Постанова

від 15.02.2013 по справі 2а/1770/4096/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4096/2012

15 лютого 2013 року 13год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тарновецький Я.М.,

відповідача: представник Столярець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Яшма" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Яшма» (далі - ПП «Яшма») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2010 №0000982342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 827172,00грн. (551448,00грн. - за основним платежем, 275724,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 31.03.2010 №0000992342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 661736,00грн. (441157,00грн. - за основним платежем, 220579,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 31.03.2010 №0001002342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 35179,59грн. (11726,53грн. - за основним платежем, 23453,06грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що господарські операції ПП «Яшма» з ТзОВ «Азуріт-ЄК» фактично відбувалися, що підтверджується наданими для перевірки відповідними первинними документами. Виконані вказаним контрагентом будівельні роботи використані позивачем у своїй господарській діяльності. Відтак, ПП «Яшма» правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит за наслідками вказаних господарських операцій. Податковим органом не зібрано жодного доказу на підтвердження факту нереальності господарських операцій позивача з ТзОВ «Азуріт-ЄК». Зауважив, що безпідставним є також висновок відповідача про заниження податку з доходів фізичних осіб, оскільки такий висновок зроблено лише на підставі пояснень фізичних осіб, які були відібрані працівниками податкової міліції. Тобто, жодними належними та допустимими доказами не підтверджується факт отримання працівниками позивача заробітної плати у сумах більших, ніж відображено у бухгалтерському обліку підприємства. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем позовні вимоги не визнано з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача суду пояснила, що податковим органом під час проведення перевірки ПП «Яшма» встановлено нікчемність укладених позивачем з ТзОВ «Азуріт-ЄК» договорів підряду, оскільки контрагент позивача не мав виробничих потужностей, трудових ресурсів для виконання передбачених цими договорами будівельних робіт. На момент укладення нікчемних договорів ТзОВ «Азуріт-ЄК» не мало належної правоздатності, тобто зазначені договори та інші документи, що складені на їх виконання (акти виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт тощо) не створюють правових наслідків (не можуть вважатися первинними документами, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій). Таким чином, позивач не мав права формувати валові витрати та податковий кредит за господарськими операціями з ТзОВ «Азуріт-ЄК». Крім того, ПП «Яшма» у перевіреному періоді було занижено податок на доходи фізичних осіб, а саме: всупереч нормам чинного законодавства, позивачем (як податковим агентом) було випалено доходи власним працівникам без відповідного оподаткування. Отже, оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державною податковою адміністрацією в Рівненській області з 16.03.2010 по 19.03.2010 проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Яшма» (код 22565205) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009, за наслідками якої складено акт від 24.03.2010 №17/23/22565205 (т.1 - а.а.с.10-36).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки, податковим органом встановлено наступні порушення:

- пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 на загальну суму 551448,00грн., у тому числі: 4кв. 2007 року - 75542,00грн., 1кв. 2008 року - 49292,00грн., 3кв. 2008 року - 105323,00грн., 4кв. 2008 року - 32191,00грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 на загальну суму 441157,00грн., у тому числі за: грудень 2007 року - 60433,00грн., лютий 2008 року - 39433,00грн., липень 2008 року - 84258,00грн., жовтень 2008 року - 36780,00грн., листопад 2008 року - 60193,00грн., грудень 2008 року - 160060,00грн.;

- п.1.3, п.1.15 ст.1, пп.3.1.1, пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.17.2 ст.17, пп.«а» п.19.2 ст.19, пп.«а» п.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV (із змінами і доповненнями), а саме встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, в періоді, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 11726,53грн., у тому числі: за 2007 рік - 2729,52грн., за 2008 рік - 8997,01грн.

На підставі акта перевірки від 24.03.2010 №17/23/22565205 Державною податковою інспекцією у місті Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.03.2010 №0000982342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 827172,00грн. (551448,00грн. - за основним платежем, 275724,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 31.03.2010 №0000992342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 661736,00грн. (441157,00грн. - за основним платежем, 220579,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 31.03.2010 №0001002342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 35179,59грн. (11726,53грн. - за основним платежем, 23453,06грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 - а.а.с.7-3).

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 31.03.2010 №0000982342/0 та від 31.03.2010 №0000992342/0, суд зазначає наступне.

