Постанова

від 25.02.2013 по справі 5002-4/5146-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року Справа № 5002-4/5146-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Градової О.Г.,

Антонової І.В.,

за участю представників сторін:

прокурор, Алісов Олег Володимирович, посвідчення № 005827 від 25.09.12, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача, Кульбачний Ігор Андрійович, довіреність № 369 від 08.11.12, Фонд державного майна України;

представник відповідача, не з'явився, Лівадійська селищна рада;

представник відповідача, Акуленко Тетяна Валеріївна, довіреність № б/н від 21.03.12, товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА "Шанс Юг";

представник відповідача, Хорошунова Тетяна Олександрівна, довіреність № 28.12/03 від 28.12.12, приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";

представник третьої особи, Хорошунова Тетяна Олександрівна, довіреність № 01-7/17 від 15.01.13, дочірнє підприємство "Санаторій "Лівадія" приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";

представник третьої особи, не з'явився, Федерація незалежних профспілок України.

розглянувши апеляційну скаргу прокурора міста Ялта на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 05 квітня 2012 року у справі № 5002-4/5146-2011

за позовом прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18,Ялта,98600) в особі Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133, 01133)

до відповідачів:

- Лівадійської селищної ради (вул. Батуріна, 8,Лівадія, м. Ялта,98655)

- товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "Шанс Юг" (пров. Батуріна, 14, Лівадія, Ялта,98655)

- ПАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Шота Руставелі, 39/41,Київ 1,01001)

за участю 3-іх осіб:

- дочірнього підприємства "Санаторій "Лівадія" ПАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Батуріна, 6, Лівадія, м. Ялта,98655)

- Федерації незалежних профспілок України (майдан Незалежності, 2,Київ 12,01012)

про визнання недійсним рішення та договору, визнання права власності та повернення майна

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до виконавчого комітету Лівадійської селищної ради, товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Шанс Юг», смт. Лівадія та закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання недійсним рішення виконкому Лівадійської селищної ради №153 від 23.07.2004, на підставі якого закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» отримало свідоцтво про право власності від 18.08.2004 на будівлю комунальної їдальні дочірнього підприємства «Санаторій «Лівадія», а також про визнання недійсним договору від 21.06.2006 купівлі-продажу комунальної їдальні ДП «Санаторій «Лівадія» загальною площею 128,9 кв. м, розташованої за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, пров. Батуріна, 2, укладеного між ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» та товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою «Шанс Юг». Крім того, позивач просив суд визнати право власності на комунальну їдальню ДП «Санаторій «Лівадія» загальною площею 128,9 кв. м, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, пров. Батуріна, 2, за державою в особі Фонду майна України, а також зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Фірму «Шанс Юг» повернути спірне нерухоме майно комунальну їдальню ДП «Санаторій «Лівадія» державі в особі Фонду державного майна України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 суд першої інстанції залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, дочірнє підприємство «Санаторій «Лівадія» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та Федерацію незалежних профспілок України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2012 суд першої інстанції за згодою позивача та прокурора замінив неналежного відповідача виконавчий комітет Лівадійської селищної ради (98655, АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8) на належного відповідача у справі Лівадійську селищну раду (98655, АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8).

Рішенням господарського суду АР Крим від 05 квітня 2012 року у справі № 5002-4/5146-2011 прокурору відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі прокурор міста Ялта просить рішення скасувати, позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що комунальна їдальня як і все майно лікувально-оздоровчих закладів профспілок, є власністю держави, а тому відчуження державного майна відбулося всупереч волі власника та з порушенням норм чинного законодавства.

В судове засідання, яке було призначене на 25.02.2013 відповідач Лівадійська селищна рада та третя особа Федерація незалежних профспілок України не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, які не з'явилися.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.

23.07.2004 друга сесія 24-ого скликання Лівадійської селищної ради прийняла рішення № 153 «Про оформлення права власності на обєкт нерухомого майна «Комунальна їдальня» за адресою: смт. Лівадія, пров. Батуріна, 2, за закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», яким зобовязала Бюро технічної інвентаризації м. Ялта видати свідоцтво про право власності на обєкт нерухомого майна «Комунальну їдальню» санаторія «Лівадія» на імя закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

На виконання цього рішення сесії 18.08.2004 закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» було видано відповідне свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА №747171, зареєстроване в Бюро технічної інвентаризації в реєстрової книзі 20-д стр. 171 за № 741. (том 1, а.с. 14)

У подальшому, 31.05.2005 було прийнято рішення №8/21.15 «Про відчуження майна закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця», яким дозволено продаж будівлі комунальної їдальні, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, пров. Батуріна, 2, за конкурсом на підставі незалежної оцінки майна. Голові правління було доручено укласти договір купівлі-продажу та підписати акти приймання-передачі зазначеного майна. (том 2, а.с. 18)

На підставі цього рішення та наказу правління закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» № 325 від 20.09.2005 дочірнім підприємством «Санаторій «Лівадія» було повернено будівлю комунальної їдальні закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», з отриманням коштів в сумі залишкової балансової вартості об`єкта, про що складено акт від 20.06.2006 про повернення майна, що належить на правах власності закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» і було внесено до Статутного фонду дочірнього підприємства «Санаторій «Лівадія» (том 2, а.с. 23).

На виконання прийнятих рішень 21.06.2006 між закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Шанс Юг» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна комунальної їдальні, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, пров. Батуріна, 2, загальною площею 128,9 кв.м. (том 2, а.с. 24).

Відповідно до виписки з балансової відомості від 21.06.2006 залишкова балансова вартість відчужуваного нерухомого майна становила 10277,84 грн. (пункт 6 договору).

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності СП «Увекон» ринкова вартість нерухомого майна без ПДВ станом на 30.04.2006 становила 280432,00 грн. (пункт 7 договору).

Продаж нерухомого майна було здійснено за ціною 380365,66 грн., в тому числі ПДВ 63 394,28 грн. В дану суму увійшли додаткові витрати, повязані з підготовкою нерухомого майна до продажу, в сумі 10195,42 грн., в тому числі ПДВ 1699,24 грн. (пункт 8 договору).

Договір був посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу та пройшов державну реєстрацію за №1431, а також повністю виконаний сторонами, про що свідчать платіжні доручення № 27 від 03.07.2006 та акт приймання-передачі нерухомого майна від 27.06.2006.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради міста Києва № 1971 від 23.12.1991 зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яке є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, що створено на майні засновників Федерації профспілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. Вкладом Федерації профспілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350 грн., які передаються товариству у власність, що становить 92,92 % розміру статутного фонду.

04.12.1991 Радою Федерації незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України на базі санаторно-курортних закладів та організацій Української республіканської ради з управління курортами профспілок було створено Акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця".

Згідно з актом від 24.01.1992 на підставі Постанови Президії Ради Федерації незалежних профспілок України від 22.11.1991 "Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у власність і останнього передано майно територіальних санаторно-курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку, тощо, згідно переліку до акту від 24.01.1992.

На виконання постанови Ради Міністрів Української РСР № 606 від 23.04.1960 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я УРСР зобов'язане було передати у строк до 01.05.1960 Українській республіканській Раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно пунктів 2, 5 вказаної Постанови майно передавалося профспілковим організаціям у відання.

Крім того, згідно зі статтею 10 Конституції України 1978 року, що діяла на час виникнення спірних відносин, в Україні існувала державна (загальнонародна) і колгоспно-кооператгвна власність.

Із вказаної норми Конституції також вбачається, що ніхто не мав права використовувати державну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про власність" № 697-ХІІ від 07.02.1991, який діяв на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, лише власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Статтею 34 цього Закону визначено, що загальнодержавну (республіканську) власність складають, зокрема, об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

Згідно з пунктом 3 статті 10 Закону України "Про підприємства в Україні" № 887-ХІІ від 27.03.1991, що діяв до набрання чинності Господарським кодексом України, відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, здійснюється виключно на конкурентних засадах (через біржі, за конкурсом, на аукціоні) у порядку, що визначається Фондом державного майна України. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти, направляються виключно на інвестиції.

