Постанова

від 01.10.2009 по справі 19/216

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

19/216

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2009 р.                                                                                    № 19/216  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є. М. –головуючий,

Могил С. К.,

Самусенко С.С.,

розглянувши  матеріали касаційної скаргиЛьвівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"

на рішеннята постановугосподарського суду Львівської області від 11 грудня 2008 рокуЛьвівського апеляційного господарського судувід 07 травня 2009 року

у справі№ 19/216

господарського судуЛьвівської області

за позовомЛьвівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"

доПриватного підприємства "Телеательє ЛВ"

простягнення 1 609 грн. 25 коп.

за участю представників сторін

від позивача –Урбанська Т.В.від відповідача –не з`явився

В С Т А Н О В И В:

          Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" звернулося до господарського суду Львівської області із позовом до Приватного підприємства "Телеательє ЛВ" про стягнення 1 609 грн. 25 коп., з них 1 031 грн. 28 коп. суми основного боргу, 68 грн. 18 коп. –3 % річних, 397 грн. 18 коп. інфляційних витрат, 112 грн. 61 коп. пені за договором № 200713 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 22.05.2003.

          Рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2008 у справі №19/216, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2009, в задоволенні позову відмовлено.

          Не погоджуючись із судовими актами у справі, ЛМКП "Львівводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2008 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 у справі №19/216, прийняти нове рішенням, яким позов задовольнити повністю.

Скаржник зазначає про те, що судами безпідставно не взято до уваги акти №103-ІІ-150-04-20 від 05.04.2006 та від 06.05.2006, оскільки в акті б/н від 06.05.2006 вказано, що 06.03.2005 ДКП "Телеательє" було вручено акт, а також 06.04.2006 повторний акт на встановлення приладу обліку води. Крім цього, скаржник вказує, що даний акт не має основного значення для справи, оскільки він повністю ідентичний акту №103-ІІ-150-04-20 від 05.04.2006.

На думку скаржника не відповідають дійсності доводи, якими керувались господарські суди при винесенні рішення щодо невідповідності оформлення вищезазначених актів, оскільки згідно п. 12.15 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України №65 від 01.10.1994, представник Водоканалу має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних мереж будь-якого споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати водоспоживання, тощо та складати акти за результатами цих обстежень.

Скаржник зазначає про те, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень не взято до уваги, що ПП "Телеательє ЛВ", не виконавши вимог ЛМКП "Львівводоканал" не дотрималось не тільки чинних на той час Правил, але й порушило умови п.2.2.1 договору №200713 від 22.05.2003, в якому він зобов'язувався розробити та погодити паспорт водного господарства у ЛМКП "Львівводоканал" та за п. 2.2.6 придбати водолічильник і встановити його за Правилами.

          Вищим господарським судом України ухвалою від 11.08.2009 у справі №19/216 порушено касаційне провадження.

                    Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 07.10.2009 у зв'язку з виходом з відпустки суддів для розгляду касаційної скарги у справі №19/216 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Борденюк Є.М. –головуючий, Могил С.К., Самусенко С.С. –доповідач.

          З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          За ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.05.2003 між  ЛМКП "Львівводоканал" та ЛДКП "Телеательє" укладено договір № 200713 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізації мережі.

Як вбачається з матеріалів справи, досліджених господарськими судами, Державно-комунальне підприємство побутового обслуговування "Телеательє" перетворено (реорганізовано) у Приватне підприємство "Телеательє ЛВ", що підтверджується Статутом ПП "Телеательє ЛВ".

Враховуючи наведене 07.05.2008 у зв'язку з реорганізацією (перетворенням) ЛДКП "Телеательє" у ПП "Телеательє" вищезазначений договір було переукладено з ПП "Телеательє".

У відповідності до п.1.1 вищезазначених договорів, Львівводоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України.

Згідно п.3.5 договору № 200713 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 22.05.2003 оплата за послуги водопостачання та водовідведення повинна проводитись абонентом відповідно до діючих тарифів шляхом перерахування на рахунок ЛМКП "Львівводоканалу" коштів до 25 числа поточного місяця.

Додатково за умовами п. 4.5 договору недотримання встановлених актом Львівводоканалу термінів усунення виявлених порушень, згідно з Правилами користування, є підставою для розрахунків за водокористування за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 год. на добу.

Як встановлено господарськими судами, 05.04.2006 представником ЛМКП "Львіводоканал" в присутності приймальника проведено перевірку стану водопровідної та каналізаційної мережі ДКП "Телеательє", про що складено акт №103-ІІ-150-04-20, яким було зафіксовано користування відповідачем послугами водопостачання без обліку та відповідної технічної документації.

Даним актом встановлено термін усунення порушень до 05.05.2006.

Як встановлено господарськими судами, станом на 05.05.2006 вимоги акту виконано не було, про що 06.05.2006 складено додатковий акт б/н та проведено нарахування в сумі 1 121 грн. 01 коп. згідно п.9.6 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 за № 65.

Позивачем на підставі фактів, відображених в наведених вище актах, а також згідно п. 4.5 Договору № 200713, п. 9.6 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України здійснено відповідачу нарахування в сумі 1 121 грн. 01 коп.

Господарськими судами встановлено, що станом на 01.08.2008 відповідно до поданих розрахунків позивача, заборгованість відповідача склала 1 031 грн. 28 коп. суми основного боргу, 112 грн. 61 коп. пені, 397 грн. 18 коп. інфляції та 68 грн. 18 коп. –3%  річних.

Дану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, оскільки в порядку правонаступництва до нього перейшли усі зобов'язання ЛДКП "Телеательє", які виникли на підставі договору № 200713 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 22.05.2003.

При винесенні оскаржуваних судових рішень господарські суди першої та апеляційної інстанцій керувалась ст.ст. 32, 34 ГПК України і вважають, що  обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Вказані позивачем акти в обгрунтування позовних вимог суди вважають неналежно оформленими та не сприймають їх як докази наявності заборгованості.

За  результатами  розгляду касаційної скарги  судом касаційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовано судами першої та апеляційної інстанцій з недостатньою повнотою, що є порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 43 ГПК України, у зв'язку з чим вказані рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд згідно п.3 ст.1119  ГПК України до місцевого господарського суду в частині зустрічного позову.

Судами не досліджено умови договору №200713 від 22.05.2003, зокрема, п.2.2.1 та п. 2.2,  та їх виконання сторонами з огляду на предмет та підстави позову.

Також, суди не звернули увагу на мотивувальну частину постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі №18/264 та безпідставно послалися на скасування цією постановою рішення від 15.10.2007.

За ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене, дослідити уважно правовідносини сторін, фактичні обставини, умови договорів, виконання їх умов сторонами, витребувати додаткові докази в підтвердження доводів сторін, всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та прийняти відповідне законне і справедливе рішення з належним мотивуванням.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2008 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 у справі №19/216 скасувати.

          Справу № 19/216 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя                                                                      Є. Борденюк

Судді:                                                                                          С. Могил

          С. Самусенко