З акта перевірки вбачається, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та заниження ним податку на прибуток на суму 551448,00грн. і податку на додану вартість на суму 441157,00грн. ґрунтуються на висновках про нікчемність договорів підряду, укладених ПП «Яшма» з ТзОВ «Азуріт-ЄК», які, у свою чергу, зроблені податковим органом на підставі даних автоматизованої системи органів податкової інспекції щодо заповнення контрагентом позивача податкової звітності, на підставі листів державних органів технічної інвентаризації, гірпромнагляду, технагляду, автоінспекції щодо відсутності у ТзОВ «Азуріт-ЄК» рухомого (у тому числі технологічних транспортних засобів) і нерухомого майна.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, зважаючи на таке.

ПП «Яшма» зареєстроване як юридична особа 28.12.1994 (свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №538795), є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.11.2003 324932051. Основними видами діяльності підприємства за КВЕД є: 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами, 52.46.0 - роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом, 45.21.1 - будівництво будівель, 60.24.0 - діяльність автомобільного вантажного транспорту, 74.20.1 - діяльність у сфері інжинірингу. (т.1 - а.а.с.68-70).

Будівельні роботи ПП «Яшма» здійснює на підставі ліцензії, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області, серії АВ №489568 (т.1 - а.с.с.71-73).

04.04.2008 ПП «Яшма» (Замовник) укладено з ТзОВ «Азуріт-ЄК» (Підрядник) договір підряду, предметом якого є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по будівництву житлового будинку по вул.Кн.Ольги, 10-А в м.Рівне (т.1 - а.а.с.78-79).

02.07.2008 ПП «Яшма» (Замовник) укладено з ТзОВ «Азуріт-ЄК» (Підрядник) договір підряду, предметом якого є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по будівництву пішохідного бульвару по вул.Черняка в м.Рівне (т.1 - а.а.с.80-82).

01.12.2008 ПП «Яшма» (Замовник) укладено з ТзОВ «Азуріт-ЄК» (Підрядник) договір підряду, предметом якого є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по будівництву житлового будинку по вул.Кн.Ольги, 10-А в м.Рівне (т.1 - а.а.с.83-84).

На виконання зазначених договорів підряду ТзОВ «Азуріт-ЄК» було виконано для ПП «Яшма» у перевіреному періоді комплекс будівельно-монтажних робіт на зазначених у договорах об'єктах, що підтверджується актами виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 №12279/4 за грудень 2007 року суму 362600,00грн. (у т.ч. ПДВ 60433,33грн.), №2291 за лютий 2008 року на суму 236600,00грн. (у т.ч. ПДВ 39433,33грн.), №7314/1 за липень 2008 року на суму 258802,80грн. (у т.ч. ПДВ 43133,80грн.), №7314/2 за липень 2008 року на суму 52176,00грн. (у т.ч. ПДВ 8696,00грн.), №7315/1 за липень 2008 року на суму 5413,20грн. (у т.ч. ПДВ 902,20грн.), №7315/2 за липень 2008 року на суму 87882,00грн. (у т.ч. ПДВ 14647,00грн.), №7315/3 за липень 2008 року на суму 94693,20грн. (у т.ч. ПДВ 15782,20грн.), №10324 за жовтень 2008 року на суму 220680,00грн. (у т.ч. ПДВ 36780,00грн.), б/н за листопад 2008 року суму 361158,00грн. (у т.ч. ПДВ 60193,00грн.), б/н за грудень 2008 року на суму 960360,00грн. (у т.ч. ПДВ 160060,00грн.) (т.1 - а.а.с.206-216, 228-250; т.2 - а.а.с.1-30).

За вказаними господарськими операціями ТзОВ «Азуріт-ЄК» було виписано для позивача податкові накладні від 27.12.2007 №12279/4 на суму 362600,00грн. (у т.ч. ПДВ 60433,33грн.), від 29.02.2008 №2291 на суму 236600,00грн. (у т.ч. ПДВ 39433,33грн.), від 31.07.2008 №7314 на суму 310978,80грн. (у т.ч. ПДВ 51829,80грн.), від 31.07.2008 №7315 на суму 194569,20грн. (у т.ч. ПДВ 32428,20грн.), від 31.10.2008 №10324 на суму 220680,00грн. (у т.ч. ПДВ 36780,00грн.), від 29.11.2008 №11316 на суму 361158,00грн. (у т.ч. ПДВ 60193,00грн.). від 31.12.2008 №12331 на суму 960360,00грн. (у т.ч. ПДВ 160060,00грн.) (т.1 - а.а.с.217-227).

Розрахунки з ТзОВ «Азуріт-ЄК» здійснені позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок контрагента (т.1 - а.с.14).

Витрати на придбання підрядних робіт у ТзОВ «Азуріт-ЄК» в сумі 2205790,00грн. включено позивачем до складу валових витрат відповідних періодів та відображено у податкових деклараціях з податку на прибуток наступним чином: 4кв. 2007 року - 302167,00грн., 1кв. 2008 року - 197168,00грн., 3кв. 2008 року - 421290,00грн., 4кв. 2008 року - 1285165,00грн. (т.1 - а.а.с.110-121).

Податок на додану вартість в сумі 441157,00грн., вказаний у зазначених податкових накладних та фактично сплачений ТзОВ «Азуріт-ЄК» у ціні придбаних підрядних робіт, був включений позивачем до складу податкового кредиту та відображений у податкових деклараціях з податку на додану вартість наступним чином: грудень 2007 року - 60433,00грн., лютий 2008 року - 39433,00грн., липень 2008 року - 84258,00грн., жовтень 2008 року - 36780,00грн., листопад 2008 року - 60193,00грн., грудень 2008 року - 160060,00грн. (т.1 - а.а.с.85-109).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до положень пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Стаття 11 Закону №334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV). Згідно з цими вимогами документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується податковим органом в акті перевірки, валові витрати та податковий кредит, сформовані ПП «Яшма» за господарськими операціями з ТзОВ «Азуріт-ЄК» підтверджуються актами приймання виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону №996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що господарські операції із ТзОВ «Азуріт-ЄК» мали реальний характер, а валові витрати та податковий кредит пов'язані з господарською діяльністю позивача, підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку й підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Крім того, підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачені обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №165), встановлено вичерпний перелік підстав для встановлення факту недійсності чи фіктивності податкової накладної. Так, відповідно до п.5 Порядку №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

Пунктом 2 Порядку №165 передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з акта перевірки від 24.03.2010 №17/23/22565205, посадовими особами податкового органу не встановлено фактів скасування реєстрації платником податку на додану вартість контрагента позивача на момент вчинення правочинів (укладення договорів підряду). Ці обставини не доведені представником відповідача й у судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

На момент здійснення господарських операцій з ПП «Яшма» контрагент позивача ТзОВ «Азуріт-ЄК» було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстроване як платник податку на додану вартість, володіло ліцензією на будівельну діяльність, що підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи (т.1 - а.а.с.74-77).

Ні установчі, ні статутні документи вказаного контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.

Судом не беруться уваги посилання податкового органу на відсутність у ПП «Яшма» власних трудових ресурсів та виробничих потужностей для виконання господарських зобов'язань, оскільки такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності як лише власних основних та транспортних засобів, так і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів. Крім того, ці обставини не можуть підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Так само не можуть вважатися підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань дані податкової звітності його контрагента, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати, при цьому, фінансові санкції.

Відповідно до ст.ст.9, 10 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, норм Закону №334/94-ВР та Закону №168/97-ВР для платника податків не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.

За таких обставин, ПП «Яшма» не може нести відповідальності ні за несплату податків, неподання звітності його контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, вказаних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, правомірність формування позивачем валових витрат у сумі 2205790,00грн. та податкового кредиту в сумі 441157,00грн. за наслідками господарських операцій з ТзОВ «Азуріт-ЄК» підтверджено висновком судово-економічної експертизи від 21.09.2010 №2550/2676, проведеної в межах кримінальної справи №82/316-10 про обвинувачення ОСОБА_5 (директора ПП «Яшма») у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (т.1 - а.а.с.187-194).

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 25.06.2011 скасовано постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області від 31.03.2010 про порушення кримінальної справи (№82/316-10) про обвинувачення директора ПП «Яшма» ОСОБА_5 у скоєнні злочинну, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (т.1 - а.а.с.195-198).

З матеріалів кримінальної справи №82/316-10, яка була витребувана судом в органу досудового слідства та досліджена в судовому засіданні, вбачається, що фабулою злочину, який ставився в провину ОСОБА_5, було ухилення від сплати податків, обставини щодо якого, встановлені, зокрема актом перевірки ДПА в Рівненській області від 24.03.2010 №17/23/22565205.

29.07.2011 заступником начальника СВ ПМ ДПА в Рівненській області винесено постанову про відмову в порушення кримінальної справи щодо директора ПП «Яшма» ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за відсутністю в його діях складу злочину (т.1 - а.а.с.199-201).

Таким чином, доводи податкового органу про нікчемність договорів, укладених ПП «Яшма» з ТзОВ «Азуріт-ЄК», не узгоджуються з наявними в матеріалах справи доказами, як наслідок, суд вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

З таких обставин, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 551448,00грн. та з податку на додану вартість в сумі 441157,00грн., є протиправними.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 31.03.2010 №0001002342/0, суд зазначає наступне.

