Постанова

від 28.02.2013 по справі 5024/851/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р.Справа № 5024/851/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 28.02.2013 року:

від позивача: Руденко В.А., за довіреністю; Пряжнєв Б.О. - директор, паспорт;

від відповідача: Стефан Л.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Асоціації „ФІН"

на рішення господарського суду Херсонської області від 30.10.2012 року

по справі № 5024/851/2012

за позовом Приватної фірми „ПОЛІМЕР"

до відповідача: Асоціації „ФІН"

про вилучення майна

В судовому засіданні 28 лютого 2013 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Приватна фірма „ПОЛІМЕР" (далі - позивач, ПФ „ПОЛІМЕР") звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Асоціації „ФІН" (далі - відповідач) про (з урахуванням уточнень) зобов'язання відповідача повернути наступне майно: подрібнювач ІПР 450 м № 637, зварювально-мішкову машину, агломератор, плівкову машину, обґрунтовуючи уточнені позовні вимоги статтею 1213 ЦК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.10.2012 року по справі № 5024/851/2012 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено. Зобов'язано Асоціацію „ФІН" повернути на користь Приватної фірми „ПОЛІМЕР" наступне майно: подрібнювач ІПР 450м № 637; зварювально-мішкову машину; агломератор; плівкову машину. Стягнуто з Асоціації „ФІН" на користь Приватної фірми „ПОЛІМЕР" 1073,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Повернуто Приватній фірмі „ПОЛІМЕР" 568,00 грн. зайво сплаченого судового збору.

Рішення суду мотивовано укладенням між сторонами договору оренди майна у спрощений спосіб на невизначений строк, відмовою позивача від договору оренди з вимогою до відповідача повернути майно, яке після пред'явлення вимоги зберігається відповідачем без достатньої правової підстави і підлягає поверненню позивачу згідно зі ст. 1212 ЦК України.

Не погодившись з рішенням суду, Асоціація„ФІН" звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому рішення суду від 30.10.2012 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі скаржник вказує про наступне: - висновки суду є суперечними, оскільки суд одночасно застосовує положення ЦК України, що регулюють орендні правовідносини, а також норми ст. 1212 ЦК України; - судом не звернуто уваги на відсутність відповідних доказів на підтвердження передачі позивачем відповідачу спірного майна; - судом безпідставно взято до уваги інвентаризаційний опис від 15.01.2011 року, оскільки вказаний документ є внутрішнім документом позивача, а відтак, не може слугувати відповідним доказом на підтвердження наявності орендних правовідносин між позивачем та відповідачем; - судом також безпідставно взяті до уваги висновки судової почеркознавчої експертизи; - судом в порушення вимог чинного законодавства зобов'язано Асоціацію„ФІН" повернути спірне майно позивачу без зазначення ідентифікаційних ознаків цього майна.

У відзивах на апеляційну скаргу Приватна фірма „ПОЛІМЕР" вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги з залишенням оскаржуваного рішення без змін, оскільки воно прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року продовжено строк розгляду справи № 5024/851/2012 на п'ятнадцять днів, відповідно до приписів ст. 69 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (з доповненнями згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 року № 3) з урахуванням припису частини другої статті 104 ГПК не підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в разі незалучення ним до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо це не призвело до прийняття неправильного рішення. Так само не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.06.2004 року відповідач звернувся до ПФ „ПОЛІМЕР" з гарантійним листом, в кому виклав своє прохання щодо надання позивачем в оренду без оплати в рахунок оренди приміщення під термопластавтомати наступне обладнання: подрібнювач ІПР 450 м № 637, зварювально-мішкову машину, агломератор, плівкову машину.

Як вказує позивач у позовній заяві, зазначене майно передано відповідачу на безоплатній основі; 02.12.2010 року ПФ „ПОЛІМЕР" надіслала на адресу Асоціації „ФІН" вимогу про повернення майна в строк до 10.12.2010 року.

Місцевий господарський суд, дослідивши правовідносини сторін, дійшов висновку про укладення між сторонами договору оренди у спрощений спосіб на невизначений строк.

Колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 284 вказаного Кодексу істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши зміст гарантійного листа від 21.06.2004 року та інвентаризаційного опису основних засобів станом на 15.01.2011 року, які покладені судом в обґрунтування висновку про укладення між сторонами договору оренди, колегія суддів вважає вказаний висновок суду таким, що не відповідає викладеним вище нормам матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємство здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст. 44 ГК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до витребуваних та досліджених договорів купівлі - продажу № 80 від 20.03.2004 року, від 16.11.2006 року, листа № 27/14 від 29.03.2004 року, рахунку - фактури № 11 від 30.03.2004 року позивач є власником зварювальної машини, агломератора, плівкової машини та подрібнювача пластмас ІПР 450м.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

З матеріалів справи вбачається, що спірне майно безоплатно передано відповідачу, який гарантував повернення майна в робочому стані за першою вимогою позивача.

Обставина знаходження спірного майна у відповідача підтверджується інвентаризаційним описом основних засобів станом на 15.01.2011 року, який судовою колегією оцінюється як належний доказ відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, оскільки містить в собі відомості щодо знаходження майна у Асоціації „ФІН" з засвідченням цієї обставини підписом керівника Асоціації „ФІН" Ф.М. Аровим.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Колегія суддів відмічає, що наявний в матеріалах справи висновок експерта № 389 судово - почеркознавчої експертизи за матеріалами справи № 5024/851/2012 свідчить про вчинення підпису на оригіналі інвентаризаційного опису основних засобів від 15.01.2011року самим Аровим Феліксом Миколайовичем. Вказаний висновок було оцінено судом відповідно до приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України, тоді як відповідач, зауважуючи в апеляційній скарзі на хибності висновку експерта, не здійснив процесуальних дій на спростування висновку експерта.

Відповідно до ст. 39 ГПК України господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів. За результатами огляду та дослідження складається протокол, який підписується суддею. Протокол приєднується до матеріалів справи.

Місцевий господарський суд, враховуючи обставину складності подання речових доказів, здійснив огляд та дослідження спірного майна в місці його знаходження і дійшов правильного висновку, що спірне майно знаходиться в приміщенні відповідача за адресою: м. Херсон, вул. Баку, 4.

При цьому колегія суддів, приймаючи до уваги встановлену обставину належності спірного майна позивачу, вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем обставин належності Асоціації „ФІН" на праві власності майна, що було оглянуто та досліджено судом.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Приймаючи до уваги вимогу позивача від 02.12.2010 року № 278 про повернення спірного майна в строк до 10.12.2010 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обов'язок відповідача повернути майно ПФ „ПОЛІМЕР", оскільки підстава, на якій майно було набуто, після 10.12.2010 року відпала.

З огляду на викладене, враховуючи, що помилкове застосування судом першої інстанції положень ст. ст. 207, 208, 638, 642, 759, 763 ЦК України не призвело до прийняття неправильного рішення у справі, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення від 30.10.2012 року.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 30.10.2012 року по справі № 5024/851/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 05.03.2013 року

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк