Рішення

від 23.09.2011 по справі 19/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/8 23.09.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія"

До Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4476,00 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

Від позивача не з»явився

Від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»про стягнення страхового відшкодування у розмірі 4 476,00 рн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.07.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою було порушено провадження у справі № 19/8та розгляд справи призначено на 08.08.2011р.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача подав пояснення по справі.

22.08.2011 року представник відповідача подав до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву, позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві, просили розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «УСК «Гарант-АВТО»та Ткаченко Наталією Михайлівною було укладено Поліс № 19-G-0085458 від 07.03.2008 року добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, у відповідності до умов якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Ніссан Кашкай», державний номер СВ 77-85 АЕ.

24.06.2008 року на проспекті Миру, 75-б в м. Чернігові, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ніссан Кашкай», державний номер СВ 77-85 АЕ та транспортного засобу Кіа Серато (державний реєстраційний номер СВ 22-88 АН), під керуванням Мельниченко Олени Володимирівни.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Ніссан Кашкай», державний номер СВ 77-85 АЕ) отримав механічні пошкодження.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля Кіа Серато (державний реєстраційний номер СВ 22-88 АН) гр. Мельниченко О.В. вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.10.2010 року.

Відповідно до калькуляції на ремонт автомобіля «Ніссан Кашкай», державний номер СВ 77-85 АЕ) вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 4 730,00 грн, що підтверджується актом виконаних робі № СВ-0000003 здачі-прийняття робіт.

Позивач страховим актом № 29968 від 21.07.2008 р. визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 4 559,00 грн (4 730,00 грн -сума збитків -254,00 грн), виплатило вартість ремонту в розмірі 4 730,00 грн, згідно товарного чеку № 10 від 17.07.2008 р.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС\532588.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

06.01.2011 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 21 про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов'язок Відповідач не виконав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності № ВС\532588передбачено, що франшиза становить 510,00 грн.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом № ВС\532588.

Враховуючи визначені полісом № ВС\532588 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3966,00 грн. (4 476,00 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом № ВС\532588).

Тому позовні вимоги щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 4476,00 грн без урахування розміру франшизи є необґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Судом не приймаються до уваги доводи Відповідача, що Позивач не подав документи, які зазначені у відзиві на позовну заяву з наступних підстав.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява; б) назва заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

З наведеної норми вбачається, що чинне законодавство України не покладає на Позивача зобов'язання отримувати та подавати Відповідачу документи акт авто товарознавчого дослідження та постанови в адміністративній справі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.

Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно норм діючого законодавства є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 236,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; Код ЄДРПОУ 16285602) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»в особі Чернігівської філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»(м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19\3, р\р 2650100016573 в ФВАТ «Укрексімбанк»м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390910, МФО 353649) шкоду у розмірі 3 966 (три тисячі дев'ятсот шістдесят шість ) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 30.09.11 р.