Рішення

від 26.12.2011 по справі 19/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/227 26.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬ-БУДСЕВІРС»

До Приватного акціонерного товариства «БЛІЦ-ІНФОРМ»

Про стягнення заборгованості 34 145,10 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Секелик Л.В. за дов. № б\н від 25.10.2011 р.

Від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ТОВ «ОБОЛОНЬ-БУДСЕВІРС» до ПАТ «БЛІЦ-ІНФОРМ» про стягнення заборгованості боргу за виконані роботи в розмірі 33 963,45 грн., 3% річних в сумі 30,71 грн. та пені в розмірі 150,94 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.11.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про залучення до матеріалів справи документів по справі, заяву про уточнення позовних вимог, згідно заяви просив вважати вірною назву відповідача - Приватне акціонерне товариство "БЛІЦ-ІНФОРМ" та заяву про стягнення додаткових судових витрат, згідно заяви просить стягнути з відповідача додаткові судові витрати, які пов'язані з оплатою послуг адвоката Секелик Л.В. в розмірі 2 000,00 грн.

Судом прийнята клопотання представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.11 р. розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України на 26.12.11 р. в зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 26.12.2011 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.12.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ОБОЛОНЬ-БУДСЕВІРС»виконало для ПАТ «БЛІЦ-ІНФОРМ»роботи, а саме: демонтаж обшивки з профільованого металічного листа зовнішньої стіни виробничого корпусу за адресою: м. Київ, вул.. Полярна, 12 в осях А/1-20 та в осях 2-20/Р, що підтверджується Актом виконаних робіт від 18.01.2011 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без зауважень. Згідно рахунків-фактури № СФ-0000129 від 26.11.11 року та № СФ-0000133 від 18.01.11 р. вартість виконаних робіт склала 28 728,90 грн.

Відповідачем за вказані роботи сплачено частково, а саме 14 925,00 грн., решта суми не сплачена, тобто 13 803,90 грн.

Згідно Акту виконаних робіт від 15.02.2011 року вбачається, що позивачем були виконані роботи з впорядкування огородження друкарської машини КВА С-818 та друкарської машини »(в осях 27/41-К/Ж) першого поверху корпусу № 170 ОТ «БЛІЦ-ПРІНТ»за адресою: м. Київ, вул.. Мурманська, 7. Зазначений Акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без зауважень. Згідно рахунку-фактури № СФ-0000136 від 28.01.11 року вартість виконаних робіт склала 7 995,51 грн.

Відповідач вказані роботи не оплатив.

Позивачем були виконані роботи з монтажу сітчатого огородження в складі паперу крп. 170 в осях 41-45/Ж на підставі рахунку №СФ-0000151 від 06.07.2011 року на загальну суму 12 164,04 грн., дані роботи були прийняті відповідачем, про що складений Акт виконаних робіт за липень 2011 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без зауважень.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, плату не провів.

03.10.2011 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 03-10-11/1 з вимогою погашення заборгованості за виконані роботи, однак відповідачем не направлено.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 33 963,45 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, внаслідок укладення між сторонами актів виконаних робіт, між сторонами мав факт укладання правочину на виконання робіт, який ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки акти підписані обома сторонами, скріплені печатками, містить найменування робіт, одиницю виміру, кількість, матеріали, ціну.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів на спростування обставин, заявлених позивачем у позові.

За таких обставин, судом визнається вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 33 963,45 грн., доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми 3% річних та пені суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми за період з 18.10.2011 р. по 30.10.2011 р. - 30,71 грн..

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 150,94 грн. за період з 18.10.2011 р. по 30.10.2011 р. є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн., суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна заява подана в судовому засіданні 30.11.11 р. про покладення на відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн., де позивач зазначає, що між ним та адвокатом Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Секелик Л.В. 25.10.2011 року був укладений Договір про надання адвокатських послуг для представлення інтересів в суді та додані копії Актів приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання адвокатських послуг від 25.10.2011 року від 21.11.2011 року, та копія видаткового касового ордеру від 22.11.2011 року, згідно котрого вартість Договору склала 4 000,00 грн..

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволені позову -на відповідача, при відмові від позову - на позивача, при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, сума витрат, пов'язана з оплатою послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн., підлягають покладенню на відповідача, оскільки ці витрати пов'язані з розглядом справи , спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526,901 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «БЛІЦ-ІНФОРМ» (юридична адреса: 02156, м. Київ, вул.. Кіото, 25, код ЄДРПОУ 20050164, р\р 26004024020520 в філії АТ «Укрексімбанк», МФО 380333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬ-БУДСЕВІРС» (04205, м. Київ, вул.. Тимошенка, 29/292, код ЄДРПОУ 32825083, р\р 26001000015000 в ВАТ «Універсал банк», МФО 322001), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 33 963 (тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн.. 45 коп., пеню в розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн.. 94 коп., 3% річних -30 (тридцять) грн.. 71 коп., державне мито у розмірі -341 (триста сорок одна) грн. 51 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати з оплати послуг адвоката в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.. 00 грн..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 30.12.11 р.