Постанова

від 05.03.2013 по справі 5017/1523/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р.Справа № 5017/1523/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Головань О.М.

за участю представників сторін:

від ПАТ „Страхова компанія «ВУСО»: не з'явився

від ТОВ ЧП Довбуш С.В.: Янковський С.А. - за дорученням

від ТОВ «Національна логістична компанія»: не з'явився

від ОСОБА_3: ОСОБА_4 - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП Довбуш С.В."

на рішення господарського суду Одеської області

від 02 серпня 2012 року

у справі № 5017/1523/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП Довбуш С.В."

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна логістична компанія"

2) ОСОБА_3

про стягнення 6.666 грн. 36 коп.

ВСТАНОВИЛА:

21.05.2012 р. Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія "ВУСО", яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія "ВУСО" (далі позивач, ПАТ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП Довбуш С.В." (далі ТОВ) з залученням до участі в розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна логістична компанія" (далі Компанія) та гр. ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в сумі 6.666 грн. 36 коп.

Позов мотивований тим, що позивач сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 6.666 грн. 36 коп., однак, ТОВ у порушення вимог ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування" та ст. ст. 35, 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" (далі Закон № 1961) не повідомив позивача у три робочих дні з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) про настання останньої, що є підставою відповідно до вимог ст. ст. 1166, 1172, 1191 ЦК України для подачі регресного позову, у зв'язку з чим ТОВ повинний відшкодувати позивачеві суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 6.666 грн. 36 коп., а також 1609 грн. 50 коп. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову.

У відзиві на позов відповідач вимоги ПАТ не визнав посилаючись на те, що ТОВ про настання дорожньо-транспортної пригоди повідомив позивача своєчасно та в установленому законом порядку, а зазначена на документах позивача дата (18.08.2012 р.) є сфальсифікованою.

У письмових пояснень Компанія не заперечувала проти задоволення позовних вимог ПАТ та просила розглядати справу за відсутністю її представника, посилаючись на те, що 31.08.2010 р. застрахований а/м Мегсеdеs-Веnz д/н НОМЕР_1 було повернуто відповідачем Компанії, у зв'язку з припиненням строку дії договору найму транспортного засобу, укладеного між Компанією та ТОВ. Про ДТП стало відомо Компанії лише 08.09.2011 р. з претензії позивача, а тому Компанія не має ніякого відношення до зазначеного ДТП.

ОСОБА_3 не заперечуючи факт того, що ДТП відбулося з його вини при виконанні ним трудових обов'язків позовні вимоги ПАТ вважав необґрунтованими посилаючись на те, що строк на звернення із повідомленням про ДТП пропущено не було, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.08.2012 року (суддя Мостепаненко Ю.І.) позов задоволений та з відповідача на користь позивача стягнуто: 6666 грн. 36 коп. - матеріальної шкоди в порядку регресу та 1609 грн. 50 коп. - понесених витрат на сплату судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування" та ст. ст. 35, 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" (далі Закон № 1961) не повідомив позивача у три робочих дні з моменту настання ДТП про настання останнього та докази належного повідомлення в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого позовні вимоги ПАТ відповідно до ст. ст. 1166, 1172, 1191 ЦК України підлягають задоволенню, у зв'язку з чим відповідач повинний відшкодувати позивачеві: 6.666 грн. 36 коп. - суму страхового відшкодування та 1609 грн. 50 коп. - понесених судових витрат на оплату судового збору за подання позову.

Судові витрати по справі покладені місцевим судом на відповідача з посиланням на ст. ст. 44, 49 ГПК України.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Скарга мотивована тим, що відповідач про настання ДТП повідомив позивача своєчасно, а зазначена на документах позивача дата (18.08.2012 р.) є сфальсифікованою.

В судовому засіданні представники скаржника та гр. ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Позивач та Компанія були своєчасно та належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, але не скористались свої правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції 17.06.2009 р. між відповідачем та Компанією укладено договір найму транспортного засобу № ТС-8, за умовами якого Компанія передала відповідачеві у тимчасове (до 31.12.2009 р.) платне користування автомобіль марки Мегсеdеs-Веnz, держаний номерний знак НОМЕР_1, а останній зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату.

Додатковою угодою від 31.12.2009 р. сторони продовжили строк дії названого договору оренди до 31.12.2010 р.

18.06.2010 р. між Компанією, яка є власником автомобіля марки Мегсеdеs-Веnz д/н НОМЕР_1 та позивачем був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3897088 зі строком дії договору до 17.06.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи 06.08.2010 р. о 12:00 в провулку Шахнитському біля будинку № 17 в м. Одесі гр. ОСОБА_3, виконуючи свої трудові обов'язки водія та керуючи автомобілем марки Мегсеdеs-Веnz д/н НОМЕР_1, який знаходився у користуванні ТОВ, згідно договору оренди № 8 від 17.06.2009 р., порушив п. 10.9 ПДД та під час руху заднім ходом допустив зіткнення з автомобілем марки BMW д/н НОМЕР_2, внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вказані обставини справи не спростовуються жодним із учасників судового процесу та повністю підтверджуються договором оренди № 8 від 17.06.2009 р., постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 09.09.2010 р. у справі № 3-5905/10, подорожнім листом ТОВ № 467282, наказом відповідача № 5-к від 21.01.2010 р. та випискою з трудової книжки гр. ОСОБА_3

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ТОВ та водія ОСОБА_3 була застрахована Компанією за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3897088 від 18.06.2010 р. зі строком дії договору до 17.06.2011 року. При цьому цей договір укладено на умовах 1 типу за яким страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичній або юридичній особі відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, а відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

З висновку авто-товарознавчого дослідження № 383-11 від 02.12.2010 р. вбачається, що внаслідок ДТП автомобілю BMW д/н НОМЕР_2 були заподіяні механічні пошкодження, а його власнику матеріальна шкода у розмірі 9746 грн. 19 коп., що повністю підтверджується страховим актом № 2595-24 від 18.08.2011 р.

На підставі вищевказаних документів позивач здійснив розрахунок розміру страхового відшкодування № 302/1030/24 від 17.08.2011 р., що підлягає сплаті власнику автомобіля марки BMW д/н НОМЕР_2 на суму 6666 грн. 36 коп. та відповідно до заяви останнього від 26.08.2010 р. платіжним дорученням № 10173 від 19.08.2011 р. перерахував йому зазначені грошові кошти.

Згідно п. 33.1.4 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до вимог ст. 38 вищеназваного Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки, передбачені ст. 33 цього Закону.

На підставі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому саме відповідач несе обов'язок щодо доведення належними та допустимими доказами факту повідомлення ним або водієм ОСОБА_3 позивача про ДТП, що відбулось 06.08.2010 р. протягом трьох робочих днів, тобто у строк до 10.08.2010 р.

Але, таких доказів в матеріалах справи не міститься оскільки, доводи водія ОСОБА_3 щодо повідомлення ним ПАТ про вказане ДТП в усній формі та за допомогою телефонного зв`язку до уваги прийнятим бути не можуть, так як згідно ст. 33.1.4 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" таке повідомлення повинно бути зроблено виключно в письмовій формі.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомив позивача про настання ДТП лише заявою від 18.08.2010 р., а тому посилання скаржника на виправлення позивачем дати в повідомленні про настання ДТП з 09.08.2010 р. на 18.08.2010 р. є надуманими та такими, що продиктовані бажанням уникнути відповідальності за відшкодування заподіяної шкоди в порядку регресу, так як неозброєним оком видно, що на оригіналі повідомлення про настання ДТП (а. с. 114-115 т. 2) представником відповідача особисто зазначена саме дата 18.08.2010 р. та на ній відсутні будь-які сліди підробки або фальсифікації, у зв'язку з чим вирішення цього питання не потребує спеціальних пізнань в галузі почеркознавства, внаслідок чого підстави для задоволення клопотання ТОВ про призначення у справі відповідної судової експертизи - відсутні.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт повідомлення ним або водієм ОСОБА_3 позивача про ДТП, що відбулось 06.08.2010 р. протягом трьох робочих днів, тобто у строк до 10.08.2010 р., то суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позову у повному обсязі, а тому оскаржене рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 02.08.2012 р. у справі № 5017/1523/2012 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧП Довбуш С.В." - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.03.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.