що підтверджують факт транспортування труб сталевих та листів від ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» (згідно наявних документів, на підставі яких проводилась перевірки, не виявлено транспортних та супроводжувальних документів підтверджуючих переміщення товару від постачальника до покупця);

- відсутні позитивні результати інвентаризації наявності труб сталевих та листів сталевих, отриманих від ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія»;

- отримано довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» (ЄДРПОУ 32905858) за результатами яких не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» по ланцюгу з постачальниками та покупцями;

- встановлено відсутність реальних поставок товарів підприємству ПАТ «Концерн Стирол» від ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» в періоді з 01.07.2011 по 31.03.2012. що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків.

Отже операції, які здійснені між ПАТ «Концерн Стирол» та ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія», відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю».

За ознайомленням з Довідкою від 17.05.2012 року № 12/233/32905858 вбачається, що ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» використовує у своїй діяльності офісні та виробничі (торговельні, складські приміщення) на підставі укладених договорів з іншими підприємствами-орендодавцями, згідно штатному розкладу працює 8 осіб, із них 2 за сумісництвом.

Зазначено, що товар (труби) ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» отримано від постачальників: ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» (код ЄДРПОУ 37620704), ТОВ «Дніпрометалінвест» (код ЄДРПОУ 376207104676), ТОВ «Санпласт» (код ЄДРПОУ 32350220), ТОВ «ВТФ Євро-Пласт ХХІ» (код ЄДРПОУ 34718432).

При цьому, такі постачальники як ТОВ «Драмторг» та ТОВ Енергопром», які зазначив відповідач у акті перевірки від 05.10.2012 року № 418 - у Довідці від 17.05.2012 року № 12/233/32905858 не вказані.

Як слідує з висновку зазначеної Довідки: перевіркою ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами ТОВ «Укрспецпроект-ДФ», ТОВ «Дніпрометалінвест», ТОВ «Санпласт», ТОВ «ВТФ Євро-Пласт ХХІ», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, який зроблений на підставі відсутності, зокрема, товарно-транспортних накладних з постачання товару між цими підприємствами.

Водночас, за перевіркою взаємовідносин з ПАТ «Концерн Стирол» у Довідки від 17.05.2012 року № 12/233/32905858 зазначено, що господарські операції з постачання труб проведено згідно договору від 26.04.2011 року № 054/11, про що виписані податкові накладні, накладні, складені акти здачі-прийняття робіт, транспортування товару підтверджено товарно-транспортними накладними, а оплата - платіжними дорученнями, при цьому, наведений докладний перелік цих первинних документів (а.с. 148-149 т. 7).

За ознайомленням з Довідкою від 08.05.2012 року № 5/224/32905858 вбачається, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська досліджувалися взаємовідносини ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» з його постачальниками ТОВ «Драмторг» та ТОВ Енергопром» у серпні 2011 року.

З висновку цієї Довідки також слідує, що перевіркою ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами ТОВ «Драмторг» та ТОВ Енергопром», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, який зроблений на підставі відсутності, зокрема, товарно-транспортних накладних з постачання товару між цими підприємствами.

При цьому, вбачається наявність первинних документів (податкових накладних, видаткових накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних, тощо), зокрема, по взаємовідносинам ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» з ПАТ «Концерн Стирол».

Судом встановлено, що між ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» та ПАТ «Концерн Стирол» укладений договір від 26.04.2011 року № 054/11 про постачання товару за найменуванням, кількістю та ціною визначеними у Специфікаціях до цього договору. Строк дії договору з дати його підписання сторонами до 31.12.2011 року. Згідно Специфікації № 1 від 26.04.2011 року до зазначеного договору ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» поставляє на адресу ПАТ «Концерн Стирол» труби у кількості 13,438 тон на суму 322 512,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53 752,00 грн.)

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.12.2012 року включення відомостей про ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» до Єдиного державного реєстру проведено 26.04.2005 року за № 1 224 120 0000 010963, ідентифікаційний код - 32905858, місцезнаходження: 49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 25.

На виконання умов цього договору ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» поставила на адресу ПАТ «Концерн Стирол» труби та листи на суму 3 731 196,13 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 621 865,99 грн., про що виписані рахунки-фактури, податкові накладні та видаткові накладні (а.с. 185-250 т. 1, а.с. 51-80 т. 6). Станом на 31.03.2012 року кредиторська заборгованість з ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» становила 42 824,66 грн.

