Рішення

від 19.02.2013 по справі 5010/1494/2012-13/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 р. Справа № 5010/1494/2012-13/94

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А.,

при секретарі судового засідання Юрчак С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ярослав",

вул.Горького,51/1115, Мсп 680, Південна Частина Києва, м.Київ,03680

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав-Електро",

вул. Сахарова, 34а, м.Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості у розмірі 214 374грн.59коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: представники не з'явилися.

Від відповідача: Яськів Т. - представник

Зайдель І.Р. - адвокат

Арбайтер Я.Ю. (наказ від 22.11.05р)-директор

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ярослав" подано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " Станіслав-Електро" заборгованості у розмірі 214 374грн.59коп.

Ухвалою від 29.11.12 прийнято позовну заяву (вх.№ 2728 від 27.1.12) до розгляду та порушити провадження у справі. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 25.12.12.

Ухвалою суду від 25.12.12. відкладено розгляд справи на 10.01.13р , у зв'язку із не з'явленням представника позивача.

В судовому засіданні 29.01.13р. оголошувалась перерва до 08.02.13р.

В судове засідання 08.02.13р. та 19.02.13р. представник позивача не з'явився проте надіслав суду клопотання про розгляд справи за наявними у справі доказами та без участі представника позивача.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представників відповідача та врахувавши клопотання позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

05.08.2010 року між ТзОВ «Будівельна компанія «Ярослав» та ТзОВ «Станіслав-електро» укладено договір № 05/08-2010, за умовами якого відповідач як Субпідрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи по влаштуванню електросилових та освітлювальних мереж 0,4 Кв на об'єкті "Добудова обласного психоневрологічного диспансеру в м.Суми», а позивач як Генпідрядник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна ціна Договору визначена динамічною Договірною ціною, а кінцева ціна Договору, окремих робіт та обладнання визначається за результатами перевірок КРУ та іншими контролюючими органами (п.2.5 Договору).

З вартості виконаних робіт Генпідрядник утримує 5% за надані послуги генпідряду.

Відповідно до п.5.1 Договору Генпідрядник перераховує передплату на придбання матеріалів та обладнання в розмірі від 30% від вартості робіт за договором.

Закінчення робіт 20.12 2010 року за умови стабільного та своєчасного фінансування будівництва об'єкту, в будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до умов укладеного договору позивачем на підставі актів виконаних робіт відповідно до платіжних доручень:

- від 21.08.10р. №140 на суму 500 000,00 грн.;

- від 27.08.10р. №164 на суму 500 000,00 грн.;

- від 30 .08.10р. №190 на суму 700 000, 00 грн.;

- від 19.10.10р. №308 на суму 500 000, 00 грн.;

- від 29.10.10р. №341 на суму 500 000 , 00 грн.;

- від 19.11.10р. №447 на суму 900 000, 00 грн.;

- від 10.12.10р. №662 на суму 500 000, 00 грн.;

- від 24.01.11р. №955 на суму 951 042, 02 грн.

станом на день подання позовної заяви позивач сплатив на рахунок ТзОВ «Станіслав-електро» грошові кошти в сумі 5 051 042, 02 грн.

Протягом дії договору сторони коригували розмір належних платежів та обсяг і перелік виконаних робіт.

Відповідно п. 5.5 Договору про плату за послуги генпідряду у розмірі 5% від вартості виконаних робіт сторонами підписано акти зарахування зустрічних однорідних вимог, виходячи із вартості виконаних робіт на суму 4 968 969,83 грн. помилково було включено вартість матеріалів, виробів та конструкцій:

- грудень 2010 року - 26019,66 грн. (5% від вартості виконаних робіт, включаючи вартість виконаних матеріалів)

- листопад 2010 року - 20530,71 грн. (5% від вартості виконаних робіт, включаючи вартість виконаних матеріалів)

- жовтень 2010 року - 27881,18 грн. (5% від вартості виконаних робіт, включаючи вартість виконаних матеріалів) всього на суму 74431,55 грн.

