Ухвала

від 27.02.2013 по справі 2а-14813/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14813/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Денісова А.О.,

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу відповідача - Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», Красноперекопської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення коштів у сумі 2 754,06 грн. , -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», Красноперекопської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» солідарно на користь Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості суму у розмірі 2 754,06 грн., виплачену як допомога по безробіттю ОСОБА_3, що був поновлений на роботі у період перебування на обліку у центрі зайнятості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю:

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська 37, ідентифікаційний код юридичної особи 04737111) на користь Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості ( р/р № 37178001000265 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код за ЄДРПОУ 20708600) суму у розмірі 2 754, 06 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири гривні 06 коп.), виплачену як допомога по безробіттю ОСОБА_3, поновленому на роботі у період перебування на обліку у центрі зайнятості.

Не погоджуючись із вказаною постановою від 05 грудня 2012 року, відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та заслухавши з'явившихся сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, третя особа - ОСОБА_3 з 24.04.1984 перебував в трудових відносинах з Красноперекопською філією Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», та відповідно до Наказів № 165/ос та № 71/ос його було звільнено з посади директора на підставі п.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (за згодою сторін).

Відповідно до Наказу Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості № НТ 111122 від 22.11.2011 р. ОСОБА_3 було надано статус безробітного та згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 1533 призначено допомогу по безробіттю (а.с. 19).

В подальшому, а саме 04.01.2012 р. ОСОБА_3 подав позивачу заяву про відмову від послуг фонду та попросив зняти його з обліку безробітних громадян з 27.12.2011р. (а.с. 18).

Наказом Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості № НТ 120104 від 04.01.2012 ОСОБА_3 був знятий з обліку з 27.12.2011 р. (а.с. 19).

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2012 р. позивачем була проведена перевірка достовірності даних, які були підставою для надання ОСОБА_3 статусу безробітного з виплатою йому матеріальної допомоги, за результатами якої виявлено факт отримання ОСОБА_3 доходу в період з 22.11.2011 р. по 27.12.2011 р. , у зв'язку із поновленням на роботі та виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, судом першої інстанції встановлено, що не погоджуючись зі звільненням, третя особа - ОСОБА_3 звернувся до Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» та Красноперекопської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» з вимогою про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на попередній посаді, стягнення суми заробітку за час вимушеного прогулу 13 925 грн. 53 коп. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., посилаючись на неправомірність Наказів № 165/ос та № 71/ос.

Проте, під час судового розгляду справи № 2- 1204/11 Красноперекопським міськрайонним судом Автономної Республіки Крим відповідачі надали копію наказу голови правління Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» № 218/ос від 26.12.2011 р., відповідно до якого ОСОБА_3 поновлений на своїй колишній посаді з 10.10.2011 р. з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно чинного законодавства.

Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2012 року позовна заява ОСОБА_3 залишена без розгляду на підставі заяви позивача та в зв'язку з відсутністю предмету спору (а.с. 26).

При ухваленні оскаржуваної постанови, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про задоволення вимоги щодо стягнення до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України 2 754,06 грн., виплачену як допомогу по безробіттю ОСОБА_3 голова правління приватного акціонерного товариства «Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» виніс наказ № 218/ос від 26.12.2011 про поновлення на колишній посаді ОСОБА_3 не добровільно, а у зв'язку із зверненням до суду першої інстанції, відкриттям провадження по справі та початком розгляду спору по суті.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; 4) відрахування із навчального закладу; 5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку; 8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості; 9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; 11) зміни місця проживання; 12) закінчення строку їх виплати; 13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів; 14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); 15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; 16) смерті безробітного.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», із роботодавця утримуються: 1) сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; 2) незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; 3) незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Як зазначалось вище, ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2012 року позовна заява ОСОБА_3 залишена без розгляду на підставі заяви позивача про відсутність наміру підтримувати позов (а.с. 26).

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що вищезазначена ухвала Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2012 року постановлена у зв'язку з виконанням позовних вимог відповідачем, а саме у зв'язку з поновленням ОСОБА_3 на роботі.

Колегія суддів вважає, що саме розгляд справи про поновлення ОСОБА_3 на роботі стало підставою для прийняття наказу про поновлення на роботі.

Як вбачається із п. 1.3 та 1.3.7. статуту відповідача 1 затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 65 від 22.04.2011 Приватне акціонерне товариство «Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту та має філії, одна з яких Красноперекопська, яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Індустріальна 11-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачами в адміністративній справі є суб'єкти владних повноважень, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що Окружним адміністративним судом м. Києва зроблено вірний висновок про те, що голова правління приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» виніс наказ № 218/ос від 26.12.2011 про поновлення на колишній посаді ОСОБА_3 не добровільно, а у зв'язку із зверненням до суду першої інстанції, відкриттям провадження по справі та початком розгляду спору по суті, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 2 754, 06 грн. з Приватного акціонерного товариства «Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України .

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді А.О. Денісов,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Денісов А.О.

Міщук М.С.