Постанова

від 27.02.2013 по справі 17/5026/1380/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа № 17/5026/1380/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяКравчук Г.А. суддіМачульський Г.М. Полянський А.Г. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства комерційний банк "Західінкомбанк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року у справі№ 17/5026/1380/2012 господарського суду Черкаської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатсько-консалтингова компанія "Лекс" доПублічного акціонерного товариства комерційний банк "Західінкомбанк" простягнення 350 000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Ярмак Г.М. - директор,

відповідача - Задорожна Л.М. дов. від 25.12.2012 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.10.2012 р. (суддя - Боровик С.С.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства комерційний банк "Західінкомбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатсько-консалтингова компанія "Лекс" - 350 000 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 7 000 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 р. (судді - Мальченко А.О., Пономаренко Є.Ю., Остапенко О.М.) рішення господарського суду Черкаської області від 09.10.2012 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Західінкомбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Західінкомбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Західінкомбанк" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатсько-консалтингова компанія "Лекс" було укладено договір про надання юридичних послуг № 19.

Відповідно до умов договору, замовник доручає та подає у письмовому вигляді чи усно перелік завдань, а виконавець зобов'язується на протязі терміну дії договору прийняти і узгодити завдання та надавати наступні види юридичних послуг: застосування чинного законодавства України та інших держав; проведення правової експертизи комерційних, кредитних та інших документів замовника; спільна діяльність з юридичною службою замовника по створенню бази зразків юридичних та інших документів; розв'язання спорів, претензійно-позовна діяльність в інтересах замовника; правова експертиза та юридичне оформлення документів; представництво замовника у судових установах України, в тому числі представництво замовника в господарських судах України, судах загальної юрисдикції згідно замовлень по стягненню заборгованості по кредитних відносинах; представництво замовника в органах державної виконавчої служби в якості представника стягувача (а.с.12).

Згідно п. 1.1 договору, його предметом є поточне обслуговування виконавцем замовника по наданню юридичних послуг з питань, які виникають у фінансово-господарській діяльності замовника.

Пунктом п. 2.1 договору визначено, що замовник виплачує виконавцю плату за надання юридичних послуг, яка складає 10% від суми грошових коштів, що надійшли на рахунок замовника за результатом претензійно-позовної діяльності.

Також, до договору були укладені додаткові угоди та додаткові договори Додатковою угодою від 05.02.2009 року до договору про надання юридичних послуг сторони доповнили п. 2 договору пунктом 2.1 договору у наступній редакції: "Замовник за згодою виконавця чи на його вимогу здійснює розрахунок за виконані роботи шляхом передачі у власність чи продажу у встановленому законом порядку майна боржника, на яке звертається стягнення в порядку виконання судового рішення, на суму виконаних робіт"; додатковою угодою № 2 від 07.08.2009 року до договору сторони погодили, що "у відповідності до п.п. 1.1.7, 1.1.8 договору на його виконання замовник за поданням виконавця уповноважує призначеного останнім адвоката на ведення справ у судах відповідною довіреністю з визначеними в ній правами, який виконує обов'язки по договору та за дії якого несе відповідальність виконавець".

Додатковим договором від 10.08.2009 року сторони, погодили доповнити договір пунктом 3.4 таким змістом: "У випадку односторонньої відмови замовника від виконання взятих на себе прав та обов'язків за цим договором чи припинення договірних відносин за його ініціативою після того, як виконавець одержав замовлення на виконання послуг і до остаточного розрахунку за виконану роботу і надані послуги, вважається, що виконавець повністю виконав власні зобов'язання за договором і має право на оплату послуг в обумовленій сумі незалежно від надходження грошових коштів замовнику від боржників та третіх осіб".

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судами встановлено, що ПАТ КБ "Західінкомбанк" звертався до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "АКК "Лекс" про визнання недійсними з моменту укладання договору № 19 від 04.02.2009 року та додаткових угод від 05.02.2009 р., 07.08.2009 р., 10.08.2009 р., 24.08.2009 р.

Однак, рішенням господарського суду Черкаської області від 14.09.2010 року у справі № 11/1047, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 року у задоволенні позову було відмовлено з тих підстав, що банком не було доведено належними та допустимими доказами фіктивності чи укладення всупереч інтересів банку спірного договору, а також факту зловмисної домовленості між представниками сторін та настання через це несприятливих наслідків.

На виконання договору та додаткової угоди № 2 від 07.08.2009 року адвокату Ярмаку Г. М. для ведення справ керуючим Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Західінкомбанк" Гуляшем А.В. були видані довіреності за № 29 від 17.06.2009 року, б/н від 10.08.2009 року з переліком наданих йому процесуальних прав, зі строком дії - до 26.02.2011 року та також надані наступні замовлення: замовлення № 1 від 22.04.2009 року про стягнення з громадянки Зозулі А.І. простроченої заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення на заставлене майно на суму 480 281,78 грн. (а.с.26); замовлення № 3 від 11.06.2009 року про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно ТОВ "Черкаська паперова фабрика 2008", поручителів Довгаль Д. П., Довгаль С. С. на суму 3 468 877,01 грн. (а.с.27); замовлення № 4 від 24.08.2009 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з громадянина Лута Є.А. на суму 6 900 187,26 грн. та порушення провадження про визнання недійсними договорів щодо відчуження заставленого майна (а.с.28); замовлення № 8 від 01.09.2009 року про стягнення заборгованості з боржника ТОВ "МАКОТ", поручителів Макєєва В.Ф., Отрешко С.В., Кононенко О.В. та звернення стягнення на заставлене майно майнового поручителя ЗАТ "Стеблівський завод продтоварів" на суму 2 880 484,44 грн. (а.с.29); замовлення № 9 від 02.09.2009 року про стягнення боргу з ПП "Зрюкін", ФОП Зрюкіна М.С., фізичної особи Зрюкіна С.К. та звернення стягнення на заставлене майно на суми 225 104,24 грн., 562 873 грн., 5 431 615,02 грн., 871 472,21 грн., 796 631,58 грн. (а.с.29); замовлення №10 від 02.09.2009 року про стягнення заборгованості з ТОВ "Берег" на 388 649,40 грн. (а.с.30); замовлення № 11 від 03.09.2009 року про стягнення заборгованості з ПП "Агротехоіл" на 435 906,15 грн. (а.с.30). Надання відповідачеві послуг за договором № 19 від 04.02.2009р. підтверджено протоколами замовлень, якими сторони узгодили зміст та розмір позовних вимог, а також судових витрат від 27.04.2009 р., 11.06.2009р., 24.08.2009р., 03.09.2009р. (а.с.26-30). Вказані протоколи були підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Крім того, зазначені факти підтверджені рішенням господарського суду Черкаської області від 14.09.2010 року у справі № 11/1047.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачем сума заборгованості не була визнана, оскільки на його думку, даний договір підписаний не уповноваженим представником ПАТ КБ "Західінкомбанк".

Відповідно до ст. 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Згідно статті 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі закінчення строку довіреності, скасування довіреності особою, яка її видала.

Відповідно до змісту Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, яка діяла на час укладання договору) правом представництва банку, зокрема, наділені: уповноважена особа банку - особа, яка на підставі статуту чи угоди має повноваження представляти банк та вчиняти від його імені певні дії, що мають юридичне значення (ст. 2 Закону); Голова правління (ради директорів) банку має право представляти банк без доручення (ст. 40 Закону). Статтями 75, 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, яка діяла на час укладання договору) передбачено, що Національний банк України зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платоспроможності банку. При виконанні своїх обов'язків тимчасовий адміністратор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку України.