Відповідно до договору №05/08-2010 та листа, щодо визначення розміру витрат з надання послуг генпідрядними будівельно-монтажними організаціями субпідрядним, зазначено, що розмір витрат з надання послуг генпідрядними організаціями субпідрядним визначається при укладенні контрактів сторонами виходячи з переліку послуг, що надаються, їх ринкової вартості обсягів робіт , який підлягає виконанню з наданням послуг генпідрядником.

У серпні 2011 року та в січні 2012 року проведено виключення виконання окремих робіт на суму 33 352,8 грн. та 14 206,8 грн. відповідно.

Згідно поданих позивачем суду документів до січня 2012 року сторонами проведено перевірку обсягів виконаних робіт для визначення кінцевої ціни договору, зарахування взаємних зустрічних вимог та звірку належних сум до оплати.

Позивач при подані позовної заяви не врахував вартість виконаних ТзОВ «Станіслав-електро» робіт по монтажу лічильників СТК та ЕNS та заправку дизельним паливом дизельного генератора, які ним прийняті без зауважень, а також вартість виконаних робіт по тимчасовому живленню вагончику та корпуса всього на суму 135 214, 31 грн.та завищив послуги генпідряду,включивши в суму розрахунку вартість матеріалів та конструкцій.

ТзОВ «Станіслав-електро» заперечує, що грошові кошти, направлені ТзОВ «БК «Ярослав» на рахунок ТзОВ «Станіслав-електро» платіжним дорученням № 955 24 січня 2011 року, є безпідставно ним набуті.

Правовою підставою набуття цих коштів є Договір від 05.08.2010 року № 05/08-2010, який у пункті 5.1. встановлює, що Генпідрядник перераховує Субпідряднику передплату на придбання матеріалів або обладнання у розмірі від 30% від вартості робіт за договором. Таке призначення цих коштів визначив і сам позивач, коли в графі призначення платежу в платіжному дорученні вказав «Авансовий платіж за будівельно-монтажні роботи згідно договору 05/08-2010 від 05.08.2010 р.». А правовою підставою сплати авансу є власне укладений договір, а не виконані роботи.

Авансові платежі отримані ТзОВ «Станіслав-електро» на підставі договору не є безпідставно набутими, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і ст. 1214 ЦК України до цих відносин не застосовується.

Укладений між сторонами договір № 05/08-2010 від 05.08.2010 року не передбачає обов'язок Субпідрядника повертати невикористані суми передоплати до визначення кінцевої ціни договору на вимогу Генпідрядника, а тому в діях ТзОВ «Станіслав-електро» відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання з 15.03.2011 року.

Крім того,відповідач заперечуючи проти позову вказує на те,що на виконання договірних зобов"язань по договору з часу підписання договору та до 31.12.2010 р. ТзОВ «Станіслав-електро» виконав роботи вартістю 5 104 184,14 грн., з них роботи на суму 4 968 969,83 грн. вказані позивачем у позовній заяві, а також наступні роботи на суму 135 214,31 грн.:

- тимчасове живлення та освітлення корпусу та вагончика (локальний кошторис 4-5-1 на Електроосвітлення) вересень 2010 р. - на суму 122 514,25 грн.,

- заправка дизельгенератора, дизельне паливо - на суму 2 773,2 грн., підтверджено актом приймання виконаних робіт за грудень 2010 року, підписаним позивачем та ТзОВ «Станіслав-електро»,

- монтаж лічильника ЕN8 134.41.4 листопад 2010 р. - на суму 3 500 грн., підтверджено Актом на монтаж обладнання зовнішнього освітлення дороги від 30 листопада 2010 року, підписаним позивачем та ТзОВ «Станіслав-електро»,

- монтаж лічильника СТК-3 05 Q2Н - на суму 6 426,86 грн., підтверджено Актом на монтаж обладнання трансформаторної підстанції від 30.11.2010 р. підписаним позивачем та ТзОВ «Станіслав-електро».

