Рішення

від 11.01.2012 по справі 19/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/246 11.01.12

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекс Інтернешенел Україна»

Про стягнення заборгованості 10 031,60 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Сіденко Л.В. за дов. № 30/510 від 03.01.2012 р.

Від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекс Інтернешенел Україна»про стягнення заборгованості 10 031,60 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.11 р. розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України на 11.01.12 р.

В судовому засіданні 11.01.2012 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.01.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»у липні 2009 року виконало для ТОВ «Ремекс Інтернешенел Україна» підрядні роботи з газифікації споруди Управління Національного банку України в Сумській області по вулиці Дзержинській, 4, що підтверджується Актом виконаних робіт за липень 2009 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без зауважень. Згідно Довідки про вартість виконаних робіт рахунків № 504/1.3613 від 09.07.09 року вартість виконаних робіт склала 24 655,20 грн.

Позивач зазначає, що 30.09.2008 року ним були виконані роботи для ТОВ «Ремекс Інтернешенел Україна» з газифікації на суму 20 308,80 грн., 31.10.2008 року на суму 3 030,80 грн., 30.06.2009 року на суму 16 036,80 грн.

З виписки з банківського рахунку вбачається, що відповідач 20.07.2009 року здійснив оплату в рахунок погашення заборгованості за зазначені послуги з газифікації на суму 50 000,00 грн.

Залишкова сума в розмірі 10 623,60 грн. (50 000,00 грн. -20 308,80 грн., - 3 030,80 грн. -16 036,80 грн) була зарахована позивачем в рахунок оплати наданих послуг з газифікації споруди Управління Національного банку України в Сумській області відповідно до виставленого рахунку № 504/1.3613 від 09.07.09 року на суму 24 655,20 грн.

З виписки з банківського рахунку позивача вбачається, що 28.07.2009 року відповідач сплатив за надані послуги з газифікації суму в розмірі 4 000,00 грн.

Решту заборгованості в сумі 10 031,60 грн. ( 24 655,20 грн. сума, згідно виставленого рахунку -10 623,60 грн. зарахована вартість послуг -4 000,00 грн. сплачені кошти за послуги) відповідачем не сплачена.

09.06.2011 року позивачем направлено на адресу відповідача вимога № 30/1245 з вимогою погашення заборгованості в розмірі 14 031,60 грн..

01.08.2011 року відповідачу повторно направлена вимога № 30/1569 з вимогою погашення заборгованості в розмірі 10 031,60 грн., однак відповіді відповідачем не направлено, платіж не проведений.

Згідно листа № 06/1747 від 30.08.2011 року вбачається, що відповідачу було направлено акти звіряння взаєморозрахунків від 30.08.2011 року в двох екземплярах.

З Акту звіряння розрахунків від 30.08.2011, який підписаний уповноваженим представником відповідача та скріплений печаткою без зауважень, вбачається, що відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 10 031,60 грн..

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 10 031,60 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Акт Приймання -передачі є первинним документом, фіксує здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку.

Ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, внаслідок укладення між сторонами акту прийняття виконаних робіт, між сторонами мав факт укладання правочину на виконання робіт, який ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки акт підписаний обома сторонами, скріплений печатками, містить найменування робіт, одиницю виміру, кількість, ціну.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів на спростування обставин, заявлених позивачем у позові.

За таких обставин, судом визнається вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 10 031,60 грн., доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 207,525,526,837 ЦК України, ст. 173,181,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекс Інтернешенел Україна» (юридична адреса: 01024, м. Київ, вул.. Круглоуніверситетська, 14, код ЄДРПОУ 33940298, р\р 26003299983600 в «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»(40030, м. Суми, вул.. Огарьова, 21, код ЄДРПОУ 03352432, р\р 26005311450 в Сумському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 337568), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 10 031 (десять тисяч тридцять одна) грн.. 60 коп., судовий збір у розмірі -1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 16.01.12 р.