Транспортування товару здійснювалось ПСП «Дезінфекційна Спілка» за замовленням ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія», що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Труби та листи придбані позивачем для своєї господарської діяльності, оприбутковані на складі ПАТ «Концерн Стирол», що підтверджено наданими до матеріалів справи приходними ордерами, карточками субконто, вимогами на списання товару, інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей (а.с. 31-111 т. 4).

На придбаний товар в наявності сертифікати якості (а.с. 81-99 т. 6).

З матеріалів справи вбачається, що на отримання труб та листів ПАТ «Концерн Стирол» були виписані довіреності на матеріально-відповідальних осіб підприємства, що вбачається з журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік (а.с.100-116, т.6).

Під господарською діяльністю у ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Правила формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачають виконання певних вимог.

Поняття податкового кредиту наведене у п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За приписами п. 2.1 Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

З огляду на наведені нормативні акти, суд зазначає, що реквізити первинного документу - це перш за все показники, які характеризують сутність господарської операції. Сутність бухгалтерських документів полягає в тому, що вони фіксуючи факти здійснення господарських операцій, є основою для бухгалтерського обліку.

Судом досліджено, що первинні документи, що надані позивачем до матеріалів справи та надавались в ході проведення перевірки відповідають вимогам наведених норм та сумніву щодо них не виникає, а отже підтверджують реальність господарських операцій ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» з ПАТ «Концерн Стирол», правильність відображення такої діяльності у податковому та бухгалтерському обліку, у тому числі правильність формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене суд вважає, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що наведений правочин набув реального настання саме тих правових наслідків, на настання яких він і був спрямований.

Щодо висновку відповідача про нікчемність договору від 26.04.2011 року № 054/11, укладеному між ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» та ПАТ «Концерн Стирол», суд зазначає наступне.

Частина перша ст. 203 Цивільного кодексу України (ЦКУ) визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною другою ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок.

Зокрема, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Тобто визнання правочину нікчемним можливо лише за наявності наміру на порушення.

Виходячи з правової позиції Верховного суду України із цього питання, викладеної у Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦКУ, у відповідності до Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

Водночас, умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Аналізуючи наведені норми суд дійшов висновку, що питання про недійсність правочину має бути встановлене судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

З огляду на таке суд зазначає, що відповідачем не доведено тих обставин, що укладений позивачем з контрагентом (ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія») договір порушує публічний порядок, та відсутні підстав вважати його нікчемним. Доказів визнання спірних правочинів недійсними в судовому порядку відповідачем не надано.

Враховуючи наведене суд погоджується з доводами позивача відносно того, що висновки відповідача про нікчемність вказаного вище правочину, з посиланням тільки на довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 08.05.2012 року № 5/224/32905858 та від 17.05.2012 року № 12/233/32905858, є незаконними.

В ході судового розгляду адміністративної справи, встановлено фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» та ПАТ «Концерн Стирол».

За таких обставин суд дійшов висновку, що висновок СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку у акті перевірки від 05.10.2012 року № 418 щодо порушення ПАТ «Концерн Стирол» податкового законодавства по контрагенту «Дніпропетровська трубна компанія» не відповідає нормам матеріального права та обставинам справи, а тому спірне податкове повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000181520/23196/10/15-17-2 в цієї частині підлягає скасуванню.

2. Відносно правильності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Остхем Україна» (далі - ТОВ «Остхем Україна»).

Як слідує з акту перевірки від 05.10.2012 року № 418, на порушення п. 2.1, п. 2.4 ст. 2 Положення документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п. 14.1.27 ст. 14, п. 14.1.36 ст. 14, п «а» п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ПАТ «Концерн Стирол» неправомірно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену при придбанні послуг з оренди приміщення за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 2 (литера А), на загальну суму 195 254,40 грн., у т.ч. по періодам: у липні 2011 року в сумі 26 235,33 грн., у серпні 2011 року в сумі 26 336,15 грн., у вересні 2011 року в сумі 26 037,23 грн., у жовтні 2011 року в сумі 26 422,54 грн., у листопаді 2011 року в сумі 28 081,34 грн., у грудні 2011 року в сумі 31 435,67 грн., у січні 2012 року в сумі 30 707,10 грн.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Остхем Україна» (Орендар, далі - ТОВ «Остхем Україна») та ПАТ «Концерн Стирол» укладено договір суборенди від 01.04.2011 року № 1837, предметом якого є тимчасове платне користування частини території будинку Торгово-офісного комплексу «Парус», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 2 (Літера А). За умовами цього договору, з урахуванням додаткових договорів від 30.09.2011 року № 1, від 01.11.2011 року № 2 та додаткової угоди від 30.01.2012 року, орендоване приміщення площею 309,1 кв.м. перебуває на 30 поверсі Торгово-офісного комплексу «Парус», місце розташування визначається на поверховому плані комплексу і визначається у Додатку 1 до цього Договору. Суборендар зобов'язаний використовувати приміщення винятково з метою розміщення свого офісу. Строк суборенди приміщення з 01.04.2011 року до 31.01.2012 року. Строк дії цього договору суборенди з дати його підписання сторонами до 29.02.2012 року. Орендна ставка за 1 кв.м. площі орендованого приміщення становить 316,44 грн. (без ПДВ), за період з 01.10.2011 року до моменту закінчення строку дії договору суборенди орендна ставка буде визначатись у відповідності з ринковими цінами оренди подібних приміщень в м. Києві без урахування коригуючи коефіцієнтів, комунальних та інших платежів, про що Сторони зобов'язуються укласти додатковий договір до даного договору не пізніше 30.09.2011 року. Згідно додаткового договору від 30.09.2011 року № 1 орендна плата за орендоване приміщення з 01.10.2011 року становить 358,77 грн. (без ПДВ) за 1 кв.м. площі.

Актом прийому-передачі Приміщення від 01.04.2011 року Орендар передав, а Суборендар прийняв зазначене орендоване приміщення.

Актом прийому-передачі Приміщення від 31.01.2012 року Суборендар повернув, а Орендар прийняв приміщення. що здавалося в суборенду по договору суборенди від 01.04.2011 року № 1837.

Оплата за отримані послуги з оренди приміщення проведені платіжними дорученнями - від 25.07.2011 року № 98908 в сумі 157411,97 грн., від 23.08.2011 року № 101112 в сумі 158016,89 грн., від 07.09.2011 року № 101892 в сумі 132020,64 грн., від 19.09.2011 року № 102376 в сумі 133780,09 грн., від 19.09.2011 року № 102379 в сумі 24202,72 грн., від 16.11.2011 року № 102714 в сумі 317015,50 грн., від 12.12.2011 року № 102903 в сумі 197449,38 грн.

Оренда цього приміщення позивачем обґрунтовується виробничою необхідністю у певний період (липень 2011 року - січень 2012 року), оскільки відповідальні працівники підприємства, які займають такі посади як фінансовий директор, комерційний директор, головний інженер проекту, інженери, начальники відділів, департаменту, тощо, також Голова правління неодноразово у зазначений період виїжджали у відрядження у м. Київ для вирішення питань, пов'язаних з безпосередньою виробничою діяльністю ПАТ «Концерн Стирол» для проведення переговорів з контрагентами, укладання договорів, проведення технічних нарад, семінарів, оформлення документів, ліцензії та ін.

Зазначене підтверджено наказами по ПАТ «Концерн Стирол», посвідченнями на відрядження, Звітами про виконання завдання на відрядження (а.с. 117-249 т. 6, а.с. 1-74 т. 7).

Разом з тим, у акті перевірки відповідач зазначає, що на підставі отриманих первинних документів не можливо відстановити доцільність суборенди даного приміщення та подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ПАТ «Концерн Стирол».

Як вбачається з акту перевірки від 05.10.2012 року № 418, кошти, що спрямовані ПАТ «Концерн Стирол» на оплату оренди приміщення вплинуло на формування позивачем і валових витрат, і податкового кредиту, а тому з урахуванням цього, судом у сукупності розглядаються доводи наведені відповідачем у акті перевірки та представниками відповідача в ході судового розгляду даної справи.

Так, відповідач посилаючись на вимоги п. 138.11.2 п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу України, яким визначені адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, вказує, що орендований офіс за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 2 (Літера А), офіційно не був оформлений як представництво або філія ПАТ «Концерн Стирол», а тому витрати на найм офісу у м. Києві не пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Отже позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суму у загальному розмірі 195 254,40 грн. в період липень 2011 року - січень 2012 року, а також до складу валових витрат суму у загальному розмірі 976 277,00 грн. в період 3 квартал 2011 року - 1 квартал 2012 року.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Поняття філії та представництва наведені нормами Цивільного кодексу України, зокрема, у ст. 95:

1) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій;

2) представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи;

3) філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення;

4) керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності;

5) відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Отже, з наведеної норми випливає, що необхідність юридичної особи мати окремі структури (філію або представництво) поза її місцезнаходженням викликано безпосередньо для представлення інтересів та захисту цієї юридичної особи.

