Рішення

від 12.12.2011 по справі 19/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/216 12.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна лізингова компанія»

Про стягнення заборгованості 1 575,86 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Кіфік О.М. за дов. № 01-07/1356 від 14.11.2011 р.

Від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ТОВ «НіжинТеплоМережі»до ТОВ «Українська аграрна лізингова компанія»про стягнення заборгованості за поставлену енергію в сумі 742,19 грн., пеню в розмірі 742,18 грн., інфляційні втрати в сумі 68,37 грн., 3% річних -23,12 грн.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, які випливають з договору № 241 від 26.06.2007 року.

Ухвалою суду від 03.11.11 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 19/216 та призначено розгляд справи на 21.11.11 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 р. відкладено розгляд справи на підставі ст.. 77 ГПК України на 12.12.2011 року.

12.12.2011 року представником позивача до відділу діловодства суду подано клопотання про стягнення з відповідача витрати на відрядження в сумі 86,23 грн.

Представник відповідача в судове засідання 12.12.2011 року не з»явився повторно, про причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 19/216 були направлені відповідачу за адресами, вказаними у позовній заяві (01001, м. Київ, вул.. Донецька, 18/2; 01001, м. Київ, вул.. Новоборогівська, 66, 4-й поверх).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.12.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.06.2007 року між ТОВ «НіжинТеплоМережі» «Виробник»і ТОВ «Українська аграрна лізингова компанія»«Споживач»було укладено Договір № 241 на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

Відповідно до п. 1.1 Договору Виробник бере на себе зобов'язання виробляти і постачати Споживачу теплову енергію для опалення та гарячу воду, а Споживач зобов'язується сплачувати за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виробника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Тарифи на послуги на момент укладення договору становить -опалення -259,52 грн. (п. 1.2 Договору).

Позивач на виконання умов Договору, за період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року поставив споживачу теплову енергію на суму 742,18 грн., що підтверджується рахунком, який був виставлений відповідачу.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що розрахунки здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за звітним місяцем за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не виконав.

Станом на 26.10.2011 року сума заборгованості відповідача за період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року склала 742,18 грн.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 742,18 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів на спростування обставин, заявлених позивачем у позові.

За таких обставин, судом визнається вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 742,18 грн., доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних та пені суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми за період з 01.03.2010 р. по 31.08.2010 р. - 23,12 грн. та інфляційні втрати в розмірі -68,37 грн..

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3.3 Договору, порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбачено п. 6.5 договору -сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також борг з урахування індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 742,18 грн. за період з 01.03.2010 р. по 31.08.2010 р. є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача витрат на відрядження позивача в сумі 86,23 грн. суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявне клопотання подане в судовому засіданні 12.12.11 р. про покладення на відповідача витрат, пов'язаних з відрядженням позивача в розмірі 86,23 грн. та додані копія Наказу від 28.04.2011 року про встановлення розміру відшкодування витрат на харчування та фінансування інших власних потреб (добових витрат), понесених у зв'язку з відрядженням, підписаного Директором ТОВ «НіжинТеплоМережі», згідно якого встановлено, що з 01.05.2011 року розмір відшкодування витрат на харчування та фінансування інших власних потреб, понесених у зв'язку з відрядженням у наступних розмірах -для відрядження в межах Чернігівської області -30 грн., для відряджень за межі Чернігівської області в межах території України -50 грн., для відряджень за межі території України -500 грн.; копія посвідчення про відрядження, виданого Кіфік О.М. на підставі Наказу від 21.11.2011 року № 442; копія квитка за маршрутом Ніжин-Київ на суму 25,23 грн., копія фіскального чеку на суму 11,00 грн..

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволені позову -на відповідача, при відмові від позову - на позивача, при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, сума витрат, пов'язана з витратами на відрядження в розмірі 86,23 грн., підлягають покладенню на відповідача, оскільки ці витрати пов'язані з розглядом справи , спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

Керуючись ст. 525,526,901 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна лізингова компанія»(юридична адреса: 01001, м. Київ, Донецька, 18/2, поштова адреса: 01001, м. Київ, вул.. Новоборгівська, 66, 4-й поверх, р\р 2600510485 в АППБ «Аваль»м. Київ, ЄДРПОУ 31245438, МФО 300335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул.. Глібова, 1, код 32750668, р\р 26006300001650 в ПАТ «Банк «Демарк»м. Київ, МФО 353575), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу за поставлену теплову енергію в розмірі 742 (сімсот сорок дві) грн.. 19 коп., пеню в розмірі 742 (сімсот сорок дві) грн.. 18 коп., інфляційні втрати в сумі 68 (шістдесят вісім) грн.. 37 коп., 3% річних -23 (двадцять три) грн.. 12 коп., державне мито у розмірі -102 (сто дві) грн. 00 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на відрядження в розмірі 86 (вісімдесят шість) грн.. 23 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 14.12.11 р.