Вирок
від 26.02.2013 по справі 122/2743/12
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/2743/12

26.02.2013 року м. Сімферополя

26 лютого 2013 року Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Михайлова В.Є.,

при секретарі - Павлюченко Т.В.,

участю: прокурорів - Кейдун Б.В, Волкова В.В., Горб Б.В.,

Семенової Т.С., Панасенко І.В., Аметової Д.С.,

захисників - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за обвинуваченням:

- ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нове Первомайського району Крим, громадянина України, з середньо технічною освітою, пенсіонера, інваліда 2-ї групи, підприємця, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_4,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.2 ст.209, ч.2 ст.364, ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК України;

- ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт. Новоселівське Роздольненського району АР Крим, громадянина України, з середньою освітою, приватного підприємця, одруженого, що має неповнолітню дитину, не судимого в порядку ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_5,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України;

- ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Каскад-Крим», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_6,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364 КК України;

- ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця с. Башмаково Соседського району Пензенської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого комерційним директором ТОВ «Сан-Маріно», одруженого, що має неповнолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_7,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364 КК України;

- ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_17, уродженця м. Щучин Гродненській області Білорусі, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ВАТ «Автодом», не одруженого, що має неповнолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_8,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ч.ч. 3,4 ст.368 КК України;

- ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_20, уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_9, проживаючого в АДРЕСА_10,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.2 ст.364, ч.ч. 2,3 ст.368 КК України;

- ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Сімферополя, громадянки України, з вищою освітою, підприємця, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_11,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України;

- ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Зуя Білогірського району Республіки Крим, громадянки України, з вищою освітою, працюючої бухгалтером в ПП «Пальміра плюс », раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_12

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Северторг» (ПП «Северторг») є юридичною особою приватного права, розташоване в м. Сімферополі по пр. Кірова 1/ вул. Козлова, 11. Власником підприємства є ОСОБА_14

ОСОБА_14 і ОСОБА_19, являючись службовими особами ПП «Северторг», функції яких були пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, вчинили зловживання своїм службовим становищем за наступних обставин.

На підставі наказу власників ПП «Северторг» № 01-к від 11.03.2004 року ОСОБА_14 був призначений на посаду директора ПП «Северторг», яку обіймав з 11.03.2004 року по 01.12.2007 року.

На підставі наказу власника ПП «Северторг» ОСОБА_14 № 01-к від 02.12.2007 року ОСОБА_19 був призначений на посаду директора ПП «Северторг», яку займав з 02.12.2007 року по 30.11.2009 року.

Відповідно до п.п. 2.1., 3.8., 8.2., 8.3 Статуту ПП «Северторг», предметом діяльності підприємства є, в тому числі, здача в оренду приміщень, організація торгівлі з відкриттям торговельних точок і магазинів. У відповідності зі своїми цілями і завданнями підприємство має право вступати в договірні відносини з громадянами, а також бути посередником між ними у зв'язку з виконанням робіт, що відносяться до предмету діяльності підприємства, здавати в оренду громадянам, належні підприємству будівлі, споруди, обладнання, інвентар та інші матеріальні цінності. Бухгалтерський облік здійснюється на Підприємстві відповідно до чинного законодавства України. Питання про призначення і затвердження посадових осіб, відповідальних за ведення обліку і звітності підприємства затверджуються директором.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2., 7.3., 7.5., 7.6., 7.7. Статуту Підприємства, директор підзвітний власнику підприємства і організовує виконання його рішень, виконавчим органом підприємства є директор, який без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в інших підприємствах, організаціях та державних органах, укладає від його імені договори і здійснює всі інші дії по оперативному керівництву роботою підприємства в Україні та за її межами, розпоряджається майном підприємства в межах, встановлених власником; здійснює оформлення всіх документів, необхідних для забезпечення діяльності підприємства, видає накази, розпорядження та доручення з питань діяльності підприємства, директор має право підпису будь-яких документів, що стосуються діяльності підприємства.

30.08.2005 року приватним підприємцем ОСОБА_14 був укладений договір № 6 з ТОВ «Сервіс-ХХІІ» (з додатками та доповненнями) про пайову участь у будівництві першої черги торгово-сервісного комплексу в районі «Універсаму» по пр. Перемоги в м. Євпаторії, що включає два м'ясних павільйони, лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи, складські приміщення, адміністративні і торгові павільйони.

Згідно договору сторони зобов'язані на основі співробітництва, шляхом внесення пайових внесків майном, грошовими коштами матеріалами, майновими правами, а також спільною трудовою участю, спільно діяти з метою реконструкції, будівництва, експлуатації першої черги торгово-сервісного комплексу. ОСОБА_14, як сторона за договором, був зобов'язаний, в тому числі, за рахунок власних і залучених коштів виконувати будівельно-монтажні роботи в обсягах проекту, вести бухгалтерський і податковий облік усіх спільних справ за договором. Згідно додаткової угоди від 23.04.2007 року, часткою ОСОБА_14 були допоміжні приміщення і м'ясний павільйон, розташовані на першому і другому поверхах торгово-сервісного комплексу «Універсам» по АДРЕСА_13, загальною площею 1107,55 кв.м. (т.16 а.с.155- 206).

22.10.2007 року був підписаний Акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії (т.16 а.с.208).

1 грудня 2007 року ОСОБА_14, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні, розташованому по АДРЕСА_29 в м. Сімферополі, являючись посадовою особою - директором ПП «Северторг», умисно, зловживаючи своїм посадовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, як приватного підприємця, діючи від імені ПП «Северторг», уклав з підприємцями, які торгують м'ясом на ринку «Універсам» ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 договори про наміри, згідно з якими сторона 2 (приватний підприємець) зобов'язується внести вклад (грошові кошти) в розмірі, визначеному сторонами, для оснащення та обладнання торговельного місця в торгово-сервісному комплексі в районі «Універсаму» по АДРЕСА_13, що включає два м'ясних павільйону, лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи, складські, адміністративні і торгові павільйони, яке згодом, після введення в експлуатацію зазначеного комплексу, буде передано стороною 1 (ПП «Северторг») стороні 2 в оренду для здійснення торгової діяльності. Строк дії договору визначений з моменту його підписання і до укладення договору оренди торгового місця. Підприємці добровільно підписали дані договори, примірники якого всім їм були видані.

На виконання умов договорів, безпосередньо перед їх висновком, ОСОБА_21, яка не є працівником ПП «Северторг», діючи на прохання ОСОБА_14, в порушення порядку ведення касових операцій та норм обігу готівкових коштів, в порушення ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.6, 3.1, 3.3 постанови Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 року «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», прийняла грошові кошти в національній та іноземній валюті у підприємців: ОСОБА_23 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_24 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_25 в сумі 7000 доларів США, ОСОБА_26 і ОСОБА_27 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_28 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_29 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_30 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_31 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_32 в сумі 2250 доларів США та ОСОБА_33 в сумі 2250 доларів США в загальній сумі 4500 доларів США, ОСОБА_34 Р.А. в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_47 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_36 в сумі 2250 доларів США та ОСОБА_37 в сумі 2250 доларів США в загальній сумі 4500 доларів США, ОСОБА_38 і ОСОБА_39 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_40 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_41 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_42 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_43 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_44 в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_45 в сумі 10100 грн. і 2500 доларів США, ОСОБА_46 в сумі 22500 грн., всього на загальну суму екв. за курсом НБУ 466 900 грн., які підприємці, добровільно передали ОСОБА_21, вважаючи це вигідним для себе.

Отримавши кошти від підприємців, ОСОБА_21 без належного оформлення передала їх ОСОБА_14, який в порушення порядку ведення касових операцій та норм обігу готівкових коштів, в порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.6, 3.1, 3.3 постанови Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зловживаючи службовим становищем, не вжив жодних заходів по оприбуткуванню, готівкових грошових коштів, які надійшли, оформлення прибуткових касових ордерів, що підтверджують факт отримання готівкових коштів, видачі засвідчених відбитком печатки підприємства квитанцій про прийняття підприємством готівки в касу за прибутковим касовим ордером, складання первинних документів фінансової звітності при здійсненні господарської операції або безпосередньо після її закінчення.

Отримавши від ОСОБА_21 грошові кошти підприємців, ОСОБА_14 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, як приватного підприємця і сторони за договором з ТОВ «Сервіс-ХХІІ» про пайову участь у будівництві першої черги торгово-сервісного комплексу в районі «Універсаму» по АДРЕСА_13, зловживаючи своїм службовим становищем, без належного оформлення, використовував отримані грошові кошти для виконання своїх особистих зобов'язань за договором № 6 від 30.08.2005 року з ТОВ «Сервіс-ХХІІ» про пайову участь у будівництві першої черги торгово-сервісного комплексу в районі «Універсаму» по пр. Перемоги в м. Євпаторії, а саме для реконструкції, будівництва, експлуатації першої черги торгово-сервісного комплексу, виконання будівельно-монтажних робіт, оснащення і обладнання торгових місць, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадян.

На ОСОБА_19 власником ПП «Северторг» ОСОБА_14 також були покладені обов'язки по розподілу та надання в оренду торгових місць в м'ясному павільйоні і нежитлових приміщеннях на ринку «Універсам» в АДРЕСА_13 за договором про пайову участь № 6 від 30.08.2005 року, стороною по якому був ОСОБА_14 як приватний підприємець.

ОСОБА_19 в період з 3 грудня 2007 року по 6 березня 2008 року, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_14, який є власником ПП «Северторг» і стороною за договором з ТОВ «Сервіс-ХХІІ» про пайову участь у будівництві першої черги торгово-сервісного комплексу в районі «Універсаму» по АДРЕСА_13, уклав від імені ПП «Северторг» з підприємцями, які торгують м'ясом на ринку «Універсам», договори про наміри, згідно з якими сторона 2 (приватний підприємець) зобов'язується внести вклад (грошові кошти) в розмірі, визначеному сторонами, для оснащення та обладнання торговельного місця в торгово-сервісному комплексі в районі «Універсаму» по АДРЕСА_13, що включає два м'ясних павільйони, лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи, складські, адміністративні і торгові павільйони, яке згодом, після введення в експлуатацію зазначеного комплексу, буде передано стороною 1 (ПП «Северторг») стороні 2 в оренду для здійснення торгової діяльності. Строк дії договору визначений з моменту його підписання і до укладення договору оренди торгового місця.

Так, ОСОБА_19 в період з 03.12.2007 року по 06.03.2008 року були укладені договори про наміри від імені ПП «Северторг» з ОСОБА_43, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_24, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55 Підприємці добровільно підписали дані договору, та отримали його екземпляри.

На виконання умов договорів, ОСОБА_19 в період часу з 02.12.2007 року по 06.03.2008 року, перебуваючи на своєму робочому місці на території ринку «Універсам» по АДРЕСА_13, умисно, зловживаючи своїм посадовим становищем, в порушення порядку ведення касових операцій та норм обороту готівкових коштів, в порушення ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.6, 3.1, 3.3 постанови Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 року «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», прийняв грошові кошти в іноземній валюті у підприємців: у період з 03 по 04 грудня 2007 року у ОСОБА_29, в сумі 3000 доларів США (екв.15150 грн.), 04.12.07 року у ОСОБА_22 і ОСОБА_48, в сумі по 4500 доларів США на загальну суму 9000 доларів США (екв.45450 грн.); в період з 04 ??по 10 грудня 2007 року у ОСОБА_51, в сумі 4500 доларів США (екв .22725 грн.); 24.12.07 року у ОСОБА_52, в сумі 4500 доларів США (екв.22725 грн.); 27.2007 року у ОСОБА_54, в сумі 4200 доларів США (екв. 22210 грн. ), 10.01.08 року у ОСОБА_53 в сумі 4400 доларів США (екв.22220 грн.), 06.03.08 року у ОСОБА_55 у розмірі 4500 доларів США (екв.22725 грн.)., 17.12.2007 року за аналогічних обставин грошові кошти в сумі 25000 грн. були прийняті ОСОБА_21 від ОСОБА_1 в Сімферополі в приміщенні по АДРЕСА_29 і передані ОСОБА_19 Грошові кошти підприємці передавали добровільно, вважаючи це вигідним для себе. Таким чином, всього були прийняті грошові кошти в загальній сумі екв. 198205 грн.

Отримавши від підприємців грошові кошти, ОСОБА_19 умисно, з метою отримання неправомірної вигоди для ОСОБА_14, як засновника ПП «Северторг» і приватного підприємця - сторони за договором з ТОВ «Сервіс-ХХІІ» про пайову участь у будівництві першої черги торгово-сервісного комплексу в районі «Універсаму» по АДРЕСА_13, зловживаючи своїм службовим становищем, без належного оформлення використовував отримані грошові кошти для виконання особистих зобов'язань ОСОБА_14 за договором № 6 від 30.08.2005 року з ТОВ «Сервіс-ХХІІ» про пайову участь у будівництві першої черги торгово-сервісного комплексу в районі «Універсаму» по пр. Перемоги в м. Євпаторії, а саме для реконструкції, будівництва, експлуатації першої черги торгово-сервісного комплексу, виконання будівельно-монтажних роботи, обладнання та оснащення торгових місць.

При цьому, в порушення порядку ведення касових операцій та норм обігу готівкових коштів, в порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.6, 3.1, 3.3 постанови Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зловживаючи службовим становищем, не вжив жодних заходів по оприбуткуванню готівкових грошових коштів, що надійшли, оформлення прибуткових касових ордерів, що підтверджують факт отримання готівкових коштів, видачі засвідчених відбитком печатки підприємства квитанцій про прийняття підприємством готівки в касу за прибутковим касовим ордером, складання первинних документів фінансової звітності при здійсненні господарської операції або безпосередньо після її закінчення.

14.12.2007 року було підписано Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта: торгово-сервісного комплексу «Універсам» (м'ясний павільйон) 1-а черга (т.16 а.с. 213).

01.04.2008 року підписано Акт про розділ часток за договором № 6 від 30.08.2005 року, згідно з яким приватному підприємцю ОСОБА_14 розподілені побудовані торгові павільйони, допоміжні приміщення та споруди, м'ясний павільйон, розташовані на першому і другому поверхах торгово-сервісного комплексу в районі «Універсаму» по АДРЕСА_13 (т.16 а.с.225).

13.06.2008 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради прийнято рішення № 403/6 про оформлення ОСОБА_14 права власності на нежитлові приміщення в торгово-сервісному комплексі «Універсам» 1-а черга за адресою: АДРЕСА_13 (т.16 а.с. 22).

08.07.2008 року ОСОБА_14 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_13 (т.16 а.с.25).

18.09.2008 року ОСОБА_14 продав, а ОСОБА_57 і ОСОБА_58 купили в рівних частках кожен 17/100 часток нежитлових приміщень у торгово-сервісному комплексі «Універсам» 1-а черга за адресою: АДРЕСА_13, оформлено право власності (т.16 а.с.31-35).

21.10.2008 року ОСОБА_14 продав, а ОСОБА_59 і ОСОБА_58 купили в рівних частках кожен 38/100 часток нежитлових приміщень у торгово-сервісному комплексі «Універсам» 1-а черга за адресою: АДРЕСА_13, оформлено право власності (т.16 а.с. 36, 38-39).

10.03.2010 року ОСОБА_14 продав, а ОСОБА_60 купив 7/100 часток нежитлових приміщень у торгово-сервісному комплексі «Універсам» 1-а черга за адресою: АДРЕСА_13, оформлено право власності (т.16 а.с. 40-41).

З дня відкриття м'ясного павільйону 06.03.2008 року всі умови укладених підприємцями з ПП «Северторг» договорів про наміри були виконані. Підприємцям надано в оренду (користування) обладнані торгові місця, також вони отримали право користування допоміжними приміщеннями і обладнанням у торгово-сервісному комплексі «Універсам» 1-а черга.

Однак при цьому, оформлення права власності на торгово-сервісний комплекс особисто на приватного підприємця ОСОБА_14 а не на ПП «Северторг» призвело до того, що при відчуженні даного торгово-сервісного комплексу ОСОБА_14, не були враховані інтереси підприємців, які уклали договори саме з ПП «Северторг», а не ПП ОСОБА_14, що спричинило значні збитки для підприємців, що виразився в порушенні їхніх прав та законних інтересів в частині збереження прийнятних для них умов експлуатації (користування, оренди) робочих місць.

Крім того, ОСОБА_19, в період часу з 04.12.2007 року по травень 2008 року, перебуваючи на своєму робочому місці на ринку «Універсам» по АДРЕСА_13, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження, діючи з єдиним злочинним наміром, спрямованим на систематичне отримання неправомірної вигоди, отримував від підприємців грошові кошти за надання їм можливості здійснення торговельної діяльності в м'ясному павільйоні і нежитлових приміщеннях на ринку «Універсам» в АДРЕСА_13 шляхом надання торгових місць:

в період з 04 ??по 10 грудня 2007 року отримав від ОСОБА_51 неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США (екв.2525 грн.) за надання торгового місця в м'ясному павільйоні;

він же 10.12.2007 року отримав від ОСОБА_45 і ОСОБА_31 неправомірну вигоду по 300 доларів від кожної всього 600 доларів США (екв.3030 грн.) за надання ОСОБА_45 торгового місця НОМЕР_8, а ОСОБА_31 НОМЕР_9;

він же в лютому 2008 року одержав від ОСОБА_62 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США (екв.5050 грн.), за надання в оренду нежитлового приміщення;

він же 01.03.2008 року, отримав від ОСОБА_28 неправомірну вигоду в розмірі 1500 доларів США (7575 грн.), за надання в оренду нежитлового приміщення площею 24,5 кв.м.;

він же 04.03.2008 року отримав від ОСОБА_63 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США (екв.5050 грн.) за надання права оренди нежитлового приміщення;

він же 06.03.08 року, отримав від ОСОБА_55 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США (екв.1010 грн.) за надання можливості здійснювати торгівлю м'ясом в м'ясному павільйоні;

він же в березні 2008 року, отримав від ОСОБА_45 і ОСОБА_31 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США від кожної, всього 400 доларів США (екв.2020 грн.) за перенесення торгових місць № НОМЕР_8,НОМЕР_9;

він же в травні 2008 року, отримав від ОСОБА_64 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США (екв. 5050 грн.) за надання в оренду нежитлового приміщення № 34.

Отриманими в якості неправомірної вигоди грошовими коштами в загальній сумі 31310 грн. ОСОБА_19 розпорядився на свій розсуд.

Дані дії ОСОБА_14, ОСОБА_19 і ОСОБА_21 органом досудового слідства кваліфіковано:

- ОСОБА_14 за ч.4 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, в особливо великому розмірі; за ч.2 ст.364 КК України як зловживання владою і службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки; за ч.3 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України як організація вчинення зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки;

- ОСОБА_19 за ч.4 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, в особливо великому розмірі; за ч.2 ст.364 КК України як зловживання владою і службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки; за ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України як пособництво у вчиненні зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки; по ч.ч.2, 3 ст.368 КК України як одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар будь-якої дії з використанням наданої їй влади і службового становища, в значному розмірі, повторно, поєднане з вимаганням хабара;

- ОСОБА_21 за ч.4 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, в особливо великому розмірі; за ч.5 ст.27, ч. 2 ст.364 КК України як пособництво у вчиненні зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Підсудний ОСОБА_14 свою вину не визнав і пояснив, що є власником приватного підприємства «Северторг» та до 01.12.2007 року був його директором. Як приватний підприємець уклав договір про пайову участь у будівництві м'ясного павільйону за адресою АДРЕСА_13. Згодом було оформлено його право власності на м'ясний павільйон. Через підприємство «Северторг» за ініціативою підприємців, які торгують м'ясом, приймалися гроші на будівництво м'ясного павільйону, обладнання торгових місць. Суми були визначені спільно з підприємцями, виходячи з приблизних витрат на будівництво павільйону та в залежності від розміру торгового місця. Управління м'ясним павільйоном та іншими приміщеннями на ринку їм було доручено ПП «Северторг». 01.12.2007 року, у зв'язку з хворобою його бухгалтера, він попросив ОСОБА_21 прийняти у підприємців, які приїхали з м. Євпаторії, гроші. ОСОБА_21 гроші взяла, після чого передала йому гроші і зошит, в яких були записані прізвища підприємців, а він їх передав бухгалтеру ТОВ «Северторг» ОСОБА_2. З усіма підприємцями були укладені договори про наміри, умови яких були згодом виконані. З 2 грудня 2007 року директором підприємства працював ОСОБА_19, якому підприємці також здавали гроші. Отримані готівкові гроші не були оформлені по бухгалтерії підприємства і витрачалися на придбання необхідного інвентарю та проведення будівельних робіт для відкриття лабазів. Всі підприємці, які склали гроші, були забезпечені обладнанням торговельними місцями. Ніяких обіцянок про передачу робочих місць у власність, він нікому не давав. Жодних претензій до нього не висувалося. Підтвердив описані судом обставини щодо прийому грошей від підприємців та укладання договорів про наміри. В даний час він в добровільному порядку всім потерпілим повернув гроші.

Підсудний ОСОБА_19 свою вину визнав частково і пояснив, що в 2007 році ОСОБА_14 запропонував йому стати директором ПП «Северторг» і займатися будівництвом приміщень м'ясного павільйону, розташованого по пр. Перемоги у м. Євпаторії. З 02.12.2007 року він став директором ПП «Северторг», та за дорученням ОСОБА_14 здійснював управління м'ясним лабазом та іншими приміщеннями на ринку, став займатися питаннями облаштування вказаного приміщення. Оскільки грошей на рахунку його фірми не було, підприємці самі підходили до нього і цікавилися сумою, необхідною для якнайшвидшого облаштування торгових місць у м'ясному павільйоні і здачі їх в експлуатацію. Суми визначалися виходячи з приблизних витрат на будівництво павільйону та в залежності від розміру торгового місця. 01.12.2007 року за дорученням ОСОБА_14 їм була призначена і проведена зустріч з підприємцями з м. Євпаторії, якими були передані грошові кошти на придбання необхідного обладнання. Жодних претензій при передачі грошей ніхто з потерпілих не висловлював. Підтвердив описані судом обставини стосовно переданих потерпілими сум, не погоджуючись з їх показання у тій частині, що однією з умов передачі грошей також було придбання ними у власність побудованих в майбутньому об'єктів торгівлі, оскільки мова велася про подальше укладанні з ними договору оренди та здачі цих об'єктів ним в користування. 01.12.2007 р. гроші підприємцями йому не передавалися, а були передані ОСОБА_21 У подальшому під час його знаходження в м. Євпаторії підприємці передавали йому грошові кошти, які він при приїзді в м. Сімферополя передавав в касу підприємства. Ініціаторами укладення договорів про наміри після передачі грошових коштів були самі підприємці, оскільки зазначені договори були гарантією передачі грошей і виконання зобов'язань з боку власника приміщення. Передані гроші були витрачені на придбання необхідного обладнання та на облаштування робочих місць для торгівлі. У подальшому приміщення було викуплено і новим власником з підприємцями були укладені договори оренди. Щодо пред'явленого обвинувачення в частині отримання ним хабара пояснив, що підприємці фактично систематично самі до нього підходили і говорили про те, яке місце хочуть зайняти на ринку і в якості подяки передавали йому грошові суми, він розраховував на можливість отримати гроші від усіх підприємців, заперечував вимагання хабара та зловживання службовим становищем. В даний час всім потерпілим гроші повернуті.

Підсудна ОСОБА_21 свою вину не визнала в повному обсязі та пояснила, що працювала головним бухгалтером фірми «Сімторг». У суботу 01.12.2007 року вона вийшла на роботу, ОСОБА_14 попросив її прийняти грошові кошти від підприємців з м. Євпаторії, пояснивши, що його бухгалтер захворів. Він дав їй зошит, де були записані прізвища людей, які мають приїхати. Підприємці самі їй називали суми, необхідні для передачі, а вона їх записувала у зошит. Яка кількість підприємців їй здавало гроші і в якій сумі, вона не пам'ятає. Отримані грошові кошти вона не оприбуткувала, тому що не була бухгалтером підприємства «Северторг» і в даному випадку вона виконувала роль касира, а не бухгалтера, припускаючи, що прибутково-касові ордери будуть виписані пізніше, коли вийде бухгалтер цього підприємства. Отримані від підприємців гроші разом з зошитом були передані ОСОБА_14 Хто, коли, яким чином і на які цілі використовував отримані нею від підприємців грошові кошти їй відомо не було. Ніяких претензій згодом до неї ніким не пред'являлося. На думку підсудної, при прийнятті грошових коштів вона лише порушила касову дисципліну, ні з ким у змову не вступала, нікого не обманювала.

Винність ОСОБА_14 і ОСОБА_19 у вчиненні злочинів підтверджується сукупністю досліджених судом доказів у справі, які підтверджують висновки суду про об'єкт, суб'єкт, спосіб, місце, час вчинення злочинів.

Так, потерпіла ОСОБА_53 показала, що працює в м'ясному лабазі на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. У грудні 2007 підприємці заговорили про можливість отримати торгові місця в новому м'ясному павільйоні. За отримання торгового місця вона передала 4400 доларів США ОСОБА_19 в кінці грудня 2007 року в Євпаторії і з дня відкриття павільйону 06.03.2008 року почала працювати, було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. Заяву в міліцію написала після того, як нові власники павільйону встановили орендну плату. Також пояснила, що якби новими власниками не була встановлена ??орендна плата, то в міліцію вона б не зверталася.

Потерпіла ОСОБА_52 показала, що в грудні 2007 року суму в 4500 доларів США віддала ОСОБА_19 за отримання робочого місця в торговому павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. Після передачі грошей нею був отриманий договір про наміри. Коли вона почала працювати нею щодня оплачувалися «містові», було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. З новим власником нею був укладений договір оренди. ОСОБА_14 не обіцяв, що торговий павільйон буде належати їй. В суд про повернення грошей не зверталася. Також пояснила, що якби новий власник не встановив орендну плату, із заявою в правоохоронні органи вона б не зверталася.

Потерпілій ОСОБА_47 показав, що в 2007 році від підприємців, які працювали в старому м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії дізнався про можливість отримання торгового місця в новому м'ясному павільйоні. У Сімферополь в офіс ОСОБА_14 його направив ОСОБА_19 У Сімферополі їм були передані гроші бухгалтеру ОСОБА_21 в сумі 4500 доларів США. Йому було видано договір, його зміст він не пам'ятає. Вважає, що гроші передавалися за торгове місце. Після передачі грошей орендну плату він не платив. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. Також пояснив, що якби новий власник не встановлював орендну плату, він би не звертався із заявою до правоохоронних органів.

Потерпілий ОСОБА_22 показав, що працював у м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. У грудні 2007 року в Євпаторії на ринку він передав ОСОБА_19 4500 доларів США за торгове місце. ОСОБА_19 пообіцяв йому пізніше передати договір. Про цю суму він дізнався від інших підприємців, які торгують у м'ясному павільйоні. ОСОБА_19 показав йому торгове місце. Розмова про подальшу оплату орендної плати не велася. З ОСОБА_14 він не спілкувався. Після відкриття павільйону він періодично здійснював торговельну діяльність і за це платив «містові». Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. Придбаним торговим місцем він не міг розпорядитися, оскільки ОСОБА_14 продав павільйон. В суд про повернення грошей не звертався. Також пояснив, що якби новий власник не встановив орендну плату, із заявою в правоохоронні органи він би не звертався.

Потерпіла ОСОБА_43 показала, що з 1995 року працює на м'ясному ринку «Універсам» в м. Євпаторії. Їй стало відомо, що на місці ринку почали будувати новий, вартість робочого місця становила 4500 доларів США. 01.12.2007 р. в офісі ОСОБА_14 в Сімферополі вона зі своїм чоловіком передала вказану суму касиру, після чого їм був переданий договір про намір. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями.

Потерпіла ОСОБА_54 показала, що є приватним підприємцем, працює в м'ясному лабазі, розташованому на ринку «Універсам» в м. Євпаторія, від інших підприємців дізналася про будівництво м'ясного павільйону, що належить ОСОБА_14 У січні 2008 року в Євпаторії вона передала гроші ОСОБА_19 за надання торгового місця в м'ясному лабазі в сумі 4200 доларів США. Про вартість місць у павільйоні вона дізналася від інших підприємців. Будь-яких документів, що підтверджують передачу грошей, крім договору про наміри, вона не отримувала. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. Через якийсь час ОСОБА_14 повідомив про те, що зазначений м'ясний лабаз їм проданий, а новий власник почав вимагати з неї та інших підприємців щомісячну орендну плату. В суд про повернення грошей не зверталася, також показала, що якби новий власник не встановив орендну плату, із заявою в правоохоронні органи вона б не зверталася.

Потерпіла ОСОБА_38 показала, що є приватним підприємцем, працює в м'ясному лабазі, розташованому на ринку «Універсам» в м. Євпаторія. Від адміністратора торгового павільйону їй стало відомо про будівництво нового торгового павільйону, вартість місця в ньому становила 4500 доларів США. 01.12.2007 р. вона разом зі своїм чоловіком поїхала в Сімферополь, де нею в офісі ОСОБА_14 його бухгалтеру була віддана зазначена сума грошей за надання робочого місця, був отриманий лише договір про наміри. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями.

Потерпіла ОСОБА_42 показала, що працювала на ринку «Універсам» в м. Євпаторії в старому м'ясному павільйоні. Їй стало відомо про знесення їх павільйону, а також про те, що ОСОБА_19 видає столи в новому павільйоні. 01.12.2007 р. її чоловік відвіз в Сімферополь гроші в розмірі 4500 доларів США за отримання торгового столу. Гроші були передані касиру, а чоловікові виданий договір про наміри. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. Після зміни власника торгового приміщення була різко збільшена орендна плата, що порушило її права.

Потерпілий ОСОБА_50 показав, що йому стало відомо про можливість отримати торгові місця в м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. Він приїхав в м. Сімферополь на Центральний ринок, передав гроші жінці, близько 5000 доларів США за отримання торгового місця я м'ясному павільйоні в м. Євпаторії. Йому був переданий якийсь договір. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями.

Потерпіла ОСОБА_62 показала, що є приватним підприємцем, у 2008 році від своєї знайомої дізналася про здачу торгових об'єктів в м'ясному лабазі на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. Знайома представила їй ОСОБА_19, як людину, що займається цим питанням, він сказав про необхідність передачі 1000 доларів США або 5000 грн. Вона принесла гроші і передала їх ОСОБА_19, а він дав договір, також йшлося про те, що гроші будуть повернуті, якщо нею не буде здійснюватися торгівля, тобто ці гроші передавалися в якості застави. Вона стала здійснювати торгівлю, оплачувати оренду. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. У вересні стало відомо про продаж магазинів. У лютому 2008 року на ринку за своєю ініціативою передала ОСОБА_19 гроші в сумі 1000 доларів у вигляді винагороди за отримання торгового місця.

Потерпіла ОСОБА_45 показала, що є приватним підприємцем, в 2007 році дізналася про будівництво ОСОБА_14 нового м'ясного павільйону на ринку «Універсам» в м. Євпаторії та можливість отримання торгових місць. У 2007 року в листопаді до них приїхав адміністратор ОСОБА_19 і став пропонувати робочі місця, їх вартість становила 4500 доларів США, які підприємці повинні були внести в касу. 01.12.2007 року вона передала 4500 доларів США ОСОБА_21, а їй передали договір про намір. Крім 4500 доларів США пізніше нею були передані ОСОБА_19 500 доларів США за вибір торгового місця і переміщення торгівельного столу. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. Згодом павільйон був проданий, а нові власники стали висувати свої умови роботи, які її не влаштовували. У середині грудня 2007 року вона і ОСОБА_31 за своєю ініціативою на ринку передали ОСОБА_19 гроші в сумі по 300 доларів США у вигляді винагороди за отримання робочого місця в м'ясному павільйоні, а потім у березні 2008 року ще по 200 доларів США за те, щоб переставити столи.

Потерпіла ОСОБА_25 показала, що працює продавцем у м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. У 2007 році до них на ринок в м'ясний павільйон приїжджав ОСОБА_14 і пояснив, що буде будувати м'ясний павільйон, в зв'язку з чим вони збирають людей для отримання торгових місць. У листопаді 2007 року вона зустрілася з ОСОБА_19 і домовилася з ним про умови отримання торгових місць. 01.12.2007 року вона поїхала в м. Сімферополь в офіс ОСОБА_14 Заздалегідь нею були передані гроші ОСОБА_19 за право вибору бажаного столу в розмірі 500 доларів США, за торгове місце вона передала ОСОБА_21 суму в розмірі 7000 доларів США. Після передачі грошей їй був виданий договір про намір. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. Надалі торговий павільйон був проданий новому власнику, який передав їм зазначені торгові столи в оренду.

Потерпілий ОСОБА_24 показав, що в 2007 році працював у м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторія. Йому стало відомо, що буде будуватися новий ринок і на ньому у ОСОБА_14 можна придбати торгове місце. 01.12.2007 року він з іншими підприємцями приїхали в м. Сімферополь в офіс ОСОБА_14, їх зустрів ОСОБА_19, сказав, що вартість робочого місця складає 4500 доларів США. Він передав бухгалтеру 4500 доларів США, йому видали договір про намір від 01.12.2007 року, але написали в ньому його батька, оскільки приватним підприємцем оформлений був він, згодом 04.12.2007 р. йому був виданий договір про намір, укладений від його імені. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями.

Потерпіла ОСОБА_23 показала, що працює продавцем у м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. 30.10.2007 р. вона дізналася номер телефону ОСОБА_19 від інших підприємців, здзвонилася, і ним була призначена дата зустрічі на 01.12.2007 року, а також була обговорена сума та адреса, куди необхідно цю суму привезти. У вказаний день вона приїхала в м. Сімферополь в офіс ОСОБА_14, розташований на Центральному ринку, де передала гроші в сумі 4500 доларів США бухгалтеру ОСОБА_21 за торгове місце, після передачі грошей їй був виданий договір про намір. Їй було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. Новий власник встановив щомісячну орендну плату за торгові об'єкти.

Потерпілий ОСОБА_65 показав, що працював продавцем на м'ясному ринку «Універсам» в м. Євпаторії. У 2007 році йому стало відомо, що даний ринок буде закриватися, на його місці будуватися новий. У інших підприємців він дізнався про умови отримання місця на ринку, зустрівся з ОСОБА_19 в м. Євпаторії 3 чи 4 грудня 2007 року і передав йому гроші в сумі 4500 доларів США, ОСОБА_19 показав йому місце. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. Через деякий час йому був виданий договір про наміри, він його підписав, щоб далі працювати. Після передачі грошей він працював за вказаними торговим місцем до того моменту, як дізнався про зміну власника павільйону і встановленні їм орендної плати.

Потерпіла ОСОБА_31 показала, що працювала на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. У 2007 році дізналася від підприємців про будівництво нового павільйону ОСОБА_14, познайомилася з ОСОБА_19, який є адміністратором ОСОБА_14, який показав робоче місце і пояснив умови його надання. 01.12.2007 року вона приїхала до Сімферополя, де її зустрів ОСОБА_19 і сказав куди необхідно передати гроші і де отримати договір про намір, в цей же день нею передані гроші в сумі 4500 доларів США бухгалтеру ОСОБА_21 Гроші передавалися для придбання торгового місця. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. Після продажу павільйону новим власником була встановлена ??нова орендна плата. У середині грудня 2007 року вона і ОСОБА_45 за своєю ініціативою на ринку передали ОСОБА_19 гроші в сумі по 300 доларів у вигляді винагороди за отримання робочого місця в м'ясному павільйоні, а потім у березні 2008 року ще по 200 доларів США за те, щоб переставити столи.

Потерпіла ОСОБА_26 показала в суді, що працювала на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. У 2007 році дізналася від підприємців про будівництво нового павільйону і бажаючим отримати місце в новому павільйоні необхідно було заплатити 4500 доларів США. Також пояснила, що питаннями придбання торгового місця займався її чоловік ОСОБА_27 і все, що відбувалося, їй відомо зі слів чоловіка.

Потерпілий ОСОБА_27 показав в суді, що він працював у м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. У 2007 році дізнався про знесення м'ясного павільйону та будівництві нового. В листопаді 2007 року від представника ПП «Северторг» ОСОБА_19 він дізнався про те, що 01.12.2007 р. необхідно прибути до Сімферополя для отримання торгового місця та мати 4500 доларів США. Він здав гроші бухгалтеру, це була ОСОБА_21, після зайшов у кабінет ОСОБА_14, де були він і ОСОБА_19, і запропоновано було підписати договір, примірник якого він отримав. Надалі він від ОСОБА_19 дізнався про розташування його столу. 06.03.2008 року відбулося відкриття ринку. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. У вересні 2008 року павільйон ОСОБА_14 був проданий.

Потерпілий ОСОБА_32 показав, що в 2007 році йому стало відомо, що можна придбати столи в м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії і він вирішив зі своїм другом ОСОБА_33 придбати один стіл на двох. Від підприємців на ринку він дізнався про можливості придбання торгових місць і що офіс власника торгового павільйону знаходиться в м. Сімферополі і туди треба їхати. Про вартість торгових місць в розмірі 4500 доларів США також дізнався від підприємців, які раніше передали гроші. 01.12.2007 року він разом з ОСОБА_33 передавали гроші в Сімферополі.

Потерпілий ОСОБА_33, дав аналогічні показання.

Потерпілий ОСОБА_55 показав, що в приміщенні м'ясного павільйону ринку «Універсам» його знайома ОСОБА_65 познайомила його з ОСОБА_19, який пояснив що той може отримати робочий стіл, якщо привезе гроші в сумі 4500 доларів США. ОСОБА_65 сказала взяти більше грошей, ніж коштує місце, щоб віддячити ОСОБА_19. Він привіз 4700 доларів США. У його кабінеті він передав ОСОБА_19 4500 доларів США за торгове місце, а 200 - вдячність ОСОБА_19 за надання робочого місця.

Потерпіла ОСОБА_28 показала, що вона працювала підприємцем у м'ясному павільйоні ринку «Універсам» в м. Євпаторії, дізналася в 2007 році про знесення старого павільйону і будівництво нового. Їй подзвонив ОСОБА_19 і пояснив умови придбання торгових місць. 01.12.2007 року вона з іншими підприємцями була запрошена ОСОБА_19 в офіс ОСОБА_14 в Сімферополі, де нею були передані гроші бухгалтеру за два торгових столи для себе і брата ОСОБА_34 Пізніше в м. Євпаторію їй і ще декільком підприємцям були передані договори про наміри. Робочі місця нею були отримані і діяльність вона здійснювала. Також пояснила, що 01.03.2008 року на ринку передала ОСОБА_19 1500 доларів у вигляді винагороди за право оренди бутіку.

Потерпілий ОСОБА_34 показав, що є приватним підприємцем, працював у м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. У 2007 році, коли почалося будівництво нового торгового павільйону, він був присутній на зборах, в якому брали участь ОСОБА_66 і ОСОБА_19, вони говорили про можливість надання їм торгових місць. Вартість одного торгового місця становила 4500 доларів США. За нього гроші передавала її сестра ОСОБА_28 Гроші передавалися за право користування торговим місцем та право передачі його іншій особі. Він за придбаним торговим місцем не працював. Згодом після зміни власника торгового павільйону він зрозумів, що позбавлений можливості передати придбане торгове місце іншим особам.

Потерпіла ОСОБА_29 показала, що є приватним підприємцем, працює в м'ясному лабазі, розташованому на ринку «Універсам» в м. Євпаторія. 01.12.2007 року вона разом з іншими підприємцями приїжджала в м. Сімферополь в офіс ОСОБА_14 У кабінеті були ОСОБА_14 і ОСОБА_19, їм показали схеми торгових місць. Нею були передані 4500 доларів США бухгалтеру, а 15000 грн. через три дні передала ОСОБА_19. З 06.03.2008 року вона стала працювати. Договір про намір вона отримала пізніше від ОСОБА_19 за підписом ОСОБА_14, датований 01.12.2007 р. Вважає, що укладеним договором, їй надано право розпорядження торговим місцем без стягнення орендної плати та інших платежів. З 06.03.2008 року вона стала працювати на ринку. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. Після відкриття павільйону ОСОБА_19 привозив договір оренди, але її не влаштували умови цього договору. Коли торговий павільйон був проданий ОСОБА_14, нею з новим власником укладено договір оренди.

Потерпіла ОСОБА_51, яка показала, що в 2007 році дізналася про будівництво нового м'ясного павільйону на ринку «Універсам» та можливість отримання в ньому місць. Вона вирішила віддячити ОСОБА_19 за можливість вибору столу і на ринку передала йому 500 доларів США. Потім їй передали договір про наміри, який вона не читала, згодом обіцяли видати новий договір. Робоче місце нею було отримано, умови роботи спочатку її влаштовували. ОСОБА_19 приносив новий договір, але він її не влаштував, про що він був вона не пам'ятає, вона його не підписала. Новий власник ставив умовою їх роботи оплату орендної плати.

Потерпілий ОСОБА_30 показав, що займається торгівлею в м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. У 2007 році дізнався від ОСОБА_19 по телефону про умови придбання торгових місць. 01.12.2007 року він приїхав в м. Сімферополь в офіс ОСОБА_14, в бухгалтерії передав гроші в сумі 4500 доларів США бухгалтеру за торгове місце, а йому був переданий договір. Надалі він зайняв своє торгове місце. Про продаж торгового павільйону дізнався від ОСОБА_14, коли він представив нових власників.