Фактично філії та представництва створюються для розширення ринку збуту товару, а також для розширення території надання послуг.

Як слідує з пояснень представників позивача, у ПАТ «Концерн Стирол» не виникало потреби створювати у м. Києві філію або представництво для розширення території з виробництва та реалізації своєї продукції. Разом з тим, для територіальної зручності проведення переговорів або нарад з контрагентами, підписання документів та ін. виробничих процесів позивач орендував офісне приміщення у м. Києві по вул. Мечникова, 2 (Літера А).

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (за винятком змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Вичерпний перелік витрат, не пов'язаних з провадженням господарської діяльності встановлено у пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. До таких витрат відносяться: витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього розділу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього розділу). Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі у лотереї; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього розділу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Як вбачається, витрати з оренди (суборенди) приміщень не включені до цього переліку.

Суд погоджується з доводами позивача, що будь-яким нормативним актом не передбачено те, що оренді офісного приміщення поза місцезнаходженням юридичної особи для здійснення її виробничої діяльності передує обов'язковість відкриття філії або представництва.

Також суд зазначає, що відповідачем не надано доказів використання позивачем вказаного вище приміщення у розріз з цілями, що встановлені договором суборенди (для використання як офісу), тобто не для здійснення господарської діяльності, разом з цим позивачем доведена виробнича необхідність у даному приміщенні, та документально доведено використання отриманих послуг з суборенди у своїй господарській діяльності.

Проаналізувавши наведене у сукупності суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000181520/23196/10/15-17-2 в частині взаємовідносин ПАТ «Концерн Стирол» з ТОВ «Остхем Україна» також не відповідає нормам матеріального права та обставинам справи, а тому в цієї частині підлягає скасуванню.

3. Стосовно правильності формування податкового зобов'язання по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна» (далі - ТОВ «НФ «Трейдінг Україна») та ТОВ «Остхем Україна».

Як слідує з акту перевірки від 05.10.2012 року № 418, ПАТ «Концерн Стирол» при продажу готової продукції пов'язаним особам застосовувало ціни менші за звичайні, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму податку на додану вартість у розмірі 4 331 846,15 грн.

Пов'язаними особами визначені: ТОВ «ОСТХЕМ Україна» та ТОВ «НФ Трейдінг Україна».

На встановлення того, що наведені підприємства відносно позивача є пов'язаними особами частково мала вплив інформація, викладена у довідці про загальну інформацію щодо ПАТ «Концерн Стирол» та результатів його діяльності за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року, яка є невід'ємним додатком до акту планової виїзної перевірки ПАТ «Концерн Стирол» від 02.12.2011 року № 771/15-16-23/2-05761614.

Так, у зазначеній довідці зазначено, що станом на 22.11.2010 року власниками акцій ПАТ «Концерн Стирол» є:

- OSTCHEM INVESTMENTS LIMITED (ОСТХЕМ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД), Кіпр, РС1066, Nicosia Themistokli Dervi, 48 ATHIENTIS BLDG, Flat/Office 101 - 857 336 547.33 грн. або 90,3044%;

- фізичні особи - 92 090 325,60 грн. або 9,7%.

До 30.06.2011 року змін у складі засновників не відбувалося.

Відповідач далі посилається на інформацію, використану з інформаційних джерел в мережі Інтернет, а саме:

Згідно даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (матеріали сайту на http://smida.gov.ua) Кіпрська компанія «OSTCHEM INVESTMENTS LIMITED», що знаходиться за адресою: Themistokli Dervi, 48 Athientis Bldg, Flat/Office 101 P.C. 1066, Nicosia, Cyprus, з 3 кварталу 2010 року є власником 90,3044% акцій ПАТ «Концерн Стирол».

Таким чином, «OSTCHEM INVESTMENTS LIMITED» здійснює контроль на ПАТ «Концерн Стирол» і на підставі пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є пов'язаною особою для ПАТ «Концерн Стирол».

За даними офіційного сайту міжнародної холдингової компанії «Group DF» (матерали сайту на http://groupdf.com), нерезиденти «Ostchem Holding Limited» та «OSTCHEM INVESTMENTS LIMITED» входять до групи Оsthem Group, управляючою компанією є «Ostchem Holding AG» (Вена, Австрія). 90 відсотків акцій «Ostchem Holding AG» належить «Group DF».

Тобто, Дмитру Глебко, що обіймає посаду керівника фірми «NF TRADING AG» надано право на укладання договорів і контрактів, які дають можливість визначити умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку від імені «Ostchem Holding Limited», що входить до групи «Group DF».

Таким чином відповідачем зроблено висновок, що фінансова-господарська діяльність нерезидентів «NF TRADING AG» та «OSTCHEM INVESTMENTS LIMITED» фактично знаходиться під спільним контролем однієї особи, а саме ОСОБА_9, який є власником та головою ради директорів групи компаній «Group DF».

Отже на підставі пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України фірма «NF TRADING AG» є пов'язаною особою для ПАТ «Концерн Стирол».

Власником «Остхем Україна» є «OstChem Germany GmbH» (Німеччина), власником якої є дочірня компанія «OstСhem Holding AG» (Австрія, Вена); 90 відсотків акцій «OstСhem Holding AG» належить «Group DF» (за даними офіційного сайту міжнародної холдингової компанії «Group DF» http://groupdf.com).

Власником 99 відсотків статутного фонду ТОВ «НФ Трейдінг Україна» є «Ostchem Holding Limited» (Кіпр). За даними офіційного сайту міжнародної холдингової компанії «Group DF» (http://groupdf.com), нерезидент «Ostchem Holding Limited» входить до групи Ostchem Group» управляючою компанією якої є «Ostсhem Holding AG» (Вена, Австрія). 90 відсотків акцій «OstСhem Holding AG» належить «Group DF».

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено, що фінансово-господарська діяльність «OstChem Germany GmbH», «Ostchem Holding Limited», «OSTCHEM INVESTMENTS LIMITED» фактично знаходяться під контролем однієї особи, а саме ОСОБА_9 і відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України резиденти ТОВ «Остхем Україна» та ТОВ «НФ Трейдінг Україна» є пов'язаними особами для ПАТ «Концерн Стирол».

Крім того, як слідує з акту перевірки від 05.10.2012 року № 418 за співставленням цін на хімічну продукцію між фактичними цінами, за яку реалізовано товар з даними на ціни Донецької Торгово-промислової палати вбачається, що сума заниження податкових зобов'язань по контрагенту ТОВ «НФ Трейдінг Україна» в період грудень 2011 року - березень 2012 року становить 2 814 606,58 грн. , а сума заниження податкових зобов'язань по контрагенту ТОВ «Остхем Україна» в період липень 2011 року - березень 2012 року становить 2 237 200,67 грн.

Судом у тому числі встановлено наступне.

Між ПАТ «Концерн Стирол» (Постачальник) та ТОВ «НФ Трейдінг Україна» (Покупець) укладено договори: від 01.12.2011 року № 1914 на поставку добрива рідкі азотні (КАС); від 01.12.2011 року № 1915 на поставку аміаку рідкого технічного; від 01.12.2011 року № НФ-СХЕ-01/1 на поставку натрію азотнокислого технічного; від 17.02.2012 року № НФ-СХТ-03 на поставку селітри аміачної.

За умовами зазначених договорів - найменування, марка, кількість товару, вид упаковки, ціна товару визначені у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Постачальник зобов'язаний передати Покупцеві такі документи: податкові накладні, видаткові накладні, підписані та скріплені печаткою Постачальника, сертифікат (паспорт) якості товару (на вимогу Покупця). Строк дії Договорів з моменту укладення до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до повного здійснення.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.12.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна» зареєстроване 29.09.2011 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією за № 1 070 102 0000 044673, ідентифікаційний код - 37883328, місцезнаходження - 01601, м. Київ, вул.. Мечникова, буд. 2.

Між ПАТ «Концерн Стирол» (Постачальник) та ТОВ «Остхем Україна» (Покупець) укладено договори:

- від 14.01.2011 року № ДГ-001425 на поставку карбаміду насипом кількістю 10 000 т. на суму 33 400 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 566 666,66 грн. Строк дії з моменту підписання до 31.12.2011 року, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання сторонами;

- від 01.12.2011 року № НФ-СХТ-01 про поставку селітри аміачної, найменування, марка, кількість товару, вид упаковки, ціна товару визначені у Специфікаціях до цього Договору; Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2012 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

- від 12.01.2011 року № СХТ-АМС-01/1 на поставку натрію азотнокислого технічного вартістю 4299,9 грн./т. або натрію азотнокислого технічного з добавкою проти злежуваємості вартістю 4395,90 грн./т., кількістю 1000,00 т. Загальна вартість товару орієнтовно складає 4 395 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 732 500,00 грн.). Строк дії договору з моменту підписання до 30.06.2012 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

- від 12.01.2011 року № СХТ-АМС-01 на поставку аміачної селітри в мішках 50 кг. Або насипом у кількості 20 000 т. на загальну вартість 58 400 000 грн., у т.ч. ПДВ - 9 733 333,33 грн. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

- від 09.12.2010 року № СХТ-КТУ-1/10 про поставку Карбаміду ТУ кількістю 500 т. за ціною з ПДВ - 2390,00 грн./т. Загальна вартість товару складає 1 195 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 199 166,67 грн. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

- від 17.11.2010 року № СХТ-КАС-01 про поставку КАС (Карбамідно-аміачна суміш) кількістю 2450 т. за ціною з ПДВ 1885,00 грн./т. Загальна вартість становить 4 618 250,00 грн., у т.ч. ПДВ - 769 708,33 грн. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.12.2012 року 07.10.2005 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 1 070 102 0000 013291 було зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «РСДЖ Україна». 24.12.2007 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією внесено зміни до установчих документів юридичної особи за № 1 074 105 0005 018451 згідно яким назва юридичної особи є - товариство з обмеженою відповідальністю «Остхем Україна», ідентифікаційний код 33785450, місцезнаходження - 03055, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 14.

Судом встановлено, що відповідачем було направлено лист від 29.05.2012 року № 6893/10/15-17-2 до Торгово-промислової палати України про надання середньої ціни поставки на митній території України та за її межами продукції: полістиролу (із зазначенням типу та марки), аміаку, натрію азотнокіслотного, селітри аміачної та ін. продукції. З отриманої відповіді (лист ТПП України від 18.06.2012 року № 1234/08.2-8) вбачається, що ціни поставки на митній території України та за її межами за період 2011-2012 рр. хімічної продукції в довідково-інформаційному листі фонді ТПП України відсутня. Водночас, ТПП України повідомляється, що до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку надається інформація, наявна в довідково-інформаційному фонді ТПП України, яка є дещо відмінною від специфікації запиту від 29.05.2012 року № 6893/10/15-17-2, а саме: довідкові ціни експорту з України деяких продуктів хімічної промисловості, ціни на мінеральні добрива на внутрішньому ринку України - жовтень 2011 року - травень 2012 року згідно наступних джерел: Бюлетень «огляд цін українського та світового товарних ринків», листопад 2011 - червень 2012 рр., видавник ДП «Держзовнішінформ». Додатково відповідач повідомлений, що з питання цін на хімічну продукцію він (відповідач) також може звернутися до спеціалізованих інформаційних підприємств/компаній: ДП «Держзовнішінформ», «Укрпромзовнішекспертиза».

Як слідує з пояснення представників відповідача у судовому засіданні, ПАТ «Концерн Стирол» не надано відповіді щодо обґрунтування рівня цін на продукцію, що визначена у зазначених договорах. У відповідності до вимог норм п. 13 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», яким визначено, що індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг). Таким чином, відповідачем звичайні ціни реалізації мінеральних добрів на внутрішньому ринку України було визначено на підставі інформації, отриманої від Донецької торгово-промислової палати в листі від 28.03.2012 року № 683/06.06-03 та від Торгово-промислової палати України в листі від 18.06.2012 року № 1234/08.2-8.

Разом з тим на вимоги суду надати зазначений лист-відповідь Донецької торгово-промислової палати від 28.03.2012 року № 683/06.06-03, відповідач його не надав.

Пунктом 84.1 статті 84 Податкового кодексу України передбачено проведення експертизи під час здійснення податкового контролю органами державної податкової служби, а саме: експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта.

На думку позивача відповідач у разі незгоди з цінами на готову продукцію, реалізовану на адресу ТОВ «Остхем Україна» та ТОВ «НФ Трейдінг Україна» повинен був залучити відповідального експерта згідно з наведеною нормою Податкового кодексу України.

При цьому, позивачем надані до матеріалів справи наступні експертні висновки що цін на хімічну продукцію, яку виробляє, зокрема:

- Висновок про рівень ринкових цін на продукцію хімічної галузі виробництва компанії ПАТ «Концерн Стирол», що склалися на внутрішньому ринку України за кожен місяць 2011 року, затверджений 05.06.2012 року Торгово-промисловою палатою України.

- Висновок про рівень ринкових цін на продукцію хімічної галузі виробництва компанії ПАТ «Концерн Стирол», що склалися на внутрішньому ринку України за І квартал 2012 року (за кожен місяць кварталу), затверджений 26.07.2012 року Торгово-промисловою палатою України. Діапазон цін за І квартал 2012 року становить (грн./т без ПДВ): аміак - 3000,00-4800,00; аміачна селітра - 2500,00-2804,00; карбамід - 2465,00-3892,00; аміачна вода - 1330,00-1418,00; натрій азотнокислий - 3625,00-3750,00; азотна кислота - 1400,00-1400,00 тощо.

