Рішення

від 14.10.2011 по справі 19/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/179 14.10.11 За позовом Приватного підприємця Олефіренко Сергія Володимировича

До Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця»

Про відшкодування шкоди, заподіяної втратою вантажу 22 154,12 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Олефіренко С.В.

від відповідача Майданік В.В. (довіреність № 3863-НЮ від 23.09.2011 р.)

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємця до Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця»про відшкодування шкоди, заподіяної втратою вантажу 22 154,12 грн.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 167 від 13.07.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.11р. порушено провадження у справі № 19/179 та призначено розгляд справи на 28.09.2011 р.

28.09.2011 року по справі оголошувалась перерва до 14.10.2011 року.

В судовому засіданні 14.10.2011 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд не задовольняти заяву представника відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, поновити строк позовної давності та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 14.10.11 р. позовні вимоги не визнав, наполягав на задоволенні заяви про застосування строку позовної давності від 28.09.2011 р..

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.10.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що 13.07.2010 року між ТОВ «ДТЕК Трейдинг»(Поставник) та ФО-П Олефіренко С.В. (Покупець) було укладено Договір поставки № 167.

Відповідно до п. 1.1 Договору Поставник зобов»язалося передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію по марковому складу, цінам і в кількості, що вказані в специфікаціях до Догвоору.

Згідно п. 2.1 Договору, вугілля, вказане у специфікаціях до Договору, поставляється -станція відправки», згідно Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРНС».

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що норма недостачі (природне зменшення і похибка вагів) застосовується в розмірі 1% від маси нетто вугілля, вказаній в залізничній накладній.

Як вбачаєаться з наданих документів специфікації до договору поставки сторонами не підписувалися, поставка була здійснена на підставі рахунків та залізничних накладних.

На виконання умов договору, на підставі рахунку № 1907-13 від 19.07.2010 року постачальнику було сплачено 947 310,70 грн за вугілля по договору від 13.07.2010 року.

Вартість 1 кг вугілля на період червень -липень 2010 року становила 0,9776 грн

З накладаної № 52601262 вбачається, що відправником трьох вагонів з вугіллям є Державне підприємство «Ровенькиантрацит». Маса вантажу становить 207 000 кг. Станція відправлення Фащівка Донецької залізниці.

Згідно комерційного акту АА № 005429/3 від 19.07.2010 року на станції «Бахмач-Гомельський»«Південно-Західної залізниці»було виявлено нестачу вугілля у напіввагоні № 66601451 вагою 4200 кг. Недостатня кількість ваги вантажу в вагоні вміститись могла. Поверхня вантажу замаркована вапном, навантаження рівномірне.

Відповідно до комерційного акта АА 005427/1 від 19.07.2010 року в напіввагоні № 66864562 виявлено нестачу вугілля вагою 13 700 кг. Навантаження нижче рівня бортів на 500 мм, над 5-м люком поглиблення по довжині 3 000 мм на глибину 1 500 мм і на ширину вагону. Течі вантажу немає, вагон технічно несправний. Недостающий вантаж в вагоні вміститься міг. На поверхню вантажу нанесене маркування вапном, яке в місці поглиблення переривається

З врахуванням природної втрати вугілля, недостача становить 23 030 кг (207000 кг-2070 кг) на суму 22 514,12 грн (23030*0,9776 грн).

12.05.2011 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію № 2 з вимогою стягнення грошових коштів за нестачу вантажу.

30.05.2011 року Позивачем отримано від Відповідача відповідь за вих № 618 на вищевказану претензію, зі змісту якої вбачається, що претензія не підлягає задоволенню мотивуючи це тим, що сплив шестимісячний строк позовної давності.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору поставки № 167 від 13.07.2010 р. між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.. 136 Статуту Залізниць України, позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється терміном відповідного пункту ст.. 134 Статуту залізниць України, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року за № 457.

Ст. 134 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, зазначений термін обчислюється з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову, в усіх інших випадках.

Пунктом 2.13 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України ..Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 року № 04-5/601 визначено, що для подання позовів до залізниці згідно із ст. 136 Статуту встановлено шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст. 134 Статуту."

Згідно пункт 3 „Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 № 01-8/917, передбачено, що підлягає застосуванню ч. 5 ст. 315 ГК України.

Стаття 315 Господарського кодексу України та пункти 136 і 137 Статуту залізниць України встановлюють скорочений шестимісячний строк позовної давності лише відносно позову вантажовідправника (вантажоодержувача) до залізниці і залізниць до відправників або одержувачів, і не можуть застосовуватись до спорів вантажоодержувача та вантажовідправника між собою, навіть якщо цей спір випливає з нестачі чи пошкодження вантажу, який перевозився залізницею".

Оскільки настанням події при визначенні терміну для пред'явлення позову в спірному питанні є останній день, визначеного самим Позивачем терміну - з 19.07.2010 р., то позовна давність обчислюється з 19.07.2010р. - і спливає 19.01.2011р. Датою подання позовної заяви Приватним підприємцем Олефіренко Сергієм Володимировечем значиться 08.09.2011р., тобто, позов заявлений після закінчення шестимісячного терміну.

Згідно зі статтею 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач в судовому засіданні 14.10.2011 року підтримав заяву про застосування строку позовної давності.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини 5 статті 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Зважаючи на те, що відповідач не вчинив жодної дії, щодо визнання боргу, поважності пропуску строку позовної давності позивачем не доведено, а позов подано лише 08.09.2011 року, господарський суд приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем пропущено, а позовні вимоги у зв'язку з цим задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на той факт, що до даних правовідносин повинна застосовуватись позовна давність в один рік, оскільки норми Цивільного кодексу України мають вищу юридичну силу ніж Статут залізниць України, тому звернення до суду з позовом відбулось ще 11.07.2011 р., однак позовна заява була повернута без розгляду, не приймаються судом до уваги, оскільки дані посилання є необґрунтованими та незаконними. Дані доводи позивача не є вагомими причинами, які зумовили б поважність пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову -відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 14.10.11 р.