Рішення

від 28.02.2013 по справі 908/29/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/2/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.13 Справа № 908/29/13-г

За позовом Приватного підприємства «Камтопсервіс», 83049 м. Донецьк, вул. Воїнська, 22

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», 69008 м. Запоріжжя, Південне шосе, 72

про стягнення 1 830 296,08 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Булахтін І.О. представник довіреність № 40 від 21.01.2013р.

від відповідача: Дядько О.М. представник довіреність №1722 від 06.08.2012р.

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Приватного підприємства «Камтопсервіс», м. Донецьк до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення 1 830 296,08 грн.

Ухвалою господарського суду від 04.01.2013 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 24.01.2013. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 28.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на виконання договору №20/2011/2061 від 01.12.2012 відповідачеві поставлено вугільну продукцію на загальну суму 2 327 449,91 грн. Відповідач свої зобов'язання по договору виконав неналежним чином та оплатив товар частково. Заборгованість становить 1 807 449,91 грн. Крім того, позивачем нараховано 22 846,17 грн. 3% річних.

06.02.2013 позивачем подано уточнення до позовної заяви, просить стягнути з відповідача 1 807 449,91 грн. основного боргу та 30 783,63 грн. 3% річних.

Заява не суперечить ст. 22 ГПК України, судом приймається, розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві. Зазначає, що оскільки залізничні квитанції, посвідчення якості, рахунки-фактури для оплати за поставлену продукцію постачальником ВАТ «Запоріжсталь» не надавалися або надавалися пізніше, обов'язків зі сплати за продукцію згідно умов договору у Відповідача не було. Тобто, неможливо визначити початок перебіг 20-денного строку для оплати за поставлену продукцію по кожній з поставок. Тому, з боку ВАТ «Запоріжсталь» немає і порушень строку оплати за поставлену продукцію, а значить і підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених договором та чинним законодавством за прострочення оплати.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.12.2012 між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжсталь» - покупець (відповідач у справі) та Приватним підприємством «Камтопсервіс» - постачальник (позивач у справі) укладено договір №20/2011/2061, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, по марочному складу, цінам та в кількості, зазначених в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, що є невід'ємними частинами до договору.

Відповідно до п. 2.2., датою поставки та переходу ризиків втрати/пошкодження вугілля вважається дата календарного штемпеля з. д. станції відправлення в з. д. накладній. Датою переходу права власності вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно з п. 2.4. договору, по кожній партії вугілля постачальник передає покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: з. д. квитанції - оригінали та завірені печаткою копії; посвідчення якості - оригінали та завірені печаткою копії; рахунок-фактуру - оригінал; податкову накладну - оригінал; акт приймання-передачі на поставлений товар із зазначенням дати відвантаження, ваги та номерів з. д. квитанцій, вагонів - 2 екз.

Згідно з п. 4.1. договору, покупець оплачує вартість поставленого вугілля шляхом банківського переведення грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 20 календарних днів від дати відвантаження на підставі документів згідно з п. 2.4. Покупець має право провести попередню оплату за вугілля.

Згідно видаткових накладних №РН-0000551 від 09.06.2012, №РН-0000552 від 10.06.2012, №РН-0000553 від 11.06.2012, №РН-0000564 від 14.06.2012, №РН-0000575 від 16.06.2012, №РН-0000576 від 18.06.2012, №РН-0000597 від 23.06.2012, №РН-0000610 від 26.06.2012, №РН-0000617 від 28.06.2012, №РН-0000619 від 30.06.2012, №РН-0000647 від 07.07.2012, №РН-0000682 від 17.07.2012 відповідачу поставлено вугілля на загалу суму 2 327 449,91 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом представника відповідача та печаткою на видаткових накладних.

Для оплати виставлено рахунки-фактури №СФ-0000551 від 09.06.2012 на суму 202 263,56 грн., №СФ-0000552 від 10.06.2012 на суму 268 114,20 грн., №СФ-0000553 від 11.06.2012 на суму 277 605,55 грн., №СФ-0000564 від 14.06.2012 на суму 263 581,18 грн., №СФ-0000575 від 16.06.2012 на суму 277 528,84 грн., №СФ-0000576 від 18.06.2012 на суму 274 004,30 грн., №СФ-0000597 від 23.06.2012 на суму 187 758,00 грн., №СФ-0000610 від 26.06.2012 на суму 59 996,56 грн., №СФ-0000617 від 28.06.2012 на суму 126 270,00 грн., №СФ-0000619 від 30.06.2012 на суму 124 330,20 грн., №СФ-0000647 від 07.07.2012 на суму 137 538,00 грн., №СФ-0000682 від 17.07.2012 на суму 128 459,52 грн., всього на суму 2 327 449,91 грн.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано відповідні залізничні накладні, а також акти приймання-передачі вугільної продукції, підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав не в повному обсязі та сплатив платіжними дорученнями №41881 від 17.07.2012 та №42270 від 20.07.2012 відповідно 370 000,00 грн. та 150 000,00 грн.

Залишок не сплачених кошті за отриманий товар становить 1 807 449,91 грн.

17.10.2012 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 542, в якій просив сплатити заборгованість.

Відповіді на претензію не надано.

Будь-які зауваження щодо якості або кількості поставленого товару відповідачем до позивача не пред'являлись.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Документи, які як зазначає відповідач необхідні для визначення настання строку для оплати за поставлену продукцію з урахуванням умов п. 2.4 договору, позивачем надсилались на адресу відповідача протягом червня та липня 2012 року, а також під час вирішення спору в суді, про що свідчать опис вкладення від 05.02.2013р. та копії транспортних накладних - V.I.P. Express №№0014200, 0011957, 0011535, 0013314.

Однак навіть за умови наявності документів визначених умовами договору, відповідачем не сплачено кошти за отриманий товар.

За таких обставин, вимога про стягнення 1 807 449,91 грн. грн. заборгованості за надані послуги підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 30 783,63 грн. за період з 30.06.2012р. по 05.02.2013р., окремо за кожною поставкою товару, у т. ч. із врахуванням часткової його оплати.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача є обґрунтованим та перевіреним судом, тому стягненню підлягаю сума 3% річних в розмірі 30 783,63 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано всі докази на підтвердження своїх вимог.

Заперечення відповідача на позов є безпідставними та такими, що не підтверджені належними та допустимим засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Камтопсервіс» до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення 1 830 296,08 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008 м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Приватного підприємства «Камтопсервіс» (83049 м. Донецьк, вул. Воїнська, 22, код ЄДРПОУ 33393396) 1 807 449 (один мільйон вісімсот сім тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 91 коп. боргу, суму 3% річних в розмірі 30 783 (тридцять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 63 коп., 36 764 (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 67 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 05.03.2013р.