Відповідні приписи містяться також в статтях 145 та 146 Господарського кодексу України.

Із встановлених обставин справи та наведених норм права вбачається, що спірне майно відносилося до державної форми власності.

Крім того, згідно з частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону "Про господарські товариства" № 1576-ХІІ від 19.09.1991 товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Чинне на той час законодавство УРСР передбачало можливість існування різних форм власності, регламентувало інститут власності, правовий режим відповідної форми власності та порядок відчуження майна.

Статтею 5 Конституції УРСР від 30.01.1937 визначено, що соціалістична власність в УРСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно- колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань).

Стаття 53 Цивільного кодексу УРСР 1922 року, який був чинним на момент передачі майна у відання Українській республіканській Раді профспілок, передбачала такі форми власності: а) державна (націоналізована і муніципалізована); б) кооперативна; в)/ приватна.

Отже, відсутність в постанові Ради міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960 прямої вказівки про передачу майна у власність, однозначно вказує на відсутність наміру власника - УРСР в особі уповноваженого органу - Ради Міністрів УРСР відчужувати санаторії, будинки відпочинку та пансіонати та передавати їх у власність Українській республіканській Раді профспілок.

Відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 № 506 введено мораторій на території Республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. (Постанова втратила чинність з дня затвердження Верховною Радою України Державної програми приватизації на підставі Постанови ВР № 2164-ХИ від 04.03.1992).

Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 № 1452-ХП "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10.09.1991 № 1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного впорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України, а укладені після 29.11.1990 майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.

З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, Верховна Рада України своєю постановою від 10.04.1992 № 2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств. установ та об'єктів, що перебували у віданні громадських організацій.

У подальшому, постановою Верховної Ради України № 3943-ХП від 04.02.1994 зобов'язано Кабінет Міністрів України визначити органи управління майном загальносоюзних громадських організацій, які тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників.

Належність профспілок до загальносоюзних громадських організацій підтверджується їх Статутом професійних спілок СРСР, який затверджено постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987, професійні союзи СРСР складали масову громадську непартійну організацію, цілями діяльності якої у тому числі було управління соціальним страхуванням трудящих, а також управління оздоровницями, які перебували у їх віданні.

Відповідно до розділу 2 Статуту, організаційна структура профспілок будувалася за територіальним та галузевим принципом. У республіках діяли республіканські, краєві, обласні ради.

Згідно зі Статутом вищим органом професійних спілок був з'їзд, а також Всесоюзна центральна рада професійних спілок, яка діяла у період між з'їздами.

Стаття 53 Цивільного кодексу УРСР 1922 року, який був чинним на моменті передачі майна у відання Українській республіканській Раді профспілок, передбачала такі форми власності: а) державна (націоналізована і муніципалізована); б) кооперативна; в)/ приватна.

Отже, відсутність в постанові Ради міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960 прямої вказівки про передачу майна у власність, однозначно вказує на відсутність наміру власника - УРСР в особі уповноваженого органу - Ради Міністрів УРСР відчужувати санаторії, будинки відпочинку та пансіонати та передавати їх у власність Українській республіканській Раді профспілок.

Відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 № 506 введено мораторій на території Республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. (Постанова втратила чинність з дня затвердження Верховною Радою України Державної програми приватизації на підставі Постанови ВР № 2164-ХИ від 04.03.1992).

Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.91 № 1452-ХП "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10.09.91 № 1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного впорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України, а укладені після 29.11.90 майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.

З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, Верховна Рада України своєю постановою від 10.04.1992 № 2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні громадських організацій.

У подальшому, постановою Верховної Ради України № 3943-ХП від 04.02.1994 зобов'язано Кабінет Міністрів України визначити органи управління майном загальносоюзних громадських організацій, які тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників.

Належність профспілок до загальносоюзних громадських організацій підтверджується їх Статутом професійних спілок СРСР, який затверджено постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.87, професійні союзи СРСР складали масову громадську непартійну організацію, цілями діяльності якої у тому числі було управління соціальним страхуванням трудящих, а також управління оздоровницями, які перебували у їх віданні.

Відповідно до розділу 2 Статуту, організаційна структура профспілок будувалася за територіальним та галузевим принципом. У республіках діяли республіканські, краєві, обласні ради.

Згідно зі Статутом вищим органом професійних спілок був з'їзд, а також Всесоюзна центральна рада професійних спілок, яка діяла у період між з'їздами.

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої в свою чергу є Федерація професійних спілок України.

Таким чином, майно передане до статутного фонду ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" є державною власністю.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 07.04.10 у справі № 30/475-05-11719 та від 10.03.10 у справі № 2- 8/2471.3-2009, в якій зазначив, що Президія Ради Федерації незалежних профспілок України не вправі була своєю постановою від 22.11.91 передавати за актом від 24.01.92 у власність створеного нею Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" спірне майно, яке є державною власністю.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.09.07 та від 18.11.08 зі справи № 30/475-05- 11719 Господарського суду Одеської області, а також в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22.10.08 № 6-12821св08.

У зазначених постановах Верховний Суд України чітко зазначив, що майно передане до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» є державною власністю.

Посилання суду першої інстанції на судові рішення Вищого Арбітражного суду України у справі № 137/7 від 20.01.97 та у справі 137/7-7/30 від 17.06.97, якими нібито підтверджено право власності на спірне майно саме Укрпрофоздоровниці, є помилковим. Суд касаційної інстанції у постанові від у справі № 2-8/2471.3-2009 зазначив, що у зазначених справах розглядався спір про визнання недійсними установчих документів ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця", а не її право власності на передане їй майно (тобто, предметом спору були установчі документи), у зв'язку з чим ці рішення не мають преюдиціального значення для справи.

Відповідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Між тим, правові висновки суду у наведених справах не є фактами, які встановлюються судом у порядку, визначеному зазначеною нормою права.

Позиція суду, щодо відсутності підстав відносити майно, переданого до статутного капіталу ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" до майна загальносоюзних громадських організацій (громадської організації союзного підпорядкування) спростовується постановою Ради конфедерації профспілок СРСР №2-1а від 18.11.1990 та договору про закріплення прав з володіння, користування та розпорядження майном від 18.11.1990, з яких вбачається, що майнові комплекси санаторіїв були одержані Федерацією незалежних профспілок України саме від громадської організації союзного підпорядкування.

Ураховуючи викладене, відчуження державного майна шляхом внесення його Федерацією незалежних профспілок України до статутного капіталу ЗАТ лікувально -оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" відбулося всупереч волі власника - держави Україна, та з порушенням норм діючого на той час законодавства.

Вищий арбітражний суд України в пункті 6 Інформаційного листа № 01-8/98 від 31 січня 2001 року із змінами від 21.07.2006 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом", також роз'яснив судам, що чинним законодавством передбачено добросовісне (правомірне) володіння майном, якщо інше не буде встановлено арбітражним судом.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснення президії Вищого господарського суду У країн від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів,, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

За таких обставин, саме Фонд державного майна України уповноважений державою здійснювати функції щодо управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР, що розташоване на території України, а тому твердження заявників апеляційних скарг відносно подання прокурором відповідного позову в інтересах неналежного позивача, є безпідставними, так як не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та обставинах справи.

Згідно статті 1 Тимчасового Положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, та статті 1 Закону України від 09.12.2011 № 4107-VI "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Окрім цього, судова колегія звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду м. Київ у справі № 24/739 від 09.01.2003, зобов'язано саме виконавчий комітет Лівадійської селищної ради видати правовстановлюючий документ на право власності за ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» на об'єкти нерухомого майна санаторію «Лівадія», у тому числі комунальну їдальню, а не Лівадійську селищну раду, у зв'язку з чим, висновки суду щодо оформлення права власності на спірний об'єкт на виконання рішення суду є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

Щодо вимог прокурора про визнання недійним договору купівлі-продажу від 21.06.06 укладеного між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Фірма Шанс Юг", необхідно зазначити наступне.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно частині 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи те, що майно, яке було передано за договором купівлі-продажу від 18 липня 2002 року належить державі в особі Фонду державного майна України, вимоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.06.2006, укладеного між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ «Фірма «Шанс Юг» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено не у відповідності до вимог чинного законодавства, при неповному дослідженні всіх обставин у справі, тому рішення підлягає скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1,4 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Ялта на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2012 року у справі № 5002-4/5146-2011 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2012 року у справі № 5002-4/5146-2011 скасувати.

3. Прийняте нове рішення у справі.

4. Позов заступника прокурора міста Ялта, в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Лівадійської селищної ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-Юг», та закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача дочірнього підприємства «Санаторій «Лівадія» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та Федерації незалежних профспілок України про визнання недійсним рішення виконкому Лівадійської селищної ради № 153 від 23.07.2004, договору купівлі-продажу б/н від 21.06.2006, визнання права власності на комунальну їдальню ДП «Санаторій «Лівадія» загальною площею 128,9 м2, розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, пров. Батуріна, 2 за державою в особі Фонду державного майна та повернення зазначеного майна задовольнити.

5. Визнати недійсним рішення виконкому Лівадійської селищної ради № 153 від 23.07.2004, на підставі якого ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» отримало свідоцтво про право власності від 18.08.2004 на будівлю комунальної їдальні-ДП «Санаторій «Лівадія».

6. Визнати недійсним укладений між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ Фірма «Шанс Юг» 21.06.2006 договір купівлі-продажу комунальної їдальні ДП «Санаторій «Лівадія» загальною площею 128,9 м2, розташованої за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, пров. Батуріна, 2, б/н.

7. Визнати право власності на комунальну їдальню ДП «Санаторій «Лівадія» загальною площею 128,9 м2, розташовану за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт. Лівадія, пров. Батуріна, 2 за державою в особі Фонду державного майна.

8. Зобов`язати ТОВ Фірма «Шанс Юг» повернути нерухоме майно, а саме: комунальну їдальню ДП «Санаторій «Лівадія» загальною площею 128,9 м2, розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, пров. Батуріна, 2 державі в особі Фонду державного майна України.

9. Стягнути з Лівадійської селищної ради (вул Батуріна, 8, смт. Лівадія, м. Ялта, 98655) (код ЄДРПОУ 35060922) на користь Державного бюджету України у місті Сімферополі (Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, ОКПО 34740405, МФО 824026 р/р 31216206700002, код бюджетної класіфікації 22030001) судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3476, 77 грн.

10. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "Шанс Юг" (пров. Батуріна, 14, Лівадія, Ялта,98655) (код ЄДРПОУ 32198976) на користь Державного бюджету України у місті Сімферополі (Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, ОКПО 34740405, МФО 824026 р/р 31216206700002, код бюджетної класіфікації 22030001) судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3476, 77 грн.

11. Стягнути з закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. Шота Руставелі, 39/41,Київ 1,01001) (код ЄДРПОУ 0258380) на користь Державного бюджету України у місті Сімферополі (Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, ОКПО 34740405, МФО 824026 р/р 31216206700002, код бюджетної класіфікації 22030001) судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3476, 77 грн.

12. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді О.Г. Градова

І.В. Антонова

Розсилка:

1. прокуратурі міста Ялта (вул. Кірова, 18,Ялта,98600)

2. прокуратурі міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

3. Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)

4. Лівадійській селищній раді (вул. Батуріна, 8,Лівадія, м. Ялта,98655)

5. товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Шанс-Юг" (пров. Батуріна, 14, Лівадія, Ялта, 98655)

6. приватному акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Шота Руставелі, 39/41,Київ 1,01001)

7. дочірньому підприємству "Санаторій "Лівадія" приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Батуріна, 6,Лівадія, м. Ялта,98655)

8. Федерації незалежних профспілок України (майдан Незалежності, 2,Київ 12,01012)

9. Регіональному відділенню Фонду державного майна України в АРК та м. Севастополі (майдан Повсталих, 6, м. Севастополь, 99011)