Ухвала

від 25.04.2013 по справі 2а/1770/4096/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"25" квітня 2013 р. Справа № 2а/1770/4096/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" лютого 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Яшма" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року позов Приватного підприємства "Яшма" задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 31.03.2010 року №0000982342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 827172,00грн., від 31.03.2010 року №0000992342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 661736,00грн. та від 31.03.2010 року №0001002342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 35179,59грн.

Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у місті Рівному (правонаступник Державної податкової інспекції у м.Рівне), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що суд не врахував обставини, які встановлено податковим органом при перевірці та не надав їм належної правової оцінки.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що Приватне підприємство "Яшма" зареєстровано як юридична особа 28.12.1994р. (свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №538795), є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.11.2003р. №24932051 (т.1 - а.а.с.68-70).

За результатами позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Яшма" (далі - ПП "Яшма") з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2009 р., Державною податковою інспекцією у м. Рівне 24.03.2010р. складено акт №17/23/22565205 (т.1 - а.а.с.10-36).

Згідно даного акту було встановлено порушення позивачем:

- пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р. на загальну суму 551448,00грн., у тому числі: 4кв. 2007 року - 75542,00грн., 1кв. 2008 року - 49292,00грн., 3кв. 2008 року - 105323,00грн., 4кв. 2008 року - 32191,00грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р. на загальну суму 441157,00грн., у тому числі за: грудень 2007 року - 60433,00грн., лютий 2008 року - 39433,00грн., липень 2008 року - 84258,00грн., жовтень 2008 року - 36780,00грн., листопад 2008 року - 60193,00грн., грудень 2008 року - 160060,00грн.;

- п.1.3, п.1.15 ст.1, пп.3.1.1, пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп. "а" п.17.2 ст.17, пп. "а" п.19.2 ст.19, пп. "а" п.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. №889-IV (із змінами і доповненнями), а саме встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, в періоді, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 11726,53грн., у тому числі: за 2007 рік - 2729,52грн., за 2008 рік - 8997,01грн.

Висновки зазначеного акту стали підставою для винесення 31 березня 2010 року податкових повідомлень-рішень:

- №0000982342/0, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 827172,00грн. (551448,00грн. - за основним платежем, 275724,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0000992342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 661736,00грн. (441157,00грн. - за основним платежем, 220579,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0001002342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 35179,59грн. (11726,53грн. - за основним платежем, 23453,06грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що останні винесено без урахування обставин по справі, а тому є протиправними. Таких висновків суд першої інстанції дійшов повно та всебічно перевіривши обставини справи та надавши належну оцінку наданим доказам.

Так, на думку податкового органу, підставою для винесення податкових повідомлень-рішень №0000982342/0, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 827172,00грн. та №0000992342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 661736,00грн. стало те, що укладені ПП «Яшма» договори з ТзОВ «Азуріт-ЄК» є нікчемними, оскільки у контрагента позивача відсутнє рухоме та нерухоме майно.

Суд першої інстанції правильно не погодився з такими висновками та встановив, що 04.04.2008р. ПП "Яшма" (Замовник) укладено з ТОВ "Азуріт-ЄК" (Підрядник) договір підряду, предметом якого є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт з будівництва житлового будинку по вул. Кн.Ольги, 10-А в м.Рівне (т.1 - а.а.с.78-79).

02 липня 2008 року ПП "Яшма" (Замовник) укладено з ТОВ "Азуріт-ЄК" (Підрядник) договір підряду, предметом якого є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт з будівництва пішохідного бульвару по вул.Черняка в м.Рівне (т.1 - а.а.с.80-82).

01 грудня 2008 року ПП "Яшма" (Замовник) укладено з ТОВ "Азуріт-ЄК" (Підрядник) договір підряду, предметом якого є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт з будівництва житлового будинку по вул.Кн.Ольги, 10-А в м.Рівне (т.1 - а.а.с.83-84).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання зазначених договорів підряду ТОВ "Азуріт-ЄК" було виконано для ПП "Яшма" у перевіреному періоді комплекс будівельно-монтажних робіт на зазначених у договорах об'єктах, що підтверджується актами виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 №12279/4 за грудень 2007 року суму 362600,00грн. (у т.ч. ПДВ 60433,33грн.), №2291 за лютий 2008 року на суму 236600,00грн. (у т.ч. ПДВ 39433,33грн.), №7314/1 за липень 2008 року на суму 258802,80грн. (у т.ч. ПДВ 43133,80грн.), №7314/2 за липень 2008 року на суму 52176,00грн. (у т.ч. ПДВ 8696,00грн.), №7315/1 за липень 2008 року на суму 5413,20грн. (у т.ч. ПДВ 902,20грн.), №7315/2 за липень 2008 року на суму 87882,00грн. (у т.ч. ПДВ 14647,00грн.), №7315/3 за липень 2008 року на суму 94693,20грн. (у т.ч. ПДВ 15782,20грн.), №10324 за жовтень 2008 року на суму 220680,00грн. (у т.ч. ПДВ 36780,00грн.), б/н за листопад 2008 року на суму 361158,00грн. (у т.ч. ПДВ 60193,00грн.), б/н за грудень 2008 року на суму 960360,00грн. (у т.ч. ПДВ 160060,00грн.) (т.1 - а.а.с.206-216, 228-250; т.2 - а.а.с.1-30).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Азуріт-ЄК" виписано для позивача податкові накладні від 27.12.2007р. №12279/4 на суму 362600,00грн. (у т.ч. ПДВ 60433,33грн.), від 29.02.2008 р. №2291 на суму 236600,00грн. (у т.ч. ПДВ 39433,33грн.), від 31.07.2008 р. №7314 на суму 310978,80грн. (у т.ч. ПДВ 51829,80грн.), від 31.07.2008 р. №7315 на суму 194569,20грн. (у т.ч. ПДВ 32428,20грн.), від 31.10.2008 р. №10324 на суму 220680,00грн. (у т.ч. ПДВ 36780,00грн.), від 29.11.2008 р. №11316 на суму 361158,00грн. (у т.ч. ПДВ 60193,00грн.). від 31.12.2008 р. №12331 на суму 960360,00грн. (у т.ч. ПДВ 160060,00грн.) (т.1 - а.а.с.217-227).

Розрахунки з ТОВ "Азуріт-ЄК" здійснені позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок контрагента (т.1 - а.с.14).

Перевіривши вищевказані матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи за своїм змістом та формою відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Зауваження щодо їх форми та змісту у відповідача відсутні.

Отже, платником податку, первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі, податковими накладними доведено, що виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Так само, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірне віднесення до податкового кредиту суми по вказаних договорах підряду. Такі дії позивача узгоджуються з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Зокрема, відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується податковим органом в акті перевірки, валові витрати та податковий кредит, сформовані ПП "Яшма" за господарськими операціями з ТзОВ "Азуріт-ЄК" підтверджуються актами приймання виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій. Отже, висновки суду першої інстанції про те, що господарські операції із ТзОВ "Азуріт-ЄК" мали реальний характер, а валові витрати та податковий кредит пов'язані з господарською діяльністю позивача, підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку, а тому безпідставно не враховано податковим органом під час перевірки.

Так само, підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №165), встановлено вичерпний перелік підстав для встановлення факту недійсності чи фіктивності податкової накладної. Так, відповідно до п.5 Порядку №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

Пунктом 2 Порядку №165 передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції, на час здійснення господарських операцій, відомості щодо ТОВ "Азуріт-ЄК" внесені до Єдиного державного реєстру, товариство було платником податку, а тому мало законні підстави для видачі податкових накладних, володіло ліцензією на будівельну діяльність (т.1 а.с.74-77). Доказів про те, що ТОВ "Азуріт-ЄК" не було спроможне здійснювати господарські операції з поставки товару відповідач не надав та не встановлені такі обставини судом.

Також, ні установчі, а ні статутні документи ТОВ "Азуріт-ЄК" не визнані в установленому порядку недійсними і докази про зворотнє в матеріалах справи відсутні.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що фактичного здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом не було, а отже відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей валення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинними законодавством, не заслуговує на увагу, оскільки ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються належним і допустимими доказами.

Реальність проведення господарських операцій позивача з його контрагентом досліджена судом першої інстанції в повному обсязі шляхом огляду первинних документів, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податком на додану вартість та віднесення до витрат суму по господарській операції з ТОВ "Азуріт-ЄК".

Окрім зазначених обставин, суд першої інстанції правильно послався на те, що правомірність формування позивачем валових витрат у сумі 2205790,00грн. та податкового кредиту в сумі 441157,00грн. за наслідками господарських операцій з ТзОВ "Азуріт-ЄК" підтверджено висновком судово-економічної експертизи від 21.09.2010 №2550/2676, проведеної в межах кримінальної справи №82/316-10 про обвинувачення ОСОБА_5 (директора ПП "Яшма") у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (т.1 - а.а.с.187-194).

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 25.06.2011 скасовано постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Рівненській області від 31.03.2010 про порушення кримінальної справи (№82/316-10) про обвинувачення директора ПП "Яшма" ОСОБА_5 у скоєнні злочинну, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (т.1 - а.а.с.195-198).

Враховуючи викладене, посилання податкового органу на нікчемність правочину не відповідає матеріалам справи та не узгоджується з приписами ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 31.03.2010 №0001002342/0, колегія суддів, також, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо його протиправності, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч.1 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Рівненського окружного адміністративного суду 26.10.2010р. в справі №2а-1592/10/1770 за позовом ПП "Яшма" до Державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 31.03.2010р. №0000531742/0/17-123 в частині визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 36215,31грн. (12071,77грн. - за основним платежем, 24143,54грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 - а.а.с.122-125).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012р. у справі №35481/10/9104 вищевказану постанову скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ПП "Яшма" задоволено повністю (т.1 - а.а.с.65-67).

Обґрунтовуючи неправомірність вказаного повідомлення-рішення, Львівський апеляційний адміністративний суд у відповідній частині, посилається на обставини, встановлені Рівненським окружним адміністративним судом та на показання допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Зокрема, судом встановлено, що є не підтвердженими висновки податкового органу щодо виплати доходів гр.гр.ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 "в конвертах" без їх відповідного оподаткування.

Окрім того, на момент перевірки, ні на момент розгляду справи судом, жодного доказу на підтвердження обставин щодо виплати позивачем в охопленому перевіркою періоді доходів власним працівникам у сумах, визначених податковим органом, відповідач у своєму розпорядженні не мав і не має, що і відображено в акті перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що податковим органом не доведено, а судом не встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 11726,53грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суд правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" лютого 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "26" квітня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Яшма" вул.Джона Ріда,16,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023