Ухвала

від 26.02.2013 по справі 2а-4576/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4576/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Раченко Д.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2011 року № 0000502340/0 (том 1 а.с.4-10).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року у задоволені адміністративного позову відмовлено (том 2 а.с.167-176).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач у справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду від 22.10.2012 року, і постановити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що в листопаді 2011 року посадовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період січень, лютий, березень, квітень 2011 року.

За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит по нікчемним правочинам в загальній сумі 293027,21 грн., в т.ч. за січень 2011 року - 33729,08 грн., за лютий 2011 року - 39252,46 грн., за березень 2011 року - 185752,58грн. та за квітень 2011 року - 34293,09 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2011 року №0000502340/0, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на загальну суму 293031,21 грн., з яких 293027,21 грн. - за основним платежем, 4 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважає, що підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства було визначено податкові зобов'язання, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт вказує на недостовірність даних в акті позапланової перевірки, яка полягає в недотриманні податковим органом процесуального порядку встановленого податковим законодавством під час проведення перевірки, а саме щодо надання недостовірних даних по юридичній адресі підприємства та не направлення на цю адресу копій наказу та повідомлення на проведення позапланової перевірки.

Однак, колегія суддів, зазначає, що така неточність не спричинила для позивача ніяких юридичних наслідків, оскільки, в матеріалах справи наявні докази того, що копії наказу № 2002-П від 04.11.2011 року та письмового повідомлення, вручено особисто директору TOB «Глобус» - Підлісецькому Юрію Глібовичу 09.11.2011 року за адресою: АДРЕСА_1 Вказані обставини сторонами не заперечувалися (том 2 а.с.117).

Основними видами діяльності TOB «Глобус» за КВЕД є: інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля хімічними продуктами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, інша допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва, нотаріальна та інша юридична діяльність, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, консультування з питань комерційної діяльності та управління.

Матеріалами справи встановлено, що TOB «Глобус» мало господарські відносини з TOB «Консалтингова група «СВ», а саме, між підприємствами було укладено ряд договорів, щодо поставки товарів на адресу TOB «Глобус».

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, акту перевірки TOB «Глобус» від 25.11.2011 року, висновки податкового органу ґрунтуються в основному на інформації, яка надійшла від ВПМ по обслуговуванню Васильківського та Кагарлицького районів ВПМ ДПІ в Обухівському районі та викладена у службовій записці від 27.10.2011 року №6953/7, акті перевірки ДПІ в Деснянському районі м. Києва від 05 08.2011 року №5513/23-2/32978954, від 03.06.2011 року №4147/23-5/32978954 та від 25.06.2011 року №4805/23-5/32978954 про результати невиїзної документальної перевірки TOB «Консалтингова група «СВ» (ЄДРПОУ 32978954) з питань нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період січень, лютий, березень, квітень 2011 року в ході якої було встановлено нікчемність правочинів між TOB «Консалтингова група «СВ» та його контрагентами.

Так, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Консалтингова група «СВ» (ЄДРПОУ 32978954) з питань нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період січень, лютий, березень, квітень 2011 року в ході якої було встановлено нікчемність правочинів між TOB «Консалтингова група «СВ» та його контрагентами, про що складено акти від 05.08.2011 року №5513/23-2/32978954, від 3.06.2011 року №4147/23-5/32978954 та від 25.06.2011 року №4805/23-5/32978954.

Перевіркою встановлено, що одним із постачальників TOB «Глобус» є TOB «Консалтингова група «СВ». Сума ПДВ задекларована TOB «Глобус» у складі податкового кредиту по TOB «Консалтингова група «СВ» становить: за січень 2011 року - 33729,08грн., за лютий 2011 року - 39252,46 грн., за березень 2011 року - 185752,58 грн. та за квітень 2011 року - 34293,09 грн.

Співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва в ході відпрацювання TOB «Консалтингова група «СВ» (ЄДРПОУ 32978954) було ініційовано та проведено почеркознавче дослідження підписів виконаних в податковій звітності TOB «Консалтингова група «СВ» (ЄДРПОУ 32978954) по податку на додану вартість за січень 2011 року, в яких в графі «Керівник» значиться ОСОБА_4

Начальником сектору фототехнічних, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці, капітаном міліції Лебідем Сергієм Олексійовичом було проведено почеркознавче дослідження наступних документів:

- декларація з податку на додану вартість TOB «Консалтингова група «СВ» (ЄДРПОУ 32978954) за січень 2011 року, прийнято ДПІ № 17774 на 2-х аркушах;

- розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість TOB «Консалтингова група «СВ» (ЄДРПОУ 32978954) за січень 2011 року, прийнято ДПІ № 17775 на 1-му аркуші;

- розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів TOB «Консалтингова група «СВ» (ЄДРПОУ 32978954) за січень 2011 року, прийнято ДПІ № 17776 на 1-му аркуші; Остання податкова звітність з ПДВ за січень 2011 року за вх. №17774 від 15.03.2011 року та Декларація по податок на прибуток за 2010 рік за вх.№17774 від 15.03.2011 року.

Згідно отриманого висновку спеціаліста №163 від 30.05.2011 року (вих. №37/4/1-929 від 30.05.2011 року) НДЕКЦ УМВС України на Південно-Західній залізниці підписи, які виконані від імені директора TOB «Консалтингова група «СВ» громадянина ОСОБА_4 в податковій звітності з податку на додану вартість за період січень 2011 року ймовірно виконано іншою особою.

Співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва в ході відпрацювання TOB «Консалтингова група «СВ» (ЄДРПОУ 32978954) старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва Шульгою CO. було опитано громадянина ОСОБА_6, який значиться засновником та директором даного підприємства.

Опитаний громадянин ОСОБА_4 пояснив, що в середині вересня 2010 року громадянин ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_4 зареєструвати товариство на якому він мав бути директором, за що ОСОБА_7 пообіцяв заплатити 50 доларів США за реєстрацію товариства та платити заробітну плату в розмірі 100 доларів США в місяць. Печатку TOB «Консалтингова група «СВ» ОСОБА_4 не замовляв та не отримував. Фінансово-господарською діяльністю від імені TOB «Консалтингова група «СВ» ОСОБА_4 не займався, службових осіб не призначав, бухгалтерський та податковий облік не вів, звітність до Державних органів не підписував та не здавав. Статутний капітал TOB «Консалтингова група «СВ» не формував, будь-яке майно в нього не вносив і взагалі йому невідомо як це відбувається (том 2 а.с.147-149).

У зв'язку з вищевикладеним податковим органом зроблено висновок, що у TOB «Глобус» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками. Крім того, операції TOB «Глобус» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи TOB «Глобус» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту отримання товарів (робіт, послуг) TOB «Глобус» від постачальників, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів виконаних робіт, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Враховуючи те, що у TOB «Глобус» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції TOB «Глобус» не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами і доповненнями. Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працюючих на TOB «Глобус» згідно баз Васильківської ОДПІ 2 особи.

Згідно податкової звітності у TOB «Глобус» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, товари для здійснення основного виду діяльності.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність TOB «Глобус» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності TOB «Глобус», фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «Глобус» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Так, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість»визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

Зі змісту Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що ненадходження сум податку на додану вартість до бюджету від контрагентів платника ПДВ не є підставою для виключення відповідних сум зі складу податкового кредиту такого платника, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З аналізу зазначеного слідує, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникає по факту отримання податкових накладних.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна має містити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Так, відповідно до ст. 16 Закону, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 ст. 18 Закону визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи те, що засновник та посадова особа TOB «Консалтингова група «СВ» ОСОБА_4 не має жодного відношення до діяльності підприємства, відповідно до вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, що складені TOB «Консалтингова група «СВ» не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, що підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту TOB «Глобус» сум ПДВ в бухгалтерському та податковому обліку.

Інших документів на підтвердження реальності здійснення господарських відносин, позивачем не надано.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем неправомірно без дотриманням норм податкового законодавства сформовано податковий кредит з ПДВ по вищезазначених господарських операціях. Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 25.11.2011 року №4573/23-112/31420951 про порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, а отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 26.02.2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.