Постанова

від 26.02.2013 по справі 13351/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2013 р. №2а-13351/12/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Короткова О.В .,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Харківському районі Харківської області

до Мереф'янської міської санітарно-епідеміологічної станції

про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Харківському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Мереф'янської міської санітарно-епідеміологічної станції в якому просить стягнути суму капіталізованих платежів у розмірі 1.181.917,28 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте звернувся до суду із заявою про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, своїми процесуальними правами та обов'язками не скористався, заперечень проти обставин існування у нього суми боргу суду не надав.

Згідно приписів ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені процесуальні приписи, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши та дослідивши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідача було взято на облік як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, які входять до єдиного внеску, про що зазначено в ч.2 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» від 08.07.2010р. №2664-VI.

Відповідно до постанови від 07.03.2012 р. №2038/508/508/33 Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, потерпіла ОСОБА_1 перебуває на обліку з 09.11.2005 р., має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 11.05.2005 р.

За висновком МСЕК від 01.02.2012 р. серія ХАР-08 №000641 потерпілій була встановлена стійка втрата професійної працездатності 70 % та 2 група інвалідності з розміром пенсії по інвалідності станом на 01.03.2012 р. у сумі 150,00 грн.

Судом встановлено, що 04.10.2012 р. було внесено до Єдиного державного реєстру запис щодо рішення засновників юридичної особи про припинення юридичної особи та призначення ліквідаційної комісії Мереф'янської міської санітарно-епідеміологічної станції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (далі ? ЦК) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою статті 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. №1105-XIV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець визначає обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №765 «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку, затвердженого названою постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 вказаного Порядку, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Відповідно до п.2 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадянина, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З правого аналізу наведених норм вбачається обов'язок підприємства провести капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідністю виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески.

Позивач, з урахуванням даних Держкомстату України про середню очікувану тривалість життя осіб, розрахував Мереф'янській міській санітарно-епідеміологічній станції суму капіталізованих платежів для розрахунку із потерпілою у розмірі 1.181.917,28 грн.

Згідно приписів с.7 Цивільного кодексу України, п.7 ст.7 Кодексу адміністративного України, ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до боржника було подано заяву від 30.10.2012 р. №430-01 з майновими вимогами по капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства яке ліквідується на суму 1.181.917,28 грн.

Відповідно до листа-відповіді від 12.11.2012 р. №1.1/1974 претензія позивача була відхилена, а кошти на момент розгляду даного спору не перераховані.

У відповідності до статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результат ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізовано друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затверджено рішенням засновників (учасників) або уповноваженого ними органу; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості.

Таким чином судом встановлено, що заборгованість відповідача на момент розгляду даного адміністративного позову становить 1.181.917,28 грн.

Норми п.2 ч.2 ст.46 Закону України № 1105 та постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 31, 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 06.05.2000 р. №765 не розповсюджуються на дані правовідносини, оскільки нормами зазначених нормативно-правових актів визначений обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Зазначена правова позиція відображена у постанові Верховного суду України від 26.06.2012 р. у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-авто».

Зважаючи на викладені законодавчі приписи та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності правових підстав для стягнення капіталізованих платежів у розмірі 1.181.917,28 грн.

Керуючись ст.ст. 158, 159, 160 - 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Харківському районі Харківської області задовольнити повністю.

Стягнути з Мереф'янської міської санітарно-епідеміологічної станції на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Харківському районі Харківської області суму капіталізованих платежів у розмірі 1.181.917,28 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В.Короткова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 лютого 2013 року.