Постанова

від 18.02.2013 по справі 2а-9544/12/0170/16

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-9544/12/0170/16

18.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Державного закладу "Феодосійська міська санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України - Молочко Юлія Олександрівна, довіреність № 01-1929 від 29.08.12

представник відповідача, Феодосійської об`єднаної державної фінансової інспекції - Дружкова Ольга Олександрівна, довіреність № 26-18/2026 від 17.09.12

розглянувши матеріали справи № 2а-9544/12/0170/16 за апеляційною скаргою Феодосійської об`єднаної державної фінансової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 11.10.12 у справі № 2а-9544/12/0170/16

за позовом Державного закладу "Феодосійська міська санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України (вул. Чкалова, 62, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об`єднаної державної фінансової інспекції (вул. Земська, 9, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання протиправними та скасування п.2 письмових вимог щодо усунення порушень №26-14/1378 від04.07.12 р.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2012 року задоволено позовні вимоги Державного закладу "Феодосійська міська санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України до Феодосійської об`єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправними та скасування п.2 письмових вимог щодо усунення порушень №26-14/1378 від04.07.12 р..

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 "Письмової вимоги щодо усунення порушень" Феодосійської об'єднаної державної фінансової інспекції від 04.07.2012р. №26-14/1378.

Стягнуто на користь Державного закладу "Феодосійська міська санітарно епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України (ЄДРПОУ 05498097) витрати з судового збору у розмірі 148,80 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.12 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача у судовому засідання проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2012 року без змін.

Представник відповідача наполягав на скасуванні постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2012 року, прийнятті нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Зокрема ч.4 ст. 13 Бюджетного кодексу України встановлено перелік власних надходжень бюджетних установ за групами та підгрупами.

У разі надходження на рахунок бюджетної установи коштів, які не передбачені переліком платних послуг, кошти мають бути перераховані до доходів того бюджету, з якого здійснюється утримання установи, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 "Інші надходження".

Таким чином, з 14.12.2011 року вищезазначені послуги мають надаватись закладами СЕС безоплатно. У зв'язку з цим, у відповідності зі ст.240 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-VI прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, повинен бути перераховано до відповідного бюджету. Кошти, отримані за такі послуги мають бути перераховані до державного бюджету, як незаконно отримані. Виходячи з вищевикладеного, пункт 2 письмових вимог Ялтинської об'єднаної держфінінспекції від 12.07.2012 №24-14/1204 є законним та таким, що підлягає виконанню.

Державний заклад "Феодосійська міська санітарно епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправним та скасування пункту 2 письмових вимог №26-14/1378 від 04.07.12р. "Щодо усунення порушень".

Відповідно до п. 1.2.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Феодосійської об'єднаної державної фінансової інспекції на 2 квартал 2012 року на підставі направлень від 11.05.2012 р. №61 та від 29.05.2012р. №69 завідувачем сектору інспектування у Білогірському районі ФОДФІ Ганусяк С.М. та головним державним фінансовим інспектором ФОДФІ Пелічевою ОЛ.М. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного закладу "Феодосійська міська санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України (далі - Феодосійська СЕС) за період з 01.09.2009 року по 30.04.2012 року.

В результаті проведення перевірки складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного закладу "Феодосійська міська санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я за період з 01.09.2009 року по 30.04.2012 року від 27.06.2012р. № 26-21/71, зазначений Акт ревізії вручено головному бухгалтеру позивача Собчук Н.О. 27.06.2012р.

За наслідками перевірки відповідачем до позивача направлено Письмову вимогу щодо усунення порушень від 04 липня 2012 року за №26-14/1378

У пункті 2 вимоги вказано, що в ході ревізії встановлено порушення Державним закладом "Феодосійська міська санітарно епідеміологічна станція" МОЗ України, яке виразилося у тому, що за період з 01.09.2009 року по 30.04.2012 року Феодосійською СЕС надано платних послуг на видачу експлуатаційних дозволів у кількості 6 одиниць на загальну суму 1440,00 грн., та висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи у кількості 56 штук на суму 13440,00 грн., які відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, які виконують і надаються за плату" від 30.11.2011 №1262 (набрання чинності з 14.12.2011р.) виключено з Постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2002р. №1544 "Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату" а саме, виключено пункт 12 "Підготовка та видача дозволів, висновків, гігієнічних сертифікатів у випадках передбачених статтями 12,16,17,23 та статті 25 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та статті 22 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів".

На думку відповідача, з 14.12.2011р. вищезазначені послуги мають надаватися безоплатно, а отримані позивачем кошті повинні перераховані до Державного бюджету.

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

Стаття 35 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначає фінансове забезпечення та майно санітарно-епідемічної служби. Кошти до спеціального фонду державного бюджету установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я відраховують за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що не відносяться до медичної допомоги населенню відповідно до переліку. Окрім вказаних у статті робіт та послуг, джерелом формування спеціального фонду можуть бути також роботи та послуги, визначені Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказана стаття зазначає джерела формування спеціального фонду державного бюджету установи. Однак ст.. 35 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" не визначає перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються саме за плату.

Кабінет Міністрів України 15.10.2002 ухвалив постанову №1544 "Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату".

Постановою КМУ від 15.10.2002 №1544 затверджено Перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату. Пунктом другім постанови КМУ від 15.10.2002 №1544 доручено Міністерству охорони здоров'я розробити та подати у двомісячний термін проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби". Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 №1351 затверджено тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Станом на час виникнення спірних правовідносин Перелік не містив платні послуги, передбачені пунктом 12 Переліку постанови КМУ від 15.10.2002 №1544, а саме: Підготовка та видача дозволів, висновків, гігієнічних сертифікатів у випадках, передбачених статтями 12, 16, 17, 23 і 25 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та статтею 22 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" (постанова КМУ від 30.11.2011р. №1262, якою виключено п. 12 Переліку).

У зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що надавати послуги, яки зазначались у п.12 Переліку за плату позивач не мав права. Встановлені тарифи (прейскуранти) постановою КМУ від 27.08.2003 №1351 визначають тільки вартість, але ні як не є підставою для надання зазначених послуг за плату.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV, документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Як зазначено у статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: платність або безоплатність видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування пункту 2 письмових вимог №26-14/1378 від 04.07.12р. "Щодо усунення порушень" суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у той час як у даній справі відповідач не врахував усіх обставин справи та невірно застосував норми діючого законодавства щодо надання платних послуг відповідачем.

Таким чином, з огляду на вищесказане, колегія суддів вважає, що відповідач діяв в мажах та у спосіб, передбачений діючим законодавством.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. У ст. 202 КАС України наведені підстави для скасування постанови.

Колегія судів ухвалює нову постанову, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріально права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної фінансової інспекції задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.12 у справі № 2а-9544/12/0170/16 скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволені позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко