Постанова

від 26.02.2013 по справі 5011-61/12332-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 5011-61/12332-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 17.10.2012 року у справі№ 5011-61/12332-2012 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія", м. Київ дозакритого акціонерного товариства "Готель Україна", м. Київ за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Фонду державного майна України, м. Київ, 2) Печерської районної у місті Києві державної адміністрації провизнання наказу та визнання дій незаконними,

за участю представників:

позивача: Дацюк Ю.О. (дов.№14 від 16.07.2012 року);

відповідача: не з'явився;

третьої особи-1: Сіднєнко О.Л. (дов.№399 від 13.12.2012 року);

третьої особи-2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року у справі №5011-61/12332-2012 (суддя: Івченко А.М.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року по справі №5011-61/12332-2012 (судді: Чорна Л.В., Мартюк А.І., Тищенко О.В.) рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року у справі №5011-61/12332-2012 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані відсутністю підстав для задоволення позовних вимог, оскільки рішення та дії ліквідатора про створення ліквідаційної комісії, розміщення комісією публікації про ліквідацію ЗАТ «Готель «Україна» у виданні «Урядовий кур'єр» та встановлення двохмісячного строку заявлення кредиторських вимог відповідають вимогам законодавства України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року, рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року у справі №5011-61/12332-2012 повністю та прийняти нове рішення.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Від Печерської районної у місті Києві державної адміністрації до суду надійшло клопотання, в якому просять розглядати справу без їх участі, яке судом задоволено.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити, прийняті у справі судові акти скасувати, посилаючись на їх невідповідність вимогам закону, та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи-1, у судовому засіданні, проти касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а прийняті судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Наказу Фонду державного майна України від 28.10.2004 № 2289 було створено закрите акціонерне товариство «Готель Україна». Фонду державного майна України наказано виступити засновником ЗАТ «Готель Україна»шляхом підписання Установчого договору про створення та діяльність ЗАТ «Україна».

28.10.2004 зборами засновників в особі Фонду державного майна України та ТОВ «Комерційна компанія»прийнято рішення про створення товариства та підписано Акт № 463 приймання-передачі цілісного майнового комплексу готелю «Україна»як внеску Фонду до статутного фонду товариства.

Згідно з Наказом Фонду державного майна України від 12.11.2004 № 2463 «Щодо участі Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві «Готель «Україна» наказано взяти на облік належний державі пакет акцій ЗАТ «Готель «Україна», розмір якого становить 108 504 861 акцію загальною номінальною вартістю 108 504 861 грн. 00 коп., що становить 50,0% статутного фонду ЗАТ «Готель «Україна».

18.11.2004 державною адміністрацією у Печерському районі м. Києва зареєстровано юридичну особу - закрите акціонерне товариство «Готель «Україна».

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 5/73-22/325 від 19.12.2011 року, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2012, позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного управління справами до Фонду державного майна України, ТОВ «Комерційна компанія», ЗАТ «Готель «Україна» та Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: ДП «Готель «Україна», задоволено частково; визнано недійсним договір про створення ЗАТ «Готель «Україна» від 28.10.2004 р., укладений між ТОВ «Комерційна компанія» та Фондом держаного майна України; визнано недійсним рішення установчих зборів ЗАТ «Готель «Україна» від 12.11.2004р., викладене в протоколі № 1; визнано недійсним статут ЗАТ «Готель «Україна»від 12.11.2004 р.; визнано недійсним з моменту підписання наказ Фонду держаного майна України від 28.10.2004 року № 2289 «Про участь Фонду держаного майна України у ЗАТ «Готель «Україна»; визнано недійсним з моменту підписання наказ Фонду держаного майна України від 12.11.2004 року № 2463 «Щодо участі Фонду держаного майна України у ЗАТ «Готель «Україна»; визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ЗАТ «Готель «Україна»(ідент.код 33103340); припинено юридичну особу - ЗАТ «Готель «Україна» (ідент.код 33103340), зареєстроване 18.11.2004 Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією; в іншій частині в позові відмовлено.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису, в якому керівник органу управління або засновник (учасник) юридичної особи вказаний як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи зобов'язаний надіслати такому керівнику органу управління або засновнику (учаснику) юридичної особи, а також суду, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією, відповідне повідомлення.

Документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи подаються головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи, яку призначив суд, або головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії), якого вказав в Єдиному державному реєстрі державний реєстратор, у порядку, який встановлено частинами першою - шостою статті 36 або частинами першою - восьмою статті 37 цього Закону.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 27.04.2012 року державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10701130014003620 щодо призначення Василіва Богдана Михайловича головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи ЗАТ «Готель «Україна».

07.05.2012 роком Наказом №1 Голови ліквідаційної комісії ЗАТ «Готель «Україна» затверджено персональний склад ліквідаційної комісії; покладено на ліквідаційну комісію повноваження, передбачені чинним законодавством; управління ЗАТ «Готель «Україна» покладено на ліквідаційну комісію та передано їй всі печатки, штампи, документи товариства; всіх членів ліквідаційної комісії ознайомлено із даним наказом; працівників ЗАТ «Готель «Україна»повідомлено про перехід всіх повноважень щодо управління діяльністю ЗАТ «Готель «Україна»до ліквідаційної комісії.

13.06.2012 року у газеті «Урядовий кур'єр» (№ 104) розміщено оголошення ліквідаційної комісії про початок процедури припинення діяльності ЗАТ «Готель «Україна»і надано двомісячний строк для звернення з кредиторськими вимогами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Готель "Україна" та просило визнати незаконним наказ ЗАТ "Готель "Україна" за підписом Ліквідатора від 07.05.2012 року № 1 "Про затвердження персонального складу Ліквідаційної комісії"; визнати незаконними дії Ліквідаційної комісії щодо припинення ЗАТ "Готель "Україна"; зобов'язати ЗАТ "Готель Україна" в особі Ліквідатора спростувати оголошення ліквідаційної комісії від 13.06.2012 року в "Урядовому кур'єрі" про припинення ЗАТ "Готель "Україна".

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки рішення та дії ліквідатора про створення ліквідаційної комісії, розміщення комісією публікації про ліквідацію ЗАТ «Готель «Україна» у виданні «Урядовий кур'єр» та встановлення двохмісячного строку заявлення кредиторських вимог відповідають вимогам законодавства України, то немає правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин господарські суди з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія", м. Київ.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія", м. Київ залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року у справі №5011-61/12332-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В.Владимиренко