Частиною 1 статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, яка діяла на час укладання договору) було визначено, що з дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора. Угоди, укладені керівниками банку після призначення тимчасового адміністратора, є недійсними з моменту укладення.

Договір № 19 від 04.02.2009 р. та додаткові договори та угоди до нього від імені ПАТ КБ "Західінкомбанк" були підписані Гуляшем А.В. Гуляш А.В. свої повноваження як представник здійснював на підставі довіреності від 16.02.2009 р., виданої тимчасовим адміністратором Мілютіною В.А., довіреності від 28.07.2009р., виданої тимчасовим адміністратором Ярошенко Г.І. зі строком їх дії до 12.02.2010 року (а.с.19-20). На підставі зазначених довіреностей Гуляш А.В. на виконання договору № 19 від 04.02.2009 р. видав довіреності на представника позивача Ярмака Г.М. від 17.06.2009 р., 10.08.2009 р. (а.с.22-23).

Апеляційним господарським судом вірно відмічено, що хоча у додатковому договорі від 10.08.2009 року вказано, що від імені замовника - товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Західінкомбанк" виступає керуючий Черкаською філією Гуляш А.В., який діє на підставі довіреності від 26.02.2008 року, але дана обставина не може слугувати підставою для визнання відсутнім у останнього права для представництва відповідача за спірним договором, зважаючи на наявність у нього повноважень на укладення договору та вчинення інших дій від імені відповідача існуючою на той час довіреністю, виданою 08.07.2009 року тимчасовим адміністратором товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Західінкомбанк" - Ярошенко Г.І. (а.с.20).

Судами встановлено, що після здійснення замовлень на виконання юридичних послуг, довіреність для ведення судових справ, видана 10.08.2009 року адвокату Ярмаку Г.М. відповідачем, була скасована останнім 19.11.2009 року (а.с.25), після чого позивач надіслав на адресу відповідача лист № 71 від 24.11.2009 р. з вимогою погасити існуючу за договором № 19 від 04.02.2009р. заборгованість. Однак, відповідач заборгованість перед позивачем не визнав та запропонував розірвати договір № 19 від 04.02.2009 р., про що направив стороні листа № 202-2 від 22.12.2009 року (а.с.38).

Згідно вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 3.5 договору № 19 від 04.02.2009 р. (в редакції додаткового договору від 10.08.2009р.) припиненням договору з вини (ініціативи) замовника, зокрема, вважається: заява з проханням припинити надання послуг з дати підписання такої заяви; припинення повноважень виконавця чи уповноваженої на ведення справи особи з дати припинення повноважень; відмова надати чи поновити повноваження виконавця чи уповноваженої на ведення справи особи, якщо така відмова триває більше п'ятнадцяти календарних днів.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 903 ЦК України).

Тобто, неможливість подальшого виконання зобов'язань по договору №19 від 04.02.2009 р. позивачем виникла саме з вини відповідача.

Пунктом 3.4. договору № 19 від 04.02.2009 р. (в редакції додаткового договору від 10.08.2009 року до договору) сторони погодили, що у випадку односторонньої відмови замовника від виконання взятих на себе прав та обов'язків за цим договором чи припинення договірних відносин за його ініціативою після того, як виконавець одержав замовлення на виконання послуг і до остаточного розрахунку за виконану роботу і надані послуги, вважається, що виконавець повністю виконав власні зобов'язання за договором і має право на оплату послуг в обумовленій сумі незалежно від надходження грошових коштів замовнику від боржників та третіх осіб.

Відповідно до п. 2.1 договору замовник виплачує виконавцю плату за надання юридичних послуг, яка складає 10 відсотків від суми грошових коштів, що надійшли на рахунок замовника за результатом претензійно-позовної діяльності.

За таких обставин, попередні судові інстанції обґрунтовано задовольнили позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатсько-консалтингова компанія "Лекс".

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, суди в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Західінкомбанк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 09.10.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року у справі № 17/5026/1380/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський