Рішення

від 26.12.2011 по справі 19/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/204 26.12.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Житомироблпаливо»

до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»

Державного підприємства «Луганськвугілля»

про стягнення 4 176,00 грн

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

Від позивача Макаревич Т.М. (дов. № 15 від 29.09.2011 р.)

Від відповідача 1: Григор»єва Є.К. за дов. № 4545-НЮ від 10.11.11 р.

Від відповідача 2: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця", Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення 4 176,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2011 року порушено провадження у справі № 19/204, розгляд справи призначено на 14.11.11 р.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.11 року подав документи по справі відповідно до умов ухвали господарського суду міста Києва від 27.10.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України в зв'язку з неявкою представників відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні 26.12.2011 року позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення позовних вимог, щодо стягнення суми заборгованості з залізниці за недостачу вантажу.

Представники відповідача 2 в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів.

Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.12.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

На підставі ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, враховуючи процесуальні строки розгляду справи.

В судовому засіданні від 26.12.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 року між ВАТ «Житомироблпаливо»(Покупець) та ПП «Алмаз»(Постачальник) укладено договір поставки вугілля кам'яного № 240.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами, що встановлюються в специфікації, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його обумовлену вартість.

Згідно п. 2.3 Договору право власності на товар виникає у покупця з моменту його передання Покупцю та вважається доставленим (переданим) з моменту підписання сторонами товарної (видаткової) накладної.

З залізничної накладної № 49742422 від 30.09.2011 року вбачається, що було здійснено поставку вугілля марки ГО 100 масою 62 т вагон № 66571001, вантажовідправником вугілля витупив ДП «Луганськвугілля», а перевізником Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця».

Згідно видаткової накладної № 35 від 30.09.2011 року, загальна вартість вугілля повинна складати 62 т вартістю 81 475,20 грн.

З платіжного доручення № 1497 від 06.09.2011 року вбачається, що ВАТ «Житомироблпаливо»оплатило ПП «Алмаз»вартість вантажу в розмірі 114 182,48 грн.

Згідно комерційного акту № БИ 917993/1 від 04.10.2011 року за вимогою вантажоотримувача було проведено комісійне перевантажування вагону з вугіллям кам'яним марки ГО 100, внаслідок чого було виявлено, що вага вугілля менша на 4100 кг ніж зазначено в документах. Вантаж прибув в технічному та комерційному відношенні у справному вагоні, відсутній вантаж у вагоні поміститися міг.

Загальна недостача вугілля у вагоні складає 4 100 кг на загальну суму 4 176,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу статті 306 Господарського кодексу України та статті 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезення встановлюється договором, якщо інше не визначено, зокрема, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які витупають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремим договором.

Так, згідно ст.. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст.. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:

Прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;

Прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Привалами;

Прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах)

Прибуття вантажу, який був завантажений залізницею

Видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею

Прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах передбачених Правилами.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

З наданого представником позивача комерційного акту № БИ 917993/1 від 04.10.2011 року, вбачається, що вагон прибув до станції Малин Ю-зап в справному вагоні із непошкодженими пломбами відправника.

Судом встановлено, що вантаж прибув на станцію у справному вагоні, завантаженому засобами відправника, за відсутності ознак недостачі вантажу, отже в діях залізниці не вбачається вини у незабезпеченості схоронності вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 суми недостачі вантажу є незаконними, не обґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Згідно наданих до матеріалів справи накладної та комерційного акту вбачається, що відправником вантажу виступило -ДП «Луганськвугіля», з накладної вбачається, що вага вантажу зазначена вантажовідправником 62 т, внаслідок перевантаження вантажу на станції призначення залізницею було встановлено, що вага вантажу становить 57 900 кг, отже недостача становила 4 100 кг, про що свідчить складений комерційний акт, та відмітка залізниці в накладній.

Відповідно до ст.. 24,32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній; залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідачем ДП «Луганськвугілля»не надано доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ДП «Луганськвугілля», як вантажовідправника суми заборгованості за недостачу вантажу по Договору № 240 від 01.04.2011 року в розмірі 4 176,00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати відшкодовуються йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 908,908 Цивільного кодексу України, ст.. 306,307 Господарського кодексу України, ст.. 24, 105, 110,111 Статуту залізниць України, ст.. 4. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля»(91056, м. Луганськ, вул.. Лермонтова, 1-В, код ЄДРПОУ 32473323, р\р 2600730184767 в ЛЦВ ПІБ у м. Луганськ, МФО 304308) суму заборгованості за недостачу вантажу по Договору № 240 від 01.04.2011 року в розмірі 4 176 (чотири тисячі сто сімдесят шість) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30.12.2011