- Висновок експертного дослідження про рівень ринкових цін на продукцію хімічної промисловості № 02/04-12, 2012 р., наданий судовим експертом Міністерства юстиції України Архіповим В.В. (свідоцтво МЮ України № 1058) (а.с. 1-16 т. 2).

Як слідує з цього Висновку, діапазон світових цін (з урахуванням російського ринку) в 2011 році на основні види продукції хімічної промисловості - мінеральні добрива з поквартальною розбивкою склався наступним чином: дол. США/т (без ПДВ):

1 квартал 2011 року: аміак - 250,0-705,0; карбамід - 270,0-405,0; аміачна селітра - 190,0-315,0; аміачна вода - 107,0-395,0;

2 квартал 2011 року: аміак - 285,0-715,0; карбамід - 275,0-500,0; аміачна селітра - 190,0-323,0; аміачна вода - 107,0-430,0;

3 квартал 2011 року: аміак - 330,0-700,0; карбамід - 315,0-636,0; аміачна селітра - 200,0-335,0; аміачна вода - 107,0-425,0;

4 квартал 2011 року: аміак - 380,0-660,0; карбамід - 300,0-550,0; аміачна селітра - 200,0-335,0; аміачна вода - 110,0-385,0.

Також зазначено, що Висновок носить консультативний характер, рівень цін може змінюватися залежно від якості продукції, виробника, умов оплати, розміру партії і т.д.

- Висновок Гільдії оцінювачів України від 25.04.2012 року про рівень ринкових цін продукції хімічної галузі (виробництво ПАТ «Концерн Стирол»), враховуючи фасовку та умови поставки продукції, що склалися на світовому ринку за 2011 рік (за кожен місяць року) згідно укладеного з ПАТ «Концерн Стирол» договором від 16.04.2012 року № 4/1/4 на проведення цінового моніторингу (а.с. 17-87 т. 2).

За ознайомленням з цим Висновком вбачається наступний діапазон цін на хімічну продукцію протягом 2011 року, зокрема:

дол. США/т (без ПДВ): аміак - 350,0-630,0; карбамід - 300,0-450,0; аміачна селітра - 210,0-325,0; натрійна селітра - 300,0-490,0; натрій азотнокислий - 350,0-480,0.

грн../т (без ПДВ): аміак - 2890,42-4800,00; карбамід - 2435,00-3875,00; аміачна селітра - 16666,67-2710,00; натрій азотнокислий - 3375,00-3710,00.

До матеріалів справи позивач надав письмову інформацію щодо цін реалізації своєї хімічної продукції за кожний місяць в період липень 2011 року по березень 2012 року.

Так, згідно цієї інформації, що також підтверджено дослідженими судом первинними документами, вбачається наступні середні ціни на продукцію (грн./т без ПДВ): натрій азотнокислий технічний в мішках 50 кг - 3718,10; натрій азотнокислий технічний в мішках 25 кг - 3375,00; карбамід - 2370,83; селітра аміачна насипом - 2413,59; селітра аміачна в мішках - 50 кг - 2420,36; аміак - 3603,95 (а.с. 136-138 т.5).

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Основним нормативним актом, який передбачає засади державного регулювання цін, є Закон України від 03.12.1990 року № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення». Згідно з п. 9 цього Закону, держава встановлює фіксовані та регульовані ціни і тарифи: на ресурси, що мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін; на товари й послуги, що мають вирішальне соціальне значення; на продукцію, товари та послуги, виробництво яких зосереджується на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

Проаналізувавши наведені положення, вбачається, що право встановлювати ціни, які не підлягають державному регулюванню, на продукцію або товари належить виключно самим суб'єктам підприємницької діяльності - учасникам договірних відносин, однак з урахуванням вимог встановлених іншим законодавством, зокрема, Цивільним кодексом України.

Відповідно до пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Статтею 39 Податкового кодексу встановлено методи визначення та порядок застосування звичайної ціни, які набирають чинності з 01.01.2013 року. До цього часу, тобто до набрання чинності ст.39 цього Кодексу, порядок визначення звичайних цін регулюється п.1.20 ст. 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з приписами п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

У разі якщо звичайну ціну не може бути визначено з використанням попередніх методів, то згідно з пп.1.20.5-1 п.1.20 ст.1 Закону про прибуток до доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила національних стандартів бухгалтерського обліку та з питань оцінки майна і майнових прав. У цьому підпункті звичайна ціна ототожнюється зі справедливою, ринковою вартістю, а також із чистою вартістю реалізації.

Останнім правилом визначення звичайної ціни можна вважати норму пп.1.20.6 п.1.20 ст.1 Закону про прибуток. Так, при продажу унікальних товарів, а також у разі відсутності (недоступності) інформації про операції з ідентичними та однорідними товарами звичайною ціною таких товарів уважається ціна договору.

При зрівнянні цін на хімічну продукцію, що наведені у зазначених вище експертних висновках та фактичної ціни, по якій реалізовано таку продукцію на адреси ТОВ «НФ Трейдінг Україна» та ТОВ «Остхем Україна», судом встановлено, що ціна реалізації товару проведена позивачем в межах встановлених експертними висновками, тому відсутні підстави вважати, що ПАТ «Концерн Стирол» застосовувало ціни менші за звичайні. Крім того судом встановлено, що готову продукцію позивач також реалізовував за такими ж цінами й іншим своїм покупцям (а.с. 139-174 т. 5).

Як наведено вище за текстом цієї постанови, відповідачем зроблено висновок, що реалізація продукції» за ціною менше чим звичайна здійснена на адреси ТОВ «НФ Трейдінг Україна» та ТОВ «Остхем Україна ще й як пов'язаним особам.

Позивач також не погоджується з зазначеним висновком, оскільки відповідач для обґрунтування такого висновку посилається на припущеннях, тобто згідно отриманої інформації з ненормативних джерел, а тому не надає повного обґрунтованого аналізу та документального підтвердження причетності ТОВ «Остхем Україна» та ТОВ «НФ Трейдінг Україна» до однієї групи.

Переважним власником акцій ПАТ «Компанія Стирол» є Кіпрська компанія «OSTCHEM INVESTMENTS LIMITED» (90,3044 відсотків акцій).

При цьому серед переліку інших акціонерів ПАТ «Концерн Стирол», які зазначені у зведеному обліковому реєстрі цінних паперів станом на 21.11.2012 року, наданому до матеріалів справи позивачем, не вбачаються ТОВ «ОСТХЕМ Україна» та ТОВ «НФ Трейдінг Україна» (а.с. 112-250 т. 4).

Поняття та ознаки пов'язаних осіб наведено у пп. 14.1.160 п. 1.14 ст. 1 Податкового кодексу України, а саме: пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, що здійснює контроль над господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль над платником податку;

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;

платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті:

надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку;

зайняття посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже займають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання;

зайняття посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже займає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання;

надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Суд погоджується з доводами позивача щодо необґрунтованості висновку про продаж продукції пов'язаним особам за ціною менше чим звичайна ціна та зазначає, що відповідачем не надано суду письмових доказів щодо належності ТОВ «ОСТХЕМ Україна» та ТОВ «НФ Трейдінг Україна» до ознак пов'язаних осіб. При цьому судом досліджено ціни реалізації продукції та встановлено, що застосовані ціни не є меншими ніж встановлені експертними висновками.

З аналізу наведених доказів та доводів у сукупності суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000181520/23196/10/15-17-2 в частині взаємовідносин ПАТ «Концерн Стирол» з ТОВ «Остхем Україна» та ТОВ «НФ Трейдінг Україна» підлягає скасуванню.

Таким чином суд вважає, що відповідач не довів щодо правомірності та обґрунтованості наведених порушень, та погоджується з доводами позивача про правомірність включення податку на додану вартість по контрагентам ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія», ТОВ «Остхем Україна» та ТОВ «НФ Трейдінг Україна» до податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000181520/23196/10/15-17-2 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 905 069,00 грн. підлягає скасуванню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, що спростували б доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судові витрати у розмірі 2 146,00 грн.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000181520/23196/10/15-17-2 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 905 069,00 грн. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 23.10.2012 року № 0000181520/23196/10/15-17-2 про зменшення публічному акціонерному товариству «Концерн Стирол» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 905 069,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31217206784005, Державний бюджет Калінінського району, код отримувача 38034015, МФО 834016, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області) на користь публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» (84610, м. Горлівка Донецької області, вул. Горлівської дивізії, 10; ідентифікаційний код юридичної особи 05761614) судовий збір в розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 20 грудня 2012 року. Повний текст постанови виготовлений 25 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя В.М. Чучко

Суддя Чучко В.М.