Постанова

від 05.03.2013 по справі 5004/1611/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа №5004/1611/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Мельник О.В. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник Лапковський О.Ю. (довіреність №70 від 17.08.2012р.);

Від відповідача - представник Ковальчук Т.В. (довіреність б/н від 14.11.2012р.);

Від органу прокуратури - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажне підприємство "Електросервіс" на рішення господарського суду Волинської області від 15.01.13 р. у справі №5004/1611/12 (суддя Шум Микола Сергійович)

за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажне підприємство "Електросервіс"

про стягнення 43 904 грн. 14 коп.

Волинський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері 14.12.2012р. звернувся до господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі - Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі в тексті - Облавтодор), в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажне підприємство «Електро-сервіс» (надалі в тексті - Товариство) 43 904 грн. 14 коп. пені згідно укладеного договору за порушення строку виконання робіт.

Рішенням господарського суду Волинської області від 15.01.2013р. у справі №5004/1611/12 (суддя Шум М.С.) позов Прокурора задоволено - з Товариства на користь Облавтодора підлягає до стягнення 43 904 грн. 14 коп. пені за період з 01.07.2011р. по 30.12.2011р. та 1 609 грн. 50 коп. судового збору в дохід Державного бюджету.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ТзОВ «Монтажне підприємство «Електросервіс» (надалі в тексті - Товариство) взяло на себе зобов'язання виконати роботи в строк до 30.06.2011р., проте, доказів підтвердження своєчасного виконання поточного ремонту автомобільної дороги Вільшанка-Залісся-Пульмо до а/д Т-03-02, на ділянці від км 18+800-20+800 - останнім не надано. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Відповідач прострочив зобов'язання в частині терміну виконання робіт, а у Позивача виникло право на стягнення штрафних санкцій за період 01.07.2011р. по 30.12.2011р. При цьому. місцевий суд відхилив заяву Відповідача про застосування строку позовної давності, вважаючи, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України - підписання сторонами 30.12.2011р. акту приймання виконаних будівельних робіт зумовило переривання перебігу строку позовної давності, тому звернення Прокурора з позовом 14.12.2012р. - здійснено в межах одного року.(арк.справи 53-58).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області, ТзОВ «Монтажне підприємство «Електросервіс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, а також прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що при розгляді справи не було враховано, що прийняття результатів робіт є обов'язком замовника, і те, що замовник, який прийняв роботи без перевірки чи огляду та без виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків - в подальшому позбавляється права на їх виправлення за рахунок підрядника, в тому числі позбавляється права на відшкодування збитків. На думку ТзОВ «Монтажне підприємство «Електросервіс», оскільки ДчП «Волинський облавтодор», приймаючи від нього роботи 30.06.2011р., не виявив допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків - то тим самим Позивач порушив свій обов'язок щодо негайного повідомлення підрядника про виявленні недоліки або відступи у роботі, а тому втратив право посилатись на порушення Відповідачем умов договору в частині терміну закінчення робіт. Скаржник також звертає увагу, що пункт 6.1.1 договору №30/05-МП/65 від 15.09.2011р. встановлює відповідальність субпідрядника за порушення терміну закінчення робіт, субпідрядник зобов'язаний сплатити генпідрядникові пеню у розмірі 0,1% від загальної суми договору за кожен день прострочення. Тому вважає, що відповідальність ТзОВ «Монтажне підприємство «Електросервіс» наступає саме за: «порушення терміну закінчення робіт», а не за порушення «терміну передачі закінчених робіт». Вважає, що судом першої інстанції не було враховано пояснення Відповідача та не надано жодної правової оцінки ані поясненням, ані документам, які повністю підтверджують факт виконання Відповідачем усіх умов договору у передбачені строки.(арк.справи 63-69).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. у даній справі апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 75).

ДчП «Волинський облавтодор» надало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів Скаржника, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.(арк.справи 80-81).

В судовому засіданні 05.03.2013р. представник Позивача також заперечив проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Скаржника в судовому засіданні 05.03.2013р. підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, просив суд апеляційної інстанції скасувати повністю оскаржуване рішення господарського суду Волинської області від 15.01. 2013р.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ДчП «Волинський облавтодор» - генпідрядник та ТзОВ «Монтажне підприємство «Електросервіс»-субпідрядник 15.09.2011р. уклали договір №30/05-МП/ 65 (надалі в тексті - Договір підряду), згідно п.п.1.1, 2.1.1 якого, субпідрядник зобов'язується на свій ризик, із власних матеріалів, своїми силами та засобами виконати роботи по об'єкту: поточний ремонт автомобільної дороги Вільшанка-Залісся-Пульмо до а/д Т-03-02, на ділянці від км 18+800-20+800 (влаштування зовнішнього освітлення) згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною даного договору, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані належним чином роботи в порядку і розмірах, передбачених розділом 3 Договору.

Загальна сума Договору з урахуванням вартості матеріалів, устаткування, разом з ПДВ складає 239 913 грн. 36 коп. Розрахунки за виконані роботи здійснюються позивачем згідно акту виконаних робіт за формою №КБ-2в та №КБ-3 протягом 30-ти днів за умови надходження коштів від замовника.(п.п. 3.1, 3.2 Договору підряду).

Загальний термін виконання робіт становить 20 календарних днів: початок виконання робіт - протягом п'яти днів після підписання Договору генпідрядником, закінчення робіт - 30.06. 2011р. генпідрядник зобов'язується прийняти результати робіт за даною угодою в порядку, передбаченому розділом 5 Договору. Передача закінчених робіт субпідрядником і приймання їх генпідрядником оформлюється актом приймання-передачі. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.(п.п. 2.2.1, 4.1, 4.2, 5.1, 5.4 Договору підряду).

За порушення терміну закінчення робіт субпідрядник зобов'язаний сплатити генпідрядникові пеню в розмірі 0,1% від загальної суми договору за кожен день прострочення.(п.6.1.1 Договору підряду).

Договір підряду, згідно п.12.1, набуває чинності з дня підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір підряду підписано директорами Облавтодора та Товариства, скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 11-12).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2011р. сторони підписали акт приймання виконаних будівельних робіт згідно Договору за грудень 2011р. та довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2011р. на суму 239 913 грн. 36 коп. (арк.справи 13-16).

До матеріалів справи позивачами також долучено договір підряду на надання послуг експлуатаційного утримання та поточного (планово - попереджувального) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування у Волинській області від 19.02. 2010р. №03.4/4, укладеного Службою автомобільних доріг у Волинській області та ДчП «Волинський облавтодор».(арк.справи 22-27).

На підставі ст.ст. 611, 846 ЦК України та п.п. 3.1, 6.1.1 Договору підряду, Позивач нарахував 0,1% пені від суми договору, сума якої за період з 01.07.2011р. по 30.12.2011р. складає 43 904 грн. 14 коп.(арк.справи 8, 21).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду належить змінити з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту підписання Договорів підряду між сторонами виникли підрядні відносини, оскільки одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу і такі відносини визначаються як договір підряду. (ч.1 ст. 837 ЦК України).

Предметом даного спору є стягнення штрафних санкцій за порушення майнового зобов'язання.

Статтею 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.ст. 846, 853 ЦК України , строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду; замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду.

За правилами, встановленими ст.599 ЦК України і ч.1 ст.202 ГК України - зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. (п.3 ст.611 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, штрафом, пенею, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Розмір пені обраховується відповідно до правила, встановленого п.6 ст.232 ГК України.

Матеріалами справи стверджується, що змін до Договору підряду в частині строків виконання субпідрядником робіт сторони не вносили. Матеріали справи свідчать, що у грудні 2011р. Відповідач виконав комплекс ремонтних робіт на загальну суму 239 913 грн. 36 коп., за наслідками прийняття яких сторонами складено акт приймання виконаних будівельних робіт; вбачається і відсутність у сторін претензій одне до одного.(арк.справи 13-16).

З огляду на зазначені обставини, колегії суддів вбачається, що висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість розміру пені відповідає положенням ч.4 ст.231 ГК України, яка передбачає встановлення договором розміру санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), оскільки характер зобов'язання має майновий, а не грошовий характер. Правомірним є і висновок про підставність стягнення з Товариства пені за неналежне виконання останнім договірних зобов'язань перед Облавтодором.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції Відповідачем подано письмову заяву про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропущенням Позивачем строку позовної давності.(арк.справи 33).

За змістом ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Скорочена позовна давність в один рік встановлюється до вимог про стягнення неустойки (шрафу, пені).(п.1, ч.2 ст.258 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Водночас, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.(п.п. 1, 3 ст.264 ЦК України).

Досліджуючи обставини справи суд першої інстанції встановив, що через порушення терміну закінчення робіт, право нарахування Відповідачеві пені у розмірі, встановленому п.6.1.1 Договору підряду виникло у Позивача з 01.07.2011р. . Разом з тим, підписавши 30.12.2011р. акт приймання виконаних робіт - Відповідач, на думку місцевого суду, вчинив дію, яка за своїм змістом спрямована на визнання боргу, тому перебіг скороченого строку позовної давності почався заново.(арк.справи 13-16, 57).

Однак, на переконання колегії суддів, підписання Товариством акту прийняття виконаних будівельних робіт свідчить про виникнення грошового зобов'язання саме у Облавтодора, як генпідрядника, тому підписанням акту 30.12.2011р. перебіг позовної давності перервано не було.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.(ч.ч. 4, 5 ст.267 ЦК України).

Строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг з моменту прострочення платежу. Початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано за умовами договору. З огляду на вищезазначене - перебіг строку позовної давності по нарахованій пені закінчився 30.12.2012р. Оскільки позовну заяву до господарського суду подано 14.12.2012р. , колегія суддів вважає, що річний строк слід обчислювати з 14.12.2012р. по 14.12.2011р.

Така правова позиція вказана Верховним судом України у постановах від 04.12.2012р. №17/034-11, від 11.12.2012р., 10/065-11, від 11.12.2012р. №15/046-11.

Даний позов є прокурорським, тому як для прокурора так і для позивача перебіг строку починається однаково. Як прокурор та і позивач не вказали поважності причин пропуску строку. При цьому, матеріали справи не містять доказів поважності пропуску позивачами строку звернення до господарського суду.

Через відсутність мотивованого клопотання про поновлення порушеного строку, колегія суддів застосовує наслідки його пропуску стосовно заявленої вимоги.

З мотивів, викладених вище, до стягнення підлягає пеня в сумі 4 078 грн. 53 коп. , яка нарахована в межах строку позовної давності з 14.12.2011р. по 30.12.2011р.

В частині стягнення 39 825 грн. 61 коп. пені за період з 01.07. 2011р. по 13.12.2011р., згідно ст.33 ГПК України, в позові необхідно відмовити за безпідставністю.

Проте, вирішуючи спір, місцевий господарський суд зазначеним обставинам уваги не приділив, що зумовило задоволення вимоги в сумі 43 904 грн. 14 коп., тобто в повному обсязі.

Тому, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені підлягає зміні з підстав п.п. 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України, оскільки через порушення норм матеріального права висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, колегія судів вважає, що решта доводів Скаржника спростовуються матеріалам справи, суперечать вимогам чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у повному обсязі.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукупності, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, визнаються апеляційним судом такими, які згідно п.п. 3, 4 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни оскаржуваного рішення, оскільки ухвалюючи його, місцевий господарський суд порушив норми матеріального права та припустився невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні.

Зміна рішення зумовлює, згідно ст.49 ГПК України, перерозподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

В зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, понесені Відповідачем витрати із сплати судового збору за подання апеляційної скарги, з підстав ст.49 ГПК України, покладаються на Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 46, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» на рішення господарського суду Волинської області від 15.01.2013р. у справі №5004/1611/12 - задоволити частково.

2. Рішення суду першої інстанції змінити, скасувавши в частині стягнення 39 825 грн. 61 коп. пені і викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс», яке знаходиться: вул.Єршова, 11-А, м.Луцьк (код ЄДРПОУ 36064404) на користь Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яке знаходиться: вул.Ковельська, 41, м.Луцьк (код ЄДРПОУ 32035139) 4 078 грн. 53 коп. пені за період 14.12.2011р. - 30.12.2011р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.»

3. Витрати Відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 74 грн . 76 коп . покласти на Позивача.

4. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу наказів.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №5004/1611/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.