Роботи щодо тимчасового живлення та освітлення корпусу вагончика підтверджуються Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року, підписаним ТзОВ «Станіслав-електро», видатковою накладною від 29.09.2010 року про придбання встановленого обладнання та використаних матеріалів, а також копії наказів ТзОВ «Станіслав-електро» від 20.08, 31.08, 01.10 2010 року про направлення у відрядження працівників для виконання вказаних у Акті робіт та роздруківка поштової Інтернет-скриньки ТзОВ «Станіслав-електро» про направлення позивачу примірника Акту приймання виконаних робіт по тимчасовому живленню.

Представник відповідача проти позову в частині нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (ст. 1214 ЦК) на ці авансові платежі, а також в частині покладення на ТзОВ «Станіслав-електро» відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань заперечує.

Цільовим призначенням передплати згідно п. 5.1 Договору є придбання матеріалів та обладнання для виконання влаштування електросилових та освітлювальних мереж, а не користування цими коштами для власних потреб. Договором визначено, що попередня оплата вноситься Генпідрядником безкоштовно без сплати Субпідрядником будь-якої плати за це, тобто Генпідрядник не має права на отримання процентів від суми передоплати.

Нарахування процентів в розмірі облікової ставки НБУ, яке позивач проводить, застосовуючи ст. 1048 Цивільного кодексу України «за аналогією закону» є необґрунтованим і суперечить закону, оскільки за аналогією закону до неврегульованих відносин застосовують норми, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини ч.І ст.8 Цивільного кодексу України.

Нараховуючи проценти за ст.1048 Цивільного кодексу України, яка застосовується до відносин кредиту, позивач не обґрунтовує, в чому полягає подібність за змістом відносин позики з відносинами підряду на капітальне будівництво.

В той час як згідно ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Чинним законодавством не визначено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення про позику, як і не передбачено договором №05/08-2012 від 05.08.2010 року та ст. 1046 - 1049 Цивільного кодексу України, якими врегульовано відносини позики. Не випливає цього із характеру спірних відносин сторін.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до договору позики, за яким у власність позичальника передаються грошові кошти з обов'язком повернути таку ж суму коштів з процентами, нарахованими на суму позики (ст. ст. 1048, 1049 ЦК України), за договором підряду кошти перераховувалися в рахунок оплати вартості придбаного обладнання матеріалів.

Відповідно до п. 5.4 договору остаточний розрахунок між сторонами відбувається після закінчення робіт, введення об'єкта в експлуатацію та проведення перевірок КРУ та іншими контролюючими органами.

Відповідно до п. 2.5 кінцева його ціна визначається за результатами перевірок КРУ та інших контролюючих органів.

Даним договором не передбачено обов'язок субпідрядника повертати суми передоплати до визначення кінцевої ціни договору.

Прийняття виконаних робіт за договором та узгодження кінцевої договірної ціни між сторонами відбувалося протягом 2010-2012 р.р., коли було підписано останні акти прийняття виконаних робіт.

Відповідно представником відповідача надано суду лист Сумської обласної державної адміністрації Управління капітального будівництва в якому зазначено, що роботи по тимчасовому живленню та освітленню будівельного майданчика корпусу психоневрологічного диспансера, виконані. Кошти за виконані роботи генпідряднику ТЗОВ "БК"Ярослав" заплачені в повному обсязі, в тому числі і за роботи по тимчасовому живленню та освітленню будівельного майданчика в складі загальновиробничих витрат, що підтверджується актами виконаних робіт на суму 127 209,77 грн..

Виконання робіт на спорудження,складання та розбирання тимчасових будівель та споруд підтверджується Актом виконаних робіт №306 підписаний між генпідрядчиком та замовником за грудень 2010р.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 538 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України докази мають бути належними та допустимими, а саме. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки заявлена позивачем позовна вимога є недостатньо обґрунтованою та не підтверджена належними доказами, у позові слід відмовити.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 538, 875, 901 Цивільного кодексу України ст. 33, 34, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові ТзОВ "Будівельна компанія "Ярослав" вул.Горького,51/1115, Мсп 680, Південна Частина Києва, м.Київ,03680 до відповідача ТзОВ "Станіслав-Електро" вул. Сахарова, 34а, м.Івано-Франківськ,76018 про стягнення заборгованості у розмірі 214 374грн.59коп. - відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.02.13

Суддя Шкіндер П. А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"