Потерпіла ОСОБА_40 показала, що працює приватним підприємцем, раніше працювала в м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії, дізналася про його знесення та будівництво нового депутатом ОСОБА_14 Від інших підприємців дізналася про можливість та умови придбання торгового місця. 01.12.2007 року вона та інші підприємці приїхали в м. Сімферополь в офіс ОСОБА_14, він сказав передати гроші бухгалтеру, бухгалтер після передачі грошей записала її в зошит, після чого ОСОБА_14 передав договір про наміри. 06.03.2008 року відкрився павільйон, вона в ньому працювала. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями. У вересні 2008 року ОСОБА_14 повідомив про продаж торгового павільйону.

Потерпіла ОСОБА_44 показала суду, що працювала в м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. Дізналася про знесення цього м'ясного павільйону та будівництво нового, їй хтось із підприємців дав номер телефону, за яким вона дізналася умови придбання торгового місця. 01.12.2007 року з іншими підприємцями приїхала в офіс ОСОБА_14, де була озвучена вартість місця в розмірі 4500 доларів США. Вона передала вказану суму бухгалтеру, а їй дали договір про наміри. Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями.

Потерпілий ОСОБА_46 пояснив в суді, що дізнався про можливості придбання торгових місць у новому м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. 01.12.2007 року він приїхав в офіс ОСОБА_14, де його зустрів ОСОБА_19, він передав гроші в сумі 4500 доларів США бухгалтеру, а йому дали договір про наміри, пояснивши, що згодом буде складено інший договір. Відкриття павільйону було 06.03.2008 року Було надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями.

Потерпілий ОСОБА_41 показав, що працював у м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. Дізнався про знесення цього м'ясного павільйону та будівництво нового. 01.12.2007 р. у м. Сімферополі в офіс ОСОБА_14, його дружиною були передані грошові кошти в сумі 4500 доларів США бухгалтеру за торгове місце. Йому був переданий договір, але він його не читав, його влаштувало те, що йому дали робоче місце і він буде за ним працювати. Він щодня оплачував 30 грн., як і всі. Умови користування торговим місцем змінилися з моменту зміни власника. ОСОБА_14, продавши торговий павільйон, порушив їх права.

Потерпіла ОСОБА_36 показала, що вирішила разом з ОСОБА_37 на двох придбати торгове місце в м'ясному павільйоні на ринку «Універсам» в м. Євпаторії. Дізналася телефон ОСОБА_19 і була призначена зустріч, при якій останній пояснив, якого числа і яку суму необхідно передати. 01.12.2007 року вона разом зі своєю родичкою ОСОБА_37, приїхали в Сімферополь, в будівлі «Будинку побуту» оплатили бухгалтеру суму. Був виданий договір про наміри, надано обладнане робоче місце, можливість користуватися підсобними приміщеннями.

Аналогічні показання дала і потерпіла ОСОБА_37

Потерпіла ОСОБА_63, показання якої оголошені в порядку ст.306 КПК України, показала, що 04.03.2008 року на ринку «Універсам» передала ОСОБА_19 на його прохання 1000 доларів США за сприяння в оренді бутіку (т.13 а.с. 202).

Потерпіла ОСОБА_64, показання якої оголошені в порядку ст.306 КПК України, показала, що в травні 2008 року на ринку «Універсам» передала ОСОБА_19 на його прохання 5050 грн. (екв.1000 доларів США) за сприяння в оренді бутіку (т.13 а.с.165).

Свідок ОСОБА_67 показала, що 01.12.2007 року вона з чоловіком поїхали до Сімферополя і заплатили 4500 доларів США за торгове місце в м'ясному павільйоні в м. Євпаторії. Там були також інші підприємці з м. Євпаторії. Гроші передали касиру. Вона не пам'ятає чи підписувала договір. Павільйон надалі був проданий іншому власнику, гроші їм не повернули.

Свідок ОСОБА_68 показав що є чоловіком потерпілої ОСОБА_43 У 2007 році вона працювала в м'ясному павільйоні, що належить підприємству «Северторг». Стало відомо про знесення павільйону, як непридатного для подальшої експлуатації, а в цей час будувався новий м'ясний павільйон, що належить ОСОБА_14 На ринку йому дали телефон ОСОБА_19, що є керуючим ОСОБА_14, до якого можна звернутися з приводу придбання місць у новому павільйоні і там же сказали про вартість місця в розмірі 4500 доларів США. Він з дружиною зібрали гроші і повезли до Сімферополя, зайшли до офісу, де Цветок передала гроші за отримання робочого місця. При передачі грошей він не був присутній. Вважав, що якщо після початку експлуатації торговельного місця зміняться умови, у них виникає право піти з нього, отримавши вкладені гроші.

Свідок ОСОБА_39 показав, що більше 5-ти років тому він працював з дружиною на ринку «Універсам» в м. Євпаторії в старому павільйоні, який згодом вирішили прибрати і побудувати новий. Він зв'язався з людиною, який допоміг йому вибрати місце в новому павільйоні. Про те, що йому необхідно місце в новому павільйоні він розмовляв з ОСОБА_19. Приблизно в грудні 2007 року він разом з іншими підприємцями приїхав до Сімферополя, зайшли в кабінет ОСОБА_14, він їм повідомив, що павільйон належить йому і що він візьме їх до себе, але для цього потрібно заплатити гроші, після чого їм буде видано договір, а після закінчення будівництва, вони почнуть працювати.

Свідок ОСОБА_69 показала, що є директором ПП «Луїза-Р», також є СПД ОСОБА_69 і як СПД орендує приміщення у власників ринку «Універсам» ОСОБА_36 і ОСОБА_57, а ПП «Луїза-Р» орендує у неї, як СПД дане приміщення, що керівником м'ясного павільйону в м. Євпаторії був ОСОБА_19, який був співробітником ОСОБА_14, який, у свою чергу, був колишнім власником м'ясного лабазу. Нею встановлено щомісячну орендну плату за торгові місця в сумі 200 грн. Крім цього, з м'ясників стягуються платежі за рубку, за холодильник, електрику і гарячу воду. Вона, у свою чергу, платить оренду власникам павільйону.

Матеріалами кримінальної справи:

- статутом приватного підприємства «Северторг», установчими документами, згідно з якими підприємство є юридичною особою приватного права, власник - ОСОБА_14 (т.15 а.с. 237-305);

- наказом № 01-к від 11.03.2004 року, у відповідності до якого з 11.03.2004 року по 01.12.2007 року директором ПП «Северторг» працював власник підприємства ОСОБА_14 (т.15 а.с.237-305);

- наказом № 01-к від 02.12.2007 року, у відповідності до якого у період з 02.12.2007 року по 30.11.2009 року ОСОБА_19 був посадовою особою - директором ПП «Северторг» (т.15 а.с.237-305);

- договорами про наміри між ПП «Северторг» і підприємцями: ОСОБА_70, ОСОБА_28, ОСОБА_50, ОСОБА_46, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_51, ОСОБА_44, ОСОБА_36, ОСОБА_31, ОСОБА_45, ОСОБА_29, ОСОБА_40, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_48, ОСОБА_22, ОСОБА_43, ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_28, ОСОБА_34, ОСОБА_39, ОСОБА_71, ОСОБА_23, ОСОБА_27, ОСОБА_47 (т.17 а.с.70-124).

Згідно з даними договорами, сторона 2 (приватний підприємець) зобов'язується внести вклад (грошові кошти) в розмірі визначеному сторонами для оснащення та обладнання торговельного місця в торгово-сервісному комплексі в районі «Універсаму» по АДРЕСА_13, включаючи два м'ясних павільйони, лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи, складські, адміністративні і торгові павільйони, яке згодом, після введення в експлуатацію зазначеного комплексу, буде передано стороною 1 (ПП «Северторг») стороні 2 в оренду для здійснення торгової діяльності. Термін дії договору визначений з моменту його підписання і до укладення договору оренди торгового місця.

- договором № 6 з ТОВ «Сервіс-ХХІІ» від 30.08.2005 року (з додатками та доповненнями) про пайову участь у будівництві першої черги торгово-сервісного комплексу в районі «Універсаму» по пр. Перемоги в м. Євпаторії, що включає два м'ясних павільйону, лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи, складські приміщення, адміністративні і торгові павільйони. Згідно договору сторони зобов'язані на основі співробітництва, шляхом внесення пайових внесків майном, грошовими коштами матеріалами, майновими правами, а також спільною трудовою участю, спільно діяти з метою реконструкції, будівництва, експлуатації першої черги торгово-сервісного комплексу. ОСОБА_14 як сторона за договором був зобов'язаний, в тому числі, за рахунок власних і залучених коштів виконувати будівельно-монтажні роботи в обсягах проекту, вести бухгалтерський і податковий облік усіх спільних справ за договором. Згідно додаткової угоди від 23.04.2007 року, часткою ОСОБА_14 були допоміжні приміщення і м'ясний павільйон, розташовані на першому і другому поверхах торгово-сервісного комплексу «Універсам» по АДРЕСА_13, загальною площею 1107,55 кв.м. (т.16 а.с.155- 206);

- актом від 22.10.2007 року робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії (т.16 а.с.208);

- актом від 14.12.2007 року державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта: торгово-сервісного комплексу «Універсам» (м'ясний павільйон) 1-а черга (т.16 а.с.213);

- актом від 01.04.2008 року про поділ часток за договором № 6 від 30.08.2005 року, згідно з яким приватному підприємцю ОСОБА_14 розподілені побудовані торгові павільйони, допоміжні приміщення та споруди, м'ясний павільйон, розташовані на першому і другому поверхах торгово-сервісного комплексу в районі «Універсаму» по АДРЕСА_13 (т.16 а.с.225);

- рішенням від 13.06.2008 року виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 403/6 про оформлення ОСОБА_14 права власності на нежитлові приміщення в торгово-сервісному комплексі «Універсам» 1-а черга за адресою АДРЕСА_13 (т.16 а.с.22);

- свідоцтвом від 08.07.2008 про право власності ОСОБА_14 на нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_13 (т.16 а.с.25);

- договором купівлі продажу від 18.09.2008 року, згідно з яким ОСОБА_14 продав, а ОСОБА_59 і ОСОБА_58 купили в рівних частках кожен 17/100 часток нежитлових приміщень у торгово-сервісному комплексі «Універсам» 1-а черга за адресою АДРЕСА_13, свідоцтвом про право власності (т.16 а.с.31-35 );

- договором купівлі-продажу від 21.10.2008 року згідно якого ОСОБА_14 продав, а ОСОБА_59 і ОСОБА_58 купили в рівних частках кожен 38/100 часток нежитлових приміщень у торгово-сервісному комплексі «Універсам» 1-а черга за адресою АДРЕСА_13, свідоцтвом про право власності (т.16 а.с.36, 38 -39);

- договором купівлі-продажу від 10.03.2010 року, згідно з яким ОСОБА_14 продав а ОСОБА_60 купив 7/100 часток нежитлових приміщень у торгово-сервісному комплексі «Універсам» 1-а черга за адресою АДРЕСА_13, свідоцтвом про право власності (т.16.а.с.40-41);

- розписками всіх потерпілих та цивільних позивачів у справі, зі смислу і змісту яких випливає про повернення їм грошових коштів, відсутності будь-яких претензій до ОСОБА_14 та іншим підсудним і відмову від заявлених позовних вимог (т.54 а.с.84-123);

- документами ТОВ «Сімторг» та ПП «Северторг», у відповідності до яких ОСОБА_21 01.12.2007 року працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Сімторг» і відповідно в ПП «Северторг» не працювала (т.15 а.с.199-203);

- висновком № 2230 товарознавчої експертизи з додатками, згідно до якого загальна первісна вартість представленого на дослідження майна, що перебуває у м'ясному павільйоні № 2, розташованому в АДРЕСА_13, становила 121000 грн., залишкова вартість з урахуванням зносу 95300 грн. (т.52 а.с.152-163);

- висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2231 з додатками, згідно до якої вартість будівельно-монтажних робіт вироблених і використаних при будівництві і введенні в експлуатацію у 2008 році м'ясного павільйону № 2 на ринку «Універсам» в АДРЕСА_13, станом на 01.08.2008 року складає 2984120 грн. (т.52 а.с.165-174).

Зазначені висновки підтверджують, що ОСОБА_14, ПП «Северторг» витрачено на обладнання і оснащення м'ясного павільйону на ринку «Універсам» по АДРЕСА_13 грошові кошти в сумі, яка значно перевищує суму грошових коштів, внесених в ПП «Северторг» потерпілими за типовими договорами про наміри.

Суд вважає, що дії підсудних слід перекваліфікувати:

- ОСОБА_14 з ч.2 ст.364 КК України на ч.1 ст.364 КК України як зловживання владою і службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян;

- ОСОБА_19 з ч.2 ст.364 КК України на ч.1 ст.364 КК України як зловживання владою і службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян ;

з ч.ч.3,4 ст.368 КК України на ч.2 ст.368 КК України як одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабар якого-небудь дії з використанням наданої влади та службового становища, в значному розмірі.

Однак при цьому, суд бере до уваги, що в період вчинення посадових злочинів ОСОБА_14 і ОСОБА_19 в різний час були посадовими особами юридичної особи приватного права - ПП «Северторг». Враховуючи Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 07.04.2011 року, що набрав чинності 01.07.2011 року, яким внесено зміни в розділ 17 КК України «Злочини у сфері службової діяльності», керуючись ч.1 ст.5 КК України, суд вважає за необхідне також перекваліфікувати дії:

- ОСОБА_14 з ч.1 ст.364 КК України на ч.1 ст.364-1 КК України як зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, посадовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що завдало значної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян та юридичної особи;

- ОСОБА_19 з ч.1 ст.364 КК України на ч.1 ст.364-1 КК України як зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, посадовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що завдало значної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян та юридичної особи;

- з ч.2 ст.368 КК України на ч.3 ст.368-3 КК України як одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих повноважень в інтересах того, хто передає таку вигоду, оскільки закон про кримінальну відповідальність, передбачену ст.364-1 ч.1, ст.368-3 ч.3 КК України, поліпшує становище підсудних і має зворотну дію у часі.

При цьому право підсудних на захист не порушується.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_14 і ОСОБА_19 за ч.1 ст.364-1 КК України, під істотною шкодою для потерпілих суд розуміє порушення їх прав та законних інтересів в частині збереження прийнятних для них умов оренди після відчуження даного торгово-сервісного комплексу ОСОБА_14

При кваліфікації дій ОСОБА_19 при одержанні ним неправомірної вигоди, не знайшли свого підтвердження наступні кваліфікуючі ознаки:

- «повторність», так як підсудним вчинено єдиний злочин, що продовжується, який складається з декількох однорідних дій, які були реалізацією його єдиного злочинного умислу, спрямованого на систематичне отримання неправомірної вигоди;

- «одержання неправомірної вигоди поєднане з її вимаганням», так як всі підприємці, маючи право вибору, добровільно передавали грошові кошти. Також немає доказів умисного створення ОСОБА_19 умов, за яких підприємці були змушені передавати йому неправомірну вигоду, що підтверджується їх вищезазначеними показаннями як на досудовому слідстві, так і в суді.

Дії підсудних у скоєні злочинів: ОСОБА_14 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.27 ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_19 за ч.4 ст.190, ч.5 ст.27 ч.2 ст.364, ч.ч.2, 3 ст.368 КК України, ОСОБА_21 за ч.4 ст.190, ч.5 ст.27 ч.2 ст.364 КК України, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.190 КК України виражається, у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Під обманом розуміється повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені, зловживання довірою - використання довірчих відносин з потерпілим.

Як встановлено судом, в період з 01.12.2007 року по березень 2008 року потерпілі за пропозицією ОСОБА_14 і ОСОБА_19 добровільно передавали їм грошові кошти (01.12.2007 року через ОСОБА_21), вважаючи це вигідним для себе, уклавши при цьому договори про наміри, згідно з якими сторона 2 (приватний підприємець) зобов'язується внести вклад (грошові кошти) в розмірі визначеному сторонами для оснащення та обладнання торговельного місця в торгово-сервісному комплексі в районі «Універсаму» по АДРЕСА_13, включаючи два м'ясних павільйони, лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи, складські, адміністративні і торгові павільйони, яке згодом, після введення в експлуатацію зазначеного комплексу, буде передано стороною 1 (ПП «Северторг») стороні 2 в оренду для здійснення торгової діяльності. Строк дії договору визначений з моменту його підписання і до укладення договору оренди торгового місця. Всі потерпілі підписали договір, отримали примірники, погодилися з умовами договору, ніхто не намагався його розірвати, заперечити, не звертався до суду. У кожного із них була можливість не укладати договір і не передавати гроші, проте ніхто цим не скористався, вважаючи це вигідним для себе.

При цьому об'єктивно ОСОБА_14, ОСОБА_19, ЧП «Северторг» не брали на себе зобов'язання в подальшому укласти з підприємцями договори про пайову участь у будівництві, оформити за ними право власності на торгові місця. Всі підприємці були ознайомлені з умовами договорів і підписали їх, отримали примірники договорів, при цьому всі погодилися з їх формою, смислом і змістом, що відповідає вимогам ст.ст.638-640 ЦК України.

Обвинуваченням необґрунтовано зазначено про невідповідність даних договорів вимогам ст. ст. 13, 526 ЦК України, тоді як умови, форма та зміст даних договорів про наміри не суперечить чинному законодавству, вони ніким не скасовані і не визнані недійсними у відповідності зі ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст. ст. 207,208 ГК України.

Таким чином, гроші були внесені на визначених договором, взаємовигідних умовах, що вже саме по собі виключає факт заволодіння грошовими коштами шляхом обману чи зловживання довірою.

Сторони виконали всі свої зобов'язання по кожному з типових договорів, а саме: підприємці добровільно внесли грошові кошти, а ОСОБА_14 через ПП «Северторг» оснастив і обладнав торгові місця, ввів їх в експлуатацію і передав громадянам в оренду, що фактично свідчить про виконання договору і підтверджується всією сукупністю досліджених судом вищевказаних доказів.

Як встановлено судом і ніким не заперечується, всі потерпілі були вільні в укладенні договорів з ПП «Северторг», укладали договори вважаючи їх вигідними для себе, мали право і можливість відмовитися від укладання договорів та передачі грошових коштів, у випадку незгоди з умовами договору мали право звернутися до суду в порядку цивільного або господарського судочинства, однак цим правом не скористалися, тому що до продажу ОСОБА_14 м'ясного павільйону та збільшення розміру орендної плати, умови торгівлі їх влаштовували.

У відповідності з висновками судової товарознавчої та будівельно-технічної експертиз, ОСОБА_14 через ПП «Северторг» витрачено на обладнання і оснащення м'ясного павільйону на ринку «Універсам» по АДРЕСА_13 грошові кошти в сумі, яка перевищує суму грошових коштів, внесених в ПП «Северторг» потерпілими за типовими договорами про наміри.

Суду не представлено будь-яких об'єктивних доказів того, що ОСОБА_14, ОСОБА_19 і ОСОБА_21 неправомірно заволоділи грошовими коштами підприємців, визнаних у справі потерпілими, або розпорядилися ними всупереч умовам договорів. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що вказують на умисел підсудних повідомити недостовірну інформацію саме з метою неправомірного заволодіння чужим майном або які свідчать про наявність попередньої змови між ними на вчинення будь-якого злочину. Тим не менш, у даний час всім потерпілим повернено передані ними грошові кошти, що є добровільним волевиявленням підсудних (т.54 а.с. 84-123).

При взаємовідносинах з підприємцями ОСОБА_14 і ОСОБА_19 виступали від імені ПП «Северторг» як посадові особи - директора підприємства (в різний час).

ОСОБА_21 в трудових відносинах з ПП «Северторг» не перебувала. 01.12.2007 року, на прохання ОСОБА_14, замінивши відсутнього на робочому місці бухгалтера ПП «Северторг» Аронову, приймала від підприємців грошові кошти - їх вклади за договорами про наміри з ПП «Северторг», перераховувала їх, записувала прізвища і суми, після чого передавала посадовим особам ПП «Северторг». При цьому ОСОБА_21 ніяк не впливала на думку, наміри та рішення потерпілих, які підходили до неї з єдиним наміром - здати гроші ПП «Северторг», не обговорювала з ними умов укладеного договору, не брала участь у його складанні, не знала зобов'язань сторін за договором.

Як встановлено досудовим слідством та підтверджено в суді, ОСОБА_21, приймаючи гроші від підприємців, не оприбуткувала їх в касових документах ПП «Северторг», не видавала платникам прибуткових документів, тим самим порушивши правила регулювання обороту готівкових коштів, за що передбачена не кримінальна, а фінансова відповідальність (штраф) згідно Указу Президента України від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівкових коштів».

Судом встановлено зловживання ОСОБА_14 до 01.12.2007 року та ОСОБА_19 з 02.12.2007 року по 06.03.2008 року своїми повноваженнями директорів ПП «Северторг» при вищезазначених обставинах, однак при цьому не знайшла свого підтвердження додаткова кваліфікація дій за вказаними епізодами ОСОБА_14 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 України, а ОСОБА_19 за ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України.

Згідно ч.3 ст.27 КК України, організація вчинення злочину полягає у діях, які об'єднують інших співучасників і направляють їх зусилля на вчинення злочинів, координує їх поведінку. Керівництво вчиненням злочину передбачає спрямування зусиль інших співучасників на безпосереднє виконання об'єктивної сторони злочину (дій виконавця), шляхом указівок, координації дій. Згідно до ч.5 ст.27 КК України, пособником є ??особа, яка сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками.

Суду не представлено будь-яких об'єктивних доказів організації ОСОБА_14 здійснення ОСОБА_19 посадового злочину і пособництва ОСОБА_19 і ОСОБА_21 у вчиненні ОСОБА_14 посадового злочину.

Слідчий, практично однаково описуючи дії ОСОБА_14, ОСОБА_19 і ОСОБА_21, при цьому лише невмотивовано і необґрунтовано посилається на те, що всі дії організовані ОСОБА_14 в порушення вимог ст.ст. 41, 68 Конституції України, ст.ст. 13, 526 ЦК України, а ОСОБА_19 і ОСОБА_21 є його пособниками, без вказівки конкретних дій підсудних саме як організатора і пособників, передбачених ч.ч.3, 5 ст.27 КК України, також відсутні конкретні докази їх співучасті у вчиненні злочинів.

Обвинувачення ОСОБА_14, ОСОБА_19 і ОСОБА_21 за ч.4 ст.190, ч. ч. 3, 5 ст.27 ч.2 ст.364 КК України обґрунтовується тільки загальними фразами типу «перебуваючи у злочинній змові», «з метою виконання загального злочинного плану», «дав вказівку», «діючи за вказівкою», «злочин було організовано», що не підтверджено доказами по справі і є припущеннями слідчого.

Таким чином, аналізуючи здобуті, досліджені і перевірені в судовому засіданні докази по даному епізоду в їх сукупності, суд робить висновок про те, що обвинуваченням дана неправильна юридична оцінка вищевказаним і докладно дослідженим і описаним судом доказам у справі, і не містять прямих об'єктивних відомостей щодо вчинення ОСОБА_21 будь-яких злочинів. Докази, що прямо і неспростовно вказують на вчинення ОСОБА_21 інкримінованого злочину, обвинуваченням не здобуто, а тому ОСОБА_21 за ч.4 ст.190, ч.5 ст.27 ч.2 ст.364 КК України повинна бути виправдана.

ОСОБА_14 і ОСОБА_19 повинні бути виправдані за ч.4 ст.190 КК України.

ОСОБА_18, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, функції якого пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, вчинив зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно в інтересах свого підприємства, за наступних обставин.

На підставі рішення зборів засновників ТОВ «Автодом» від 20.12.2004 р. та наказу ТОВ «Автодом» № 35-к від 21.12.2004 р. ОСОБА_18 призначений на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом», розташованого за адресою: АДРЕСА_29, яку обіймав з 21.12.2004 по 13.05.2011 рр.

Відповідно до п. 12.1. Статуту виконавчими органом Товариства є Директор, який вирішує всі питання діяльності Товариства.

Згідно з п. 15.5., 15.8.1., 15.8.3., 15.11.2 Статуту Директор Товариства діє від імені Товариства в межах, передбачених Статутом Товариства та чинним законодавством; без доручення представляє Товариство у всіх державних, громадських, приватних та інших організаціях, органах та установах; без довіреності укладає договори, угоди (в тому числі про наміри), а також здійснює інші юридичні дії від імені Товариства; директор укладає угоди, договори на суму, що перевищує 50 000 грн. за наявності письмової угоди (протоколу) Учасників Товариства.

Відповідно до посадової інструкції № 1 директора ТОВ «Автодом» ОСОБА_18 визначав і здійснював усі види діяльності підприємства, мав право розпоряджатися відповідно до Закону майном і коштами підприємства, укладати в установленому порядку договори, видавати довіреності, ніс відповідальність за дотримання фінансової дисципліни.

Так, директор ТОВ «Автодом» ОСОБА_18 на будівництво об'єкта торгівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна - бул. Леніна (привокзальна площа залізничного вокзалу) отримав від громадян за надання в майбутньому торгових місць, грошові кошти:

- в період з 20 по 26 лютого 2010 р. від ОСОБА_73 48000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 383520,00 грн.;

- в період з 19.02.10 по 26.04.10 р. від громадян ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78 і ОСОБА_79 грошові кошти на загальну суму 638.809,00 грн.

А так само за щомісячну орендну плату за торгове місце в період з 01.03.10 р. по 05.12.10 р. ОСОБА_18 отримав від ОСОБА_78, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_75, ОСОБА_79, ОСОБА_74 і ОСОБА_73 на загальну суму 213.659,8 грн.

Отримавши грошові кошти, ОСОБА_18, зловживаючи своїм службовим становищем, в інтересах ТОВ «Автодом», в порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.6, 3.1, 3.3 постанови Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», не вжив жодних заходів по оприбуткуванню готівкових грошових коштів, що надійшли, оформлення прибуткових касових ордерів, що підтверджують факт одержання готівкових коштів, видачі засвідчених відбитком печатки підприємства квитанцій про прийняття підприємством готівки в касу за прибутковим касовим ордером, складання первинних документів фінансової звітності при здійсненні господарської операції або безпосередньо після її закінчення. При цьому, квитанцій, які підтверджують здачу готівкових коштів, ОСОБА_18 підприємцями не видав.

Даними діями ОСОБА_18 заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадян.

Отримані грошові кошти ОСОБА_18 використовував на оплату будівельно-технічної документації і поточних витрат ТОВ «Автодом».

Однак, згідно обвинувачення, підсудний ОСОБА_18, а також підсудні ОСОБА_15 та ОСОБА_14 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_14 в лютому 2010 року розробив план незаконного збагачення шляхом вчинення шахрайства в особливо великих розмірах у відношенні осіб, зацікавлених отримати в оренду комерційну нерухомість в економічно привабливому районі м. Сімферополя - на привокзальній площі залізничного вокзалу.

З метою полегшення вчинення злочину і його маскування під виглядом законної господарської діяльності ОСОБА_14 для вчинення злочинів використав товариство з обмеженою відповідальністю «Автодом», залучив до вчинення шахрайства в якості співвиконавців директора ТОВ «Автодом» ОСОБА_18 і ОСОБА_15, з якими вступив у злочинну змову.

У лютому 2010 року ОСОБА_14 особисто, а так само через ОСОБА_18 і ОСОБА_15, розповсюдив серед підприємців, які займаються торгівлею на території привокзальної площі та залізничного вокзалу м. Сімферополя, завідомо неправдиву інформацію про нібито заплановане їм у період 2010-2011 рр. будівництво на території алеї привокзальної площі залізничного вокзалу м. Сімферополя об'єктів нерухомості - нежитлових приміщень, призначених для торгівлі. Особам, що виявили інтерес в отриманні права орендувати зазначені нежитлові приміщення, ОСОБА_14, ОСОБА_18 і ОСОБА_15 повідомляли, що для отримання права оренди одного торгового місця необхідно до початку будівництва передати їм грошові кошти в розмірі від 10 до 12 тис. доларів США, достовірно знаючи, що термін дії договору оренди земельних ділянок, що орендуються ТОВ «Автодом» закінчується 29.03.12 р., документів, що дозволяють будівництво немає, торговий комплекс побудований не буде. Таким чином, ОСОБА_18, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 не мали намірів і можливості виконати зобов'язання з будівництва торговельного комплексу.

ОСОБА_14, являючись депутатом Сімферопольської міської ради і володіючи в силу цього авторитетом серед населення, переконав ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78 і ОСОБА_79 передати йому, ОСОБА_15 і ОСОБА_18 грошові кошти, виходячи із зазначеного вище розрахунку в якості оплати права укласти договір оренди нежитлових приміщень на привокзальній площі.

За можливість в майбутньому орендувати не побудовані нежитлові приміщення на привокзальній площі м. Сімферополя, в період з 19.02.10 р. по 26.02.10 р. ОСОБА_14 за попередньою змовою з ОСОБА_18 і ОСОБА_15 заволодів майном ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78 і ОСОБА_79 в особливо великому розмірі на загальну суму 638.809,00 грн., що спричинило тяжкі наслідки.

З метою створення видимості виконання взятих на себе зобов'язань, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_18 надали ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78 і ОСОБА_79 в оренду торгові місця в торговому ряду на привокзальній площі м. Сімферополя.

Зобов'язання по будівництву бутіків і надання права користування ними ОСОБА_14, ОСОБА_18 і ОСОБА_15 не виконали, і з січня 2011 року позбавили ОСОБА_78, ОСОБА_74 ОСОБА_80, ОСОБА_79, ОСОБА_77 і ОСОБА_76 можливості здійснювати торговельну діяльність на території привокзальної площі.

При зверненнях потерпілих до ОСОБА_14 з вимогами повернути гроші, ОСОБА_14, діючи відповідно з загальним злочинним планом, повідомляв їм завідомо неправдиву інформацію про намір виконати взяті на себе зобов'язання, запевняючи у якнайшвидшому початку будівництва, і тим самим,переносив термін виконання своїх зобов'язань на невизначений час, чим вводив їх в оману.

Дії ОСОБА_14, ОСОБА_18 і ОСОБА_15 кваліфіковані за ч.4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Також ОСОБА_14, згідно до обвинувачення, організував і керував вчиненням ОСОБА_18 і ОСОБА_15 зловживання владою і службовим становищем, що спричинили тяжкі наслідки, оскільки ОСОБА_18 при вчиненні шахрайства зловживав своїми посадовими обов'язками директора ТОВ «Автодом» за сприянням ОСОБА_15

Дії ОСОБА_14 кваліфіковані за ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 364 КК України, як організація вчинення зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Дії ОСОБА_18 кваліфіковано:

- за ч.4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

- за ч.3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою в якому б то не було вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар або в інтересах іншої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, в значному розмірі, повторно , поєднане з вимаганням хабара;

- за ч.4 ст. 368 КК України тобто одержання службовою особою в якому б то не було вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар або в інтересах іншої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара, в особливо великому розмірі.

Дії ОСОБА_15 кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України - пособництво у вчиненні зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Підсудний ОСОБА_14 вину не визнав і показав, що до будівництва об'єктів нерухомості на привокзальній площі не мав ніякого відношення, із складу засновників ТОВ «Автодом» вийшов у 2007 р. В діяльність підприємства не вникав, гроші на будівництво не від кого не отримував.

Підсудний ОСОБА_18 винним себе не визнав і показав, що в період часу з 2004 року по 2012 рік працював директором ТОВ «Автодом». Основним видом діяльності підприємства було надання послуг з автостоянок. У ТОВ «Автодом» перебували в оренді земельні ділянки за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна - бул. Леніна (привокзальна площа Залізничного вокзалу м. Сімферополя). У 2010-2011 рр. на вказаній території було заплановано будівництво об'єктів нерухомості - нежитлових приміщень, призначених для торгівлі і надання в подальшому права користування ними. Дійсно отримав 36 000 доларів США від ОСОБА_73, 12 000 доларів США від ОСОБА_76 Дані кошти отримані під будівництво об'єктів торгівлі. Хто визначав ці суми, йому не відомо. Підприємці самі його знаходили. Від ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_77, та ОСОБА_79 він грошей не отримував. Підсудний також пояснив, що ним були виконані всі дії, необхідні для отримання дозволу на будівництво торгових об'єктів, а гроші, отримані від підприємців, планувалися використовуватися для будівництва зазначених об'єктів. В даний час гроші повернуті. В оману він нікого не вводив, оскільки був упевнений в тому, що торгова алея буде побудована. Щодо обставин стягнення орендної плати з підприємців, з якими було укладено договори оренди торгових місць у вигляді денних лотків на алеї привокзальної площі залізничного вокзалу м. Сімферополя пояснив, що щомісячно підприємці здавали по 300 доларів США, які використовувалися на господарські потреби (електроенергію і т. п.). ОСОБА_18 показав, що отримуючи вказану орендну плату, він діяв в рамках договору оренди. Хто визначав саме таку суму йому не відомо. Дані гроші він не використовував на свій розсуд, у змові ні з ким не перебував.

Підсудний ОСОБА_18 винним себе не визнав і показав, що в період часу з 2004 року по 2012 рік працював директором ТОВ «Автодом». Основним видом діяльності підприємства було надання послуг з автостоянок. У ТОВ «Автодом» перебували в оренді земельні ділянки за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна - бул. Леніна (привокзальна площа Залізничного вокзалу м. Сімферополя). У 2010-2011 рр. на вказаній території було заплановано будівництво об'єктів нерухомості - нежитлових приміщень, призначених для торгівлі і надання в подальшому права користування ними. Дійсно отримав 36 000 доларів США від ОСОБА_73, 12 000 доларів США від ОСОБА_76 Дані кошти отримані під будівництво об'єктів торгівлі. Хто визначав ці суми, йому не відомо. Підприємці самі його знаходили. Від ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_77, та ОСОБА_79 він грошей не отримував. Підсудний також пояснив, що ним були виконані всі дії, необхідні для отримання дозволу на будівництво торгових об'єктів, а гроші, отримані від підприємців, планувалися використовуватися для будівництва зазначених об'єктів. В даний час гроші повернуті. В оману він нікого не вводив, оскільки був упевнений в тому, що торгова алея буде побудована. Щодо обставин стягнення орендної плати з підприємців, з якими було укладено договори оренди торгових місць у вигляді денних лотків на алеї привокзальної площі залізничного вокзалу м. Сімферополя пояснив, що щомісячно підприємці здавали по 300 доларів США, які використовувалися на господарські потреби (електроенергію і т. п.). ОСОБА_18 показав, що отримуючи вказану орендну плату, він діяв в рамках договору оренди. Хто визначав саме таку суму йому не відомо. Дані гроші він не використовував на свій розсуд, у змові ні з ким не перебував.

Підсудний ОСОБА_15 вину не визнав в повному обсязі та пояснив, що був приватним підприємцем. Його торговий ларьок знаходився на ринку, тому він часто перебував у офісі ОСОБА_14, оскільки вони давно знайомі з ОСОБА_18 і ОСОБА_14, спілкуються сім'ями. У діяльності ТОВ «Автодом» він не брав ніякої участі. Отримуючи гроші від підприємців, лише виконував роль кур'єра на прохання ОСОБА_14 Йому було відомо, що зазначені гроші призначені для будівництва торгових об'єктів ТОВ «Автодом». Отримані гроші він передавав бухгалтеру та їх подальша доля йому не відома. З питаннями про повернення грошей до нього ніхто не звертався. Отримував грошові кошти тільки від ОСОБА_79 і ОСОБА_74 Точні суми не пам'ятає, погодився із сумами, зазначеними в обвинувальному висновку.

Суд вважає, що дії ОСОБА_18 слід перекваліфікувати з ч.2 ст.364 КК України на ч.1 ст.364 КК України - зловживанням владою і службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, оскільки ніяких тяжких наслідків для громадян на наступило. Грошові кошти вони здавали добровільно, для створення для себе робочих міст.

На цей час всім потерпілим повернено передані ними грошові кошти.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_18 за ч.4 ст. 190, ч.ч.3,4 ст.368 КК України, а ОСОБА_14 за ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 364 КК України та ОСОБА_15 - за ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні та вони повинні бути виправдані за відсутністю в їхніх діях складу злочину з наступних підстав.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживанням довірою.

Відповідно до п.п.17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому випадку, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала намір його привласнити, не виконуючи зобов'язання.

Як випливає з Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, якщо посадова особа одержала її за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не була уповноважена здійснювати, але до вчинення яких іншими посадовими особами, могла вжити заходів, завдяки своєму службовому становищу.

Також судам слід мати на увазі, що хабар може даватись і виходити в завуальованій формі - під виглядом укладення законної угоди, безпідставного нарахування і виплати заробітної плати чи премій, нееквівалентній оплати послуг різного характеру (консультації, експертизи тощо).

Встановивши, що хабар було передано в завуальованій формі, суд повинен зазначити це у вироку і навести докази, на підставі яких він дійшов висновку про те, що гроші, матеріальні цінності чи послуги були передані або надані службовій особі як хабар, і що це усвідомлював і той, хто її дав, і той, хто її отримав.

Дача і одержання хабара тісно пов'язані умислом осіб, які вчиняють дані злочини. Якщо особа, вручаючи службовій особі незаконну винагороду, з тих чи інших причин не усвідомлює, що дає хабар (наприклад, у зв'язку з обманом чи зловживанням довірою), вона не може нести відповідальність за дачу, а посадова особа - за одержання хабара. Дії останнього, за наявності до цього підстав, можуть кваліфікуватися як зловживання владою або службовим становищем, обман покупців чи замовників, шахрайство тощо.

Судом встановлено, що у ОСОБА_18 не було умислу на заволодіння коштами потерпілих, і він їх не обманював, коли приймав грошові кошти на будівництво торгових місць.

Отримані грошові кошти дійсно були витрачені на оплату будівельно-технічної документації (т. 52 а.с. 1-84), що так само підтверджує відсутність обману з боку підсудних.

На цих підставах, отримані від ОСОБА_73 48000 доларів США, а так само від ОСОБА_78, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_75, ОСОБА_79, ОСОБА_74 і ОСОБА_73 213 659, 8 грн. не можна розглядати як предмет хабара.

Судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_18 всі вищевказані дії здійснював як директор ТОВ «Автодом». Ніякої змови у нього з ОСОБА_14 і ОСОБА_15 не було.

Підсудний ОСОБА_15 також не мав ніякого відношення до діяльності ТОВ «Автодом». Отримані від ОСОБА_79 і ОСОБА_74 грошові кошти він дійсно передав бухгалтеру ТОВ «Автодом». Йому, як і іншим підприємцям, було відомо про будівництво торгівельного ряду, на що і здавалися гроші.

Те, що ОСОБА_14 організував і керував вчиненням ОСОБА_18 і ОСОБА_15 зловживання владою і службовим становищем, що спричинили тяжкі наслідки,оскільки ОСОБА_18 при вчиненні шахрайства зловживав своїми посадовими обов'язками директора ТОВ «Автодом» за сприянням ОСОБА_15, є припущенням досудового слідства, що законом не передбачено.

Вина підсудного ОСОБА_18 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_78 показала, що в березні 2010 року їй стало відомо про те, що на привокзальній площі на Залізничному вокзалі у м. Сімферополі можна придбати торгове місце. Грошові кошти передавала особисто ОСОБА_15 за будівництво торгового місця, квитанцій не видавалося. Договір оренди укладався від імені її матері та директора ТОВ «Автодом» ОСОБА_18. ОСОБА_25 також показала, що щомісячна орендна плата становила 100 грн. і 300 доларів США. Про оплату суми 300 доларів США їй сказав ОСОБА_15 Торгове місце їй було надано. З проханням повернути гроші вона зверталася в офіс ОСОБА_14, але гроші повернуті не були. Після чого написала заяву в міліцію. Позов заявлений на суму: матеріальний збиток - 12000 доларів США або 96000 грн., Моральний - 20000 грн. В ході досудового слідства 07.07.2011 р. ОСОБА_78 відмовилася від позову, в зв'язку з відшкодуванням шкоди.

Потерпіла ОСОБА_75 показала, що в січні 2010 року їй стало відомо про будівництво магазинів на привокзальній площі залізничного вокзалу м. Сімферополя, будівництво здійснюватиме ОСОБА_14 Вона передала своєму знайомому ОСОБА_81, від якого дізналася умови придбання зазначених об'єктів торгівлі, 19000 доларів США, а він передав їй договори оренди, укладені з ТОВ «Автодом». Гроші нею передавалися для придбання у власність магазину. Якийсь період часу вона здійснювала торгівельну діяльність, щомісячна орендна плата за два торгових місця становила 600 доларів США, які не були відображені в договорі оренди, і 200 грн., з них 600 доларів США вона платила ОСОБА_18, а решту на розрахунковий рахунок, потім торговельна діяльність була припинена, а будівництво об'єктів торгівлі не здійснювалося. Після вона звернулася в міліцію. В даний час збитки їй відшкодовано, від позовних вимог відмовилася.

Потерпіла ОСОБА_79 показала, що на початку березня 2010 р. дізналася про можливість придбання палатки на залізничному вокзалі в м. Сімферополі і що це питання потрібно обговорити з ОСОБА_14 Вона зустрілася з останнім в його офісі, розташованому на Центральному ринку в м. Сімферополі, їй стало відомо, що їй необхідно сплатити 12 000 доларів США, щоб придбати зазначену палатку за умови, що надалі будуть будуватися торгові об'єкти, які перейдуть їй у власність. У цей же день нею були передані грошові кошти в зазначеному розмірі ОСОБА_15. Після передачі грошей був укладений договір оренди з ТОВ «Автодом» в особі директора ОСОБА_18 і вона вважала, що поки не будуть збудовані торгові об'єкти, вона буде здійснювати свою діяльність за договором оренди. Нею стала здійснюватися торгівля з палатки до січня 2011 року, орендна плата становила 300 доларів США, а потім торговельну діяльність призупинено. При цьому об'єкти торгівлі побудовано не було. Вона неодноразово зверталася до ОСОБА_14, після чого було подано заяву в міліцію. У липні 2011 року гроші їй були повернуті і на сьогоднішній день претензій вона не має, від позову в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 200000 грн. відмовилася.

Потерпіла ОСОБА_74 показала, що працює приватним підприємцем на залізничному вокзалі на привокзальній площі. У січні 2010 року дізналася про продаж торгових місць, її це зацікавило. В один із днів їй зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_47, прізвище якого, як вона дізналася пізніше, ОСОБА_15. Він представився представником ОСОБА_14, і запропонував зустрітися і обговорити умови. Зустріч відбулася на наступний день, він їй сказав про умови, вона захотіла придбати два місця, їх вартість становила 20 000 доларів США. На Центральному ринку біля офісу нею були передані гроші ОСОБА_15 за придбання у власність торгових місць, який при ній передав їх ОСОБА_14, а їй видали два договори оренди, укладені з фірмою «Автодом». Орендна плата за одне торгове місце становила 100 грн. ОСОБА_18 збирав орендну плату з неї ще й в розмірі 600 доларів США, при цьому, документів, підтверджуючих передачу грошей, їй представлено не було. Про те, що обманута, дізналася коли було скасовано дозвіл на торгівлю, а будівництво магазинів здійснено не було. Матеріальний збиток відшкодований, від своїх позовних вимог відмовилася.

Потерпілий ОСОБА_73 показав, що є приватним підприємцем. У лютому 2010 року від свого старшого брата ОСОБА_73 дізнався про відкриття алеї на Залізничному вокзалі м. Сімферополя. Торгові місця здавалися в оренду. В кінці лютого 2010 року він разом з братом віддали директору ТОВ «Автодом» ОСОБА_18 36000 доларів США за торгові місця, на місці яких повинні будуватися торгові павільйони. При передачі грошей, документів, що підтверджують це, їм не видавалося. Були укладені договори оренди торгових місць. За чутками їм було відомо, що власником цієї алеї є ОСОБА_14 Працювали з травня по січень, у січні 2011 року діяльність була припинена і договори оренди не були продовжені. Орендна плата становила 100 грн. на місяць, яку він перераховував, а зі слів брата йому відомо, що останній передавав ОСОБА_18 орендну плату в сумі 300 доларів США. З ОСОБА_18 з усіх питань спілкувався його брат. Будівництво здійснено не було, про причини цього йому відомо не було, гроші їм повернуті не були. Влітку 2011 року повернуто гроші в розмірі 36000 доларів США від імені ОСОБА_66. Обманутим себе не вважає. З ОСОБА_66 він ніколи не спілкувався. Претензій матеріального характеру не має.

Аналогічні показання дали суду потерпілий ОСОБА_76 та потерпіла ОСОБА_77

Також вина ОСОБА_18 підтверджується матеріалами справи:

- виїмкою в КРФ «Кредобанк» роздрукування руху коштів по рахунку ТОВ «Автодом, з якого випливає про надходження 100 грн. за одне торгове місце, оплата за металоконструкції та проектні роботи відсутня (т.40 а.с.5-28);

- виїмкою в КФ АТ «Брокбізнесбанк» роздрукування руху коштів по рахунку ТОВ «Автодом», з якого випливає про надходження 100 грн. за одне торгове місце, оплата за металоконструкції та проектні роботи відсутня (т.40 а.с.39-161).

В період вчинення посадового злочину ОСОБА_18 був посадовою особою юридичної особи приватного права ТОВ «Автодом», враховуючи Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 07.04.2011 року, що набрав чинності 01.07.2011 року, яким внесено зміни до розділу 17 КК України «Злочини у сфері службової діяльності», керуючись ч.1 ст.5 КК України, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_18 з ч.1 ст..364 КК Україні на ч.1 ст.364-1 КК України - зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, оскільки закон про кримінальну відповідальність, передбачену ч.1 ст.364-1 КК України, покращує становище підсудного (санкція ч.1 ст.364 - 1 КК України передбачає більш м'який вид покарання порівняно з санкцією ч.1 ст.364 КК України) і має зворотну дію у часі. При цьому не порушується право підсудного на захист.

Також органом досудового слідства ОСОБА_14 обвинувачується в тому, що на початку 2002 року він і ОСОБА_82 домовилися про реконструкцію під кафе за рахунок останнього приміщення гаража під літ. «О» в м. Сімферополі по АДРЕСА_14. Надалі ОСОБА_82 за рахунок власних коштів в сумі 30 тис. доларів США на місці вказаного гаража збудовано кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4». Після закінчення будівництва ОСОБА_14, діючи в інтересах ТОВ «Сан-Маріно», одним із засновників якого він є, і у власних інтересах, маючи умисел на заволодіння приміщенням кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4», побудованого за рахунок коштів ОСОБА_83, зловживаючи довірою останнього, отримав від нього згоду на оформлення права власності на зазначене майно за ТОВ «Сан-Маріно», пообіцявши надалі оформити на нього право власності на зазначене майно, не маючи намірів в дійсності виконувати взяті зобов'язання. Потім, директор ТОВ «Сан-Маріно» ОСОБА_84, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14, уклав з Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради договір купівлі-продажу № 761 від 30.03.06 р., на підставі якого за ТОВ «Сан-Маріно» зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна в м. Сімферополі по АДРЕСА_14, в тому числі і на збудоване ОСОБА_82 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4».

ОСОБА_14, з метою заволодіння побудованим ОСОБА_82 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4», діючи за попередньою змовою з директором ТОВ «Сан-Маріно» ОСОБА_84, звернувся з позовом до зазначеного товариства про стягнення переданих за договором позики грошових коштів. В ході розгляду справи ОСОБА_14 ініційована перед судом і укладена 06.12.06 р. з директором ТОВ «Сан-Маріно» ОСОБА_84 мирова угода, відповідно до умов якого в рахунок погашення боргу ТОВ «Сан-Маріно» передає у власність ОСОБА_14 і ОСОБА_85 об'єкти нерухомого майна в м. Сімферополі по АДРЕСА_14, в тому числі побудоване ОСОБА_82 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4». На підставі ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя від 06.12.06 р. про затвердження зазначеного мирової угоди право власності на нерухоме майно 29.03.07 р. зареєстровано за цими особами.

Про зазначені обставини ОСОБА_14 і ОСОБА_84 навмисно не повідомили ОСОБА_82 та з метою подальшого введення його в оману ТОВ «Сан-Маріно» продовжувало надавати йому в оренду кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4».

У результаті зазначених дій ОСОБА_14 і ОСОБА_84 заподіяно матеріальні збитки ОСОБА_82 на суму 30 тис. доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на дату вчинення злочину складає 159897 грн. і є особливо великим розміром.

Дії ОСОБА_14 по даному епізоду кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, в особливо великому розмірі.

Дослідивши представлені докази, встановивши обставини по справі, суд приходить до висновку про те, що зазначене обвинувачення не знаходить свого підтвердження з наступних підстав.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 свою вину у вчинені інкримінованого злочину не визнав і показав, що володіє приміщенням по АДРЕСА_14 в м. Сімферополі правомірно. Він знайомий з ОСОБА_82, з 2002 року між ними існують ділові взаємини. Разом було побудовано кафе по АДРЕСА_14, яке оформили на фірму «Сан-Маріно», в подальшому на нього. Між ними на взаємовигідних умовах була досягнута домовленість в майбутньому переоформити кафе на ОСОБА_82 на його вимогу. Проте до теперішнього часу такої вимоги не було, ОСОБА_82 розпоряджається даним приміщенням на свій розсуд, ніяких претензій не пред'являє. Дані показання підсудного ОСОБА_14 відповідають встановленим судом обставинам у справі і нічим не спростовані.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_82 показав, що знайомий з ОСОБА_14 і його сім'єю вже тривалий час, між ними робочі і дружні стосунки. У 2002 році вони спільно, на взаємовигідних умовах, яких саме він не пам'ятає, побудували кафе по АДРЕСА_14, яке за домовленістю було оформлено на фірму «Сан-Маріно», а потім на ОСОБА_66, що полегшувало введення в експлуатацію приміщення та оформлення права власності. Затруднявся повідомити, яка сума витрачена на будівництво, будь-яких документів також немає. Протягом всього часу він, за домовленістю з ОСОБА_66, використовує приміщення на свій розсуд, що його повністю влаштовує, ніяких претензій до ОСОБА_66 не має, всі питання між собою вони вирішують шляхом переговорів. Свою заяву від 21.07.2011 року писав за наполяганням співробітників правоохоронних органів, її не підтримує, будь-яких претензій до ОСОБА_66 не має. Дані показання ОСОБА_82 відповідають показаннями підсудного ОСОБА_14, встановленим судом обставинам у справі і нічим не спростовані.

Окрім показань підсудного і свідка, судом досліджені подані органом досудового слідства докази винності ОСОБА_14 по даному епізоду, які в частині суперечливі, а в частині лише підтверджують факти, яким слідчим дана неправильна юридична оцінка.

Так, в основу пред'явленого обвинувачення покладено заяву ОСОБА_82 від 21.07.2011 року про вчинення ОСОБА_14 у відношенні нього шахрайських дій, з якої випливає, що в 2002 році він за свої власні кошти спорудив будинок під кафе по АДРЕСА_14. На прохання ОСОБА_14 документи оформили на його фірму «Сан-Маріно», тому що він купував весь комплекс поліклініки і йому було не вигідно, щоб будівля була на окрему фірму. Але після і ці документи залишилися не затребувані, тому ОСОБА_14 домовився, що він купує не новозбудовану будівлю, а будівля колишньої поліклініки. При цьому він дав розписку і обіцяв при покупці цілого комплексу переоформити будівлю на нього. Приблизно в 2003 р. він запустив кафе і працював від фірми «Сан-Маріно». На його пропозицію переоформити будівлю ОСОБА_14 відповів відмовою. Своїми діями ОСОБА_14 щодо нього вчинив шахрайство та заволодів незаконно його майном, і заподіяв тим самим, істотної матеріальної шкоди (т.1 а.с. 97).

Однак, дана заява суперечить заяві ОСОБА_82 від 22.07.2011 року, в якій він повідомив, що не має жодних претензій до ОСОБА_14 і побудованого кафе, просить заяву написану ним 21.07.11 р. не розглядати, а також його показаннями на досудовому слідстві і в суді, в яких він вказує про те, що будь-яких претензій до ОСОБА_14 не має (т.1 а.с. 99,104 ).

В якості доказів винності ОСОБА_14 по даному епізоду органом досудового слідства представлені незавірені копії робочого проекту з реконструкції будівлі гаража під кафе на 20 місць по АДРЕСА_14 в м. Сімферополі, замовник фірма «Ант-Крим-Плюс» (т. а.с.101) і розписки від імені ОСОБА_66 з якої випливає, що він не має жодних грошових претензій до споруди кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4» площею 80 кв.м. всередині двору лікарні і будівлі колишньої СЕС по АДРЕСА_14, що відноситься до фірми «Сан-Маріно», йому відомо про те, що будівля побудована за особисті гроші ОСОБА_82 По усній домовленості допоможе з переоформленням даної споруди з фірми «Сан-Маріно» на ОСОБА_82 7.6.2002 р. ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 102).

При цьому, зі смислу та змісту даних копій слідує наявність між ОСОБА_14 і ОСОБА_82 цивільно-правових правовідносин з приводу приміщення по АДРЕСА_14 в м. Сімферополі, що ніким не заперечується, але не свідчить про вчинення ОСОБА_14 злочину.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88 показали, що працювали на будівництві кафе АДРЕСА_14 в м. Сімферополі, найняв їх ОСОБА_82, хто фінансував будівництво, вони не знають.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_89 показав, що з 2010 року він орендує у підприємства «Ант-Крим-Плюс», директором якого є ОСОБА_82, приміщення по АДРЕСА_14 в м. Сімферополі, використовуючи його під їдальню. Правовстановлюючих документів не бачив, кому належить приміщення не знає, платить за оренду ОСОБА_82.

В матеріалах справи є протокол огляду приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4» по АДРЕСА_14, а також копії договорів оренди, з яких випливає, що в даному приміщенні СПД ОСОБА_90 на підставі договору оренди з підприємством «Ант-Крим-Плюс» здійснює торговельну діяльність (т.1 а.с. 228). Також є копії науково-технічної документації по об'єкту «м. Сімферополь, АДРЕСА_14», оглядом документів, а також самими документами, з яких встановлено, що ТОВ «Сан-Маріно» в особі ОСОБА_84 в 2007 р. організована установку опалювального котла у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4» за вказаною вище адресою. 04.01.07 р. ОСОБА_84 призначено відповідальну особу за безпечну експлуатацію систем газопостачання підприємства. ОСОБА_82 укладено договір № 106 сервісного обслуговування зазначеного котла (т. 4 а.с. 2-45); відповідь з ДПА в АР Крим, згідно якої підприємство «Ант-Крим-Плюс» здійснювало діяльність в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4» з 15.08.2002 року по 31.12.2010 року (т. 2 а.с. 94).

Вищевказані докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_82 брав участь в будівництві кафе і протягом усього часу вільно ним розпоряджається, що ніким не заперечується, але не свідчить про вчинення ОСОБА_14 злочину.

Також в матеріалах кримінальної справи є копії документів:

- ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя від 06.12.2006 року, яка набрала законної сили, відповідно до якої ТОВ «Сан-Маріно» в особі директора ОСОБА_84 передало в цілому у власність ОСОБА_14 і ОСОБА_85 нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить ТОВ «Сан-Маріно» за адресою: АДРЕСА_14, в тому числі, приміщення кафе, яке ніким не скасоване і виконане (т.2 а.с.153);

- інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_14, з якого випливає, що у власності ОСОБА_66 знаходиться Ѕ нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_14 (т. 3 а.с. 331);

- звіт про проведення незалежної оцінки ринкової вартості об'єкта комунальної власності м. Сімферополя - нежитлових будівель літ. А, Б, О, П, ??загальною площею 1231 кв.м. за адресою: м. Сімферополь, АДРЕСА_14, площа літ. «О» становить 81,5 кв.м., технічний стан задовільний, дата оцінки - 28.02.06 р, зазначене приміщення використовується під кафе, ринкова вартість становить 160779 грн. (т. 4 а.с. 47-168).

Дані документи, як докази у своїй сукупності підтверджують правомірність реєстрації за ОСОБА_14 приміщення по АДРЕСА_14 в м. Сімферополі, також не оспорюється ОСОБА_82

Таким чином, дослідивши всі докази, які органом досудового слідства покладені в основу обвинувачення ОСОБА_14, суд приходить до висновку, що вони лише підтверджують правомірність подій, які ніким не оспорюються, а саме будівництво, подальше оформлення права власності та порядок користування приміщенням в м. Сімферополі АДРЕСА_14.

Органом досудового слідства взагалі не представлені суду якісь об'єктивні докази обману ОСОБА_82 чи зловживання його довірою, умисного вчинення будь-яких неправомірних дій ОСОБА_14 у змові з колишнім директором ТОВ «Сан-Маріно» ОСОБА_84 Також нічим не підтверджений зазначений в обвинуваченні розмір заподіяної, на думку слідства, ОСОБА_82 збитку 30000 доларів США (екв. 159897 грн.). При тому, що сам ОСОБА_82 заперечує вчинення відносно нього будь-яких неправомірних дій і заподіяння шкоди та взагалі не визнаний потерпілим по справі.

Таким чином, дані обставини в їх сукупності, свідчать про відсутність у діях ОСОБА_14 по даному епізоду складу злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. із змінами, внесеними згідно Постанов Пленуму Верховного Суду України № 3 від 05.06.1993 р. та № 12 від 03.12.1997 р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Аналізуючи добуті, досліджені і перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд робить висновок про те, що обвинуваченням дана неправильна юридична оцінка вищевказаним і докладно дослідженим і описаним судом доказам у справі, так як вони не містять ніяких прямих об'єктивних відомостей щодо вчинення ОСОБА_14 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Сумніви у винуватості і участь підсудного не були усунені в ході судового слідства, докази, що прямо і неспростовно вказують на вчинення підсудним інкримінованого злочину, обвинуваченням не здобуто, а тому по даному епізоду за ч.4 ст.190 КК України він повинен бути виправданий.

Крім того, ОСОБА_14 обвинувачується в тому, що за попередньою змовою з ОСОБА_84 здійснив привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах за наступних обставин.

14.06.04 р. рішенням засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Маріно» (далі ТОВ «Сан-Маріно»), ЄДРПОУ 25136456, розташованого за адресою: АДРЕСА_29 ОСОБА_14 та ОСОБА_66, ОСОБА_84 призначено на посаду зазначеного товариства. Згідно з наказом ТОВ «Сан-Маріно» № 07-до від 01.07.2004 р. в період з 01.07.2004 р. по 29.08.2007 р. ОСОБА_84 був посадовою особою - директором ТОВ «Сан-Маріно».

24.09.04 р. рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1923 оформлено право комунальної власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_23 площею 1335,5 кв.м. на ім'я Сімферопольської міської ради.

19.10.04 р. на підставі зазначеного рішення виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Територіальній громаді в особі Сімферопольської міської ради видано свідоцтво про право комунальної власності на нежитлові приміщення в літерах «А», «Б», «З», «О», «П» загальною площею 1335,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_14.

24.12.04 р. на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2601 і згідно акту прийому-передачі № 1 головним лікарем 3-го міського поліклінічного об'єднання управління охорони здоров'я передані Фонду комунального майна в особі ОСОБА_91 будівлі по АДРЕСА_23 загальною площею 1335,5 кв.м. в складі літер «А», «Б», «З», «О», «П». У той же день зазначені будівлі Фондом комунального майна Сімферопольської міськради передані КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя і поставлені на баланс.

29.01.05 р. директором ТОВ «Сан-Марино» ОСОБА_84 укладено договір оренди зазначених нежилих приміщень загальною площею 1335,5 кв.м. з КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя. У той же день згідно акту КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя передало, а директор ТОВ «Сан-Маріно» ОСОБА_84 прийняв приміщення, розташовані за адресою: м. Сімферополь, АДРЕСА_14 загальною площею 1335,5 кв.м., у тому числі, і літер «З» площею 104,5 кв.м.

25.05.05 р. з метою привласнення нежитлового приміщення літ. «З» площею 104,5 кв.м. по АДРЕСА_23 ОСОБА_14 організував звернення в Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації (далі СМ БРТІ) ОСОБА_92, із заявою про привласнення окремої адреси, видачі свідоцтва про право власності та технічного паспорта на зазначене приміщення товариству «Сан-Маріно». При цьому ОСОБА_92 не було відомо про злочинний план ОСОБА_14 і ОСОБА_84

Крім того, 25.05.05 р. директор ТОВ «Сан-Марино» ОСОБА_84, діючи умисно, з метою привласнення комунального майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14, підписав і подав у СМ БРТІ замовлення № 23, в якому виклав прохання оформити свідоцтво про право власності на павільйон літер «З» площею 104,5 кв.м. на ТОВ «Сан-Маріно».

В результаті неналежного виконання посадовими особами СМ БРТІ своїх посадових обов'язків, 27.05.05 р. реєстратором ОСОБА_93 необґрунтовано було підготовлено висновок про можливість виділення нежитлових приміщень «И», «К», «Л», «Г», «М», «Н», «Ж», «З» із складу об'єкту нерухомого майна по АДРЕСА_25 в самостійний об'єкт, привласнивши йому адресу: АДРЕСА_23; а також про можливість оформлення права власності та видачу свідоцтва про право колективної власності на літер «З» за вказаною адресою на ім'я фірми «Сан-Маріно». Зазначений висновок було погоджено начальником СМ БРТІ ОСОБА_94 і стало підставою для прийняття виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради рішення № 949 від 27.05.05 р.

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 949 від 27.05.05 зроблений виділ нежитлових будівель літер «И», «К», «Л», «Г», «М», «Н», «Ж», «З» із складу об'єкту нерухомого майна по АДРЕСА_25 в самостійний об'єкт, привласнивши адресу: АДРЕСА_27; проведено виділ нежитлових будівель літерів«А», «Б», «О», «П» загальною площею 1231,0 в самостійний об'єкт, залишивши адресу: АДРЕСА_14; оформлено право спільної часткової власності на нежитлові будівлі літ. «И», «К», «Л», «Г», «М», «Н», «Ж», «З» по АДРЕСА_26 за фірмою «Сан-Маріно»; оформлено право комунальної власності в цілому на нежитлові будівлі загальною площею 1231,0 кв.м. розташовані по АДРЕСА_25 на ім'я Територіальної громади в особі Сімферопольської міської ради.