З акта перевірки вбачається, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства та заниження ним податку з доходів фізичних осіб ґрунтуються на висновках про виплату позивачем власним працівникам заробітної плати в сумах більших, ніж зазначено в бухгалтерському обліку позивача, які, у свою чергу, зроблені податковим органом на підставі письмових пояснень гр.гр.ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зібраних ОУ УПМ ДПА в Рівненській області

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, зважаючи на таке.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч.1 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Судом встановлено, що у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №2а-1592/10/1770 за позовом ПП «Яшма» до Державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, за наслідками розгляду якої 26.10.2010 судом винесено постанову про часткове задоволення позову (т.1 - а.а.с.122-125).

Вказаною постановою, зокрема, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 31.03.2010 №0000531742/0/17-123 в частині визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 36215,31грн. (12071,77грн. - за основним платежем, 24143,54грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Під час розгляду справи №2а-1592/10/1770 судом було допитано в судовому засіданні як свідків гр.гр.ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які показали, що вони в різні періоди працювали на ПП «Яшма». За час роботи заробітну плату отримували лише в касі підприємства по відомостях та в розмірах, передбачених у таких відомостях. Неофіційної зарплати («в конвертах») за період роботи у позивача не отримували. Пояснення, які вони давали працівникам податкового органу під час проведення перевірки підписували під тиском, не розуміючи значення викладеного в поясненнях.

Відтак, суд вважає непідтвердженими висновки відповідача щодо виплати доходів гр.гр.ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 «в конвертах» без їх відповідного оподаткування.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 у справі №35481/10/9104 скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 у справі №2а-1592/10/1770 та прийнято нову постанову, якою позов ПП «Яшма» задоволено повністю (т.1 - а.а.с.65-67).

Вказаною постановою суду апеляційної інстанції визнано протиправним та скасовано повністю, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 31.03.2010 №0000531742/0/17-123. При цьому, обґрунтовуючи неправомірність вказаного повідомлення-рішення, Львівський апеляційний адміністративний суд у відповідній частині посилається на обставини, встановлені Рівненським окружним адміністративним судом та на показання допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Судом встановлено, що висновки податкового органу щодо виплати доходів гр.гр.ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 «в конвертах» без їх відповідного оподаткування є не підтвердженими.

Крім того, суд зазначає, що оскільки твердження про необхідність нарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб ґрунтуються на висновках відповідача про заниження позивачем бази оподаткування вказаним доходом, то податковий орган мав право зробити відповідні висновки лише маючи у своєму розпорядженні документи, які б підтверджували факт настання таких подій, як виплата позивачем власним працівникам доходу у сумах, що значно перевищують суми , відображені в бухгалтерському обліку підприємства. Однак, ні на момент перевірки, ні на момент розгляду справи судом, жодного доказу на підтвердження обставин щодо виплати позивачем в охопленому перевіркою періоді доходів власним працівникам у сумах, визначених податковим органом, відповідач у своєму розпорядженні не мав і не має.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України №326 від 11.06.2004р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 року за №803/94025, чинного на момент складання акта перевірки від 24.03.2010 №17/23/22565205 (далі - Порядок №326), на податковий орган покладено обов'язок викладати в акті документальної перевірки факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів. Форма і зміст акта перевірки, що був складений відповідачем, в ході перевірки позивача, свідчить про порушення посадовими особами вимог Порядку №326, оскільки в акті як встановлений перевіркою факт наведені твердження, які не підтверджені документально, зокрема щодо обсягу виплаченої позивачем власним працівникам, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, заробітної плати у 2007, 2008 роках.

З таких обставин, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 11726,53грн. є необґрунтованими.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, в той час як позивачем доказано правомірність та обґрунтованість його позовних вимог.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівне від 31.03.2010 №0000982342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 827172,00грн. (551448,00грн. - за основним платежем, 275724,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 31.03.2010 №0000992342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 661736,00грн. (441157,00грн. - за основним платежем, 220579,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 31.03.2010 №0001002342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 35179,59грн. (11726,53грн. - за основним платежем, 23453,06грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), є протиправними та підлягають до скасування повністю.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 31.03.2010 №0000982342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 827172,00грн. (551448,00грн. - за основним платежем, 275724,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 31.03.2010 №0000992342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 661736,00грн. (441157,00грн. - за основним платежем, 220579,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 31.03.2010 №0001002342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 35179,59грн. (11726,53грн. - за основним платежем, 23453,06грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Яшма" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 2146,00грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.