09.06.05 р. на підставі зазначеного рішення виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно літер «З», розташоване за адресою: АДРЕСА_25 фірмі «Сан-Маріно».

Згодом при розірванні договору оренди від 29.01.05 р. ОСОБА_84 не повернув КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя приміщення літ. «З» площею 104,5 кв.м.

Таким чином, ОСОБА_14 за попередньою змовою з директором ТОВ «Сан-Маріно» ОСОБА_84 здійснив привласнення комунального майна вартістю 199.400 грн. шляхом зловживання службовим становищем.

Крім того, в період з 17.11.05 р. по 03.01.06 р. в м. Сімферополі ОСОБА_14 за попередньою змовою з директором ТОВ «Сан-Маріно» ОСОБА_84 з метою надання легального статусу походженню нежитлового приміщення літер «З» площею 104,5 кв.м. вартістю 199.400 грн., розташованого за адресою: АДРЕСА_25, здійснив легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом за наступних обставин.

З метою надання своїм злочинним діям з легалізації нежитлового приміщення літер «З» виду легальної підприємницької діяльності та господарської операції, ОСОБА_14 виніс на розгляд питання про його продаж на збори засновників ТОВ «Сан-Маріно», засновниками якого є він сам, а також його дружина ОСОБА_66

Зазначені збори було проведено 17.11.05 р. за участю ОСОБА_14, ОСОБА_66 і директора товариства ОСОБА_84 При цьому, ОСОБА_66 не була проінформована про злочинні плани ОСОБА_14 і ОСОБА_84 У дійсності, всіма питаннями діяльності ТОВ «Сан-Маріно» керували ОСОБА_14 і ОСОБА_84, які направляли свою діяльність у відповідності до розробленого злочинного плану, а ОСОБА_66 була включена до складу засновників ТОВ «Сан-Маріно» лише для додання їх незаконної діяльності з легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, видимості законної господарської діяльності.

На порядку денному зборів засновників 17.11.05 р. було винесено питання про відчуження (продаж) торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_24. Зазначена інформація була повідомлена на зборах ОСОБА_14, після чого під його впливом зборами засновників було прийнято рішення про продаж товариством з обмеженою відповідальністю «Сан-Маріно» нежитлового приміщення літер «З» площею 104,5 кв.м. з балансовою вартістю 35482,88 грн. громадянину ОСОБА_14

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на легалізацію нежитлового приміщення в літері «З» площею 104,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_24, ОСОБА_14 і ОСОБА_84 з метою маскування незаконного походження організували переоформлення зазначеного нерухомого майна з ТОВ «Сан-Маріно» на ОСОБА_14 шляхом здійснення операції купівлі-продажу. 29.12.05 р. ОСОБА_84 в якості директора ТОВ «Сан-Маріно» продав, а ОСОБА_14, придбав 37/100 частки нежитлових приміщень, розташованих в м. Сімферополі по АДРЕСА_24, що представляють собою приміщення літ. «З» площею 104,5 кв.м. Продаж зазначеної частки нежитлового приміщення здійснено за 36.000 грн., які оплачені ОСОБА_14 готівкою в касу ТОВ «Сан-Маріно» до підписання договору. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_95 та зареєстровано в реєстрі за № 3715 і зареєстрований в Сімферопольському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації.

Дії ОСОБА_14 кваліфіковані за ч.5 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; за ч.2 ст.209 КК України, як вчинення правочину з майном, отриманого внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Підсудний ОСОБА_14 винним за даним епізодом обвинувачення себе не визнав і показав, що він є одним із засновників фірми «Сан-Маріно». Питаннями здачі в експлуатацію і приватизації приміщення літ. «З» займався директор фірми «Сан-Маріно» ОСОБА_84, який приймав всі рішення самостійно. Він (ОСОБА_14) жодних вказівок йому не давав. При наявності будь-яких порушень фірмі «Сан-Маріно» не видали б свідоцтво про право власності.

Суд вважає, що дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження з наступних підстав.

Так, суб'єктом заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем (ст.191 КК України) може бути тільки службова (посадова) особа.

ОСОБА_14, як засновник ТОВ «Сан-Маріно» (згідно Статуту фірми, затвердженого загальними зборами засновників від 24.12.97 р.), не був посадовою особою у зв'язку з чим не може бути суб'єктом злочину, передбаченого ст.191 КК України.

Крім того, як випливає з самого обвинувачення, всі дії, пов'язані з приватизацією комунального майна - приміщення літ. «З» за адресою: АДРЕСА_23, ОСОБА_84 здійснював самостійно, в межах своїх повноважень, як директор фірми «Сан-Маріно», призначений на цю посаду зборами засновників фірми 19.11.2001 р. (т. а.с.29).

Ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не здобуто доказів, що підтверджують наявність попередньої змови між ОСОБА_14 і ОСОБА_84 на привласнення чужого майна.

Жоден із доказів, що є в матеріалах справи і досліджене в ході судового розгляду, не спростовує того, що з 2002 року приміщення літ. «З» за адресою: АДРЕСА_23, було зведено фірмою «Сан-Маріно» і належало їй на законних підставах.

Так, згідно до рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1344 від 28.08.2000 р., фірмі «Сан-Маріно» дозволено виробництво проектно-вишукувальних робіт для будівництва торгового ряду на земельній ділянці площею 400 кв.м. по вул. Пушкіна - вул. Козлова на території фактичного користування третього міського поліклінічного об'єднання з подальшим вилученням земельної ділянки на період користування (т.3 а.с.139 ).

29.09.2000 р. виконавчий комітет Сімферопольської міської ради прийняв рішення про вилучення частини земельної ділянки з фактичного користування третього міського поліклінічного відділення, площею 0,0477 га по вул. Пушкіна - вул. Козлова та надання його фірмі «Сан-Маріно» у короткострокове користування на умовах оренди строком на 1 рік, для будівництва торгового ряду (угіддя - вулиці). Так само затверджено проект відведення земельної ділянки фірмі «Сан-Маріно» по вул. Пушкіна - вул. Козлова площею 0,0477 га. (т.7 а.с.144).

Згідно договору оренди від 31.05.2002 р. земельної ділянки площею 0,0477 г,а що складає 477 кв.м., розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна - вул. Козлова, і схеми до договору оренди, ділянка під № 1 відповідає приміщенню літ. «З», зведеному на ньому (усього 7 літерів). На виділеній земельній ділянці побудовано торговий ряд, в тому числі, і літ. «З» (т.7 а.с.95 - 100).

Саме про це свідчить і повідомлення БТІ виконкому від 08.05.2002 р. (29.03.2002), де зазначено, що літ. «З» побудовано в 2002 р. фірмою «Сан-Маріно». (т.3 а.с.125).

Про те, що літ. «З» побудовано фірмою «Сан-Маріно» підтверджується також актом державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію торгового ряду від 11.07.2002 року (т.3 а.с.157-158); протоколом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (т.3 а.с.156); оціночним актом № 8 від 29.03.2002 р. (т.3 а.с. 170-172).

З повідомлення за підписом начальника КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя ОСОБА_96 10.01.2003 року випливає, що торговий ряд (павільйон) по АДРЕСА_23 на балансі ЖЕО не перебуває (а.с.189 т.3), що також підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_97 - головний бухгалтер КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя.

З витягу з реєстру про право власності на нерухоме майно від 28.02.2003 р. та схеми видно, що літ. «З» оформлено як торговий зал (т.7 а.с.49).

Згідно акту № 1 прийому - передачі 3-м міським поліклінічним об'єднанням Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, а також копії акту № 2 прийому - передачі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради станом на 01.01.2004 р. приміщень по АДРЕСА_14 площею 947, 7 кв.м., літ. «З» не значиться (т.7 а.с.179-180).

Згідно експертизи №3542 від11.04.2012 р., роком побудові літ. «З» по АДРЕСА_23 є 2002 р. (т.42 а.с.105).

Також ОСОБА_14 не має ніякого відношення до дій посадових осіб СМ БРТІ, які, на думку обвинувачення, неналежне виконували свої посадові обов'язки, в результаті чого реєстратором ОСОБА_98 27.05.05 р. необґрунтовано було підготовлено висновок, узгоджений начальником СМ ??БРТІ ОСОБА_94, що стали підставою для прийняття виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради рішення № 949 від 27.05.05 р., на підставі якого 09.06.05 р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно літер «З», розташоване за адресою: АДРЕСА_22 фірмі «Сан-Маріно».

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_99 показала, що працювала реєстратором у КРП СМ БРТІ і в 2002 році робила повідомлення на введення в експлуатацію торгового ряду, до складу якого входила нова будівля під літ. «З».

Свідки ОСОБА_94 - начальник КРП «СМ БРТІ» , ОСОБА_100 і ОСОБА_98 - реєстратори КРП «СМ БРТІ» також підтвердили, законність оформлення права власності на літ. «З» за фірмою «Сан-Маріно».

Судом також встановлено, що при оформленні права власності за Фондом державного майна Сімферопольської міської ради до складу власності помилково було включено літ. «З». Дана технічна помилка була виявлена ??в 2005 році при розгляді заяв керівництва Фонду держмайна, ОСОБА_101 і ОСОБА_14 про виділ нежилих будівель зі складу об'єкта нерухомого майна по АДРЕСА_23 та оформленні документів про право власності.

Рішенням Сімферопольської міської ради № 949 від 27.05.05 р. було підтверджено, що фірмою «Сан-Маріно» збудовано торгівельний ряд, у складі будівель літерів, в тому числі «З», які прийняті в експлуатацію протоколом інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю № 464 від 15.07.02 р. «Про затвердження Акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію торгового ряду на вул. Пушкіна-Козлова фірми «Сан-Маріно». Прийнято рішення про виділ нежитлових літерів «И», «К», «Л», «Г», «М», «Н», «Ж», «З», загальною площею 371,3 кв.м., що належать ОСОБА_101, ОСОБА_14 і фірмі «Сан-Маріно», зі складу об'єкта нерухомого майна по АДРЕСА_14 в самостійний об'єкт, присвоївши адресу: АДРЕСА_23. Територіальної Громаді були виділені будівлі літер «А», «Б», «О», «П», загальною площею 1231,0 кв.м., залишивши адресу АДРЕСА_23. Дане рішення погоджено в установленому законом порядку, в тому числі, і з начальником Фонду комунального майна Сімферопольської міськради ОСОБА_91 (а.с.107-109 т.7).

До теперішнього часу свідоцтво про право власності на літ. «З» за фірмою «Сан-Маріно» ніким не оскаржене. Засновники ТОВ «Сан-Маріно» з 2003 року і до теперішнього часу на законних підставах реалізовують своє право володіти, користуватися і розпоряджатися вищевказаним майном.

Стаття 209 КК України передбачає відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Предметом злочину є гроші та інше майно, отримане в результаті вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів (майна).

Підсудний ОСОБА_14 ніяких суспільно небезпечних протиправних діянь на заволодіння майном не скоював. Право власності на літ. «З» за фірмою «Сан-Маріно» зареєстровано в законному порядку.

У відповідності зі ст.62 Конституції України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 05.06.1993 року та № 12 від 03.12.1997 р. «Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

За таких обставин підсудний ОСОБА_14 за ч.5 ст.191 КК України повинен бути виправданий за відсутністю в його діях складу злочину, а за ч.2 ст. 209 КК України - за відсутністю події злочину.

Крім того, ОСОБА_66 обвинувачується в тому, що будучи депутатом Сімферопольської міської ради, в період липня-жовтня 2008 р. за попередньою змовою з директором ТОВ «Автолюкс» ОСОБА_17, директором ТОВ «Каскад-Крим» ОСОБА_16 і ОСОБА_20 вчинив шахрайство в особливо великих розмірах, а також в тому, що організував і керував вчиненням ОСОБА_17 і ОСОБА_16 зловживання владою і службовим становищем за наступних обставин.

У липні 2008 року ОСОБА_14 з метою незаконного збагачення і витягання засобів до існування вступив у злочинну змову з ОСОБА_17, ОСОБА_16 і ОСОБА_20, спрямований на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом незаконного продажу права оренди земельної ділянки площею 2,4 га, розташованого за адресою: АДРЕСА_15, переданої ТОВ «Кримавтолюкс» в короткострокову оренду строком на три роки на підставі рішення Сімферопольської міської ради № 401 від 25.10.07 р.

Вказану продаж за задумом ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 і ОСОБА_20 планувалося провести в порушення ст.ст. 124, 125, 126, 127, 134, 136 Земельного кодексу України, ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі», «Порядку набуття права на землю юридичними та фізичними особами в м. Сімферополі», затвердженого рішенням Сімферопольської міської ради від 26.12.02 р. № 79.

Після реалізації загальної злочинної схеми, отримані в результаті шахрайства грошові кошти планувалося розподілити між усіма співучасниками злочину в заздалегідь обумовлених відсоткових співвідношеннях.

З метою вчинення злочину ОСОБА_14 доручив директору контрольованого їм ТОВ «Кримавтолюкс» ОКПО 32789229, розташованого за адресою: АДРЕСА_29 ОСОБА_17 підшукати особу, що бажає придбати право оренди зазначеної земельної ділянки за ціною 5,2 млн. доларів США.

Директор ТОВ «Кримавтолюкс» ОСОБА_17, діючи відповідно до вказівок ОСОБА_14, з корисливих мотивів, залучив до вчинення цього злочину директора агентства нерухомості ТОВ «Каскад-Крим» ОКПО 33374551 ОСОБА_16, який також, зловживаючи службовим положенням, виконуючи відведену йому роль, діючи умисно, підшукав ОСОБА_102, який був зацікавлений у придбанні права оренди земельної ділянки на території м. Сімферополя.

З метою полегшення вчинення злочину ОСОБА_16 залучив до його вчинення, як співучасника, засновника ТОВ «Каскад-Крим» ОСОБА_20, повідомивши її про злочинний плані і спланований злочин.

30.07.08 р. ОСОБА_14 через ОСОБА_17 і ОСОБА_16, з метою заволодіння коштами ОСОБА_102 в особливо великих розмірах, запропонував останньому придбати право оренди земельної ділянки площею 2,4 га, розташованої в економічно привабливому районі міста за адресою: АДРЕСА_15 за грошові кошти в розмірі 5,2 млн. доларів США шляхом виходу зі складу засновників ТОВ «Кримавтолюкс» ОСОБА_66, ОСОБА_103 та входу до складу засновників осіб, зазначених ОСОБА_102 При цьому, ОСОБА_66, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_20 було достовірно відомо про відсутність законних підстав для розпорядження правом оренди і заборону використання земельної ділянки площею 2,4 га за адресою: АДРЕСА_15, про що вони промовчали, і не повідомили ОСОБА_102, таким чином, його обманули.

09.09.08 р. ОСОБА_14, виконуючи функцію організатора, зловживаючи службовим положенням, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_20, повідомив ОСОБА_102, що для отримання в оренду земельної ділянки, яка його цікавить, необхідно передати їм кошти в розмірі 5,2 млн. доларів США.

ОСОБА_102, помиляючись щодо справжніх намірів ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_20 та довіряючи їм, дав згоду на набуття права оренди земельної ділянки, однак, поставив умовою вирішення питання про продовження терміну оренди з трьох до десяти років, а також призначення його на посаду директора ТОВ «Кримавтолюкс», з чим останні погодилися. Обіцянками призначити ОСОБА_102 на посаду директора ТОВ «Кримавтолюкс» ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_20 прихилили його до себе і увійшли до нього в довіру.

30.07.08 р. і 09.09.08 р. ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_20 діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи жодних законних підстав, в порушення ст. 570 Цивільного кодексу України, шляхом обману, переконали ОСОБА_102 передати їм частину від обумовленої суми в розмірі 5,2 млн. доларів США, а саме: 250 тис. грн., нібито в якості завдатку. При цьому, ніяких законних або договірних підстав вимагати передачі завдатку у ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_20 не було. ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_20 поставили умовою продажу права оренди земельної ділянки передачу 250 тис. грн. до розгляду Сімферопольською міською радою питання про продовження терміну оренди земельної ділянки з трьох до десяти років. З метою введення ОСОБА_102 в оману ОСОБА_14 за попередньою змовою з ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_20 повідомив ОСОБА_102 завідомо неправдиву інформацію про те, що зазначені кошти нібито необхідні для передачі депутатам за позитивне голосування з питання продовження терміну оренди ТОВ «Кримавтолюкс», що повністю не відповідало дійсності.

ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_20 неодноразово запевняли ОСОБА_102 про намір виконати взяті ними на себе зобов'язання і своєї відповідальності за гроші, які беруть в якості завдатку, але разом з тим визначили, що у разі відмови ОСОБА_102 від всієї «угоди» йому повернути гроші вони не зможуть, натякаючи на те, що вони вже будуть передані в якості хабарів в Сімферопольську міську раду депутатам для позитивного рішення на сесії питання продовження терміну оренди земельної ділянки.

27.08.08 р. директор ТОВ «Кримавтолюкс» ОСОБА_17 звернувся до Сімферопольської міської ради з письмовим проханням продовжити термін оренди земельної ділянки площею 2,4 га з трьох до десяти років.

22.09.08 р. зазначене звернення ТОВ «Кримавтолюкс» було розглянуто на засіданні постійної комісії з питань містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин Сімферопольської міської ради і було погоджено для оформлення строком на десять років.

24.09.08 р. ОСОБА_16 та ОСОБА_17, зловживаючи службовим положенням, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14 і ОСОБА_20, усвідомлюючи, що після позитивного розгляду питання про продовження терміну оренди земельної ділянки площею 2,4 га на засіданні постійної комісії, Сімферопольським міською радою буде прийнято рішення про продовження терміну оренди до десяти років, умисно, з корисних мотивів, повторно висунули ОСОБА_102 вимогу про передачу частини від обумовленої суми в розмірі 50 тис. доларів США до сесії Сімферопольської міської ради і розгляду питання про продовження терміну оренди земельної ділянки з 3 до 10 років.

ОСОБА_14, володіючи авторитетом в очах ОСОБА_102, являючись депутатом Сімферопольської міської ради, запевнив його в намірі виконати дані обіцянки.

З метою справити враження на ОСОБА_102 та ввести його в оману ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_20 організували і забезпечили йому зустріч з посадовими особами Сімферопольської міської ради та виконавчого комітету, зокрема, з керуючим справами Сімферопольської міської ради ОСОБА_104, який не являючись обізнаним про злочинні плани ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_20, виступив гарантом укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років.

27.09.08 р. ОСОБА_102, діючи в результаті обману з боку ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_20, передав останній через ОСОБА_105 в офісі ТОВ «Каскад-Крим» за адресою: АДРЕСА_19, необхідну суму в розмірі 250 тис. грн.

ОСОБА_20, виконуючи відведену їй роль, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, отримала зазначені грошові кошти, перерахувала їх і перевірила справжність купюр за допомогою ультрафіолетової лампи. Потім в наявності даних грошових коштів впевнилися ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, після чого помістили їх в паперовий конверт і заклеїли скотчем. У зв'язку з тим, що зустріч з ОСОБА_106 не відбулася, зазначені грошові кошти в цей же день були повернуті ОСОБА_102

29.09.2009 року ОСОБА_102, діючи в результаті обману з боку ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_20 і ОСОБА_16, в будівлі ТОВ «Каскад-Крим» за адресою: АДРЕСА_19, передав ОСОБА_17, ОСОБА_16 і ОСОБА_20 гроші в сумі 250 тисяч гривень за вирішення питання про продовження Сімферопольською міською радою строку оренди земельної ділянки площею 2,4 га з трьох до десяти років і призначення ОСОБА_102 директором ТОВ «Кримавтолюкс».

ОСОБА_17, ОСОБА_16, зловживаючи службовим становищем, при пособництві ОСОБА_20, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14, заволоділи зазначеними грошовими коштами та розпорядилися ними на свій розсуд, залишивши їх на зберігання в офісі ТОВ «Каскад-Крим» за вищевказаною адресою.

ОСОБА_16 і ОСОБА_17, зловживаючи службовим становищем, не відобразили у бухгалтерському обліку та документації ТОВ «Каскад-Крим» і ТОВ «Кримавтолюкс» господарську операцію з отримання від ОСОБА_102 250 тис. грн., Не уклали з ним, а також між собою договір, що передбачає виникнення взаємних прав та обов'язків.

В порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.6, 3.1, 3.3 постанови Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_20 не вжили жодних заходів по оприбуткуванню готівкових грошових коштів, що надійшли, оформлення прибуткових касових ордерів, що підтверджують факт отримання готівкових коштів, видачі засвідченої відбитком печатки підприємства квитанції про прийняття підприємством готівки в касу за прибутковим касовим ордером, складання первинних документів фінансової звітності при здійсненні господарської операції або безпосередньо після її закінчення.

У подальшому, з метою виправдати свої незаконні дії по заволодінню чужими грошовими коштами, ОСОБА_20 дала вказівку працівнику ТОВ «Каскад-Крим» ОСОБА_107, яка не була обізнана про злочинні плани ОСОБА_20 та інших співучасників, скласти від її імені розписку в отриманні від ОСОБА_102 грошових коштів у розмірі 250 тис. грн. в рахунок нотаріального оформлення зміни засновників ТОВ «Кримавтолюкс». ОСОБА_107, виконуючи вказівки ОСОБА_20, склала таку розписку, в якій вказала необхідні відомості, які не відповідали дійсності.

Таким чином, згідно обвинувачення, ОСОБА_14 за попередньою змовою з ОСОБА_17, ОСОБА_16 і ОСОБА_20 шляхом обману та зловживання довірою заволодів чужим майном в особливо великому розмірі - грошовими коштами ОСОБА_102 в сумі 250 тис. грн., не виконавши своїх зобов'язань.

Після витоку 28.10.08 р. інформації про проведення працівниками органів внутрішніх справ оперативно-розшукових заходів відносно ОСОБА_17 ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_20 і сам ОСОБА_108 відмовилися від завершення шахрайських дій по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_102 в розмірі 5,2 млн. доларів США.

Дії підсудних кваліфіковані:

- ОСОБА_14 - за ч.3 ст.27 ч.2 ст.364 КК України - організація здійснення зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного, з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

- ОСОБА_16, ОСОБА_17 - за ч.2 ст.364 КК України - зловживання владою і службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

- ОСОБА_20 - за ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України - пособництво у вчиненні зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного, з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

- ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_20 - за ч.4 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Однак, дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження і підсудні ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_20 повинні бути виправдані за відсутністю в їх діях вказаних складів злочинів з наступних підстав.

Підсудний ОСОБА_14 вину не визнав і показав, що його дружина була засновником ТОВ «Кримавтолюкс». З її слів йому відомо, що в 2007 році вказане підприємство отримало в оренду ділянку землі, розташований в районі Біле-1, для будівництва автосалону і розважального центру, у зв'язку з відсутністю грошей на будівництво, було прийняте рішення про пошук інвестора. Про діяльність з пошуку інвестора, а також про обставини, викладені в обвинувальному висновку, йому не відомо. Зазначеною діяльністю він не керував.

Підсудний ОСОБА_17 вину не визнав в повному обсязі та показав, що з 26.09.2007 року по 31.10.2008 року виконував обов'язки директора ТОВ «Кримавтолюкс» за сумісництвом. Від засновників підприємства надійшло завдання про підготовку документів по оформленню відведення земельної ділянки, розташованої у житловому мікрорайоні АДРЕСА_15 для розміщення автосалону з торгово-розважальним центром. Сесією міськради було прийнято рішення про передачу земельної ділянки площею 2,43 га в Білому-1а в оренду строком на три роки для розміщення і будівництва автосалону з торгово-розважальним центром. Однак в кінці 2007 року - початку 2008 року виникли певні економічні труднощі, і засновником підприємства було прийнято рішення про необхідність пошуку інвесторів. Йому від засновників підприємства була видана довіреність на розпорядження і продаж корпоративних прав. Оскільки питання пошуку інвестора не входило в його обов'язки, він звернувся з цим питанням до директора фірми «Каскад-Крим» ОСОБА_16 Надалі ОСОБА_16 познайомив його з передбачуваним інвестором ОСОБА_102, з яким в подальшому велася мова лише про інвестування та включення одного з представників інвесторів до складу засновників ТОВ «Кримавтолюкс» і призначення ОСОБА_102 директором даного підприємства. ОСОБА_102 передав ОСОБА_20, яка була співзасновником ТОВ «Каскад-Крим», грошові кошти в розмірі 250 000 грн. в якості завдатку майбутньої суми інвестиції в розвиток інвестиційного проекту, яким чином ці гроші були передані, йому не відомо. Особисто він грошові кошти не отримував і не міг їх провести за бухгалтерськими документами. На момент пошуку інвестора їм був підготовлений технічний звіт, проект відведення та подані документи до міськради на укладання договору оренди. Надалі міськрадою було винесено рішення про затвердження проекту відведення та передачу земельної ділянки ТОВ «Кримавтолюкс» на три роки. Після цього залишалося подати лише документи на укладення договору оренди. ТОВ «Кримавтолюкс» не приступало до використання земельної ділянки та вимоги ст. 125 і ст. 126 Земельного кодексу України не порушені. Умови ОСОБА_102 в частині збільшення строки оренди земельної ділянки з їхнього боку виконані, і договір оренди в даний час є чинним. Ніякої змови, спроби, обману заволодіння чужим майном з метою незаконного збагачення взагалі не було.

Підсудний ОСОБА_16 вину не визнав і пояснив, що в 2004 році було створено ТОВ «Каскад-Крим», в яке входили він, ОСОБА_20 і ОСОБА_106. Дане підприємство займалося купівлею-продажем, орендою нерухомості і т.п. У 2005 році з СПД ОСОБА_20 укладено договір про співпрацю. У 2008 році до них звернувся ОСОБА_17 з проханням знайти інвесторів для ТОВ «Кримавтолюкс», і ними був початий пошук інвесторів. В один із днів до них прийшов ОСОБА_102, який був представлений інвестором. Він (ОСОБА_16) організував зустріч ОСОБА_102 та ОСОБА_17. ОСОБА_17 були представлені документи на земельну ділянку. Після цього ОСОБА_61 кілька разів приїжджав до Сімферополя, а 29.09.2008 року в офісі ОСОБА_20 передав грошові кошти в розмірі 250 000 грн. в якості завдатку.

ОСОБА_16 також пояснив, що будь-яких умов йому з боку ОСОБА_102 не висувалося, крім того, він їх не міг здійснити, його завданням було знайти інвестора, а метою - заробити гроші на такому посередництві. Сума в 250 000 грн. не була оприбуткована, оскільки особисто він не отримував ці гроші, а отримувала їх ОСОБА_20. Гроші могли бути оприбутковані тільки після укладення угоди. Зазначені грошові кошти знаходилися в сейфі. Після передачі грошей, ОСОБА_61 по телефону висловив претензії з приводу не укладення договору завдатку. ОСОБА_16 також показав, що ними перешкод для укладення договору завдатку про передачу грошей не створювалося, більш того, пропонувалося його оформити документально, проте ОСОБА_61 спочатку від цього відмовився. У якийсь момент він зрозумів, що не має подальшого бажання продовжувати роботу з ОСОБА_102, яким постійно висувався ряд питань, у зв'язку з чим він неодноразово намагався зустрітися з останнім з метою укладення угоди або повернення суми в розмірі 250 000 грн. Однак їхня зустріч так і не відбулася. Претензій щодо повернення грошей до нього ніхто не пред'являв. Зазначені гроші знаходилися в сейфі до видачі їх слідчому.

Підсудна ОСОБА_20 вину не визнала та показала, що вона і ОСОБА_16 є засновниками ТОВ «Каскад-Крим». Крім того, вона також є суб'єктом підприємницької діяльності, одним з видів якої була посередницька діяльність. У 2008 році дізналася від ОСОБА_17, що він шукає інвесторів для своєї фірми ТОВ «Кримавтолюкс» на забудову земельної ділянки площею 2,4 га в АДРЕСА_15 для будівництва автосалону і розважального центру. Обговорювалася сума інвестування в розмірі 5 млн. 200 тис. доларів США. 1 липня 2008 р. їй видана довіреність від ТОВ «Кримавтолюкс» на проведення пошуку клієнтів на придбання корпоративних прав. Вона разом з іншим співробітником свого підприємства ОСОБА_107 стали займатися пошуками інвестора. Коли до них в офіс прийшов ОСОБА_102, ОСОБА_17 показав усі документи на земельну ділянку. ОСОБА_102 був повністю обізнаний про правовий статус земельної ділянки, та ділянка йому сподобався. Після цього ОСОБА_61 приїжджав кілька разів. Вона дізналася, що з ним буде укладатися договір завдатку для підтвердження надійності інвестування і гарантії майбутньої угоди. ОСОБА_102 була озвучена сума завдатку в розмірі 250 тис. гривень. 29.09.2008 року ОСОБА_102 і його компаньйон ОСОБА_105 передали їй суму завдатку в розмірі 250 тис. гривень, при цьому підписувати договір завдатку вони відмовилися, ОСОБА_105 взяв копії договорів, як він пояснив, для узгодження їх з керівництвом і юристами. Після цього зателефонував ОСОБА_102 і висловив ОСОБА_16 претензії з приводу не складання договору завдатку. Вона і ОСОБА_16, в свою чергу, запропонували провести всі необхідні дії з оформлення такого договору. Однак ОСОБА_61 всіляко ухилявся від подальших зустрічей і підписання договору або повернення йому коштів. Зазначені гроші знаходилися в сейфі підприємства до видачі їх слідчому, вказані кошти не були відображені в господарській діяльності ТОВ «Каскад-Крим», а також в діяльності СПД ОСОБА_109, оскільки завдаток не є доходом, а є забезпеченням укладення договору в майбутньому. Вважає, що своїми діями вона не вводила ОСОБА_102 в оману, у змову не вступала.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживанням довірою.

Відповідно до п.п.17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому випадку, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала намір його привласнити, не виконуючи зобов'язання.

ОСОБА_102 17.08.2009 р. звернувся із заявою на ім'я начальника УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим з проханням притягти до кримінальної відповідальності ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_14, які під приводом прийняття рішення сесії Сімферопольської міської ради про продовження термінів оренди виділеної ТОВ «Кримавтолюкс» земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_15, а також за подальше укладання договору оренди землі з вказаним підприємством, власником якої він повинен стати, заволоділи шахрайським шляхом його грошовими коштами в сумі 250 000 грн. (т.19 а.с. 45).

З показань ОСОБА_102, які були оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_21 (т.20 а.с. 32), допитаного на досудовому слідстві 27.08.2009 року в якості потерпілого, випливає, що предметом угоди була переуступка корпоративних прав: його повинні були ввести до складу засновників ТОВ «Кримавтолюкс» і призначити на посаду директора. ОСОБА_102 було відомо, що земельна ділянка площею 2,4 га в районі житлового масиву мікрорайону «АДРЕСА_15 була виділений ТОВ «Кримавтолюкс» в оренду строком на 3 роки, але договір оренди не був укладений. В ході спілкування він сам повідомив ОСОБА_16 і ОСОБА_17, що готовий придбати зазначену земельну ділянку за умови продовження договору оренди до 10 років. Обумовлена ??сума в рахунок переуступки корпоративних прав у розмірі 5,2 млн. доларів США ОСОБА_102 не оскаржувалася. В рахунок цієї суми 29.09.2008 року він передав 250 000 грн. (т.20 а.с. 4-15).

Згідно копії розписки ОСОБА_20, 29.09.2008 р. вона взяла у ОСОБА_102 250 000 грн. в рахунок нотаріального оформлення зміни засновників ТОВ «Кримавтолюкс» (т.19 а.с. 59).

Зазначені грошові кошти згодом були повернуті ОСОБА_102

На виконання досягнутого з ОСОБА_102 договору, рішенням № 1 ТОВ «Кримавтолюкс» від 28.10.2008 р., ОСОБА_17 був звільнений з посади директора ТОВ «Кримавтолюкс», і на цю посаду призначено ОСОБА_102 (т.19 а.с. 225).

Рішенням Сімферопольської міської ради № 645 від 16.10.2008 р. ТОВ «Кримавтолюкс» строк оренди земельної ділянки площею 2,4 га в районі АДРЕСА_15 продовжено до 10 років (т.19 а.с. 232).

29.09.2009 р. ОСОБА_102, вже після того, як звернувся в правоохоронні органи 17.08.2009 р., перебуваючи в будівлі ТОВ «Каскад-Крим» за адресою: АДРЕСА_19, знову передав ОСОБА_17, ОСОБА_16 і ОСОБА_20 250 000 грн. за виконання робіт з інформаційних, консультаційних, юридичних дій з підготовки оформлення договору купівлі-продажу корпоративних прав на ТОВ «Кримавтолюкс», що підтверджується розпискою ОСОБА_20 (т.41 а.с. 84).

Дані кошти були залишені на зберігання в офісі ТОВ «Каскад-Крим» і 12.09.2009 року добровільно видані ОСОБА_16 (т.20 а.с. 262-267).

Зазначені обставини свідчать про те, що підсудні ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_20 не вводили в оману ОСОБА_102 щодо правового статусу земельної ділянки площею 2,4 га в районі АДРЕСА_15 і процедури його передачі останньому. У них не було намірів на заволодіння грошима ОСОБА_102 і від виконання своїх зобов'язань вони не відмовлялися.

Крім того, законність користування ТОВ «Кримавтолюкс» земельною ділянкою АДРЕСА_15 підтверджується технічною документацією із землеустрою (т.51 а.с. 218-237).

Суд вважає, що відносини між ОСОБА_102 і підсудними є цивільно-правовими.

ОСОБА_102 вправі був звернутися до суду за захистом, у разі порушення його цивільного права, у відповідності зі ст.ст.15, 16 ЦК України.

Твердження обвинувачення про те, що після витоку 28.10.08 р. інформації про проведення працівниками органів внутрішніх справ оперативно-розшукових заходів відносно ОСОБА_17 підсудні ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_20 і сам ОСОБА_17 відмовилися від завершення шахрайських дій по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_102 в розмірі 5,2 млн. доларів США, голослівні і нічим об'єктивно не підтверджені.

Фактично сам ОСОБА_102 ухилився від подальших взаємин з ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_20 і ОСОБА_17 з питання земельної ділянки.

При цьому досудовим слідством не встановлено особи, як самого ОСОБА_102, так і свідка ОСОБА_105, а також не встановлено, чи дійсно у ОСОБА_102 були наміри і фінансові можливості з придбання корпоративних прав ТОВ «Кримавтолюкс».

Обвинувачення ОСОБА_66 в тому, що він організував і керував вчиненням ОСОБА_17 і ОСОБА_16 зловживання владою і службовим становищем, яке було вчинено при пособництві ОСОБА_20, побудовано на припущеннях і нічим об'єктивно не підтверджено.

Більш того, обвинувачення ОСОБА_14 за ч.3 ст.27 ч.2 ст.364 КК України не конкретизовано, не вказано, яким чином він організував і керував такими діями.

Стаття 364 ч.2 КК України передбачає відповідальність за зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян , що спричинило тяжкі наслідки.

Суб'єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною формою вини.

Підсудні ОСОБА_16, як директор агентства нерухомості ТОВ «Каскад-Крим», і ОСОБА_17, як директор ТОВ «Кримавтолюкс», не зловживали владою і своїм службовим становищем. Їх діями не заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Директор ТОВ «Кримавтолюкс» ОСОБА_17 дійсно вживав заходів до пошуку особи, яка бажає набути права оренди земельної ділянки за 5,2 млн. доларів США, оскільки у підприємства не було матеріальних засобів для будівництва торгово-розважального комплексу.

Директор агентства нерухомості ТОВ «Каскад-Крим» ОСОБА_16, до якого звернувся ОСОБА_17, підшукав ОСОБА_102, маючи намір заробити гроші на посередницьких послугах.

Аналогічна роль і мета була й у ОСОБА_20

Доводи обвинувачення, що після реалізації загальної злочинної схеми, отримані в результаті шахрайства грошові кошти, планувалося розподілити між усіма учасниками злочину в заздалегідь обумовлених процентних відносинах, також нічим не підтверджені.

Згідно рішення Конституційного суду України від 20.10.2011 року № 12-рп/2011 обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, отриманих в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також отриманих шляхом цілеспрямованих дій з їх збирання і фіксації із застосуванням засобів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Оскільки ОСОБА_102 за своєю ініціативою, до звернення в правоохоронні органи, фіксував розмови з ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_20 та іншими особами 30.07.08 р., 09.09.08. р., 24.09.08 р., 25.02.09 р. та лазерні диски, на яких міститься дана інформація, добровільно видав 25.08.09 р., протокол добровільної видачі та прослуховування дисків для лазерних систем зчитування (т.21 а.с. 1-62); наявні на цих лазерних дисках відеозаписи та звукозаписи; протокол огляду дисків та касет з відеозаписами та звукозаписами (т.22 а.с. 1-2); протоколи огляду і прослуховування лазерних дисків (т.22 а.с. 3-18, 19-40, 41-54, 55-76, 77-103) є неприпустимим доказами у кримінальній справі.

Як на докази вини підсудних обвинувачення посилається на матеріали оперативно - розшукових заходів з використанням оперативно-технічних засобів за негласним контролем відносно ОСОБА_16 і ОСОБА_17, які проводилися на підставі ухвали Апеляційного суду АР Крим від 26.09.2008 р.:

- протоколи № № 1642, 4197, 1645, 1646, 1656, 4198, 4199, 4275 про результати проведення оперативно-розшукових заходів з негласним використанням технічних засобів, згідно якого 27.09.08 р. проводилися оперативно-розшукові заходи з використанням оперативно-технічних засобів за негласним контролем відносно ОСОБА_16 і ОСОБА_17, 29.09-25.10.2008 р. по зняттю інформації з каналів телефонного зв'язку відносно ОСОБА_16, з 08.10 по 28.10.2008 р., з 12.01 по 03.03.2009 р. по зняттю інформації щодо ОСОБА_17; протоколи вручення спеціальної техніки; протокол виїмки (т.21 а.с. 63-213);

- висновок судово-фоноскопічної експертизи № 19/13-4226 по представленим на дослідження компакт дисків, що містять записи голосів і розмов, що належать ОСОБА_102, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_109, свідку ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_66 (т. 41 а.с. 224-290);

- висновок судово-фоноскопічної експертизи № 19/13-45 від 23.09.2010 р., згідно висновків якої голоси на наданих звукозаписах належать ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_102 , ОСОБА_14, ОСОБА_119 (т. 43 а.с. 24-99).

Однак, дані докази не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

Так, судово-фоноскопічні експертизи були призначені з порушенням вимог ст.ст. 43, 197 КПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 8 (зі змінами від 25.05.1998 р. № 15) «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», оскільки підсудні не були сповіщені про призначення експертиз , у зв'язку з чим їх позбавлено права ставити свої питання, давати пояснення: з постановою про призначення експертизи від 14.09.2009 р. підсудні та їх захисники були ознайомлені тільки: 07.10.2011 року ОСОБА_66; 13.01.12 року - ОСОБА_17, ОСОБА_16 і ОСОБА_20 (т.41 а.с. 207-214, 215,216,217, 219); із постановою про призначення судово-фоноскопічної експертизи від 14.09.2009 року були ознайомлені тільки 13.10.2011 року (т.43 а.с. 1- 13, 14 - 17).

Крім того, в порушення п.46 науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції від 30.12.2004 № 144/5) експерту не були надані фонограми з порівняльними зразками у формі бесіди, отримані відповідно до вимог ст.199 КПК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_14 за ч.1 ст.364-1 КК України суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше не судимого (т. 44 а.с. 206), такого, що за місцем проживання характеризується, як задовільно (т. 44 а.с. 213), так і позитивно (т. 48 а.с. 228, 229), на обліку у нарколога та психіатра не перебуває (т. 44 а.с.207, 208), маючого постійне місце проживання, його вік, сімейний стан, стан здоров'я, наявність ІІ групи інвалідності загального захворювання (т. 44 а.с. 204) і ряду захворювань (т. 42 а.с. 30), а також наявність обставин що пом'якшують покарання та відсутність обставин, у відповідності зі ст.67 КК України, що обтяжують покарання.

В силу ч.2 ст.66 КК України, суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_14, добровільне повернення всім потерпілим грошових коштів, переданих ними підприємству «Северторг», ТОВ «Автодом», його доброчесну поведінку до вчинення злочину, що він раніше не судимий і не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Дії ОСОБА_66 кваліфіковані судом за ч. 1 ст.364-1УК України. В силу ст.12 КК України, вчинене ним діяння є злочином невеликої тяжкості. Злочин вчинено ОСОБА_14 у 2007 року, тобто станом на день вироку пройшло більше 2 роки, перебіг давності не зупинявся і не переривався. Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.49 КК України особа, яка вчинила злочин середньої тяжкості, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули 2 роки.

Приймаючи до уваги вищезазначене, кваліфікацію дій ОСОБА_14 судом за ч.1 ст.364-1 КК України і закінчення строків давності, суд вважає, що за даних обставин підсудний повинен бути звільнений від призначеного покарання на підставі ст.49 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_19 суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, раніше не судимого (т. 44 а.с. 9, 10), такого, що за місцем проживання характеризується позитивно (т. 44 а.с. 20), на обліку у нарколога та психіатра не перебуваючого (т. 44 а.с. 11, 12, 15), що має постійне місце проживання, його вік, сімейний стан, наявність неповнолітньої дитини (т. 44 а.с. 7), стан здоров'я а також наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, у відповідності зі ст.67 КК України, що обтяжують покарання.

Обставинами, у відповідності зі ст.66 КК України, що пом'якшують покарання ОСОБА_19, суд визнає добровільне відшкодування заподіяної шкоди, доброчесну поведінку до вчинення злочину, що він раніше не судимий і не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності.

При вирішенні питання про вид і розмір покарання, приймаючи до уваги особу ОСОБА_19, його відношення до скоєного, характер злочинів та обставини їх вчинення, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливі при призначенні йому покарання у вигляді штрафу в розмірі, встановленому санкціями відповідних статей КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності, при цьому повною мірою будуть досягнута ціль покарання, передбачена ст.50 КК України. Остаточне покарання має бути призначене із застосуванням ст.70 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_18 суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше не судимого (т. 44 а.с. 316), такого, що за місцем проживання характеризується задовільно (т. 44 а.с. 319), на обліку у нарколога та психіатра не перебуваючого (том 44 а.с.317, 318), що має постійне місце проживання, його вік, сімейний стан, стан здоров'я, а також наявність обставин що пом'якшують покарання та відсутність обставин, у відповідності зі ст.67 КК України, що обтяжують покарання.

Обставинами у відповідності до ст.66 КК України, що пом'якшують покарання ОСОБА_18, суд визнає добровільне відшкодування заподіяної шкоди, доброчесну поведінку до вчинення злочину, що він раніше не судимий і не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності.

При вирішенні питання про вид і розмір покарання, приймаючи до уваги особу ОСОБА_18, його відношення до скоєного, характер злочинів та обставини їх здійснення, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливі при призначенні йому покарання у вигляді штрафу в розмірі, встановленому санкціями відповідних статей КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності, при цьому повною мірою буде досягнуті ціль покарання, передбачена ст.50 КК України.

Судом також були досліджені особи підсудних:

- ОСОБА_15, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України (т. 44 а.с. 187, 190-199), такого, що за місцем проживання характеризується задовільно (т. 44 а.с. 202), на обліку у нарколога та психіатра не перебуваючого (т. 44 а.с. 200, 201), маючого постійне місце проживання, його вік, сімейний стан, стан здоров'я;

- ОСОБА_16, раніше не судимого (т. 44 а.с. 267), такого, що за місцем проживання характеризується позитивно (т. 44 а.с. 213), на обліку у нарколога та психіатра не перебуваючого (т. 44 а.с. 268, 269), маючого постійне місце проживання, його вік, сімейний стан та стан здоров'я;

- ОСОБА_17, раніше не судимого (т. 44 а.с. 168, 169), такого, що за місцем проживання характеризується позитивно (т. 44 а.с. 173), на обліку у нарколога та психіатра не перебуваючого (т. 44 а.с. 170, 171), що має постійне місце проживання, його вік, сімейний стан, наявність неповнолітньої дитини, 2011 року народження (т. 44 а.с. 178), стан здоров'я;

- ОСОБА_20, раніше не судимої (т. 44 а.с. 129), такої, що за місцем проживання характеризується позитивно (т. 44 а.с. 133), на обліку у нарколога та психіатра не перебуваючої (том 44 а.с. 130, 131), яка має постійне місце проживання, її вік, сімейний стан, стан здоров'я;

- ОСОБА_21, раніше не судимої (т. 44 а.с. 153), такої, що за місцем роботи та проживання характеризується позитивно (т. 44 а.с. 164, 165, т. 44 а.с. 231), на обліку у нарколога та психіатра не перебуваючої (т. 44 а.с. 154, 156), яка має постійне місце проживання, її вік, сімейний стан, стан здоров'я.

До матеріалів кримінальної справи долучені розписки всіх потерпілих та цивільних позивачів у справі, що з'явилися їх добровільним волевиявленням, з смислу і змісту яких випливає про повернення їм грошових коштів, відсутності будь-яких претензій до ОСОБА_66 та інших підсудних і відмову від заявлених позовних вимог, в тому числі: ОСОБА_24 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_22 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_23 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_25 - розписки від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_19 в сумі 500 доларів США, ОСОБА_66 7000 доларів США; ОСОБА_78 в ході досудового слідства 07.07.2011 р. відмовилася від позову, в зв'язку з відшкодуванням шкоди (т. 29 а.с. 43); ОСОБА_63 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_19 в сумі 1000 доларів США ; ОСОБА_48 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 в сумі 4500 доларів США; ОСОБА_76 - у ході досудового слідства 07.07.2011 р. ОСОБА_76 відмовився від позову, в зв'язку з відшкодуванням шкоди (т. 29 а.с. 95); ОСОБА_112 - розписки від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_19 в сумі 500 доларів США, ОСОБА_66 - 4500 доларів США; ОСОБА_77 - у ході досудового слідства 17.06.2011 р. ОСОБА_77 відмовилася від позову, в зв'язку з відшкодуванням шкоди (т. 29 а.с. 138); ОСОБА_64 - розписка від 27.12.2012 р. про відшкодування збитку ОСОБА_19; ОСОБА_27, ОСОБА_26 - відшкодовано 22.11.2012 р., згідно розписок в сумі по 2250 доларів США кожному; ОСОБА_75 - у ході досудового слідства 07.07.2011 р. відмовилася від позову, в зв'язку з відшкодуванням шкоди (т. 29 а.с. 182); ОСОБА_28 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_19 в сумі 1500 доларів США, ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_54 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4200 доларів США; ОСОБА_113 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 7500 доларів США; ОСОБА_53 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4400 доларів США; ОСОБА_79 - у ході досудового слідства 07.07.2011 р. відмовилася від позову, в зв'язку з відшкодуванням шкоди (т. 29 а.с. 229); ОСОБА_30 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_31 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_19 500 доларів США, ОСОБА_66 - 4500 доларів США; ОСОБА_33 - в суді відмовився від позову; ОСОБА_32 - в суді відмовився від позову; ОСОБА_46 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_55 - розписки від 28.11.2012 р. про відшкодування шкоди ОСОБА_19 в 200 доларів США, ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_34 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_52 - розписка від 28.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_51 - розписки від 22.11 .2012 р. про відшкодування ОСОБА_19 500 доларів США, ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_62 - квитанція про перерахування ОСОБА_19 на депозитний рахунок ТУ ДСА в АР Крим 8000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; ОСОБА_47 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_36 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 2250 доларів США; ОСОБА_38 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 2250 доларів США, а ОСОБА_39, який позов не заявляв і згодом виявився свідком, отримав 2250 доларів США; ОСОБА_74 - у ході досудового слідства 07.07.2011 р . відмовилася від позову, в зв'язку з відшкодуванням шкоди (т. 29 а.с. 272); ОСОБА_40 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_41 - розписка від 28.11. 2012 про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_43 - розписка від 28.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_42 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_44 - розписка від 28.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США; ОСОБА_50 - розписка від 22.11.2012 р. про відшкодування ОСОБА_66 4500 доларів США (т.54 а.с.84-123 ). Відмова потерпілих від позовів прийнятий судом.

В силу ст.ст.328-329 КПК України суд вважає за необхідне зняти арешт, накладений в ході досудового слідства на належне ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19 майно.

Речовими доказами необхідно розпорядитися у порядку ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України (1960 року), п.11 Розділу ХІ КПК України (2012 року), суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності на строк 1 (один) рік.

В силу ст.49 КК України звільнити ОСОБА_14 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_19 визнати винним і призначити покарання:

- за ч.1 ст.364-1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності на строк 1 (один) рік.

- за ч.3 ст.368-3 КК України у вигляді штрафу в розмірі 95000 (дев'яносто п'яти тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності на строк 2 - а (два) роки.

В силу ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_19 остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 95000 (дев'яносто п'яти тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності на строк 2-а (два) роки.

ОСОБА_18 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України і призначити покарання за цією статтею у вигляді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності на строк 1 (один) рік.

ОСОБА_14 за ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК України - виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, за ч.2 ст.209 КК України - виправдати на підставі п.1 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях події злочину.

ОСОБА_19 за ч.4 ст.190 КК України - виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_18 за ч.4 ст.190, ч.ч.3,4 ст.368 КК України - виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_15 за ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України - виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_16 за ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України - виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_20 за ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України - виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину.

ОСОБА_21 за ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України - виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину.

ОСОБА_17 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.364 КК України - виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Строк покарання обчислювати:

- ОСОБА_19 з 26.02.2013 року, зарахувавши в строк покарання час утримання під вартою з 08.11.2011 року по 25.11.2011 року (т. 32 а.с. 263, 295, 296);

- ОСОБА_18 з 26.02.2013 року, зарахувавши в строк покарання час утримання під вартою з 13.05.2011 р. по 03.06.2011 р. (т. 32 а.с. 222, 231, 232, том 34 а.с. 136).

До вступу вироку в законну силу обраний підсудним запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд: ОСОБА_19 і ОСОБА_18 - залишити без змін; ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17 - скасувати.

Речові докази по справі:

- копія цивільної справи № 2-4419/06 за позовом ОСОБА_85 до ТОВ «Сан-Маріно» про стягнення суми боргу за договором позики (т. 2 а.с. 227-280), документи, вилучені у ПП «ОСОБА_120» (том 4 а.с. 4-44), документи, вилучені у фонді комунального майна м. Сімферополя (т. 4 а.с. 50-167), документи, вилучені у Сімферопольській міській раді (т. 4 а.с. 173-208), документи, вилучені в КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя (т. 4 а.с. 214-310), документи статистичної звітності ТОВ «Сан-Маріно» (т. 6 а.с. 143-166), копія господарської справи № 2-20/8718-2005 (т. 6 а.с. 172 -199), документи купівлі-продажу між фірмою «Сан-Маріно» і ОСОБА_101, вилучені у Четвертій державній нотаріальній конторі (том 7 о.с. 24-49), документи купівлі-продажу частини нежитлового приміщення між фірмою «Сан-Маріно» і ОСОБА_14, вилучені у приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_95 (т. 7 а.с. 57-76), документи, вилучені в Сімферопольській міській раді (т. 7 а.с. 82-100,107-169,199), договори про наміри, укладені між ПП «Северторг» і потерпілими (т. 8 а.с. 130, 200, 236, 238, т. 10 а.с. 25, 99, т. 12 а.с. 67, 221, т. 17 а.с. 75-78, 81, 83-85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99-100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 121, 123), лазерний диск DVD + R 4,7 GB/120 min. 8хDigital з відеозаписом відкриття м'ясного павільйону по пр. Перемоги у м. Євпаторії, виданий ОСОБА_114 (т. 9 а.с. 253), рішення та наказ ПП «Северторг» від 20.06.2011 р. (т. 9 а.с. 264-265), документи, виявлені в інвентаризаційній справі на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_13 (т. 16 а.с. 15-43), документи, вилучені при проведенні обшуку в ТОВ «Сервіс-22» (т. 17 а.с. 1-19), рішення виконкому Євпаторійської міськради від 13.06.2008 р. № 403/6 та лист Євпаторійському міському голові ОСОБА_115 (т. 17 а.с. 167-171), документи щодо реєстрації ТОВ «Сімторг» (т. 17 а.с. 181-222), договір про наміри від 01.12.2007 р., укладений між ПП «Северторг» і ОСОБА_25 (т. 11 а.с. 98), копія кредитного договору від 26.12.2007 р., укладеного між ОСОБА_54 і ПриватБанком з додатком (т. 11 а.с. 126-130), договір про наміри від 04.12.2007 р., укладений між ПП «Северторг» і ОСОБА_24 (т. 11 а.с. 202), документи ТОВ «Сімторг», додатково оглянуті 22.12.2011 р. (т. 15 а.с. 204-234), документи ПП «Северторг», додатково оглянуті 18.10.2011 р. (т. 15 а.с. 250-305), документи ТОВ «Сімторг», вилучені 14.11.11 р. у відділі державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців (т. 18 а.с. 4-44), документи ТОВ «Сімторг», вилучені 09.11.11 р. в Управлінні статистики м. Сімферополя (т. 18 а.с. 51-61), документи, вилучені у приватного нотаріуса Євпаторійського міського нотаріального округу ОСОБА_117 (т. 18 а.с. 67-176), документи ТОВ «Сан-Маріно», вилучені 13.01.2012 р. у Сімферопольській міській раді (тому 18 а.с. 185-198), копії договорів оренди нежитлових приміщень від 06.03.2008 р. і 13.05.2008 р., копія заяви від 01.10.2008 р., видані ОСОБА_63 (т. а.с. 210-215), документи ТОВ «Кримавтолюкс», вилучені у ОСОБА_102 27.08.2009 р. (т. 19 а.с. 223-314), розписка ОСОБА_20 від 29.09.2008 р. про отримання грошових коштів в сумі 250 000 грн. (т. 41 а.с. 84), розписка ОСОБА_20 від 29.09.2008 р. про отримання грошових коштів в сумі 250 000 грн. (т. 41 а.с. 91), розписка ОСОБА_20 від 29.09.2008 р. про отримання грошових коштів в сумі 250 000 грн., добровільно видана ОСОБА_102 (т. 41 а.с. 94), флеш-карти і лазерні диски з аудіо і відеозаписами ОРЗ, рішення сесій Сімферопольської міської ради, вилучені 09.09.2009 р. в організаційному управлінні Сімферопольської міської ради (т. 25 а.с. 238-302), документи, вилучені у приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу нотаріуса ОСОБА_118 ради (т. 26 о.с. 61-62), документи звітності, вилучені 04.10.2011 р. у Головному управлінні статистики в АР Крим (т. 26 а.с. 67-76), документи ТОВ «Каскад-Крим», вилучені 12.10.2011 р. у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сімферопольської міськради (т. 26 а.с. 81-123), документи ТОВ «Кримавтолюкс», вилучені у відділі ДПІ м. Сімферополя (т. 26 а.с. 133-149), документи ТОВ «Кримавтолюкс», вилучені в Головному управлінні статистики в АР Крим (т. 26 а.с. 156-165 , 171), документи ТОВ «Кримавтолюкс», вилучені при проведенні обшуку за адресою: м. Сімферополь (т. 26 а.с. 178-307), документи ТОВ «Кримавтолюкс», вилучені 07.09.2009 р. в ДПІ м. Сімферополя (т. 27 а.с. 4-128), документи ТОВ «Кримавтолюкс», вилучені 03.09.2009 р. у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сімферопольської міськради (т. 27 а.с. 138-270), документи, вилучені 03.09.2009 р. у комітеті з управління земельними ресурсами Сімферопольської міської ради (т. 27 а.с. 278 - 368), копії договорів оренди, видані ОСОБА_19 21.01.2012 р. (т. 31 а.с. 105-112), документи фірми «Сан-Маріно», вилучені 10.12.2011 р. у ході обшуку у ОСОБА_101 (т. 38 а.с. 122-157), документи, вилучені 29.11.2011 р. у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_16 (т. 38 а.с. 174-186), документи, вилучені в ході обшуку в ТОВ «Автодом» 13.05.2011 р. (т. 39 а.с. 4-27), документи, вилучені у ТОВ «Спецпроект» 17.06. 2011 р. (т. 39 а.с. 56-68), копія статуту ТОВ «Автодом» і DVD-R диск білого кольору для лазерних систем зчитування, вилучені в КРФ «Кредобанк» 28.11.2011 р. (т. 40 а.с. 7-32, 34), документи ТОВ «Автодом», вилучені в КФ АТ «Брокбізнесбанк» 22.11.2011 р. (т. 40 а.с. 40-159), документи з особової справи ОСОБА_19, вилучені 02.11.2011 р. (т. 44 а.с. 39-69), «форма № 1» на ім'я ОСОБА_21 (т. 44 а.с. 150), документи ТОВ «Автодом» (т. 49 а.с. 13 - 86), книга наказів ТОВ «Сан-Маріно»(т. 49 а.с. 87), документи ТОВ «Сан-Маріно» (т. 49 а.с. 89-141) - зберігати при матеріалах кримінальної справи;

- два інвентаризаційних справи на об'єкти нерухомості за адресами: АДРЕСА_14, АДРЕСА_22, що знаходяться в СВ прокуратури АР Крим, нежитлове приміщення № 26, розташоване за адресою: АДРЕСА_13 - повернути за належністю;

- грошові кошти в сумі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн., вилучені у ОСОБА_16, грошовими купюрами номіналом 500 (п'ятсот) грн. в п'яти пачках по 100 штук, передані на зберігання ОСОБА_102 (т. 20 а.с. 267,271) - залишити за належністю.

Зняти арешт, накладений на належне ОСОБА_14 майно: кортик № 03890, 1957 року випуску (т. 43 а.с. 207, т. 43 а.с. 209, 211); цінності та інше майно (т. 45 а.с. 50); 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (т.45 а.с.25); телевізор, диван, крісла, розташовані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (т. 45 а.с. 27); рухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_16 (т. 45 а.с. 123-124, 125-133); земельну ділянку площею 0,1000 га в районі вул. Тургенєва (поз. за ГП-1) (т.45 а.с.50); ??земельну ділянку площею 0,085 га в районі вул. Тургенєва (поз. за ГП-1) (т.45 а.с.50); ??нежитлові приміщення в торгово-сервісному комплексі «Універсам» 1-черга на першому поверсі: сходи № 2, Ѕ коридору № 18 і Ѕ коридору 25; на другому поверсі: 2-з, 2-и, 2-к, 2-л, 2-м, 2-н, 2-о, 2-п, 2-р, 2-с, 2-т та Ѕ коридору VIII, сходи, розташованих за адресою: АДРЕСА_13 (т.45 а.с. 39); земельну ділянку, розташовану за адресою: СТ «Ветеран», ділянка НОМЕР_11 на території Перовської сільської ради площею 0,0400 га.; елінг № 75, загальною площею 105,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_21 (т.45 а.с.94,); нежитлові будівлі: гараж за адресою АДРЕСА_14 загальною площею 2945,2 кв.м., зазначені в плані під літ. «А», «Б», «В», «Д», «Ж», «З», «И», «К», «л», «Р», «С», «Т», основне з прибудовами «А1», «А2», «А3», «з», «и», навісом літ. «а» і наступними будівлям і спорудами: «М», «У» - вбиральні, «Н» - душ, «О» - сарай, «П», «Ф» - навіси, споруди (т. 45 а.с. 106-122); автомобілі марок «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_1; «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_2; «MERCEDES-BENZ S500», реєстраційний номер НОМЕР_3 (т.45 а.с. 18).

Зняти арешт, накладений на належне ОСОБА_18 майно: земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_17 на території Трудовської сільської ради площею 0,0850 га (постанова про накладення арешту т.45 а.с.3); автомобіль марки ВАЗ 21093, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 (т.46 а.с. 232).

Зняти арешт, накладений на належне ОСОБА_19 майно: квартиру АДРЕСА_2 (т. 46 а.с. 10).

Зняти арешт, накладений на належне ОСОБА_15 майно: нерухоме майно, розташоване за адресами: АДРЕСА_28, Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 (т. 46 а.с. 114); автомобіль марки «Daimler-benz 601», реєстраційний НОМЕР_10 (т. 46 а.с. 114); автомобіль марки «FORD-TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_5 ( т. 45 а.с. 235).

Зняти арешт, накладений на належне ОСОБА_16 майно: нерухоме майно, розташоване за адресами: АДРЕСА_18, літ. «В»; по АДРЕСА_19 (т. 48 а.с. 239); автомобіль марки «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_6 (т. 48 а.с. 233).

Зняти арешт, накладений на належне ОСОБА_20 майно - нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_20, (т.48 а.с. 241); автомобіль марки «Nissan micra», реєстраційний номер НОМЕР_7 (т.48 а.с. 237).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженими, які знаходяться під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя: В. Є. Михайлов

СудЦентральний районний суд м. Сімферополя
Дата ухвалення рішення26.02.2013
Оприлюднено14.03.2013
Номер документу29758873
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —122/2743/12

Постанова від 29.07.2013

Кримінальне

Центральний районний суд м. Сімферополя

Михайлов В. Є.

Постанова від 05.07.2013

Кримінальне

Центральний районний суд м. Сімферополя

Михайлов В. Є.

Ухвала від 04.06.2013

Кримінальне

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим

Євдокимова В. В.

Вирок від 26.02.2013

Кримінальне

Центральний районний суд м. Сімферополя

Михайлов В. Є.

Постанова від 19.09.2012

Кримінальне

Центральний районний суд м. Сімферополя

Михайлов В. Є.

Постанова від 18.04.2012

Кримінальне

Центральний районний суд м. Сімферополя

Михайлов В. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні